Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей
Запропонувати свій переклад для «глядеть»
Шукати «глядеть» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Гляде́ть, гля́нуть, см. Смотре́ть, взгляну́ть.
• Куда глаза глядя́т – куди́ о́чі, світ за́ очі, гала́-світа, навмання́, навмани́.
• Того и гляди́ – так і диви́сь, от-от, зато́го, да́лі-далі. [Сиди́ть у ха́ті, а зато́го ха́та пова́литься. Зато́го си́вий во́лос приб’є́ться].
• Не гля́дя – на о́сліп, сліпце́м. Гляди́шь! – диви́, аж гульк. [Диви́, наро́джується украї́нська інтеліге́нція (Крим.)].

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ГЛЯДЕ́ТЬ ще позира́ти;
глядеть во все глаза́ /глядеть в о́ба глаза/ сте́жити в чоти́ри о́ка, не спуска́ти з о́ка;
того́ и гляди́ 1. ото́ й гляди́, ще й спра́вді, 2. от-о́т;
не гля́дя нао́сліп, про́сто з мо́сту;
ни на что не глядя укр. бе́збач, пан чи пропа́в, на одча́й душі́;
на́ ночь глядя про́ти но́чі;
куда́ глаза́ глядя́т (їхати) гала́світа, гала́й-світа, куди́ о́чі сві́тять;
глядя́щий що ди́виться тощо, зади́влений, наці́лений очи́ма, уп’я́вши о́чі, гляда́ч, глядько́, /за ким/ догля́да́ч /наглядач/, прикм. нагляда́льний, наглядо́вий;
глядящий в о́ба /глядящий во все глаза́/ стил. перероб. сте́жачи в чоти́ри о́ка;
глядящий вперёд наці́лений (очи́ма) впере́д;
глядящий на что чьими глаза́ми зади́влений на що чиїми чи́ма;
глядящий неви́дящим взгля́дом з невидю́щим по́глядом;
глядящий по верха́м верхогля́д, роззя́ва;
глядящий пря́мо в глаза́ /глядящий сме́ло в глаза́/ наці́лений очи́ма про́сто /тве́рдо/ в о́чі;
глядящийся = смотрящийся;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Глядеть, см. Смотреть.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Глядеть – дивитися; позирати. Не глядя – наосліп; сліпцем. Того и гляди – так і дивись; от-от.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Глядеть
• А там, глядить, и весна (зима…) – а там, дивись, і весна (зима…).
• Глаза б мои не глядели, не глядел бы на кого (разг.) – ані на очі бачити не хочеться кого; дивитися не хочеться на кого.
• Глядеть в глаза кому – заглядати у вічі кому; світити в очі кому. [Велике щастя в тім, що всі мені заглядають у вічі!.. Тобілевич.]
• Глядеть в гроб, в могилу (разг.) – над гробом, край могили стояти; у гріб, у могилу дивитися. [Се Мойсей, позабутий пророк, Се дідусь слабосилий, Що без роду, без стад і жінок Сам стоїть край могили. Франко.]
• Глядеть в оба – на все око (пильно) дивитися; дивитися обома; пильно глядіти (придивлятися); бути обережним (пильним); [добре] пильнувати; мати пильне око; бути на чеку (на сторожі). [Чубенко вже їхав лісом геть, поминувши заставу, наказавши їй пильнувати. Яновський. Ой, Саню, весь час треба тобі бути на сторожі. Шовкопляс.]
• Глядеть завистливо на кого, на что – дивитися заздрісно (заздро) на кого, на що; поривати очі на кого, на що; заздрити [очима] на кого, на що. [Як побачить, було, що хто-небудь їздить на коняці, то так і заздрить очима. Сл. Гр.]
• Глядеть за кем, за чем (за детьми, за порядком) (разг.) – глядіти (доглядати) кого, чого; наглядати кого, що, за ким, за чим. [Данило нічого не глядить, а тільки розоряє. Тобілєвич. Он я: і череду у полі доглядаю, Ввесь двір, кошару стережу… Глібов.]
• Глядеть правде в глаза – дивитися правді в вічі; ставати віч-на-віч з правдою.
• Глядеть свысока на кого – дивитися (глядіти) звисока (згори, згорда) на кого. [Він навіть силувався глядіти на нього згірдно, звисока. Франко. Не згорда я дивлюсь на тебе, пане… П. Куліш.]
• Глядеть сквозь пальцы на что (разг.) – крізь пальці (крізь пучки) дивитися на що; не зважати (не звертати уваги) на що; мов не бачити чого; у півока дивитися на що; примружувати (прижмурювати) очі на що. [Учитель дивився крізь пальці навіть на їхнє жирування в коридорі, аби не заважали. Головко.]
• Глядь – [Аж] зирк; [аж] гульк; [аж] глядь; аж. [Аж зирк! Тарган із шпарки вигляда. Годованець. Аж гульк! Од матушки-цариці, Таки із самої столиці, Прийшов указ лоби голить. Шевченко.]
• Куда глаза глядят (разг.) – Див. глаз.
• Не глядел бы на свет [Божий] (разг.) – світ знемилів (незмилився) кому; (і) жити не хочеться; світ надокучив (набрид, обрид, остогид) кому; (і) світ не милий кому. [І сказати вам не знаю, що моє серце тоді перенило… світ мені незмилився… Барвінок. Мені й так голова крутиться, світ мені обрид, не хочу на нього дивитися! Франко. Іду я туди, і світ мені не милий. Козланюк.]
• Смерть ни на что не глядит – зі смертю торгу нема. Пр. Смерті не [можна] відперти. Пр. Смерть і родини не чекають години. Пр. Смерть не жартує. Пр. Смерть не перебирає. Пр. Смерть не питає, чий ти. Пр. Смерть не питає, чи хочеш, чи не хочеш. Пр.
• Того и гляди (разг.) – так і дивись (стережись); от-от (ось-ось); затого. [Їдемо по косогору, так і дивись, що перекинемось. Зима ось-ось потисне, — подумала вона, — ані я, ні Остап не маємо чим загорнутись, треба заробляти. Коцюбинський. Затого сивий волос проб’ється. Барвінок.]

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Глядѣ́ть = 1. глядїти, диви́ти ся, спогляда́ти; вигляда́ти; (заздрісно) — очі порива́ти, па́сти. — Ой Василю, Василино, любая дитино! Як ти їдеш сивим конем, дивити ся мило. н. п. — Хилїте ся густі лози, відкіль вітер віє; дивіте ся карі очі, відкіль милий їде. — В скринях од покійної Горпини добра скільки зосталось, а я тільки очі пасу. Старицький. — На чужий коровай очей не поривай. н. пр.—Ой вийду я на гору крутую, стану, гляну, подивлю ся на річку биструю. н. п. — Глядѣ́ть во всѣ́ глаза́, глядѣ́ть въ о́ба = пи́льно глядїти, на чеку́ бу́ти. — Глядѣ́ть въ полгла́за, скво́зь па́льцы = потура́ти, не зверта́ти ува́ги, мов не ба́чити, крізь па́льцї диви́ти ся. — Глядѣ́ть кому́ въ глаза́ = загляда́ти, запобіга́ти ла́ски. — Глядѣ́ть въ землю, во гро́бъ = на ла́дан ди́хати, однїє́ю ного́ю в домиви́нї. — Того и гляди́ = так і диви́сь, от-о́т. – Хмара нависла, от-от дощ піде. — Їдемо по косогору, так і дивись, що перекинемось. — Гля́дя, гля́дючи́ = ди́влячись. 2. догляда́ти, диви́ти ся, глядїти. — Ся бабуся у нас доглядає за дітьми.
Смотрѣ́ть, ся = 1. глядїти, спогляда́ти, диви́ти ся (д. Глядѣ́ть 1.), вирячивши очі — ви́рячити ся, ви́тріщити ся, ви́щерити ся (С. Л.), в бік — бочи́ти, безглуздо — солові́ти, люто – зи́ркати, ви́зьвірити ся (С. Л.), заздрісно — о́чі порива́ти, па́сти. — Очі гарненькі — хоч дивись. н. п. — Стояв не далеко од дївчини, дивив ся на неї. Лев. — Дивіте ся — там коло тополї стали собі тай дивлять ся одно на другого. К. Ш. — На сьвіт Божий не дивлю ся, нї до кого не горну ся. К. Ш. — Що ти вищеривсь на мене? С. Л. — Так визьвіривсь, що зъїв би. С. Л. — І все ті очі заздрісні на сирові пасе. Ст. Б. 2. глядїти, догляда́ти, диви́ти ся, пильнува́ти (д. Глядѣ́ть 2. і Наблюда́ть 2.). — Пильнуй носа свого, а не кожуха мого. н. пр. — Смотрѣ́ть за дѣ́тьми = догляда́ти діте́й. 3. огляда́ти, озира́ти і т. д. д. Огля́дывать. — Смотрѣ́ть сквозь па́льцы = мов не ба́чити, потура́ти, попуска́ти. — Смотри́-ка = диви́сь бак, диви́сь лише́нь! С. Л. — Смотрѣ́ть въ о́ба = пильнува́ти, берегти́сь. — Того́ и смотри́ = так і жди́, так і сподїва́й ся. — Смотрю́ на него́, какъ на отца́ = вважа́ю його́ за ба́тька, за ба́тька його́ ма́ю. — Не смотря́ на то = не вважа́ючи на те́.

Запропонуйте свій переклад