Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «каждый»
Шукати «каждый» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ка́ждый
1) (
всякий, все) ко́жний, ко́жен, (диал.) ко́ждий, (всякий) уся́кий, уся́к, (без обозн. лица) ко́жне, ко́жде, уся́ке. [Ті́льки това́риша мого́ ко́жен міг-би впізна́ти (Коцюб.). Ко́жда кві́тка ки́дала йому́ одну́ пе́рлу під но́ги (Самійл.). Ся́ду з че́ляддю обі́дати – ко́жне од ме́не ніс ве́рне (Коцюб.). Всяк його́ слу́хати йшов (Л. Укр.). Їх ім’я́ вся́ке тепе́р зна́є і не тре́ба їх тут намено́вувати (Грінч.)].
На -дую душу приходится – на ко́жного припада́є.
-дый, кто (сделает это) – ко́жне, що (це вчи́нить).
-дый без исключения – кожні́сінький, кожді́сінький, ко́жне без ви́(й)нятку. [Поновля́в я в свої́й па́м’яті аж до найме́ншої дрібни́ці, аж до кожні́сінького слівця́ (Крим.)].
На -дом шагу – на ко́жнім кро́ці; що не крок, (то)…
С -дого (по раскладке) – від душі́. [На схо́ді постанови́ли: покупи́ти маши́ну в Ки́їві, а гро́ші на це зібра́ти од душі́ (Звин.)];
2) (
и тот и другой и третий, каждый следующий) ко́жний, ко́жен, ко́ждий. [Оди́н чолові́к нара́яв їй іти́ до ко́жного (судді́) додо́му (Квітка). У ко́ждій па́лі угорі́ ді́рка продо́вбана (Квітка)].
-дого десятого (пороть) – що-деся́того (би́ти, сі́кти). дый из нас – ко́жний (ко́жне) з нас.
Календарь на -дый месяц – календа́р на ко́жний (ко́жен) мі́сяць.
На -дые два, три (приходится) – що два, що три, то й… [Що п’ять версто́в, то й коршо́мка (Рудан.)].
На -дый (что ни… то и) – що… то. [Що байра́к, то й коза́к (Приказка)].
При -дом выезде – при ко́жнім ви́їзді.
-дые пять станций буфет – що п’ять ста́нцій буфе́т; буфе́т – що (ко́жні) п’ять ста́нцій.
С -дым разом (чем далее) – де-да́лі, чим-раз. [Де-да́лі все трудні́ше і трудні́ше става́ло знайти́ яку́сь робо́ту (Коцюб.)];
3) (
в обознач. времени) ко́жний, ко́жен, ко́ждий, що;
а)
именит., вин. и твор. пад. (-дый, -дую, -дым) передаётся через род. или именит. п. (ко́жен, ко́жного, ко́жної) или «що» с род. или именит. п. [Ко́жної неді́лі ходи́ли в го́сті (Ніков.). Ко́жних чверть (що-чверть) годи́ни ню́хав таба́ку (Херсонщ.). Що-де́нь бо́жий довбе́ ре́бра (Шевч.) Чуже́ по́ле полива́ють що-дня́ і що-но́чі (Шевч.). Тужу́-ж я тужу́ що-день, що-годи́на (Чуб.)].
-дый раз, час, день, вечер, месяц, год – що-ра́зу́, що-ра́з, раз-у-ра́з, (постоянно) усе́, (ежечасно) що-годи́на, що-годи́ни, що-дня́, що-де́нь, день-у-де́нь, день-при-день, що-ве́чір, що-ве́чора, що-мі́сяця, що-рі́к, що-ро́ку.
-дую ночь, минуту, неделю – що-но́чи, що-ти́жня, що-хвали́ни.
-дым летом – ко́жного лі́та, що-лі́та, що-лі́то.
-дое утро, воскресенье – що-ра́нку, ко́жного ра́нку, ко́жен ра́нок, що-неді́лі, що-неді́ля;
б)
вин. пад. с предлогом «в», «через» (-дый, -дую) и твор. пад. с предл. «с» передаётся род. под. с предл. «за» или род. без предлога от «кожний» или «що» с род. или именит. падежём. [За ко́жної доби́ бува́ли катастро́фи (Ніков.). Ко́жної хвили́ни я гото́вий (Крим.) Ко́жних пів-годи́ни. До це́ркви ходи́в що-дру́гої неді́лі (Стеф.)].
В -дую среду (приходите) – ко́жної середи́ (прихо́дьте).
В -дую минуту – ко́жної хвили́ни, (гал.) в ко́ждій хви́лі.
Через -дый понедельник – що-дру́гого понеді́лка.
С -дым годом – що-рі́к, що-ро́ку, що-го́ду, від ро́ку в рік.
С -дой минутой – що-хвили́на.
С -дым разом (хуже) – що-раз (то гі́рше), чим-раз (гі́рше), (за) ко́жного ра́зу (все гі́рше).

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КА́ЖДЫЙ збільш. щоко́жний;
каждый по-сво́ему с ума́ схо́дит ко́жен божево́ліє на свій лад, кожен ма́є свої́ при́мхи /вульг. бзду́ри/;
на каждого ще на бра́та;
на каждой страни́це щосторі́нки;
в каждом но́вом ка́дре щоново́го ка́дру;
с каждым го́дом (менше тощо) що рік, то;
всем и каждому (дати) ко́жному одно́му;
всех и каждого ко́жного одно́го;
в каждом но́мере щоно́мера, щочисла́.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Каждый – ко́жний, ко́ждий, уся́кий, -а, -е.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Каждый – кожний; кожен. Каждый в отдельности – кожен зокрема. Решительно каждый – кожнісінький.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Каждый
• Всем и каждому
(разг.) – геть [чисто] усім; усім і кожному; усім чисто.
• Каждое воскресенье
– щонеділі; кожної неділі; (рідше) щонеділя; кожну неділю.
• Каждое лето, каждым летом
– щоліта; кожного літа; (рідше) щоліто; кожне літо.
• Каждое утро, каждым утром
– щоранку; кожного ранку; (рідше) щоранок (щорання); кожний (кожен) ранок.
• Каждую минуту
– щохвилини; кожної хвилини; (рідше) кожну хвилину.
• Каждую неделю
– щотижня; кожного тижня; (рідше) кожний (кожен) тиждень.
• Каждую ночь
– щоночі; кожної ночі; ніч у ніч; (рідше) щоніч; кожну ніч.
• Каждую среду
– щосереди; кожної середи; (рідше) щосереду; кожну середу.
• Каждые два дня, каждые пять дней
– що два дні, що п’ять днів; кожні два дні, кожні п’ять днів.
• Каждые два часа, каждые пять часов
– що дві години, що п’ять годин; кожні дві години, кожні п’ять годин.
• Каждый вечер
– щовечора; кожного вечора; (рідше) щовечір; кожний (кожен) вечір.
• Каждый год
– щороку; кожного року; (рідше) щорік; кожний (кожен) рік.
• Каждый день
– щодня; кожного дня; (рідше) щодень (щоднини), кожний (кожен) день; день у (крізь) день; день при дні; (давн.) що в Бога день.
• Каждый из нас
(обобщенное) – кожне з нас; (ч. р.) кожний (кожен) з нас; (ж. р.) кожна з нас.
• Каждый, каждая в отдельности
– кожний (кожен, кожна) зокрема; кожне зокрема.
• Каждый месяц
– щомісяця; кожного місяця; (рідше) щомісяць; кожний (кожен) місяць.
• Каждый раз
– щоразу; кожного разу; раз у (по) раз; (рідше) щораз; кожний (кожен) раз.
• Каждый час
– щогодини; кожної години; (рідше) щогодину; кожну годину.
• На каждом шагу
– на кожному (на кожнім) кроці; що не крок (не ступінь), то й…; (розм.) що [не] ступне, то й… [Що ступне, то й брехне. Пр.]
• Одежда на каждый день
– одяг (убрання) про кожний (кожен) день (про щодень, про будень); (про тужурку) буденка. [Оце моя буденка — щодня у ній… З нар. уст.]
• Решительно каждый
– (кожний-)кожнісінький; абсолютно кожний; (іноді) жаднісінький.
• С каждым годом
– що [не] рік, то…; щороку; кожного року; (рідше) кожний (кожен) рік.
• С каждым днём
– що [не] день, то…; щодня; кожного дня; (рідше) кожний (кожен) день.
• Через каждые два, три километра
– через кожні два, три кілометри; що два, що три кілометри, то й…
• Через каждый понедельник
– що другого понеділка; (рідше) що другий понеділок.
• Это каждый знает
– це кожне (всяке, кожен, кожний, усякий, усяка жива душа) знає.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Каждый сверчок знай свой шесток.
1. Коли не пиріг, то й не пирожися, коли не тямиш, то й не берися.
2. Коли не Кирило, то не пхай там рило.
3. Чешися кінь з конем, а віл з волом.
4. Знай, коза, своє стійло.
5. Свиня в наритниках, то вже й кінь.
6. Коли не коваль, то і руки не погань.
7. Знай, кобило, де брикати.
8. Усякий Веремій про себе розумій.
9. Кулик на місці соколинім не буде птичим господином.
10. Чи може сова в сонце дивитись.
11. Клекіт орлячий з-під хмари чути.
12. Ігумену діло, а братії зась.
Каждый за себя, а Бог за всех.
1. Кожен за себе, а Бог за всіх.
2. Святився б гурток, коли б не чортова ззіжа.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ка́ждый = ко́жний, ко́жен, ка́жний, ка́жен (Лїв. С. З. Л.), жо́дний, жо́ден, жа́дний, жа́ден (Прав. С. Аф. З. Л), уся́кий (С. Л. Ш.). — Кожна людина своє лихо носить н. пр. — Кожна рука до себе горне. н. пр. — Кожен постачав зерна скільки умовлено. Кн. — Хто йде, жодного частує. н. о. — Урожай жадний год був хороший. н. о. — Ту пшеницю жоден год старцям роздавали. К. З. о Ю. Р. — Усякий кулик до свого озера привик. н. пр. — Ка́ждый ве́черь, годъ, день, разъ = що ве́чора, що ро́ку, що го́ду, що дня́, що де́нь, що ра́зу́, раз-у-ра́з, раз по́ раз. — Як ти милий що вечора йдеш, та до мене голос подаєш. н. п. — Плачуть чорні очі що день і що ночі. н. п. — Рѣши́тельно ка́ждый = кажнїсїнький, жаднїсїнький. — Жаднїсїньке йому несе й везе С. Л.

Запропонуйте свій переклад