Знайдено 6 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Крича́ть, кри́кивать, кри́кнуть – крича́ти, кри́кнути, скри́кнути, (очень громко, кричма) галасува́ти, галасну́ти, (вульг.) горла́ти, желіпа́ти, репетува́ти, (пронзительно) вереща́ти, верескоті́ти, верескну́ти, (о грудном ребёнке) кува́кати, ка́вкати, (вульг.) зіпа́ти, зіпну́ти крича́ти, кри́кнути як на живі́т (як на пуп), (вопить) лементува́ти, зо́йкати, зо́йкнути, йойкоті́ти, йо́йкнути, (зовя кого) гука́ти, гукну́ти, погукну́ти кого́, на ко́го, (сердясь на кого) гри́мати, гри́мнути на ко́го, (зовя на помощь) крича́ти про́бі, крича́ти на ґвалт. • Благим матом -ча́ть – репетува́ти. • Кричма -ча́ть – кри́ком (кри́чма) крича́ти. • -ча́ть во всё горло – на все го́рло (на ввесь го́лос) крича́ти. • Караул -ча́ть – на ґвалт крича́ти, про́бі крича́ти. • Крича́щий – що кричи́ть, галасу́є и т. д.; крику́чий. [Крику́чий ґонґ (Тичина)]. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
КРИЧА́ТЬ ще вигу́кувати /нагу́кувати/, (на кого) гри́мати, діял. гала́кати, (як пугач) пу́гати, пуги́кати кричать бла́гим ма́том крича́ти не свої́м го́лосом, крича́ти /зіпа́ти/ на пуп, про́бі ревти́; кричать во всё го́рло на всі за́води крича́ти; кричать во всю гло́тку реві́ти, як коро́ва; кричать на кого гри́мати на; кричать на всех перекрёстках крича́ти на весь світ; нача́ть кричать фраз. у крик [я начал кричать я – у крик]; кричи́-не-кричи́ безнаді́йно; крича́щий що /мн. хто/ кричи́ть тощо, зви́клий крича́ти, зму́шений закрича́ти, розкри́чаний, розгу́кати, крику́н, вереща́ка, зіпа́ти, горла́нь, грима́йло, прикм. крикли́вий, галасли́вий, верескли́вий, фраз. кричу́щий, реву́чий, (колір) шпарки́й, разю́чий, яду́чий, образ. з кри́ком /ве́реском, га́ласом, ревом/; гро́мко крича́щий з голосни́м кри́ком; крича́щий благи́м ма́том /крича́щий во всё го́рло/ розрепето́ваний, образ. з ди́ким ре́вом; крича́щий дурны́м го́лосом крику́н не свої́м го́лосом; крича́щий на всех перекрёстках = звонящий во все колокола; КРИ́КНУТЬ ще загука́ти; крикнуть в отве́т відгу́кну́тися, відкри́кнутися; КРИКАНУ́ТЬ ще галасну́ти; ДОКРИЧА́ТЬСЯ докрича́ться до хрипоты́ захри́пти від кри́ку; докрича́вшийся до хрипоты́ захри́плий від крику; НАКРИЧА́ТЬСЯ ще попокрича́ти, наси́титися кри́ком, (удосталь) ви́кричатися; накрича́вшийся ОКРЕМА УВАГА; РАСКРИЧА́ТЬСЯ, раскрича́вшийся оказ. розкри́чаний, ОКРЕМА УВАГА |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Кричать, крикнуть –
1) крича́ти, -чу́, -чи́ш, кри́кнути, -ну, -неш; 2) (окликать) гука́ти, -ка́ю, -ка́єш, гукну́ти, -ну́, -не́ш; 3) (сильно кричать) галасува́ти, -су́ю, -су́єш, репетува́ти, -ту́ю. |
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 
Кричать – кричати; гукати. Кричать караул – на ґвалт кричати; пробі кричати. Громко кричать – криком кричати. Кричать во все горло – кричати на все горла. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Карау́лъ = 1. сторо́жа, ва́рта (С. З. Л.), калаву́р (С. Л.). — Стоїть він, мов і справдї москаль на вартї. С. З. — Як ішов на варту, випив кварту, а як з варти — ще пів кварти. н. пр. — Гей кругом церкви сїчової та й калавури стали. н. п. — Вступи́ть на карау́лъ = ста́ти на ва́рту. — Стоя́ть на карау́лѣ, отбыва́ть карау́лъ = бу́ти на ва́ртї, вартува́ти. – Взять подъ карау́лъ = взя́ти під ва́рту. 2. Карау́лъ! = ґвалт! ряту́йте! про́бі! хто в Бо́га ві́рує, ряту́йте ! – Крича́ть карау́лъ = крича́ти про́бі! на ґва́лт крича́ти, ґвалтува́ти. —Кричить: пробі! її мати, щоб дївчину рятувати. н. п. — „Ґвалт! Рятуйте — хто в Бога вірує“ — на дворі голос що є сили. К. Ш. |
Крича́ть = крича́ти, гука́ти, (дуже) — галасува́ти, репетува́ти, на пу́п крича́ти, зїпати, (з плачем) — лементува́ти, ревти́, (журливо з плачем) — ски́глити, ски́млити, (верескливо або швидко) — вереща́ти, ляща́ти, поро́щати, (на, кого, сварячись) — гри́мати, гари́кати, гомонїти. — Кричить не своїм голосом. — Кричить, аж з шкури вилазить. н. пр. — Кричить ув одну душу. н. пр. — Як гукнеш, так і одгукнеть ся. н. пр. — Гукай нїма на глухого. н. пр. — Ой пъють вони й гуляють, на шинкарку гукають. н. п. — Кричить баба, репетує — нїхто її не рятує. н. пр. — Та що ти зїпаєш? Нїкого не дозовеш ся. С. Л. — Чую, щось у куточку скиглить. — Годї вам гримати на мене! — На кого люди гомонять, на того й свинї хрюкають. н. пр. — Крича́ть карау́лъ = про́бі крича́ти, ґвалт крича́ти, ґвалтува́ти. — Кричить пробі її мати, щоб дївчину рятувати. н. п. — Гайдамаки почули, як той чоловік став ґвалтувати, і прийшли. н. о. — (Коли річ про птицї баранцї) — круги́кати. — (Про во́рони і ґави) — кря́кати, кра́кати, крю́кати, ка́ркати. — Ой кряче, кряче та чорненький ворон та й у лузї над водою. н. п. — Закрюкали чорні крюки. К. Ш. — (Про горобцїв) — цьвірі́нькати, цьвіріньча́ти. — (Про гуси) - гелгота́ти, гегота́ти, ґелґота́ти, ґеґотати. — (Про жаби) — ку́мкати, ку́мати, крю́кати, кря́(а́)кати. — Аби озеро, а найдеть ся жаба, що буде кракала. н. пр. – (Про журавлї) — курлю́кати, курли́кати. — (Про индики) — ку́ркати, белькота́ти. — (Про кози) — меке́кати. — (Про кішки) — ня́вкати, нявча́ти. — (Про качки) — ка́хкати, кря́кати. — Кахнула утка — на морі чутка. н. з. — (Про кречети) — ку́ркати. — Закуркають кречети сизі, загадають ся орлики хижі. н. д. — (Про лебедї) — яча́ти. — Чи то гуси кричать, чи лебедї ячать? н. д. — (Про лелек) — леле́кати, клекота́ти. — (Про орлів) — клекота́ти, буркота́ти. — То не орли чорнокрильцї клекочуть і під небом лїтають. н. д. — Вилїтали орли з-за крутої гори, вилїтали, буркотали, роскоші шукали. н. п. — (Про перепели) — підпідьо́мкати, а самицї — хава́вкати. — (Про півнї) — кукурі́кати. — (Про поросята) — куві́кати, квіча́ти. — (Про сороки) — скрекота́ти, скрегота́ти, кря́кати. — Сорока на тину скрегоче — гостї будуть. н. пр. — Ходить сорока коло потока, тай кряче. н. п. — (Про пугачі, сови та сичі) — пу́гати, (а сови а сичі ще) — ня́вкати. — Ой не пу́гай, пугаченьку, в зеленому байраченьку! Ой як мінї не пугати, що велять пани лїс рубати. н. п. – (Про свинї) — хро́кати, ро́хкати, вища́ти. — (Про чайки) — киги́кати. — А кулик чайку взяв за чубайку. Чайка кигиче: згинь ти, куличе! н. п. — (Про цвіркуни) — цьвірча́ти, цьвіркота́ти. — (Про кури) — сокота́ти, квокта́ти, куда́кати, кудкуда́кати. — Хто хоче сокоче, а хто хоче — кудкудаче. н. пр. — (Тут заведено слова про крик таких тварів, до яких в росийській мові можна прикласти дієслово: кричать.) |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)