Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 5 статей
Запропонувати свій переклад для «льстить»
Шукати «льстить» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Льсти́ть –
1) лести́ти (-щу́, -сти́ш), (перен.) язико́м гра́ти, (в глаза) в о́чі світи́ти. [Так ла́зячи та ле́стячи, ти міг-би аби́-кому зогрі́ти кров холо́дну (Куліш-Шексп.). Пан ті́льки в о́чі світи́в, лу́чче було́-б, якби́ він гу́див (Свидн.)];
2) (кому) лести́ти (-щу́, -сти́ш) кому́ и кого́, підле́щувати (-щую, -уєш), підлеща́ти кому́, (зап.) хліби́ти (-блю́, -би́ш), підхлібля́ти кому́, уле́щувати, обле́щувати кого́, ле́стками підхо́дити (під) кого, (перен.) масти́ти слова́ми, реча́ми ласка́вими кого́, язико́м масти́ти кого́, (слишком хвалить) перехва́лювати кого́; срв. Обольща́ть 1. [Лести́ти і́долам оци́м, що ї́ми я в душі́ горду́ю (Грінч.-Шілер). Підлеща́ла їй па́нська ла́ска до її́ дити́ни (Л. Укр.). У те́бе голова́ до́бра! – підхлібля́в йому́ Ме́ндель (Франко). А він хліби́ть жі́нці (Могилівщ.)].
• Вы мне -ти́те – ви мене́ перехва́люєте.
• -ти́ть в глаза кому – лести́ти в живі́ о́чі кому́, в о́чі світи́ти кому́.
• Льщу себя надеждою – ма́ю лю́бу наді́ю, ті́шу себе́ наді́єю.
• -ти́ть себя несбыточными надеждами – мани́ти (ті́шити) себе́ химе́рними (незбу́тніми) наді́ями.
• Это -ти́т его честолюбию – це лести́ть (підле́щує) його́ честолю́бності, його́ го́норові.
• В глаза -тя́т, а за глаза ругают – в о́чі лестя́ть, а по-за о́чі ла́ють.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЛЬСТИТЬ, льстить самолю́бию чьему лоскота́ти самолю́бство чиє;
льстить себя́ наде́ждой грі́ти себе́ наді́єю, багаті́ти ду́мкою;
льстя́щий що /мн. хто/ лести́ть тощо, зда́тний /ще́дрий/ на ле́стощі, підле́сник, лесту́н, прикм. лести́вий, уле́сливий /обле́сливий, підле́сливий/, підла́зистий, підхлі́бний, підхлі́бливий;
льстящий себя́ наде́ждой стил. перероб. грі́вши /грі́ючи/ себе́ наді́єю, багаті́ючи ду́мкою.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Льстить – лести́ти, -щу́, -сти́ш, уле́щувати, -щую; -ться – ла́ситися (ла́щуся, ла́сишся) (на що).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Льстить
• Вы мне льстите – ви мене аж надто хвалите; (іноді негат.) ви лестите мені (мене).
• Льстить в глаза кому – лестити у [живі] очі кому; (образн.) в очі світити кому; підписатися де кого.
• Льстить себя надеждой (книжн.) – тішити себе надією; мати любу надію; мати сміливість сподіватися.
• Это льстило его самолюбию – це тішило його самолюбство (давало втіху його самолюбству).
• Я не льщусь на богатство – я не ласий до багатства (на багатство); я не кваплюся на багатство.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Льстить = ле́сти́ти, улеща́ти (С. Ш.), підле́щувати ся (С. Л.), у(в)ле́щувати (Кн.), обле́щувати, підсипа́ти ся (С. З. Л.), підстила́ти ся (С. З.), хлїби́ти, підхлїбувати ся, лабу́зити ся, язиком́ масти́ти, ля́си підпуска́ти. — Дарами нас не можна підкупити, шкода й словами пишними лестити. К. Б. — Він мене язиком мастить, а мене з того аж гидота бере. Кн. — Підпускай дївчатам ляси, старим бабам баляндраси. Кв.

Запропонуйте свій переклад