Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «исчезать»
Шукати «исчезать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Исчеза́ть, исче́знуть –
1) (пропадать без вести, мгновенно, обращаться в ничто, скрываться) зника́ти, (иногда ни́кнути), зни́кнути и зни́кти, щ[зч]еза́ти, (иногда че́знути), ще́знути, (з)слиза́ти, (з)сли́знути, ги́нути, зги́нути, (пропадать) пропада́ти, пропа́сти, (о мн.) позника́ти, пощеза́ти и поче́знути, по(з)слиза́ти, посли́знути, (понемногу) заника́ти, зани́кнути. [Тума́н поча́в розхо́дитись, блі́днути й зника́ти (Грінч.). Але за́раз таке́ бажа́ння зника́ло (Крим.). Немо́в кажани́ ни́кнуть перед со́нечком ра́ннім (Манж.). Обере́жно ступа́є бо́сими нога́ми і ни́кне вре́шті за причі́лковою стіно́ю (Коцюб.). І зни́кла (Марі́я) в те́мному га́ю (Шевч.). Зни́кли ра́дощі, вті́ха, прина́да (Ворон.). При́вид щез (Коцюб.). Вили́ся пру́дко золоті́ гадю́чки і че́зли (Л. Укр.). Куди́-ж вони́ поче́зли? (Куліш). Ні́би ги́нуть (хма́ри) у прозо́рій глибині́ (Вороний). Ізги́нь, мано́, що так мене́ дури́ла! (Грінч.). Молодчи́на з йо́го грі́шми десь як ві́тер зги́нув (Рудан.). Зги́нула вся поети́чність (Крим.). Слиз, на́че крізь зе́млю пішо́в (Сл. Гр.). Зашипі́в (Сатанаї́л) і з-перед Бо́га сли́знув під земле́ю (Рудан.). Злі́ї ду́хи, так як му́хи, всі уже посли́зли (Велик. вірша.). Як пропа́в сніг до ка́плі, тоді́ вже спра́вжня весна́ (Звин.)].
• Эти слова -зли у меня из памяти – ці слова́ зни́кли у ме́не з па́м’яти. [І все, що давно́ було́, з па́м’яти зни́кло (Л. Укр.)].
• Всё -за́ет, как тень – усе зника́є, мов тінь.
• -че́з он бесследно – і слі́ду його́ не ста́ло, загу́в і слід за ним, як за водо́ю пішо́в, як вода́ вми́ла його́, на́че (мов) коро́ва язико́м його́ злиза́ла, як віл його́ лизну́в, щез як здимі́в.
• -че́зло воспоминание, память о ком – і слід загу́в за ким. [На́віть пізні́ш, коли́ Інджуї́дів давно́ на сві́ті не було́ і слід за ни́ми загу́в, Хафи́з елегі́чно зга́дує за ті мину́лі часи́ (Крим.)].
• -нуть из виду – зни́кнути, ще́знути з оче́й.
• -че́з из горизонта – зник з о́брію.
• -знуть как дым – здимі́ти и зди́мніти. [Нена́че во́на крізь зе́млю пішла́ або здимі́ла (Мирг. п.)].
• -зни (прочь с глаз) – згинь! пропади́;
2) (гибнуть, пропадать, переводиться) ги́нути, зги́нути, ни́кнути, зни́кнути, (з)сли́знути, перево́дитися, переве́стися, (о мн.) поги́нути, ви́щезати, поче́знути, поперево́дитися; см. Погиба́ть, Переводи́ться 3. [Сам собо́ю ма́рний тру́тень із сві́ту зни́кне (Крим.). Ви́щезає жи́то (М. У. Е.). І він, як му́ха в зі́му, слиз (Котл.). Бода́й його́ ко́дло з на́корінком перевело́сь (Номис)].
Исчеза́ющий –
1) (прич.) хто (що) зника́є, щеза́є и т. д.;
2) (прил.) зни́кливий, ще́зливий, зсли́зливий.
• Исче́знувший – зни́клий, ще́злий, зги́блий, (з)сли́злий, пропа́лий и пропа́щий.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ИСЧЕЗА́ТЬ ще іти́ на про́пасть /пра́хом/, зника́ти як сніг навесні́, оберта́тися в ніщо́, розчиня́тися у про́сторі, (про слід) пропада́ти, губи́тися, (помалу) перево́дитися, (з голови) виві́трюватися /діял. зві́трюватися/, образ. вигаса́ти, тіка́ти в пісо́к;
исчезать из по́ля зре́ния зника́ти з оче́й;
исчеза́ет разли́чие стира́ються ме́жі;
исчеза́ющий що /мн. хто/ зника́є тощо, знико́мий, запропа́щуваний, виві́трюваний, прире́чений пропа́сти, ма́йже зни́клий, на межі́ зни́кнення, обе́ртаний у ніщо́, прикм. запропа́сливий, /про тіні/ розта́ваний, та́ну́чий, (хутко) мину́щий;
исчеза́ющий в толпе́ проко́втуваний юрбо́ю;
исчеза́ющий из па́мяти забу́ваний, виві́трюваний;
исчеза́ющий с горизо́нта вже ма́йже за о́брієм;
исчеза́ющий с лица́ земли́ /исчеза́ющий со све́та/ ма́йже зни́клий з лиця́ землі́;
не исчеза́ющий ві́чно прису́тній;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Исчезать, исчезнуть – зника́ти, -ка́ю, -ка́єш, зни́кнути, -кну, -кнеш, щеза́ти, ще́знути.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Исчезать, -знуть – зника́ти, зни́кнути.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Исчезать
• Бесследно исчез кто – і сліду не стало чийого; загув і слід за ким; як за водою пішов хто; як вода вмила (змила) кого; наче (мов) корова язиком злизала кого; як віл лизнув кого; [щез] як здимів (як димом здимів) хто; як лиз(ень) злизав кого.
• Исчезнуть со света, с лица земли (книжн.) – зійти (зникнути) з світу; зникнути з лиця землі; з блиску-світа зійти.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

исчеза́ть, исче́знуть зника́ти, зни́кнути

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Исчезать, исчезнуть – зника́ти, зникнути.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Исчеза́ть, ясче́знуть = счеза́ти, зника́ти, ги́нути, пропада́ти, сче́знути, зни́кнути, поче́знути, сли́знути, поги́нути, пропа́сти. — Сказали тай зникли, наче їх не було. н. к. — Пострівай бо, рибчинонько! Василько благає, та дївчина, як пташина, в садочку зникає. О. Пч. — А потім Кулїш зник кудись, мов і слїду його не стало. Морд. — Так він після того і слиз десь. н. к.

Запропонуйте свій переклад