Знайдено 8 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Зло, сущ. –
1) зло (р. зла), ли́хо (-ха), лихе́ (р. лихо́го), (редко) ху́до (-да). [Ну, бра́те, – ка́жуть: як ти жив? добро́ чи зло роби́в? (Гліб.). Лю́ди не одна́ково розумі́ють добро́ і зло, пра́вду і непра́вду (Наш). Хто сі́яв зло, той пожина́в скорбо́ту (Куліш). Піп люде́й кара́є, а сам ли́хо ро́бить (Номис). Рома́не! лихи́м живе́ш, литвино́м оре́ш (Номис). Я їм добра́ не зи́чу, ху́да не ми́слю (Чуб. V)]. • Делать зло – ли́хо ко́їти, чини́ти, учини́ти (сделать) кому́, (образно) ли́хо кува́ти кому́. • Ом сделал страшное зло – він вчини́в (зроби́в, ско́їв) страшне́ ли́хо. • Желать зла кому – ми́слити зло кому́, бажа́ти (зи́чити) ли́ха кому́. • На зло научать кого – на ли́хо вчи́ти кого́. • Употреблять во зло – вжива́ти на зле що, зловжива́ти що; см. Злоупотребля́ть. • Считаться за зло – йти (вважа́тися) за зле; 2) (беда) ли́хо, біда́, (неожид.) лиха́ годи́на; см. Беда́. • Общественное зло – грома́дське ли́хо. • Рабство есть величайшее из зол – ра́бство – це найгі́рше ли́хо (зло). • Из двух зол выбирай меньшее – котре́ ли́хо ме́ншеє те й вибира́й. • Постигло зло кого – спітка́ло ли́хо кого́, поби́ла кого́ лиха́ годи́на. • Как на зло (на беду) – як на зло, як на ту пеню́, як на те. [Як на ту пеню́ й ма́ти прихо́дять (Сл. Гр.)]. • Избежать зла – уни́кнути, втекти́ ли́ха (біди́). • Уйти от зла – втекти́ від ли́ха (біди́). • Вещать зло – ли́хо (біду́) віщува́ти кому́; 3) (злость) злість (-о́сти). • На зло (делать) – на зби́тки, на злість, на при́крість, на пеню́, на ка́пі[о]сть, (на перекор) навкі́р, навкі́рки, наперекі́р, насукі́р кому́ (чини́ти). [Це він на зби́тки ота́к ро́бить (Кам. п.). На злість мої́й жі́нці неха́й мене́ б’ють (Приказка). Усе́ на ка́пость ро́бить (Сл. Гр.)]. • Зло взяло меня – за́злісно мені́ ста́ло, лю́то зроби́лося мені́. • Сорвать зло на ком – зігна́ти се́рдце (оско́му) над ким на ко́му. [Щоб над ким-не́будь се́рце своє́ зігна́ти (Квітка)]. • Со зла – зо-зла́, зі-зла́, з се́рця, з пересе́рдя. [Тро́хи з се́рця не скази́всь (Стор.)]. |
Зло, нрч. –
1) (злостно) лю́то, злі́сно, зло[і]сли́во, зо-зла́; (плохо) зле; срвн. Зло́бно, Жесто́ко. • Зло раскритиковали его книгу – злі́сно розкритикува́ли його́ кни́гу. • Он зло (плохо) обращается с людьми – він зле пово́диться з людьми́; 2) (ретиво) завзя́то. • Зло браться за что – завзя́то бра́тися до чо́го. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ЗЛО как на зло ще як на те, фраз. як на сміх. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Зло, сущ. – зло (зла), ли́хо, -ха. |
Зло, нар. – лю́то, серди́то. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Зло
• Делать, сделать зло кому – лихо коїти, скоїти (чинити, учинити, робити, зробити) кому; (образн. тільки недокон.) лихо кувати кому. • Зло берёт, взяло, разбирает кого (разг.) – зло бере, узяло кого; злість (лють) бере, узяла, розбирає кого; (іноді лок.) зазлісно стає, стало (робиться, зробилося) кому. • Избежать зла – утекти (уникнути) лиха (біди); оминути лихо (біду). • Из двух зол выбирать меньшее – котре лихо менше, те й вибирають; як не одне лихо [насідає] — вибирають менше. • Как на зло – як на те; як на ту пеню (як на ту причину). • Корень зла – корінь зла (лиха). • Кто не испытал зла, не умеет ценить добра – хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра. Пр. • На зло – на зло (на злість); на прикрість (на капость); на пеню; (іноді) на збитки. [І на злість ворогам засіяла вона… Самійленко.] • Постигло зло кого – спіткало (спобігло, зуспіло) лихо кого; побила лиха година кого; спала (упало) лихо на кого. • Причинять, причинить зло кому – заподіювати, заподіяти (чинити, учиняти) зло (лихо, зле, лихе) кому; завдавати, завдати (коїти, накоїти) лиха (безголов’я) кому. • Со зла – зо зла; спересердя; з серця. • Сорвать зло на ком – зігнати серце (оскому) на кому. [Хотілось би зігнати оскому На коронованих главах… Шевченко.] • Уйти от зла – утекти (відійти) від лиха (від біди, від злої спокуси, від лихої спокуси). • Употреблять во зло что – уживати на зле (на зло, на лихо) чого (що); зловживати чим (що). [Він зловживав їх боязкість і полохливість для своїх жартів. Н.-Левицький.] |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Зло = 1. ли́хо, кри́вда, зло, шко́да. — На зло́ = на злість, на ли́хо. — Зробив йому на злість. — На злість моїй жінцї нехай мене бють. н. пр. 2. зле, лю́то. |
На зло́ = на злість. — Зробив на злість йому. — На злість ворогам. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)