Знайдено 11 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Мех –
1) (шкура с шерстью; мн. меха́) – а) (на звере) ху́тро, (зап. фу́тро), смух (-ху). [Вовк раді́є, що смух його́ ого́нь, мов со́нце, грі́є (Греб.)]; б) (выделанный на шубу, шуба) ху́тро, (зап. фу́тро), специальнее: (волчий) вовки́ (-кі́в), (кошачий) коти́ (-ті́в), ко́тики (-ків), (куний) куни́ці (-ни́ць), ку́ни (р. кун), (лисий) лиси́ці (-си́ць), (медвежий) ведме́ді́ (-ді́в), (овечий) линтва́р (-ря́), (соболий) соболі́ (-лі́в), (ягнячий) сму́шок (-шку), сму́шки (-ків). • -ха́ – х[ф]у́тра (-тер), соб. х[ф]у́тро. [Бага́цько в йо́го є добра́, отла́су, ху́тра і срібла́ (Греб.)]. • На -ху́ – на х[ф]у́трі. [Кунту́ш зеле́ний на сі́рім фу́трі (К. Ст.)]. • Шуба на -ху́ – х[ф]у́тро. • Подбивать, подбить -хом – х[ф]утрува́ти, ви́х[ф]утрувати, на х[ф]у́тро бра́ти, взя́ти що. • Подбитый -хом – х[ф]утро́ваний; 2) (бурдюк; мн. мехи́) міх (-ха), бурдю́к (-ка́). [Я черпа́ю во́ду в міх (Крим.). Ніхто́ не влива́є молодо́го вина́ в старі́ бурдюки́ (Біблія)]; 3) (для поддувания) міх, мішо́к (-шка́), ду́хало. [Після́ блиску́чого по́лум’я в го́рні мі́ха не ви́дко в кутку́ (Грінч.). Мішо́к, що ним вого́нь роздима́ти, щоб залі́зо розпіка́лося (Звин.). Сто́гне, як цига́нське ду́хало (Яворн.)]. • Кузнечный мех – кова́льський міх. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Мех –
1) ху́тро, фу́тро, -ра; 2) (кузнечный) міх, -ху. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Ввертыш, мех. – вкру́тень (-тня). |
Мех (для дутья) – міх (-ха); • м. (животн.) – ху́тро; • м. воздуходувный – міх повітродму́хальний; • м. клинчатый – м. клинува́тий; • м. кузнечный – м. кова́льський; • м. к. ручной – м. к. ручни́й; • м. раздувальний – м. роздму́хувальний; • м. цилиндрический – м. циліндри́чний; • м. ящичный – м. скринькови́й. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Мех
• На рыбьем меху (разг. фам. шут.) – вітром підбитий (-та). • Подбивать, подбить мехом – підбивати, підбити хутром; хутрувати, вихутрувати. • Подбитый, подшитый мехом – підбитий хутром; хутрований. • Вливать новое (молодое) вино в старые меха (библ.) – вливати (лити) нове (молоде) вино в старі міхи (в старі бурдюки). |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
мех тех. міх,-ха (пристрій для подавання повітря, який використовують для роздування вогню у ковальському, скляному виробництві) м. гидравли́ческий міх гідравлі́чний м. дутьево́й міх дуттє́вий м. кузне́чный міх кова́льський м. ножно́й міх ножани́й [ніжни́й] м. ручно́й міх ручни́й |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 
*Мех — МІХ; М. кузнечный — кова́льський МІХ; М. ручной — ручни́й міх. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Мѣхово́й = 1. хутряни́й, смуше́вий, линтваре́вий і т. д. д. Мѣхъ 1. 2. міхови́й, бурдюгов́ий (д. Мѣхъ 2 і 3.) |
Мѣхъ = 1. ху́тро (С. З. Л.), фу́тро (С. Ш.), вовчий — во́вки, куничий — куни́цї, кошечий — коти́, ко́тики, ове́чий — линтва́рь, линтварі́ (С. З.), ягничий — смух, сму́шок, сму́шки. С. З. Л. — Кунтуш зелений на сїрім футру. Ст. Оп. К. Ст. — Піймавши барана, спокійно вівчарі линтварь злупивши, потрошили. Б. Б. — Шапка з гарного сивого смушка. — Подбива́ть, подби́ть мѣ́хомъ = ф(х)утрува́ти (С. Ш.), ви́хутрувати. 2. міх, мішо́к, шкуратяний, що в йому перевозять вино — бурдю́г, бурдю́к. – Кури крав, та в міх клав. н. пр. І ніхто не налива нового вина в старі бурдюки. К. Св. П. 3. міх (ковальський). — Сопе, як міх ковальський. н. пр. |
Мѣшо́къ, здр. мѣшёчекъ = 1. міх, мішо́к, здр. міше́чок, великий — ла́нтух (С. З.), здр. — лантушо́к, пів мішка — клу́нок, клу́ночок (Чайч.), малий — то́рба, торби́на, торбе́шка, торби́нка (С. Ш.), подорожнїй, подвійний — сакви́ (С. З.), саківки́, бесаги́, з вірьовок — киса́, теж, на сїно — пихтір, з міховини або ряднини, що в йому дають овес коням — ре́птух, торба, що з вівсом вішають коням на морду — ша́нька, то́рба, зшита з різних клаптиків — пи́сана то́рба, маленька на сир, пшоно то-що — во́рок, ворочо́к, край у мішка — гузи́рь. — Кури крав, та в міх клав, кури сокочуть та в міх не хочуть. н. пр. — Налякав міх, то й торби страшно. н. пр. — Наговорив три мішки гречаної вовни. н. пр. — Де можна торбу, там лантуха не треба. н. пр. — З чужої торби хлїба не жалують. н. пр. — Як іду в гостину, то беру хлїб в торбину. н. пр. — Носить ся, як циган з писаною торбою. н. пр. — Узяв саківки в дорогу. Ос. 2. д. Мѣхъ 2. 3. (про чоловіка) — вайло́ (С. Аф.), ла́нтух і д. Мѣшкова́тый 2. |
Раздува́льный мѣхъ = кова́лський міх. — Сопе, як міх ковальський. н. нр. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)