Знайдено 5 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Дони́мать, доня́ть –
1) (о взимании до́лгов, податей) добира́ти, добра́ти; 2) (причинять неприятность) дійма́ти, доня́ти, дійня́ти, (реже ня́ти) кого́, шку́лити, дошкуля́ти, дошку́лити, допіка́ти, допекти́, припіка́ти, припекти́, надопекти́ кого́ и кому́, дотина́ти, дотну́ти, доп’ясти́, доляга́ти кому́, (редко) догаря́ти, узича́ти кому́, надозо́лювати, надозоли́ти кому́. [Хо́лод дійма́в до косте́й (Коцюб.). Доня́в він мене́ до плачу́. Неста́тки ймуть (М. Вовч.). А що – ця лози́на до́бре шку́лить? Нас націона́льне пита́ння, сказа́в-би, щодня́ дошкуля́є (Грінч.). Допіка́єш мене́ гірки́ми слова́ми (Неч.-Лев.). А ніхто́ мені́ так не допі́к, як та ка́пісна ба́ба Пала́жка! (Неч.-Лев.). Як мені́ життя́ дозоли́ло (Мирн.). Ці осору́жні спра́ви теж хроні́чно доляга́ли письме́нникові (Єфр.)]. • Донима́ет (это) меня – дошкуля́є мене́ (мені́), шку́льно мені́. • Донима́ть словами – дошкуля́ти слова́ми, сло́вом кара́ти; додава́ти слова́ми. [Він не б’є мене́, не лає, він мене́ сло́вом кара́є]. • Донима́ть, доня́ть сильно, до последней степени – допіка́ти до живи́х печіно́к (до се́рця), врази́ти до живо́го, залива́ти за шку́ру са́ла, го́лову кому́ гри́зти, ї́сти. • Он вас доймё́т – він вас дої́де. • Донима́ющий – дошку́льний, дошкульки́й, шкулки́й, доле́[і́]гливий, гірки́й. [Дошкульне́ сло́во. Шкулки́й (дошкульни́й) ві́тер. Нужда́ долі́глива. Ла́є гірки́ми слова́ми]. • Донято́й – дошку́лений. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ДОНИМА́ТЬ, ще гра́ти на не́рви, підсил. дозоля́ти до живи́х печіно́к; донима́ть до живо́го, дістава́ти /до живо́го/; донима́ющий, що допіка́є тощо, зда́тний допекти́, маста́к допіка́ти, оса́, ґедзь, іржа́, прикм. дошкульни́й, шкульки́й; |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Донимать – дошкуля́ти, -ля́ю, -ля́єш (кого́ и кому́), дійма́ти, -ма́ю, -ма́єш, допіка́ти (кого́). |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Донимать
• Донимает что кого – дошкуляє (діймає) кого, кому що; дошкульно (іноді шкульно) кому від чого. • Донимать, донять кого – дошкуляти, дошкулити кому; діймати, дійняти (дотинати, дотяти, дітнути) кого; назолити кому; (іноді) доїхати кого. • Донимать словами, речами – дошкуляти словами; словом дотинати (діймати, карати); додавати словами. [Нажене Немерівну, то й не б’є, та все її словечками додає… Сл. Гр.] |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Донима́ть, доня́ть = 1. добіра́ти, добра́ти. 2. дошкуля́ти, допіка́ти, дошку́лити, допекти́, надозо́лити. — Як слово не поможе, то й києм не дошкулиш. н. пр. — Допік таки його Пищи-Муха. О. С. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)