Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей
Запропонувати свій переклад для «корка»
Шукати «корка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ко́рка –
1) (плодов, овщей) шку́рка, лушпа́йка, лушпи́на, лушпели́на, (диал.) шалупа́йка, лу́щина, соб. лушпи́ння, лушпа́, лушпа́йя (ср. р.), (только твёрдая: арбуза и пр.) шкаралу́па, шкарлу́па, скори́нка; (на поверхности земли) шка[о]ру́па. [З кавуна́ лушпи́на (Васильч.). По ха́ті шкаралу́п (кавуно́вих), як на башта́ні ко́ло куреня́ (Свидн.). Земля́ взяла́ся шкору́пою (Сл. Гр.)].
• Апельсинная, лимонная -ка – помара́нчова, цитри́нова шку́рка (лушпа́йка, скори́нка).
• Покрываться, покрыться -кой (от тепла, преимущ. о почве) – шкару́бнути, зашкару́бнути, шкаруб[п]і́ти, зашкаруб[п]і́ти, зашкару́питися, бра́тися, взя́тися шка[о]ру́пою. [Земля́ взяла́ся шкору́пою (Богодух)];
2) (хлеба) шку[о]ри́на, шку[о]ри́нка, скори́на, скори́нка, (диал.) оскі́рок (-рка). [Таки́й, ма́мо, хліб уда́всь, – під шкури́нку хоч схова́йсь (Грін. III). Жува́ла скори́нку хлі́ба (Мирний). Два мішки́ сухарі́в насуши́ла з оскі́рків (Борзен.)].
• Верхняя -ка – (ве́рхня) шку[о]ри́нка, скори́нка.
• Нижняя -ка – спі́дка, спіду́шка, підспі́док (-дка), підо́шва.
• -ка отстаёт, отстала у хлеба – хліб відсіда́ється, відсі́вся.
• Отодрать, отдуть, выпороть кого на обе -ки – від[ви́]шмагати (відчухра́ти, ви́(ш)парити) кого́ на всі бо́ки;
3) физиол., бот, техн. – кори́на, скори́н(к)а; (плавающий слой) шкаруби́ння.
• -ка защитная – захисна́ шкару́па;
4) (ум. от Кора́) кі́рка.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КО́РКА (на виразці) струп, (хліба) цілу́шка.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Корка –
1) (хлеба) скори́нка, шкури́нка, -ки;
2) (у плодов, овощей) шку́рка, шку́рочка, -ки, лушпа́йка, лушпи́на; (соб.) лушпи́ння, -ння.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Корка – кори́на;
• к. (плавающ. слой), техн. – шкаруби́ння;
• к., (в хлебе) – скори́нка;
• к. (в хлебе нижняя) – спі́дка.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Корка
• Бранить (распекать) на все корки (разг.) – лаяти (картати) на всі заставки (на всю губу).
• От корки до корки (разг.) – від дошки до дошки; від палітурки до палітурки, від а до я (від аза до іжиці); від краю до краю; від початку до кінця.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

ко́рка кі́рка,-ки, шкі́рка,-ки (фруктів), шку́рка,-ки

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ко́рка = 1. (на садовинї або городинї) — шкурка, шку́рочка, лушпа́йка, лушпи́на, лушпи́нка, зб. лушпи́ння. — Їли кавуни, та понакидали скрізь лушпиння. 2. (на хлїбові) — шкори́нка, скори́на, скори́нка, скі́рочка, (спідня) — спі́дка. — Кортить Маринку шкоринка. н. пр. — Гризеш шкоринку із книша, та дмеш сивуху із ківша. Сніп. — Дайте хлїба хоч скірочку, деревъяні ложки і сироватки трошки. н. п. — Люблю шкоринку та ще спідку. — Его отду́ли на о́бѣ корки = ви́били на всї бо́ки.

Запропонуйте свій переклад