Знайдено 4 статті
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Кузне́чик –
1) энтом. а) Lacusta L. ко́ник (-ка), коби́лка, ум. ко́ничок (-чка), коби́лочка, [Співа́ли жа́йворонки, сюрча́ли ко́ники (Черкас.)]; б) Grillus L., см. Сверчо́к; 2) зоол. пт. Parus major L. – сини́ця вели́ка. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
КУЗНЕ́ЧИК образ. ко́ник-стрибуне́ць. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Кузнечик – цвірку́н, -на́, ко́ник, -ка. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Кузне́чикъ, ком. Gryllus = ко́ник (С. Л.), коби́лка, Tettrix — коби́ли́ця (С. Жел.) Locusta — травъяни́й ко́ник. — Наш коник стрибунець живе так саме, як і сарана. Степ. — Жвавий коник–скакунець доцьвірінькав ся вкінець. Байки Старицького. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)