Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей
Запропонувати свій переклад для «коса»
Шукати «коса» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Коса́ –
1) (женская) коса́, (вин. п. ко́су, мн. ко́си, кіс, ко́сами и кі́с(ь)ми), ум. кі́ска, кі́сонька, кі́сочка, коси́ця. [Ді́вка ко́су че́ше (Пісня). Дівки́ гуля́ють, кі́сками ма́ють (Грінч. III). Що-субо́ти ізмива́ла і кі́соньку запліта́ла (Пісня)].
• У девушки нрав -со́ю закрыт – у ді́вки коса́ до по́яса, а ду́мкою й коло мізи́нця не обведе́ш.
• Мелко заплетённая -са́ – коса́ в дрібу́шки (дрібни́ці).
• -са́ венком – джереґе́ля, мн. джереґе́лі, джеґере́лі (-лів).
• -сы положенные над ушами – кітки́ (-то́к).
• С большой -со́й – коса́тий.
• С чёрной, светлой, толстой -со́й – чорноко́сий, ясноко́сий, товстоко́сий.
• Без -сы – безко́сий.
• -са́ китайца неприкосновенна – коса́ в кита́йця недоторка́нна;
2) (конец, уголок) ріг (р. ро́гу), ріжо́к (-жка́), хвіст (-оста́), кіне́ць (-нця́). [Взяла́ ху́стку, зав’яза́ла в три ріжки́ по камі́нчику (Чуб.)].
• Шапка с -сами – ріжка́та ша́пка.
• -са́ кометы – хвіст, віха́ (в коме́ти);
3) (брюшное рыбье перо) пе[і]рце́, пі́рко, (тёжка) пузце́;
4) (гряда от берега) ріг (р. ро́гу), (узкая) стрі́лка, (отмель) коса́, (гряда и отмель вместе) коса́. [На Кі́нбурнській косі́ ло́влять ри́бу риба́льські та́фи (артели) (Херс.)];
5) (хвост петуха) коси́ця, коси́ці. [Сиди́ть пі́вень на крини́ці, спусти́в кри́льця ще й коси́ці (Грінч. III)];
6) (орудие) коса́ (вин. п. ко́су́), ум. кі́ска, коси́ця, ув. коси́ще; (короткая) різа́к, терпа́н.
• Клинок -сы́ – полотно́, полоте́нце, (обух) прут, (носок) пи́сок (-ска), нісо́к (-ска́), (лезвие) жа́ло, (кольцо в стыке древка с клинком) пе́рстень (-сня), напе́рсток (-стка), серга́; (задняя часть клина) п’я́тка; (клин деревян.) па́склинь (-ня), па́склин (-на), (железн.) глобо́к (-бка́).
• Древко -сы – кісся́ (-ся́), кіся́ (-ся́ти).
• Источенная -са́ – скі́сок (-ска).
• -са́ по руке – коса́ по руці́, підтра́вна коса́.
• -са́ без крюка – го́ла коса́.
• Отбивать -су́ – клепа́ти косу.
• Направлять -су́ – манта́чити ко́су.
• Точить -су́ – гостри́ти ко́су.
• Нашла -са́ на камень – тра́пила коса́ на ка́мінь (Приказка);
7) (резец) різа́к, сіка́ч (-ча́).

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КОСА́ 1 (піскова) фраз. пере́сип.
КОСА́ 2 (дівоча) зменш. мн. ко́си-дрібу́шечки́.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Коса – коса́, -си́.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Коса, с.-х. – коса́.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Коса
• Нашла коса на камень – трапила (наскочила, наткнулася) коса на камінь [та камінь не подається]. Пр. Наскочив чорт на біса. Пр. Хоч насподі лежатиму, та в очі плюватиму. Пр. Добрий на доброго й наскочив. Пр. Наскочив удівець на вдову. Пр. Наскочила кулага на врага. Пр.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

коса́ коса́,-си́

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Нашла коса на камень. —
1. Добрий та на доброго наскочив: один другому не видасть.
2. Натрапила (наскочила) коса на камінь, та камінь не подається.
3. Наскочив чорт на біса.
4. Наскочив удівець на вдову.
5. Лаяла, лаяла, насилу все село перелаяла.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Коса́ = 1. коса́, здр. кі́ска, кіс́онька, поб. — коси́ще, кінець коси — чу́брик, миршавенька кіска — коси́ця, коси дрібненько заплетені — дрібу́шки, дрібу́шечки, зложені вінком — джеґере́лі. (С. З.). — Тай заплела кісоньку в дрібушки, щоб розплїтали всї дружки. н. п. — Тут заплїтали джеґерелї, дрібушечки на головах. Кот. 2. (у косарів) — коса́, (з граблями) — грабки́, коса́ з грабка́ми, (без грабель, зоветь ся ще) — го́ла коса́. Частини коси: держак — кісся́, задня частина самої коси коло держака — пъя́тка, кільце — напе́рсток, клин — па́склин. — Нашла́ коса́ на ка́мень = наткну́ла ся коса́ на ка́мінь, тра́пила коса́ на ка́мінь н. пр. 3. коса́, стрі́лка, ріг. — Недалеко й одъїхали від берега, як наткнули ся на ко́су. н. о. — Коса вигналась трохи аж не на середину Днїпра. н. о. 4. хвіст ри́би.
Ко́сы = 1. ко́си (д. Коса́). 2. коси́цї (пірря в хвостї у півнїв та иньших птиць, на кінцї звислі).
Рукоя́тка, рукоя́ть = руківъє́ (Ніс.), ру́чка, батога — пу́жално (д. Кнутови́ще), грабель — граби́льно, гра́блище (д. Гра́бли), дверей — ру́чка, жорна — милі́н, заступа — заступи́льно (д. За́ступъ), коси — кісся́, косьє́ (д. Коса́), коло́ворота — ко́рба, крути́ло, кочерги — кочержи́лно (д. Кочерга́), ложки — держачо́к, стебло́, мітли — де́ржало, де́ржално, мі́тлище (д. Метлови́ще), меча, шаблі — де́ржално, держа́к, де́ржало (С. Л.), ру́чка, ножа — коло́дка, коло́дочка (С. Л.), посудини — де́ржало, ру́чка, у́шко (С. Ш.), рогача — рогачі́лно, свердла — ценди́бар, сапи — сапи́льно, сокири — топори́ще (С. Л. Ш.), топори́ско, цїпа — цїпи́льно, цїпи́льня, черпака — держа́к, де́ржално (С. Л.), щітки — щітни́к. — Вельми коротке пужално, наче у нагайки. Кн. — До залізних грабель треба й грабильно залїзне. Кн. — Пішов набити заступ на заступильно. Кн. — Незручна ся коса про мене треба довшого косья. Кн. — А до маховика приправляна корба. Кн. — Держачок у ложки непомірно довгий. Кн. — Поти бились, поки в руках од мечів самі держална позоставались. Б. К. — Засадив ніж у груди по саму колодочку. Кн. — Грай, грай, глечику, а підеш без ушка. н. пр. — Треба вкоротити сапильно, довге воно, тому й сапати важко. Кн. — Товсте топорище, таке, що й рукою не обіймеш. Кн. — Як утопає, сокиру дає, а як порятують, і топорища жаль. н. пр. — Позагублявши сокири, добре й топориско. н. пр. — Ось привъяжу бича до цїпильна. Кн. Д. ще під сл. Держа́лка.

Запропонуйте свій переклад