Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 5 статей
Запропонувати свій переклад для «напраслина»
Шукати «напраслина» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Напра́слина – напра́сна обмо́ва, напра́сна (-ни), на́па́сть (-ти), напа́сниця, набала́чка, пеня́, ма́рний на́клеп, по́клеп (-пу), нагові́р (-во́ру); срв. Поклё́п, Клевета́. [Все, що сві́дки ка́жуть, сама́ напа́сниця (Кониськ.). «Ти хіба́ не крав?» – «Ні, це на́пасть на ме́не!» (Звин.). «Чи пра́вда, що ти свекру́ху би́ла?» – «То набала́чка!» (Борзенщ.). Ма́мо, як ти мо́жеш таки́й на ме́не на́клеп допуска́ти? (Л. Укр.)].
• Взводить, взвести -ну – наволіка́ти, наволокти́ напра́сну обмо́ву, зво́дити, зве́сти́ пеню́ на ко́го, пеню́ волокти́, наволокти́, прикида́ти, прики́нути пеню́ кому́, натяга́ти, натягти́ на́па́сть, клепа́ти, наклепа́ти, натяга́ти, натягти́ на ко́го. [На́пасть натяга́є на ме́не (Звягельщ.). А ви пеню́ на нас ізво́дите (Грінч.). Хіба́ я бу́ду на се́бе пеню́ волокти́? (Сл. Гр.). Прики́нуть пеню́, що й копо́ю не одбу́деш (Квітка). Лиси́ця на вівцю́ Петро́ву наклепа́ла, що, бу́цім, ні́ччю ку́ри кра́ла (Боров.). Хі́ба мо́жна таке́ натяга́ти на люди́ну? (Лубенщ.)].
• Выдумывать -ну – вига́дувати напра́сну, виду́мувати на́па́сть. [Де-ж це ви́дано, щоб на Грицька́ таку́ напра́сну вига́дувати? (Грінч.)].

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НАПРА́СЛИНА фраз. пеня́; пор. КЛЕВЕТА.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Напраслина – на́клеп, -пу, напа́сть, -ти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Напраслина
• Возводить, возвести напраслину на кого – зводити, звести напасть (наклеп) на кого; натягати, натягти (наволікати, наволокти) напасть на кого; клепати, наклепати на кого; зводити, звести (волокти, наволокти) пеню на кого; прикидати, прикинути пеню кому.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Напра́слина = на́клеп (С. З.), на́пасть (С. З.), напа́сниця, нападня́, пеня́, дурни́ця. — Напасть і на гладкій дорозї здибле. н. пр. — Нема за мною вини; все що сьвідки кажуть — сама напасниця. Кн. — Звів пеню на його.

Запропонуйте свій переклад