Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей
Запропонувати свій переклад для «наставлять»
Шукати «наставлять» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Наставля́ть, наста́вить –
1) чего – наставля́ти, наста́вити и понаставля́ти, настановля́ти и настано́влювати, настанови́ти, понастановля́ти и понастано́влювати чого́. [Круго́м наста́вили ми́сок (Котл.). Поналива́ла у казани́ оли́ви і понаставля́ла у піч (Рудч.). Наї́дків, напи́тків понастано́влювала (М. Вовч.)];
2) см. Надставля́ть.
• -ть рога кому – наставля́ти, наста́вити, ста́вити, поста́вити ро́ги кому́;
3) (направлять, приготовлять постановкой) наставля́ти, наста́вити, (о мног.) пона́ставля́ти що; см. Наводи́ть 2.
• -ть западню (ловушку) – наставля́ти, наста́вити па́стку.
• -ть копьё – наставля́ти, наста́вити, насторо́жувати, насторожи́ти спи́са. [Гайдама́ка стої́ть, ви́ставивши но́гу в сап’я́нці і насторожи́вши спи́са (Куліш)].
• -ть самовар – ста́вити, поста́вити, наставля́ти, наста́вити, настановля́ти, настанови́ти самова́р(а). [Поста́в самова́р! (Брацл.). Самова́ри наставля́є (Звин.). Настанови́-но самова́ра! (Липовеч.)]. -ть уши, см. Нава́стривать уши;
4) кого – нав[у]ча́ти, навчи́ти (на (до́брий) ро́зум) кого́, дава́ти, да́ти нау́ку кому́, напу́чувати, напути́ти, нарозумля́ти, нарозуми́ти, ра́дити, пора́дити, нава́жувати, настановля́ти, настанови́ти, наставля́ти, наста́вити, (надоумлять) напоумля́ти, напоу́ми́ти кого́. [А ма́ти хо́че науча́ти, так солове́йко не дає́ (Шевч.). Почну́ на до́брий ро́зум навча́ти, – як умі́ю, так і навча́ю (М. Вовч.). Ба́тько нау́ку мені́ дава́в, щоб я худо́бу жа́лував (Харківщ.). «Ти не пови́нна хова́тися з ним по за́кутках», – напу́чувала Навро́цька (Н.-Лев.). Не було́ кому́ нарозуми́ти сироту́ (Канівщ.). Це він так пора́див нас (Звин.). «Будь покі́рна», – нава́жують, – «та до робо́ти щи́ра» (М. Вовч.). Він там вас настано́ве, що да́лі тре́ба роби́ти (Мирний)].
• -ть на что – навча́ти, навчи́ти на що и чого́, напу́чувати, напути́ти, направля́ти, напра́вити, наверта́ти, наверну́ти, призво́дити, призве́сти́ на що. [Ви його́ на добро́ навчите́ (М. Вовч.). Лихо́го на до́бре не на́вчиш (Приказка). Одда́м до шко́ли, мо́же там його́ на до́бре напра́влять (Звин.). Вони́ сами́ мене́ на це призво́дили (Крим.). Якби́-ж ви на до́бре призво́дили, а то все на лихе́ (М. Грінч.)].
• -ть на ум – настановля́ти, настанови́ти, наставля́ти, наста́вити, наверта́ти, наверну́ти, наво́дити, наве́сти́, навча́ти, навчи́ти на (до́брий) ро́зум, навча́ти, навчи́ти ро́зуму. [Настанови́ли на ро́зум (Сл. Гр.). Хто його́ на ро́зум до́брий наставля́в? (М. Вовч.). На до́брий ро́зум наверну́ти (М. Вовч.). Неха́й при́йде, навчимо́ його́ на до́брий ро́зум! (Звин.). Я її́ ро́зуму навча́ла (М. Вовч.)].
• -ть на путь (истины, добродетели, спасения и т. п.) – напу́чувати, напути́ти на до́бру (спасе́нну) путь, нало́млювати, наломи́ти на до́бру путь (доро́гу); срв. Направля́ть (3) на путь. [Він тебе́ годува́в, рости́в, на до́бру путь напу́чував (Мирний). На спасе́нну путь напути́в (Рада). Наломи́ти свого́ вихо́ванка на до́бру доро́гу (Франко)].
Наста́вленный –
1) наста́влений, настано́влений, понастано́влюваний;
2) см. Надста́вленный; (о рогах) наста́влений;
3) наста́влений; насторо́жений; наве́дений; поста́влений: (об ушах), см. Навострё́нный (под Нава́стривать);
4) на́вче́ний, нау́чений, напу́чений, нарозу́млений; напоу́млений.
-ться –
1) наставля́тися, наста́витися, настановля́тися, настанови́тися, понаставля́тися, понастановля́тися; бу́ти настано́влюваним, наста́вленим, настано́вленим, понастано́влюваним и т. п.; срв. Наставля́ть 1 и 3;
2) см. Надставля́ться;
3) навча́тися, навчи́тися, напу́чуватися, напути́тися; бу́ти на́вчаним, напу́чуваним, на́вче́ним (нау́ченим), напу́ченим и т. п.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НАСТАВЛЯ́ТЬ (речі) ще ста́вити, (на розум) науча́ти, напоумля́ти, навча́ти ро́зуму, ста́вити на до́брий ро́зум, напрямля́ти, (вуха) нашоро́шувати;
наставлять на путь и́стины = направля́ть на путь истины;
наставлять на ум ще наверта́ти на ро́зум, навча́ти на ро́зум;
наставлять рога́ скака́ти у гре́чку;
наставля́ющий 1. що /мн. хто/ наставля́є тощо, ра́ди́й (по)наста́вити, 2. що /мн. хто/ науча́є тощо, ста́вши /зви́клий/ науча́ти, навчи́тель, напу́тник, ме́нтор, безпідставно забуте напра́вник, запозич. наста́вник, прикм. напу́тливий, напоу́мний, напу́тній, повча́льний;
наставля́ющий на ум = наставляющий 2;
наставля́ющая рога́ схи́льна скака́ти у гре́чку;
наставля́ющий у́ши з нашоро́шеним ву́хом;
наставля́ющийся/наставля́емый 1. настано́влюваний, 2. напу́чуваний, напоу́млюваний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Наставлять, насталить –
1) наставля́ти, -вля́ю, -вля́єш, наста́вити, -влю; -виш; (о мн.) понаставля́ти;
2) (поучать) напу́чувати, -чую, -чуєш, напути́ти, -пучу́, -пути́ш.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Наставлять
• Наставить рога кому (разг.) – наставити (поставити) роги кому.
• Наставить ухо (уши) – наставити (нашорошити) вухо (вуха).
• Наставлять, наставить на истинный путь (на путь истины) кого – настановляти, настановити (наставляти, наставити) на путь істини (на праведну путь) кого; настановляти, настановити на добру путь кого; напучувати, напучати, напутити на (все) добре кого.
• Наставлять, наставить на ум (разум) кого – настановляти, настановити (наставляти, наставити, навертати, навернути, наводити, навести, навчати, навчити) на (добрий) розум кого; навчати, навчити розуму кого; напоумляти, напоумити кого.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Наста́вить, наставля́ть, наста́вливать = 1. наста́вити, настанови́ти, наставля́ти, настановля́ти, понастановля́ти, понаставля́ти. – Понастановляли пляшок повен стіл. 2. прироби́ти, приточи́ти, наштукува́ти, приро́блювати і т. д. 3. напра́вити, навести́, направля́ти, наво́дити. — Навели гармату на саму середину табора. — Наста́вить у́ши = насторо́шити, насторо́щити (С. З.), нашоро́шити у́ха. — Еней наш насторошив уха. Кот. — То він одно ухо нашорошить, то друте. К. X. 4. научи́ти, навчи́ти, напути́ти, напра́вити, нара́яти, нав(у)ча́ти, напу́чувати, направля́ти, нара́ювати, призво́дити. — А мати хоче научати. К. Ш. — Нїкому доглядїти дїтей і напутити. Пр. — І старих людей не слухають ся і хто їх напучує — огризають ся. Лев. В. — Подає факти і напучує объєктивно. Пр. — Вони самі мене на це призводили, Кр.
Наста́вливать, наставля́ть = д. Наста́вить.

Запропонуйте свій переклад


Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)