Знайдено 11 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Гу́ба́ –
1) гу́ба́ (мн. гу́би, р. губі́в), уста́ (р. уст) (ум. гу́бка, гу́бонька, мн. гу́бки, гу́боньки, губеня́та, у́стоньки; ув. губи́ще). • Отвислые гу́бы (насмешл.) – ка́пиці, ва́рги. • С отвислой губо́й – вислогу́бий, варга́тий. • Губа́ венчика (бот.) – гу́ба́ віно́чка. • Развесить, распустить гу́бы – розпусти́ти гу́би, ка́пиці. • С заячьей губо́й – тригу́бий. • Губа́ не дура – губа́ не з лопу́цька, зна́є де смак. • Гу́бы дуть – гу́би надима́ти, г. закопи́лювати. • Гу́бы сжать – стисну́ти г., заши́ти г., зши́лити гу́би. • Закусить, прикусить губу́ – укуси́тися за язи́к. • Молчит и губа́ми не шевельнёт – мовчи́ть – ні па́ри з уст; ро́том не поведе́; 2) (виды грибов): а) (с’едобные) – гу́би, б) (грибы наросшие на деревьях) – соб. трут (ед. тру́тник), гу́бка. |
Губа́ – (залив со впадающей рекою) сага́, зато́ка, (на Белом море) губа́. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ГУБА́, губа не ду́ра стил. відповідн. на всі чоти́ри ку́тий; |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Губа –
1) губа́, -би́, (род. п. множ. числа – губі́в), уста́ (род. уст). |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Губа, фланец (трубы) – кри́си (крис); • г., залив – сага́. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Губа
• Выставить вперёд губы – випнути губи. • Губа не дура, язык не лопатка — знают, что горько, что сладко – знає свиня, що морква. Пр. Хоч дурний, та хитрий. Пр. Сова знає, де кури ночують. Пр. Ласий на чужі ковбаси. Пр. Губа не з лопуцька. Пр. • Губа толще — брюхо тоньше – сердите не бува сите. Пр. Вередлива коза вовкові користь. Пр. Коли б кізка не скакала, то б і ніжки не зламала. Пр. • Мазать (мёдом) по губам кого (разг.) – мазати [медом] по губах кого; мов (наче, як би) медом мастити кого; губи медом мастити кому. • Молоко на губах не обсохло у него (разг.) – у нього (йому) ще молоко на губах не обсохло; йому ще материне молоко тече по бороді. • Молчит и губами не шевельнёт – мовчить — ні пари з уст; і ротом не поведе. • Мясистые, вывернутые губы – викотисті губи (уста). • Надуть губы (разг.) – закопилити (надути) губи (губу); (глузл.) губи віддути, як капиці. • Отвислые губы – одвислі губи; (глузл.) губи як капиці. • От стакана до губ далеко (разг.) – від миски (від ложки) до рота далеко. • Оттопыривать, оттопырить губы – відкопилювати, відкопилити губи (губу). • По губам текло, да в рот не попало – по губам текло — в роті сухо було. Пр. По бороді текло, а в роті не було (а в рот не попало). Пр. • Прикусить, закусить губу (фам.) – прикусити (укусити) язика; укусити себе за язик. • Развесить губы (разг.) – розпустити губи (глузл. капиці); (глузл.) розпустити губи, як капиці. • С отвислой, отвисшей губой – вислогубий. • У него губа не дура (разг.) – у нього губа не з лопуцька (не з луба); [він] має добрий смак (ласий, не дурень, митець) до чого; [він] знає [де] смак; [він] знається на чому; [він] знає, що добре. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
губа́ кри́си,-сів (труби), фла́нець,-нця, губа́,-би́ |
Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) 
Губа не дура, язык не лопатка, - знает, что горько, что сладко. — 1. Знає свиня, що морква. 2. Не в потилицю битий. 3. Не заспить грушок у попелі. 4. І він колись під школою ночував. 5. Сова знає, де кури ночують. 6. Наздогад буряків, щоб дали капусти. 7. Буряк не дурак: на дорозі не росте, а все в огороді. 8. Занюхала ковбасу в борщі. 9. Савка не дурак - не б’є жінку та все мачуху. 10. Зна, де вовк, а де лисиця. 11. наша губа не халява: то ся би ззіла, як і ваша. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Губа́ = 1. губа́, здр. гу́бонька, губеня́, мн. гу́би, гу́бки, гу́боньки, губеня́та. — Отви́слыя губы = ва́рги, ка́пицї. — Гу́ба не ду́ра = ла́сий, не ду́рень, ми́тець (до чого). — Ласий на ковбаси. н. пр. — Не дурень випити. — Закуси́ть, прикуси́ть гу́бу = прикуси́ти язика́. — А що, прикусив язика? — Развѣ́сить, распусти́ть гу́бы = розпусти́ти гу́би, як ка́пицї, розпусти́ти ка́пицї. 2. гриб Polyporus = гу́бка, трут, тру́тник. С Ш. — Губа́ берёзовая = березня́к. |
Гу́ба = зато́ка, са́га, за́водь (морська). |
Гу́бка = 1. гу́бка, гу́бонька, губеня́. (Д. Губа́ 1 і Губёнка). 2. Spongia — гу́бка. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)