Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «заниматься»
Шукати «заниматься» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

I. Занима́ться, заня́ться –
1) (быть одалживаему) позича́тися, бу́ти пози́ченим.
• Деньги легко -ма́ются, не легко отдаются – позича́ти ле́гко, а віддава́ти ва́жко;
2) см. Заи́мствоваться.
II. Занима́ться, заня́ться –
1) (быть занимаему) займа́тися, бу́ти зайня́тим.
• Дом этот не -ма́ется постоем – цей буди́нок ві́льний від посто́ю;
2) займа́тися и заніма́тися, за(й)ня́тися; см. Загора́ться.
• Заря -ется – на зорю́, на світ займа́ється, на світ благословля́ється; зоря́є;
3) чем (трудится) – роби́ти щось, бра́тися, узя́тися до чо́гось, ходи́ти, по́ратися, працюва́ти коло чо́го, удава́тися, уда́тися до чо́го, захо́дитися, заходи́тися коло чо́го, (мало употреб.) займа́тися, за(й)ня́тися коло чо́го, чим; (учиться) учи́тися. [Що він ро́бить у місте́чкові? – Гандлю́є. Бра́вся до нау́ки щи́ро (Грінч.). Вони́ коло цьо́го ді́ла хо́дять. Кра́ще вже сі́сти й щось роби́ти, коло ді́ла яко́гось по́ратися (Крим.). Узя́тися до торгі́влі. А коло нау́ки бага́то працю́є? (Крим.). Па́рубок вда́вся до чита́ння (Крим.). Взи́мку столяру́є (занимается плотничеством), а влі́тку у хліборо́бство вдає́ться (Г. Барв.). Вам до́бре: не займа́єтеся хліборо́бством, то й нема́ ніяко́ї перепо́ни (Звин.)].
• -ться какой-л. деятельностью, профессией, в смысле «состоять кем» в укр. яз. передается, через глаголы с окончан. -ува́ти, -юва́ти, напр.: -ться профессорской деятельностью – професорува́ти, ремесленной – ремісникува́ти, учительской – учителюва́ти, купеческой – крамарюва́ти, купцюва́ти и т. д. -ться политиканством – політикува́ти.
• -ться виноградарством – ходи́ти коло виногра́ду; виноделием – вино́ роби́ти; звероловством – лови́ти зві́рів; овцеводством – коха́ти ві́вці, вівча́рити; огородничеством – ходи́ти, працюва́ти коло горо́дів, городникува́ти; птицеводством – коха́ти пти́цю; рыболовством – риба́лити; садоводством – ходи́ти коло садкі́в, коха́ти садки́; свиневодством – розво́дити свине́й; скотоводством – скота́рити, коха́ти худо́бу; хлебопашеством, земледелием – коло землі́, коло хлі́ба ходи́ти, хліборо́бити, рільни́чити, працюва́ти коло землі́; хозяйством – господарюва́ти; сельским хозяйством – працюва́ти, ходи́ти коло сільсько́го господа́рства.
• -ма́ться, -ня́ться гончарством, кузнечеством, плотничеством, портняженьем, сапожничеством и т. д. – ганчарюва́ти, ковалюва́ти, столярува́ти, кравцюва́ти, шевцюва́ти и т. д., сов. взя́тися до ганчарюва́ння, до кова́льства, до столя́рства, до кравцюва́ння, до шевцюва́ння и т. д. -ться лечением, перепиской – лікува́ти, перепи́сувати, (на пиш. машинке) друкува́ти, сов. взя́тися (поча́ти, ста́ти) лікува́ти, перепи́сувати, взя́тися до лікува́ння, до перепи́сування.
• -ться куплей, продажей чего – купува́ти, продава́ти що.
• -ться сплетнями – плеска́ти, плітки́ розво́дити.
• -ться доносами – вика́зувати на ко́го, доно́сити на ко́го, сов. ста́ти вика́зувати, доно́сити на ко́го.
• -ться грабежом, воровством – грабува́ти, злодія́чити (злодіюва́ти, кра́сти).
• -ться спекуляцией, контрабандой – спекулюва́ти, пачкарюва́ти.
• -ться изучением, исследованием (изысканием) чего – студіюва́ти, дослі́джувати що, сов. узя́тися до студіюва́ння, до дослі́джування чого́.
• -ться писанием стихов – віршува́ти.
• -ться математикой, географией –
а) (изучать) студіюва́ти матема́тику, геогра́фію;
б) (учить) учи́ти матема́тику, геогра́фію.
• -ться частными уроками – дава́ти прива́тні ле́кції.
• -ться уроками (учить) – учи́ти ле́кції.
• -ться чем (учиться) – учи́тися чого́.
• -ня́лся историей – взя́вся учи́ти істо́рію, узя́вся до істо́рії.
• -ться с кем –
а) (учить кого) учи́ти, навча́ти кого́ чого́ (істо́рії, матема́тики);
б) (совместно) учи́тися вку́пі (ра́зом) з ким.
• -ться кем –
а) (развлекать кого) забавля́ти кого́.
• -ми́сь гостями – заба́в, поба́в го́сті (госте́й);
б) заходи́тися коло ко́го.
• Доктор -ня́лся больным, пациентом – лі́кар заходи́вся коло хо́рого, коло паціє́нта.
• -ться едой, чтением (увлечься) – захо́плюватися, захопи́тися ї́жею, чита́нням.
• -ться делом – працюва́ти.
• -ться пустяками – марнува́ти час на дурни́ці.
• -ться ничегонеделанием – справля́ти гу́льки, (сидя) си́дні, (лёжа) ле́жні.
• -ться в учреждении – працюва́ти в устано́ві.
• -ться в военном комиссариате – працюва́ти у військо́вому комісарія́ті.
• Целый день -юсь чтением, шитьём, хозяйством и т. п. – уве́сь день чита́ю, ши́ю, хазяїну́ю, господарю́ю.
• -ться своими делами – роби́ти свої́ спра́ви, пильнува́ти свої́х справ, по́ратися коло свої́х справ.
• Ничем не -ться кроме… – нічо́го не роби́ти, опрі́ч…, нія́кої робо́ти не ма́ти, опрі́ч…
• Нужно -маться – тре́ба працюва́ти, (учиться) учи́тися.
• Мы -емся в школе с девяти до двух часов дня – ми учимо́сь у шко́лі з дев’я́тої до дру́гої годи́ни дня.
• Давайте -мё́мся делом, пением, музыкой и т. д. – ну́мо до пра́ці, до спі́вів, до музи́ки.
• -ться чем с любовью, ревностно – коха́тися в чо́му, упада́ти за чим. [Ду́же коха́вся в садівни́цтві. Ми почали́ вчи́тись од за́хідніх наро́дів, ні́мців, то-що, які са́ме тоді́ ду́же почали́ за нау́кою впада́ти (Єфр.)].
• -ться собой – чепури́тися, дба́ти про свою́ вро́ду.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЗАНИМА́ТЬСЯ, (з учнями) піду́чувати кого;
занима́ться чем, 1. жи́ти з чого [занима́ться пра́ктикой = жи́ти з пра́ктики], 2. ба́витися у що, ма́ти до ді́ла з чим;
уси́ленно занима́ться чем, загли́блюватися у що, с увлече́нием занима́ться чем, коха́тися в чому, занима́ться бесполе́зным де́лом, перелива́ти з пусто́го в поро́жнє;
занима́ться де́лом, роби́ти ді́ло;
занима́ться како́й де́ятельностью, працюва́ти в якій га́лузі [занима́ться нау́чной де́ятельностью = працюва́ти в га́лузі нау́ки];
занима́ться земледе́лием, по́рати зе́млю, хліборо́бити;
занима́ться отхо́жим про́мыслом, ходи́ти на заробі́тки;
занима́ться охо́той, ходи́ти на вло́ви /ходи́ти на полюва́ння/, жи́ти з мисли́вства;
занима́ться по́исками /занима́ться разрабо́ткой тощо/, шука́ти /розробля́ти тощо/;
занима́ться приобрета́тельством, гребти́ до се́бе;
занима́ться самоана́лизом, фаміл. по́рпатися в собі́;
занима́ться скотово́дством, скота́рити;
занима́ться торго́влей, крамарюва́ти, жи́ти з торгі́влі;
занима́ющийся, що займа́ється тощо, (чим) за́йнятий, захо́плений, затру́днений у чому, загли́блений у що, (де) у́чень /студе́нт/ чого, [занима́ющийся в институ́те = студе́нт інститу́ту];
занима́ющийся земляны́ми рабо́тами, граба́р;
занима́ющийся отхо́жим про́мыслом, заробітча́нин;
занима́ющийся пе́нием, за́йнятий спі́вами;
занима́ющийся по́исками /занима́ющийся разрабо́ткой тощо/ = ищущий разрабатывающий тощо/;
занима́ющийся сапо́жничеством, швець;
занима́ющийся собо́й, за́йнятий собо́ю;
занима́ющийся туале́том, за́йнятий туале́том;
занима́ющийся хозя́йством, затру́днений у господа́рстві госпо́дар;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Заниматься, заняться –
1) (работой) працюва́ти, -цю́ю, -цю́єш;
2) (ученьем) учи́тися, -чу́ся, -чи́шся (чого́).

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Заниматься (работать) – працювати; (какой-нибудь профессией, – напр., торговлей, рыболовством, ремеслом) – торгувати, рибальчити, ремісникувати…; (учиться) – вчитися. Заниматься хлебопашеством – хліборобити; жити з хліборобства. Он этим занимается – він коло цього ходить. Он этим не занимается – це не його справа. Он делом занят – він діло робить. Он занят этим делом – він працює коло цієї справи. Заниматься в учреждении – працювати в установі. С любовью заниматься чем – кохатися в чому, на чому. Место занято – місце не вільне. Я занят – мені ніколи, нема коли; мені нема часу; (чем) – я працюю коло чого.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Заниматься
• Деньги легко занимаются, нелегко отдаются – позичати легко, а віддавати важко.
• Давайте займёмся делом, пением, музыкой… – берімся (нум(о)) до праці, до співів, до музики…; берімося (нум(о)) працювати, співати, грати…
• Доктор занялся больным, пациентом – доктор (лікар) заходився коло хворого, пацієнта.
• Заниматься в учреждении – працювати в установі.
• Заниматься делом – бути при ділі (коло діла); працювати.
• Заниматься земледелием – працювати (ходити) коло землі; (у вужчому значенні) коло хліба ходити; хліборобити; жити з хліборобства.
• Заниматься изучением, исследованием чего – вивчати, досліджувати що; працювати над вивченням, над дослідженням чого; працювати коло вивчення, коло дослідження чого.
• Заниматься ничегонеделанием – нічого не робити; (розм.) справляти гулі (гульки), сидні, лежні; байдики бити (байдикувати).
• Заниматься пустяками – бавитися дурницею (дурницями, пустим); марнувати (гаяти, тратити) час на дурниці.
• Заниматься своими делами – робити своє діло (свої справи); пильнувати свого діла (своїх справ); поратися коло свого діла (своїх справ).
• Заниматься с любовью чем – кохатися у чому; упадати за чим.
• Заниматься собой – приділяти своїй особі (собі) увагу (багато уваги); багато віддавати собі уваги; (іноді) чепуритися.
• Заниматься сплетнями – плескати; плітки розводити.
• Заниматься с учениками – учити школярів (учнів); працювати з школярами (з учнями).
• Заниматься торговлей, рыболовством, ремеслом… – торгувати, рибал(ч)ити, ремісникувати…
• Заниматься хозяйством – господарювати (хазяйнувати); ходити (працювати) коло господарства.
• Заниматься частными уроками – давати приватні уроки (лекції).
• Заниматься чем – робити що; працювати над чим; ходити (поратися, робити, працювати) коло чого; (іноді) удаватися до чого; заходжуватися кого чого; учитися.
• Не знаю, чем заняться (о профессии) – не знаю, до чого взятися (коло чого заходитися); (іноді образн.) не знаю, у який хліб кинуться. [От і поженилися да й думають, у який хліб кинутись: у столяри піти — хліб треба купувати. — Підемо у хлібороби, каже. Сл. Гр.]
• Ничем не заниматься, кроме… – нічого не робити, крім (окрім, опріч)…; ніякої роботи не мати, крім (окрім, опріч)…
• Он занялся изучением (принялся за изучение) чего – він узявся (заходився) вивчати що; він узявся до вивчення (заходився коло вивчення чого).
• Он занялся своим делом – він узявся (заходився) коло своєї роботи (коло свого діла).
• Он этим не занимается – він коло цього не працює (іноді над тим не працює); він не ходить коло цього [діла]; (іноді також) це не його діло (справа).
• Целый день занимаюсь чтением, шитьём, хозяйством… – увесь (цілий) день читаю, шию, господарюю (хазяйную)…
• Занимается утро – займається ранок; дніє.
• Заря занимается – на зорю (на світ) займається; зоря займається; на світ благословляється; зоріє; зоряється; сіріє; світає.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Заниматься, -няться –
1) (чем) – робити що, працюва́ти ко́ло чо́го, жити з чо́го; з. выполнением чего – вико́нувати що, (поча́ти) вико́нувати що; з. каким-либо делом – бу́ти при яко́му ді́лі; з. какой-либо деятельностью – працюва́ти в які́й га́лузі; з. составлением чего – склада́ти що, працюва́ти над склада́нням чого́, склада́ючи що;
2) (в значении – иметь какую-либо профессию); з. врачебной практикой – жити з лі́карської пра́ктики, лікарюва́ти; з. земледелием – хліб робити, працюва́ти ко́ло землі́, жити з хліборо́бства; з. комиссионерскими делами – комісіонерува́ти (Н), факторува́ти; з. коммерцией – комерціюва́ти; з. научной деятельностью – працюва́ти в науко́вій га́лузі, працюва́ти науко́во; з. ремеслом – ремісникува́ти, жити з ремества́; з. спекуляцией – спекулюва́ти; з. торговлей – крамарюва́ти; з. учительством – учителюва́ти;
3) (учиться) – учитися;
4) -ться с учеником – вчити у́чня.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Занима́ться, заня́ться = 1. займа́ти ся, заня́ти ся, працюва́ти над чим, (вівчарством) — вівчарюва́ти, гайдарюва́ти, (писарством) — писарюва́ти, (ремеством) — ремесникува́ти, (рибальством) — риба́льчити, (римарством) — римарюва́ти, (скотарством) — скотарюва́ти, (торгами) — крамарюва́ти, купцюва́ти, (шитвом) — швачкува́ти, (шаповальством) — шапова́лити, (шевством) — шевцю́вати, (учительством) — учителюва́ти і т. д. — Вам добре: не займаєтесь хлїборобством, то й нема нїякої перепони. Кр. — Занима́ться съ любо́вью = коха́ти ся. — В дорогу не вдавай ся, а в хазяйстві кохай ся. н. пр. — Хто в псах кохаєть ся, сам їм рівняєть ся. н. пр. 2. займа́ти ся, загоря́ти ся, запаля́ти ся, заня́ти ся, загорі́ти ся, запали́ти ся. (Д. під сл. Загора́ться). — Заря́ занима́ется = сьвіта́є, на сьвіт благословля́єть ся, сїрі́є. — Мов стало розсьвітать, мов почало на сьвіт благословлять ся. Греб.
Промишля́ть = 1. промишля́ти, рибальством — риба́льчити, торгом — купцюва́ти, крамарюва́ти і т. д. д. Занима́ться 1. 2. (промы́слить) = добува́ти, роздобува́ти, добу́ти, роздобу́ти, ся. — Або добути або дома не бути. н. пр. — Нїгде нїчого не добув ся. С. Аф. — А добувати ся на рибі, на зьвірю в ріцї Днїпрі, в Богу і во всїх ріках без жадного датку вільно. Петрик. С. З.

Запропонуйте свій переклад