Знайдено 8 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Ждать – жда́ти, чека́ти кого́, чого́, на ко́го, на що, сподіва́тися кого́-чого́, наді́ятися кого́-чого́ (зап.) очі́кувати кого́-чого́. [А мо́же жде козаче́нька, щоб залоскота́ти (Шевч.). Ждав на вас (Франко). Миле́нького ве́село чека́є. Нас чека́є смачна́ вече́ря. Як-би на вас чека́в, то до́сі вмер-би. Старості́в сподіва́ються. Нена́че сподіва́лася, що її́ ось-ось уда́рять (Грінч.). За́втрашнього дня очі́кує (Проскур.). Мов і наді́явся вас (Франко)]. • Жди, жди́те (беды, неприятности) – начува́йся, начува́йтеся. [Так і начува́йся, що який-не́будь шнирне́ ноже́м з-за угла́ (Черк.)]. • Ждать в очереди – засто́ювати че́рги́. [Ве́шталися лю́ди, що засто́ювали че́рги́ в млині́ (Неч.-Лев.)]. • Жда́нный, прич. – жда́ний, споді́ваний, (зап.) очі́куваний. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ЖДАТЬ, ще зажида́ти; жарт. не дожда́ться, всі жда́ники пої́сти; ждать при́нца, (про жениха) вигляда́ти со́нця; ждать с нетерпе́нием, жда́ти як били́на роси́ з не́ба; ждать у мо́ря пого́ды, чека́ти з мо́ря пого́ди; жди-дожида́й, жди-пожди́; жду́щий = ожидающий, ім. оказ. чека́лець; жду́щий у моря пого́ды, оказ. чека́й-з-мо́ря-пого́ди. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Ждать – жда́ти (жду, ждеш), чека́ти, -ка́ю, -ка́єш (кого́, чого́ и на ко́го, на що), очі́кувати, -кую, -куєш, сподіва́тися, -ва́юся, -ва́єшся (кого́, чого́). |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Ждать
• Время не ждёт – час не жде (не чекає); час тіснить. • Всё приходит вовремя для того, кто умеет ждать – хто жде, той діждеться. Пр. Чекай, аж час прийде. Пр. • Дело не ждёт – діло (справа, праця) не жде (не чекає); діло пильне (справа пильна, нагальна). • Ждал не дождался (разг.) – ждав не діждався; чекав не дочекався; ждав, ждав та й годі сказав; (жарт.) ждав та й жданики (жданки) поїв (розгубив). • Ждали, ждали, да и ждать перестали – ждали, ждали, та й годі сказали. Пр. Ждали, ждали, та й жданки погубили. Пр. • Ждать в очереди – застоювати чергу; стояти в черзі. • Ждать кого, чего – ждати (чекати) кого, чого, на кого, на що; сподіватися кого, чого; (іноді) надіятися кого, чого. • Ждать-пождать кого (разг.) – чекати та й чекати кого, на кого; ждати та й ждати кого; ждати-чекати кого. • Ждать удобного случая – чекати [доброї (слушної)] нагоди; чекати (ждати) оказії. • Ждать у моря погоды (разг.) – виглядати над морем години (погоди); чекати (ждати) біля (коло) моря погоди; марно сподіватися (чекати, дожидати) чого. • Жди, ждите (беды, неприятностей) – начувайся, начувайтеся. • Не без конца же нам здесь ждать – не доки ж тут нам чекати (ждати). • Не ждал, не гадал (разг.) – і гадки, і думки не мав; і гадки не гадав; і в голові не покладав; і на (в) думці не було. • Не заставил [себя] долго ждать – не забарився (не загаявся). • Семеро одного не ждут – два (двоє) третього не ждуть (не чекають). Пр. Як двоє, то одного не ждуть (не чекають). Пр. • Того и жди – от-от (ось-ось); затого; тільки (лиш) не видно; тільки що не. [Сидить у хаті, а затого хата повалиться. Сл. Гр. Андрій не покидав надії, що ось-ось не видно як найдуть пани, усе полагодять і пустять фабрику. Коцюбинський.] • Я не могу больше ждать – я не можу більш (є) чекати (ждати); (розм. жарт.) не до ждан(и)ків мені. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 
Ждать кого, чего –
1) (быть в ожидании) – жда́ти, чека́ти кого́, чого́, на ко́го, на що; 2) (надеяться) – сподіва́тися кого́, чого́, на ко́го, на що. |
Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) 
Долго Дунька ждать велела, даже брюхо заболело. — 1. Ждали, ждали, та й ждання погубили. 2. Ждала, ждала, та й годі сказала. 3. Доки сонце зійде - роса очі виїсть. 4. Поки в баби поспіють книші, у діда не стане душі. |
Ждать у моря погоди. Див. Сиди у моря та жди погоди. — 1. Жди, море, погоди. 2. Люди, посіявши, та ждуть. 3. Мовчи та диш, не кажи, що спиш. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Ждать = жда́ти, сподївати ся, чека́ти, тріва́ти (С. Ш.), дожида́ти, ся. — Здоровий хвороби сподївай ся, а хворий смерти. н. пр. — Скажи мінї, дївчинонько, як рідная мати, чи маю я женити ся, чи тебе чекати? н. п. — Заграв мій кінь вороненький, назад сподівайтесь. н. п. — Ждав тай годї сказав. — Ждали, ждали, та й жданки́ (жда́ники) поїли, погубили. н. пр. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)