Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей
Запропонувати свій переклад для «колокольчик»
Шукати «колокольчик» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Колоко́льчик –
1) дзво́ник (-ка), дзвіно́к (-нка́), дзво́ничок (-чка), дзвіно́чок, дзві[о]не́ць (р. дзвінця́). [Тоді́ са́ме ви́гадали ї́здити з дзво́никами (Кон.). Десь дале́ко-дале́ко дзвіно́к задзвені́в (Самійл.)].
• Дверной -чик – две́рішний, две́ряний (две́рний) дзво́ник (дзвіно́к);
2) (клёпаный или дерев. на шею скоту) калата́(й)ло, калата́льце; см. Бо́та́ло 2;
3) бот. Campanula L. – дзво́ник (-ка), дзво́ники, дзвіно́чки (-ків); C. ranunculoides L. – збаня́та (-нят), куря́тина;
4) бот., см. О́рлики;
5) бот., см. Вьюно́к;
6) морские -ки, бот. Gentiana Pneumonanthe L.– тирли́ч (-чу́) вузьколи́стий.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КОЛОКО́ЛЬЧИК (бубонець) балабо́нчик.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Колокольчик –
1) (бот.) дзвіно́чки, -ків;
2) (звонок) дзво́ник, -ка.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Колокольчик – дзвіно́чок (-чка).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

колоко́льчик дзвіно́к,-нка́, дзво́ник,-ка

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Колокольчик – дзвіно́к (-ика), дзво́ник (-ка).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Колоко́льчикъ = дзво́ник, дзвіно́к, дзво́ничок. — Усе з дзвоником їздить. К. X. — Колоко́льчикъ полево́й, лугово́й, лѣсно́й, рос. Campanula glomerata L. = скази́тник, ску́чень, ску́чник, страхополо́х. С. Ан.

Запропонуйте свій переклад