Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «кормить»
Шукати «кормить» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Корми́ть, ка́рмливать – годува́ти, (редко) корми́ти (-млю́, -миш), (продовольствовать, содержать) харчува́ти, контентува́ти, (питать) живи́ти (-влю́, -виш) кого́. [Краде́ш? Году́єш борще́м з черво́ю? (Коцюб.). Хлі́бом ко́рмлять, а стебло́м о́чі ко́лють (Номис). Украї́на їх харчува́ла (Куліш). Жінки́ обі́цянку дали́ люде́й контентува́ти (Г. Барв.)].
• -ми́ть ребёнка грудью – годува́ти дити́ну гру́ддю, дава́ти дити́ні грудь.
• В этом ресторане хорошо -мят – у цьо́му рестора́ні до́бре году́ють.
• -мить из рук – годува́ти з рук кого́.
• -мить лошадей (в дороге) – попаса́ти, попа́сувати ко́ні.
• Проехать сорок вёрст не -мя́ – прої́хати со́рок версто́в без по́пасу (не попаса́ючи ко́ні).
• -ми́ть вволю кого – годува́ти досхочу́ кого́, (домашн. животных) годува́ти упри́пуст (невпо́їд) (худо́бу).
• -ми́ть кого завтраками – (по)жда́никами годува́ти кого́.
• Соловья баснями не -мят – солове́й пісня́ми не си́тий.
• -щие грудью женщины – жінки́-годівни́ці.
• Ко́рмленный и Кормлё́нный – годо́ваний.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КОРМИ́ТЬ, хле́бом не корми́ кого (а дай якусь працю) цу́кром не году́й, хлі́ба не дава́й кому;
кормя́щий що /мн. хто/ году́є тощо, зда́тний прогодува́ти, за́йнятий годі́влею, годівни́к, годува́льник, хлібода́вець, хлібода́р, рідко году́н, оказ. корми́люд, прикм. годівни́й, годува́льний, хлібодавчий, годува́льний, харчува́льний;
кормя́щая гру́дью ма́ти-годівни́ця, /не мати/ ма́мка;
кормящий обеща́ниями обіця́льник;
кормящийся годо́ваний, харчо́ваний, образ. у проце́сі годува́ння, на відгоді́влі.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Кормить – годува́ти, -ду́ю, -ду́єш, харчува́ти, -чу́ю, -чу́єш; -ся – годува́тися, харчува́тися.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Кормить
• Волка ноги кормят – вовка ноги годують (живлять) [, а пса кості]. Пр. Якби все вовк лежав, то вже б досі здох. Пр. Зайця ноги носять, а вовка зуби годують. Пр. Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає. Пр. Кожна пташка своїм носиком живе. Пр. Вовк лежачи не утне. Пр.
• И собака помнит, кто её кормит – і собака чує, хто його годує. Пр.
• Как волка ни корми, он всё в лес смотрит – вовка хоч як годуй (скільки не годуй), а він у ліс дивиться. Пр. Вовча натура в ліс тягне. Пр. Вовка щось усе до лісу тягне. Пр. Вовка в плуг, а він у луг. Пр. Не сподівайся дяки від приблудного собаки. Пр. Хлібом годують, а стеблом очі колють. Пр. Хлібом годує, а очі випиває. Пр.
• Кормить берёзовой кашей (перен. фам.) – березової каші давати; березовою кашею годувати; березовим пером виписувати; березиною потягати (затинати); давати березової припарки; купати в березині.
• Кормить вшей – годувати воші (нужу).
• Кормить завтраками, обещаниями кого (перен.) – годувати жданиками, обіцянками кого; (іноді) відкладати на завтра.
• Соловья баснями не кормят – соловей піснями не ситий. Пр. Слів густо, а в животі пусто. Пр. Хвалою не нагодуєш. Пр.
• Хлебом, мёдом… не корми кого – хлібом, медом… не годуй кого; хліба, меду… не давай кому.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Кормить, прокормить – годува́ти, прогодува́ти; (продовольствовать) – харчува́ти, прохарчува́ти.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Гром не грянет, мужик не перекрестится. Див. На охоту идти - собак кормить. —
1. Коли сіно в стозі, то забудь о Бозі.
2. Як дитя не плаче, у матери думки нема.
На охоту идти, собак кормить. —
1. Не тоді хортів годувать, як на влови їхать.
2. Не тоді коня сідлати, як треба сідати.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Корми́ть, ся = годува́ти, ся, корми́ти, ся, харчува́ти, ся, живи́ти, ся, (дуже) — сити́ти, тли́ти, (худобу в дорозї) — попаса́ти, корми́ти, (у кого) — перехарчо́вувати. — Господь буде помогати сиріт годувати. н. п. — Трудяща копійка годує до віку. н. пр. — Ситого гостя добре годувати. н. пр. — Ой як мінї жити, в сьвітї горювати, ой як мінї дїти в сьвітї годувати? н. п. — Багатий дивуєть ся, як убогий годуєть ся. н. пр. — Уже ж се мусить всякий знати, що військо треба харчувати. Кот. — Нехай багач дивить ся, як убогий живить ся. н. пр. — Ой щож будем робити, нїчим волів кормити. н. п. — От доїдемо до Охматової, то тут треба коней попасати. — Уже вони й тлять того кабана цїле лїто. Сп. — Пустельник мусїв годувати ся своєю працею. Бар. О.

Запропонуйте свій переклад