Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 4 статті
Запропонувати свій переклад для «напутствовать»
Шукати «напутствовать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Напу́тствовать –
1) (наделять кого чем в дорогу) виряджа́ти, випроваджа́ти кого́ чим. [Я сиді́в уже́ на во́зі, а при́ятель виряджа́в мене́ пора́дами (Корол.)];
2) (наставлять) напу́чувати кого́ на що. [Напу́чував сині́в свої́х на все до́бре (Ор. Левиц.)];
3) церк. – проваджа́ти напу́тньою моли́твою, чита́ти напу́тнє, (особ. с причащ.) дава́ти напу́ття.
Напу́тствуемый –
1) виря́джуваний, випрова́джуваний;
2) напу́чуваний.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НАПУ́ТСТВОВАТЬ образ. настановля́ти на до́брий ро́зум;
напутствующий що /мн. хто/ напу́чує тощо, ста́вши напу́чувати, зда́тний напоу́мити, прикм. напоу́мливий, напу́тливий, напу́тній, образ. з напу́тнім сло́вом на уста́х;
напутствуемый напу́чуваний, напоу́млюваний, настано́влюваний на до́брий ро́зум.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Напутствовать – напу́чувати.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Напу́тствовать = 1. виряжа́ти, виправля́ти. С. Л. — У недїлю вранцї, як сонечко зійшло, виряжала мати дочку в чужу стороночку. н. п. 2. запричасти́ти (перед смертю). — Нї вже йому мабуть не топтати рясту, уже його сповідали й запричастили.

Запропонуйте свій переклад