Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 19 статей
Запропонувати свій переклад для «куда»
Шукати «куда» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Куда́, нрч. –
1) вопрос. – куди́? (иногда) де? (каким путём) кудо́ю? куди́? [Куди́ ти йдеш, не спита́вшись? (Шевч.). Що роби́ть, куди́ піти́? Де я помандру́ю? (Боров.). Кудо́ю мені́ йти до вокза́лу? (Київщ.)].
• -да́ он девался? – де (куди́) він поді́вся (ді́вся)?
• -да́ же? – куди́-ж? де-ж? (каким же путём?) кудо́ю-ж? куди́-ж? куди́ са́ме?
• -да́ бы? – куди́-б? де-б? кудо́ю-б?
• -да́-то? – куди́ то? де́ то? кудо́ю то?;
2) (зачем?) на́що? наві́що?
• -да́ ему столько? – на́що (наві́що) йому́ сті́льки?;
3) указат., относит., неопредел. – куди́, (иногда) де, (каким путём) кудо́ю, куди́. [Лю́ди гну́ться, як ті ло́зи, куди́ ві́тер ві́є (Шевч.). Я йшов туди́, де ро́зум посила́в (Грінч.). Яка́ му́ка стоя́ти на роздоро́жжі і не зна́ти, кудо́ю йти (Коцюб.)].
• Вот -да́ – ось (от он) куди́; ось (от, он) кудо́ю.
• Кто -да́ – хто куди́.
• Куда́-куда́ – куди́-куди́.
• -да́ – туда – куди́ – туди́; кудо́ю – тудо́ю. [Куди́ кінь з копито́м, туди́ жа́ба з хвосто́м (Номис). Пішо́в тудо́ю, кудо́ю йшла Хведо́ська (Грінч.)].
• -да́ же – куди́-ж, де-ж; кудо́ю-ж.
• -да́ ни – куди́ не, де не; кудо́ю не.
• -да́ ни кинься – куди́ не зарви́. [Куди́ не зарви́ – скрізь коня́ тре́ба (Переясл.)].
• -да́ ни шло – де на́ше не пропада́ло! (так и быть) гара́зд, до́бре, неха́й так.
• -да бы – куди́-б, де-б; кудо́ю-б.
• -да́ бы ни – хоч-би куди́ (де), хоч куди́-б, куди́-б (де-б) не; хоч-би кудо́ю, кудо́ю-б не. [Наш пани́ч, хоч-би куди́ пішо́в, но́сить із собо́ю кни́жечку (Звиног.). Де-б я не пішла́, і він слідко́м іде́ (Київщ.)].
• -да́ то – куди́сь, куди́сь то, куди́сь-там, десь. [Тіка́ли куди́сь лю́ди й ко́ні (Коцюб.). Шатну́вся куди́сь-там і прині́с води́ (Богодухівщ.)].
• -да́-либо, -да́-нибудь – куди́, куди́сь, куди́-не́будь, де, десь, де-не́будь; (-да́ бы то ни было) будь-куди́; (в иное место) и́нкуди, куди́-и́нде, де-и́нде. [Мо́же-б ти пішо́в куди́ зві́дси (Брацлавщ.). Пої́демо куди́сь, аби́ не сиді́ти (Київщ.). Пої́демо де-не́будь, де ще нас не зна́ють (Київщ.). Магоме́т-Оглі́ ра́дий був хоч на час збі́гти бу́дь-куди́ (Коцюб.). Пої́хали ми не и́нкуди, а в саму́ університе́тську це́ркву (Морд.). Іди́, ри́нде (неряха), куди́-и́нде, там тебе́ не зна́тимуть і ри́ндею не зва́тимуть (Приказка)].
• -да́ ни есть, -да́ угодно – аби́-куди́, бу́дь-куди́, куди́-будь, хоч-куди́, (вульг.) куди́-завго́дно. [Неси́ смі́ття аби́-куди́ (Сл. Гр.)].
• -да́ попало – куди́ тра́питься, куди́ по́падя, куди́ (де) лу́ча. [Як та ту́ча, куди́ лу́ча, так і покоти́ли (Вірша XVIII в.)].
• -да́ глаза глядят – світ за́ очі, світ за очи́ма, куди́-гля́дя, навма(н)ня́, навманяки́. [Пішо́в коза́к світ за́ очі (Шевч.). Чи ви за ді́лом яки́м, чи ве́штались світ за очи́ма? (Потеб. Одис.). Мча́вся куди́-гля́дя (Крим.). Пода́вся навмання́ і забрі́в на кла́довище (Коцюб.)].
• Убегать -да́ глаза глядят – тіка́ти куди́ ви́дно, тіка́ти не-о́бзир (Куліш).
• Чорт знает -да́ – ка́зна куди́, чорт (лихи́й, ді́дько) зна́є куди́. Кое-куда́, см. отдельно;
4) (при сравн. ст.) куди́, бага́то, дале́ко, де́-то; см. Гора́здо 2. [Тепе́р нам куди́ гі́рше (Звин.). Бу́де по весні́ де́-то кра́щий наря́д мені́ (Манж.)].
• -да́ лучше – бага́то (бага́цько, дале́ко, геть куди́) кра́ще;
5) (в восклиц. предлож.) де, куди́.
• -да́ тебе! – де́ тобі! куди́ тобі! [Куди́ ку́цому до за́йця! (Приказка)].
• -да́ уж! – де вже! е́ вже! [Е́ вже! не ви́чуняти мені́, си́ну (Липовеч.)].
• -да́ (уж), вам с таким здоровьем браться за эту работу – де вже вам з таки́м здоро́в’ям бра́тися до ціє́ї пра́ці.
• -да́ там! – де́ там! де́ тобі! де́ в бі́са! де́ в ка́та! шкода́! [Ви́йшов з ха́ти карбівни́чий, щоб ліс огляді́ти, та де́ тобі́! Таке́ ли́хо, що не ви́дно й сві́та (Шевч.). Бага́то зароби́в грошеня́т на заробі́тках? – Де́ в бі́са! (Харківщ.). Шкода́! не бу́де того́! (Номис)].
• Хоть -да́ – хоч-куди́; срвн. Отли́чный 2.
• Что -да́ – що не то́ що. [Сміху́-ж тоді́ нароби́в тако́го що не то́ що! (Яворн.)].
• -да́ как! – диви́ як! а́ч як!
• -да как он забавен – а́ч, яки́й він уті́шний!
• -да́ как хорошо! – де́ вже пак не га́рно!
• -да́ бы хорошо – о́т-би до́бре.
• -да́ как нужно – аж о́н як тре́ба.
• -да́ не бесполезный – аж нія́к не за́йвий.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КУДА́, куда как ну́жно ду́же потрі́бно;
куда мать, туда́ и дитя́ куди́ коза́, туди́ й вовк, куди́ го́лка, туди́ й ни́тка;
куда ни хай куди́ [куда ни пошлёт хай куди пошле́];
куда ни глянь де не глянь;
куда ни шло неха́й вже, мо́же бу́ти;
куда там! куди́ ж пак!, так куди́!;
куда пода́льше куди́-і́нде;
куда уго́дно хоч куди́, куди́ хо́че(ш) /хочуть тощо/;
куда уж ірон., стил. перероб. якнайне- [куда уж кста́ти якнайнедоре́чніше];
куда хо́чешь на всі чоти́ри сто́рони;
ещё куда ни шло ще туди́-сюди́;
хоть куда! (річ) куди́ твоє́ ді́ло!, що назива́ється, я тобі́ дам!, будь здоро́в!

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Куда, нар. – куди́, кудо́ю, де; куда-нибудь – куди-не́будь.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Достигать куда, до чего – доходити чого, до чого; досягати чого, до чого. Достичь всего – осягти, осягнути все. Достичь славы – зажити слави, чести. Достигать совершеннолетия – доходити (повних) літ. Достиг известной прочности своего положения – став на лад.
Куда – куди. Куда-либо, куда-нибудь – куди-небудь; абикуди. Куда-то – кудись. Куда угодно – хоч куди. Куда там – де там.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Куда
• Бог знает куда – бозна-куди; бозна-де.
• Идти, куда ветер дует – іти (хилитися, гнутися), куди вітер віє (дме).
• Кто куда – хто куди.
• Куда бы – куди б; де б; (якою б дорогою) кудою б.
• Куда бы ни – хоч би куди (де); хоч куди б; (іноді) куди б (де б) не, (хоч якою дорогою) хоч би кудою; (іноді) кудою б не.
• Куда глаза глядят – світ за очі (за очима); куди очі; куди ведуть (поведуть, несуть, понесуть, утраплять) очі; куди очі спали (світять, дивляться); навмання.
• Куда ему до тебя – де (куди) йому до тебе.
• Куда как! (разг.) – ач як!; диви як!
• Куда как нужно – аж он як треба; треба аж-аж-аж; треба аж-аж.
• Куда как хорошо! (разг. часто ирон.) – де вже пак не гарно!
• Куда-либо, куда-нибудь – куди-небудь (куди-будь); куди (кудись), абикуди (абиде); де (десь); де-небудь (де-будь).
• Куда лучше – багато (далеко, куди, гетьто) кращий (ліпший); багато (далеко, куди, геть-то) краще (ліпше).
• Куда Макар телят не гонял – де козам роги правлять (утинають). Пр. Де волам роги правлять. Пр. Де кози (де кіз) кують підковами. Пр.
• Куда ни кинь, всё — клин – куди не кинь, то все клин. Пр. Куди не кинь — виходить клин. Пр. Куди не кинь, а все наверх дірою. Пр. Сюди кинь, туди кинь, то все голим на п’яти. Пр.
• Куда ни кинь глазом – хоч куди кинь (іноді куди не кинь) оком; хоч куди (іноді куди не глянь (поглянь)); усюди (повсюди).
• Куда ни шло – ще [б] нічого; нехай (і) так; (іноді) гаразд.
• Куда попало – куди (де) попало; куди (де) попадя; абикуди; (рідше) куди луча; (іноді) куди (де) трапиться.
• Куда там! – де там!; де тобі!; шкода!; (зниж. емоц.) де в біса!; де в ката!
• Куда тебе! – де тобі!; куди тобі!
• Куда тебе несчастному – де (куди) тобі нещасному (мізерному, іноді грішному)!
• Куда тебе равняться с ним – де (куди) тобі рівнятися до нього (з ним); куди (де) тобі до (проти) нього.
• Куда-то – кудись; (іноді) десь.
• Куда тут! – де вже!; де тут!
• Куда угодно – хоч куди; будь-куди; абикуди.
• Куда уж! – де вже!
• Так куда! – так де!
• Чёрт знает куда – казна-куди; чор(т)-зна-куди; чорт (лихий, дідько) зна(є) куди; біс його зна куди.
• Что куда – що куди; що не то що. [Сміху ж тоді наробив такого, що не то що! Яворницький.]

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Закон, что дышло, куда повернул, туда и вышло. —
1. Закон як помийниця, що в нього налий, тим і смердітиме.
2. Мужича правда колюча, а панська на всі боки гнуча.
3. Не прав вовк, що козу ззів - не права й коза, що в ліс пішла.
4. Не ходи до суду, бо хліба не буде.
5. Єдині руки право пишуть, єдині і мажуть.
6. Куди вітер, туди й війт.
Куда глаза глядят. Куда ноги понесут. —
1. Берега пустився.
2. Світ за очі подався.
Куда Макар телят не гонял. —
1. Послав туди, де козам роги правлять
2. Туди тебе зашлють, де волам роги правлять, а кіз кують підковами.
3. Пошлють кіз кувати.
Куда конь с копытом - туда и рак с клешней. —
1. Куди кінь з копитом, туди й жаба з хвостом.
2. Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає.
3. Не всім туди раком лізти, де зозуля кує.
Куда ни кинь - все клин. —
1. Сюди кинь, туди кинь, то все голим на п'яти.
2. Куди не кинь, а наверх дірою.
3. Трудно вийти з біди, як каменю з води.
4. Біди ні продати, ні проміняти - і грім біди не заб’є.
Куда тебя нелегкая угораздила (или несет, занесла). —
1. Куди тебе чорти занесли?
2. Куди ти сліпма лізеш?
3. Кинь мене, Боже, де мене не треба.
4. Куди ти, очмано, лізеш?
5. Пірвався, як з мотикою на сонце.
Куда уж нам, грешным. —
1. Їж, коза, лозу, коли сіна немає.
2. Кому весілля, а курці смерть.
3. Живем, як горох при дорозі, хто не йде, той не скубне.
4. Де вже нам, грішним - тільки й ходу що з мосту та в воду.
5. Чи ми знаємо, сліпий народ!
Куда уж нам с суконным рылом да в калачный ряд. Див. Со свиным рылом да в калашный ряд. —
1. 3 свинячим писком та в пшеничне тісто.
2. З свинячою мордою у бубличний ряд.
3. Нашому маляті лиш слинку ковтати.
4. Замішався, як полоник межи ложками.
Со свиным рылом та в калачный ряд. Див. Куда уж нам с суконным рылом та в калачный ряд. —
1. 3 свинячим писком та в пшеничне тісто. 2.3 паршивою головою та в тин лізе.
3. З свинячою мордою в бубличний ряд.
4. В свининці родившися між святими не обідати.
5. Далеко п’яному до Києва.
6. Куди тобі, грішному, кисіль їсти, ти й кваші не вкусиш.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Глазъ = 1. о́ко, о́чко, мн. о́чі, очи́цї, оченя́та. — У сьвідка очі як у дїдька. н. пр. — Глаза́ большіе, на вы́катѣ, вы́таращенные = вели́кі о́чі, баньки́, ви́рла, витрішкува́ті, (з такими очима) — ока́тий, банька́тий, банька́ч, вирла́тий, вирлоо́кий (С. Аф.), витрішкува́тий, вірячкува́тий, лупа́тий. (С. Л.). — Г. впа́лые = ямкува́ті, запа́лі очі. — Г. гноя́щіеся = капра́ві, (з такими очима) — кислоо́кий (С. З.). — Г. подслѣ́поватые = підслїпуваті, слїпні, слїпаки́. — А повилазили б тобі слїпаки. Фр. — Г. зо́ркіе = зіркі́, бачу́чі, би́стрі о́чі, (з такими очима) — зірки́й, бачу́чий, бистроо́кий. — Мої очі бачучі. Чайч. —Аза́ въ глаза́ не зна́етъ = нї бельме́са, нї бе, ні ме́, а нї же́. — Броса́ться въ глаза́ = впада́ти в о́чі (і д. ще під сл. Броса́ться.) – Одійшов я, щоб не над міру впадало в очі, як... Бар. — Въ глаза́ = в ві́чі. – Не за очі, а в вічі. — Глаза́ закры́вши = слїпма, о́слїп. — Глаза́ разбѣжа́лись = о́чі забі́гали. — Глазъ не ка́жеть = оче́й не пока́зує. — Глазъ на́ глазъ, съ гла́зу на́ глазъ = віч-на́-віч, о́чі на о́чі, на самотї. — Зостав ся з ним віч-на́-віч. — Стану з ним на самотї. – Забѣга́ть въ глаза́ = запобіга́ти ла́ски, ла́стити ся. — За глаза́ = 1. за́ очі, по за о́чі, по за́віч. — В вічі одно говорить, а за очі зовсїм друге. 2. на́дто, за на́дто. — Сього за надто буде. — Коло́ть глаза́ = цьві́кати, ти́кати в о́чі, в ві́чі. – Куда́ гла́за глядя́тъ = сьвіт за́ очі, за очи́ма. — Доведеть ся піти сьвіт за очі. — Як маю я журити ся, докучати людям, піду лиш я сьвіт за очі, що буде, те й буде. К. Ш. — Нали́ть глаза́ = залити о́чі, напи́ти ся. — На глаза́хъ = на виду́, перед очи́ма, на віч, у очеви́дячки, у очеви́дьки. — Вхопили вовки, та й з’їли у очевидячки лошачка. н. к. — Оки́нуть гла́зомъ = оки́нути о́ком, озірну́ти. — Откры́ть кому́ глаза́ = розказа́ти по пра́вдї. — Плю́нулъ ему въ глаза́ = плю́нув йому межи́ очі. — Протере́ть глаза́ чему́ нибу́дь = проци́ндрити, проманта́чити, прогайнува́ти. — Він давно вже проциндрив ті гроші. — Пусти́ть пыль въ глаза́ = туману́ пусти́ти. — Пя́лить глаза́ = виряча́ти о́чі, витріща́ти очі, витріща́ти ся. — Чого ти так на мене витріщив ся? — Распусти́ть глаза́ = заґа́витись, ґа́ви лови́ти. — Свой глазъ = своє́ о́ко, свій до́гляд. — Свои́ми глаза́ми = на свої о́чі. — Я на свої очі бачив. — Сомкну́лись глаза́ = склепи́ли ся. — Ой рада б я, дитя моє, прибути к тобі — склепили ся карі очі і уста мої. н. п. — Слѣди́ть глаза́ми = зори́ти, пасти́ очі, очи́ма. — Так і біга за ним, так і зорить. — Очима пасу на всї боки. Фр. — Съ глазъ = з оче́й. — Біг, біг, поки і з очей зпустив. н. к. — Прочь съ гла́зъ = геть з пере́д оче́й. — Съ глазъ доло́й, изъ се́рдца вонъ. н. нр. = як з оче́й, так і з ду́мки. н. пр. — Темно́, хоть глаза́ вы́коли = хоч в о́ко стре́ль. – Так те́мно, хоч в о́ко стре́ль. — Хоч в око стрель собі, так темно на дворі. Гул. Арт. — Щу́рить глаза́ = жму́рити, щу́лити, прискаля́ти о́чі. — Глаза́ ши́ре брю́ха. н. пр. = завидю́щі очі. — Ни въ одно́мъ гла́зѣ, хоть бы въ одно́мъ гла́зѣ = а нї же́, нї трі́шечки. – Пили разом однаково, ті два пянїсенькі, а цей — а нї же. — Хло́пать глаза́ми = лу́пати очи́ма. С. Л. — Давать во́лю глаза́мъ = запуска́ти о́чі. 2. урі́к, уро́к, уро́ки, вро́ки. С. Ш. З. — Тьфу! уроки на сороки, а помисли на коромисли. н. зам. — Ся баба злизує від уроків. С. З. — Дурно́й глазъ = урічливі о́чі. С. Ш. — Оть гла́зу, съ гла́зу = з оче́й, від уро́ків. — Дитина від уроків не здужає. — Се йому з очей так стало ся. 3. Гла́зъ воро́ній = д. Во́лчья я́года.
Куда́ = 1. куди́, кудо́ю. — Куди йдеш? До дому. Чайч. — Кудою тут проїхати до Павлівки? Чайч. — Кудою йти? Зїньк. — Куда́ ли́бо, куда́ нибу́дь, куда́ ни е́сть = куди́ не́будь, аби́ куди́. — Куда́-то = куди́сь, десь.- — А де він? Пішов кудись. 2. на ві́що, на́ що. — На віщо йому стільки грошей?
Куда́ какъ = ди́во як, а́ч як! — Куда́ какъ хорошо́! = де́ вже пак не га́рно. Чайч.
Ли́бо = або. — Або пан, або пропав. н. пр. — Або добути, або дома не бути. н. пр. — Як би мінї або так, або сяк, як би мінї запорозський козак. н. п. — Кто ли́бо = хто не́будь; аби́ хто. (Д. під сл. Кто). — Како́й ли́бо = яки́й не́будь; аби́ яки́й. (Д. під сл. Како́й. — Гдѣ ли́бо = де не́будь; аби́-де. (Д. під сл. Гдѣ). – Когда́ ли́бо = коли́ не́будь; аби́ коли́. (Д. під сл. Когда́). — Куда́ ли́бо = куди́, куди́ не́будь; аби́ куди́. — Хай поки він куди піде, а тоді прийде. Чайч. (Д. під сл. Куда́). — Кото́рый ли́бо = котри́й не́будь, яки́й не́будь. (Д. під сл. Кото́рый). — Что ли́бо = що не́будь; аби́-що.

Запропонуйте свій переклад