Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено забагато відповідників, результат було обмежено 150-ма статтями
Запропонувати свій переклад для «не»
Шукати «не» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Не –
1) отриц. частица – не. [Не руса́лонька блука́є: то ді́вчина хо́дить (Шевч.). Ще тре́ті пі́вні не співа́ли, ніхто́ ніде́ не гомоні́в (Шевч.). Не ходи́, не люби́, не залиця́йся, не люблю́, не піду́, не сподіва́йся! (Пісня). Не рі́дний він, хоч водяно́го ро́ду (Л. Укр.). Не за-для со́болів, не для казни́ пода́вся на Москву́ небі́жчик ба́тько! (Л. Укр.)].
• Не́ был, не́ дали – не був, не дали́.
• Не пьёт, не ест – не п’є, не їсть.
• Не будь этих звуков, вокруг царила бы мёртвая тишина – коли́-б (якби́) не ці зву́ки (коли́-б или якби́ не було́ цих зву́ків), навко́ло (навкруги́) панува́ла-б ме́ртва ти́ша.
• Не будь я –
а) (пусть я не буду) (не)ха́й я не бу́ду;
б) (если бы я не был) коли́-б (якби́) я не був.
• Не без греха – не без гріха́.
• Он сердит и не без причины – він серди́тий, і (та й) ма́є ра́цію (или та й не без ра́ції).
• Не в под’ём и т. п., см. Невпод’ё́м и т. п. Не так глуп – не таки́й дурни́й.
• Не так скоро – не так шви́дко.
• Не слишком много – не на́дто бага́то, не на́дто.
• Она была не недовольна – вона́ була́ не незадово́лена.
• Я не мог не засмеяться – я не міг не засмія́тися.
• Брат не брат, а сродни – брат не брат, а (але́) ро́дич.
• Воз не воз; дерево не дерево, а, кажется, что-то шевелится (Пушкин) – віз не віз, де́рево не де́рево, а, здає́ться, щось воруши́ться.
• Кум не кум, а в горох не лезь – чи (хоч) кум, чи не кум, а в горо́х не лізь.
• Идёт-нейдёт, да и едет-не едет – йти (йде)-не йде, та й ї́хати (ї́де)-не ї́де.
• Лай не лай, а хвостом виляй – хоч (чи) га́вкай, хоч (чи) не га́вкай, а хвосто́м крути́ (маха́й).
• Рад не рад, а… – ра́дий чи не ра́дий, а…; чи ра́дий, чи не ра́дий, а…
• Шить не шьёт, а только иглой тычет – ши́ти не ши́є, а ті́льки (зап. а лише́) го́лкою ти́кає.
• Праздник не в праздник – свя́то не (в) свя́то.
• Сон не в сон – сон не (в) сон.
• Вовсе не – зо́всі́м не, ані. [Ані ду́мав цього́ роби́ти (Звин.)].
• Если не – коли́ (як, якщо́) не.
• Если бы не – коли́-б (якби́, якби́-що) не.
• Ещё не – ще не.
• Когда бы не, см. Когда́ 4. Кто бы не – хто-б не.
• Неужели не? – невже́ не?
• Пока не –
а) (если в аподосисе тоже есть не) по́ки не; до́ки не. [До́ки він не при́йде, не прийду́ й я (Київ)];
б) (если аподосис не содержит отрицания) по́ки, до́ки. [Не дві но́чі ка́рі о́чі лю́бо цілува́ла, по́ки сла́ва на все село́ недо́брая ста́ла (Шевч.). Ні, я ще побу́ду, по́ки ви заспоко́їтесь (В. Підмог.)].
• Разве не? – хіба́ не?
• Что бы не – що-б не.
• Чтобы не – щоб не.
• Не кто, не́ на кого, не́ от кого, не́ у кого, не́ к кому, не́ с кем и т. п.; см. Некто́.
• Не что, не́ из чего, не́ от чего, не́ за что, не́ к чему, не́ о чем, не́ с чем и т. п., см. I. Нечто́.
• Не кто иной, как – не хто (и́нший), як; см. Кто 3.
• Не что иное, как – не що (и́нше), як.
• Не – ли – чи не. [Горпи́на огля́ділася, чи не ви́дко де дочки́ (Крим.)].
• Не вы ли взяли книгу? – чи не ви взяли́ кни́жку?
• Не – ни – не – ні (ані, не).
• Не от тучи, ни от грома, ни от солнышка – не від хма́ри, ні (не) від гро́му, ні (ані, не) від со́нечка.
• Не – но (а) – не – а, не – ба.
• Не – а наоборот – не – а навпа́ки, не – ба. [Ці слова́ не підбадьори́ли його́ товариші́в, а навпаки́ ще додали́ їм страху́ (Остр. Скарбів). І́спити змину́ли для X. не нещасли́во, ба де́які на́віть з ви́блиском (Крим.)].
• Не только – но и – не ті́льки – а й (ба й).
• Приходите, не то я обижусь – прихо́дьте, а то я обра́жуся.
• Не то, чтобы – не то, щоб (що).
• Не то, чтобы – не то, чтобы – не то (щоб, що) – не то (щоб, що). [Ву́лиця не то ду́же крива́, не то ду́же й рі́вна, – та́к собі (Звин.)].
• Не сегодня, так завтра – (як) не сього́дні, то (в)за́втра.
• Не столько из любви к вам, сколько из тщеславия – не сті́льки (не так) з любо́ви до вас, скі́льки (як) через пиху́.
• Сам не свой – сам не свій, (исступлённый) несамови́тий.
• Не в себе – сам не свій.
• Не по себе – а) см. выше не в себе;
б) чувствовать себя не по себе – почува́ти себе́ ні́я́ково.
• Мне как-то не по себе – мені́ яко́сь ні́я́ково; (жутко) мені́ яко́сь мо́торошно.
• Не тут то было – де там; срв. Куда́ (5) там. Не наша сила – нечи́ста си́ла;
2) (в сложении) –
а) (отрицание признаков, обознач. простыми словами) не, (спорадически) без, безне, напр.: Недоверие – недові́ра, недові́р’я.
• Невинный – неви́нний, без(не)ви́нний;
б) (противоположение этим признакам) не, напр.: Не́друг – непри́ятель.
• Непогода – него́да;
в) (сходство с ними, но как бы с из’яном) па, напр.: Неклен – па́клен.
• Несын – па́синок;
г) (в составе неопредел. местоим.) ні, нема́(є), напр.: Не́где – ні́де, нема́(є) де;
3) нрч. (народн.) – ні, (диал., зап.) нє; см. Нет 2.
Не во́-время, нрч. – невча́с, невча́сно, не в свій час, невпо́ру, (в неподходящее время) неслу́шно. [Невча́сно) ви прийшли́ (Київ). Прийшо́в до його са́ме неслу́шно (Кониськ.)].
Не да́лее, как, см. Не да́льше, как.
Не да́льше, как, нрч. – на давні́ш(е), як; не да́льше (не да́лі), як.
• -ше, как сегодняшней ночью – не давні́ш (не да́льше, не да́лі), як сього́дні вночі́; оце (или всього́) ті́льки вчо́ра вночі́.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Повивальник, повивальщик, повивальщица, повивалка – повивач, сповивач, повитуха, сповитуха.
[Як появився Котляревський із своїм Енеєм, усі зареготали щиро, що який то справді чудний той простий люд український, од котрого ми, дякуючи деяким старосвітським добродіям, одрізнились. Зареготали, і той регіт був — найстрашніша проба нашому писаному слову українському. То було всеодно, як родиться дитина серед п’яних баб, та ще й сама сповитуха вп’ється. Коли витримає бідолашнє немовлятко перше безумне привітання на божому світі, то то буде ознака, що вродилось воно собі живучим аж надто. Вже такої страшної проби пізніше йому й не трапиться. Тим реготом над „Енеїдою” трохи не згубили самі земляки свого ж новонародженого слова (П.Куліш). Баба-повитуха в чистій сорочці, в білій чистенькій намітці, командувала молодицями, неначе генерал москалями (І.Нечуй-Левицький). Тут як не вихопиться дядько Тарас: —  А по-вашому, по-оно-о-му, вишепоіменованому, не по без-воз-мез-дно у французів бла-го-прі-об-ре-тє-н-ному, а по істинно по-расєйському як буде «акушерка»? По-нашому «повитуха», а по-вашому як? Тьотя Мотя: — Акушерка (М.Куліш)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НЕ фраз. го́ді [не купи́ть /найти́, приобрести́, разыска́ть/ ни за каки́е де́ньги го́ді купи́ти /знайти́, придба́ти, розшука́ти/ за гру́бі гро́ші /хай за які́ гро́ші/;
не взять си́лой го́ді взя́ти си́лою];
не где́-нибудь, а ніде́ і́нде, як;
не того́ фраз. не той [он не того́... він не той...], стил. перероб. ке́пський [дела́ не того́ ке́пські спра́ви];
не до того́ не до со́ли.
НЕ ПО́МНЯЩИЙ, не помнящий родства́ безрі́дько.
НЕ СООБРАЖА́ТЬ недотя́мкувати;
не сообража́ющий недотя́мкуватий.
НЕ ТЕРПЕ́ТЬСЯ (кому) корті́ти кого;
нетерпящийся яко́го корти́ть, охо́плений кортя́чкою.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Не – не.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Отнюдь не – жадним способом; жадною мірою.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Не принято
• Не принято у нас так обращаться – у нас так не поводяться; нема звичаю (незвичайно) так поводитися у нас.
Не
• Вовсе не… – зовсім не…; ані не; [аж] ніяк не…
• Не без того – не без того; мабуть; є в тому щось.
• Не будь этих звуков – коли б (якби) не ці звуки; коли б (якби) не було цих звуків.
• Не будь я – нехай я не буду; коли б (якби) я не був.
• Не за что – нема(є) за що.
• Не сегодня, так завтра – [Як] не сьогодні, то завтра.
• Не стоит благодарности – нема за що дякувати; без дяки.
• Не то будет, не то нет – може бути, може й ні; чи то буде, чи то ні.
• Не то дождь, не то снег – чи то дощ, чи то сніг.
• Не тут-то было – де там; та ба.
• Сделайте, не то я откажусь – зробіть, а то я відмовлюсь.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

ге́лий Не ге́лій,-лію (хемічний елемент, ат.н. 2, застосовується в електротехніці)

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Беда, коль пироги начнет печи сапожник, а сапоги тачать пирожник. Див. Не в свои сани не садись. —
1. Коли не пиріг, то й не пирожися, - коли не швець, то й не берися.
2. Тернина грушок не родить.
3. Шорник свитнику не товариш.
4. Хто родився вовком, тому лисицею не бути.
Бедность - не порок, а несчастье. Бедность не порок, а вдвое хуже. Бедность не грех, а до греха доводит. Голодный, и архимандрит - украдет. —
1. Злиднями очі не колють.
2. То чорт бідний, а чоловік убогий.
3. Хоч чоловік убогий, та слово чисте.
Белый свет не клином стал. Не только свету, что в окне. —
1. Хіба тільки світа, що у вікні, - за вікном іще й більше.
2. Хіба на світі одна вода? Можна й аби-де напиться.
3. Велике диво - опеньки!
4. Не велике диво, що баба пуп зав’яже.
5. Не вродив мак, пробудем і так.
Береги денежку про черный день. Запас мешку не порча. Див. Запас беды не чинит. —
1. Держи копієчку про чорний день.
2. Запас у гузно не коле.
3. Запас біди не чинить і їсти не просить.
4. Хто не стоїть о гріш, той сам його не варт.
Близок локоть, да не укусиш. Див. Видит око, да зуб неймет. —
1. Близько лікоть - та не вкусиш.
2. Хороше, та не наше.
3. Видно, та не під пеньком губка.
4. Солодкий мед, але пальців не обгризти.
5. Видно й хати, та далеко чухрати.
6. Любить солодко, та морда коротка.
7. Якби знаття, що в кума пиття, то б сам пішов і дітей забрав.
Богат - и куры денег не клюют. Див. У него денег куры не клюют. —
1. Там грошей і кури не клюють.
2. У нас у самих свині не їдять.
3. У нас грошей і свині не їдять.
4. Буде ще й батька женить
5. На воловій шкурі не списав би.
6. Хоч греблю гати.
Бог напитал, никто не видал (а кто и видел, тот не обидел). —
1. Дав Бог роток, дасть і шматок.
2. Бог усе дає, як сам знає.
Бог не выдаст, свинья не съест. —
1. Коли Бог не попустить, то свиня не вкусить.
2. Як не дасть Бог смерти, то чорти не візьмуть.
3. Якби на кропиву не мороз, вона б всіх людей пожалила.
4. Не дав Бог жабі хвоста.
Бог правду видит, да не скоро скажет. —
1. Бог не скорен, та влучен.
2. Правда, як олива, наверх вийде.
3. Правда і в морі не втоне.
4. По правді роби, по правді й буде.
5. По правді роби, по правді і очі повилазять.
6. Що-б то й було, якби всі в правду жили.
7. Брехнею недалеко зайдеш.
Бог-то Бог, да сам не будь плох. Див. На Бога надейся, а сам не плошай. —
1. Боже поможи, а сам не лежи.
Будет и на нашей улице праздник. Див. И на нашей улице будет праздник.Бухнул в колокол, не глянувши в святцы. —
1. У городі бузина, а в Києві дядько.
2. Віщував календар, та в помийницю впав.
3. Поспішився поперед батька на шибеницю.
4. Сиділа баба на печі, та й каже: але.
Была не была. Была не была - катай с плеча. Валяй напропалую. Очертя голову. —
1. Чи пан, чи пропав - двічі не вмирати.
2. Ласувать так ласувать - бий, жінко, ціле яйце в борщ.
3. Чи гріх, чи два, а вже ж видержу.
Быль молодцу не в укор. —
1. То дарма, що був злодій, аби тепер козак.
2. Не питайсь: чиї гроші, а дивись, чи хороші.
3. Хоч украв, аби добре сховав.
Васька слушает, да ест. Див. И в ус не дует. —
1. Вовк сливи поїв - Гапон усом моргає.
Взялся за гуж - не говори, что не дюж. Див. Назвался груздем - полезай в кузов. С волками жить, по-волчьи выть. —
1. Коли взявсь за гуж, не кажи, що не дуж.
2. Не дуж - не берись за гуж.
Видит око, да зуб неймет. Див. Близок локоть, да не укусишь. —
1. Носом чую, та руками не впійму.
2. Є сало, та не можна достати - високо висить.
3. Їв би паляниці, та зубів нема.
4. Бачить корова, що на повітці солома.
5. Де вже нашому теляті та вовка піймати.
6. Побачимо, як свою потилицю.
Волков бояться - в лес не ходить. —
1. Вовка боятись - в ліс не ходити.
2. Боятися попа, то у вівтар не йти.
3. Вила гострі, а їден кінець мають.
Враньем полсвета пройдешь, да назад не воротишься. Див. Кривдой весь свет обойдешь, да назад не воротишься.Время - лучший врач. —
1. Перемелеться лихо - добре буде.
2. Буде добре, як мине зле.
3. Терпи, козак, горе - будеш пити мед.
4. Діждемо тії години, що будуть по шелягу дині.
5. Сонечко блисне, сорочечка висхне.
6. Не тепер, так у четвер.
Все видят, как веселюсь, а никто не видит, как плачу. В слезах никто не видит, а песни всяк слышит. —
1. Ніхто того не відає, як сирота обідає, а всяк теє бачить, як сирота плаче.
2. Ніхто не баче, як сирота плаче, а як заскаче, то всяк побаче.
Все есть, кроме птичьего молока. Только птичьего молока нет. (Захотелось птичьего молока). Вот жизнь: и помирать не надо. Див. Дом - полная чаша. —
1. Хіба птичого (пташачого) молока нема.
2. Такий багатир, що не знає, що то «нема».
3. Забажав печеної криги.
4. Заманулося, як серед зими криги.
5. Забажалося в Петрівку мерзлого.
В семье не без урода. —
1. В роду не без уроду.
2. Нема роду без вироду.
3. В болоті не без чорта.
4. І межи капустою доброю буває багацько гнилих качанів.
5. Кожне стадо не без паршивої вівці, кожне село не без скурвого сина.
Всякий правду хвалит, да не всякий знает. —
1. Всяк правду хвалить, та не всяк знає.
2. Легше правду хвалити, як по правді робити.
3. Щирая правда всюди куток найде.
4. Хто любить світ, той любить правду.
5. Не ми, так люди знають.
В чужом глазу видит сучок, а в своем бревна не замечает. —
1. В чужім оці и порошину бачиш, а в своїм і бревна не примічаєш.
2. Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом.
3. Зорі лічить, а під носом не бачить.
4. За гоню блоху б’є, а під носом ведмідь реве.
5. Не замітай чужої хижі - дивись, чи твоя заметена.
В чужой монастырь со своим уставом не суйся. —
1. В чужий манастир з своїм уставом не ходи.
2. В чужу церкву з своїм уставом не носись.
3. В чужий черевик ноги не саджай.
4. Гість, як невільник, де посадять, там і сидить.
5. Гість хазяїнові не укажчик.
Выше головы не прыгнешь. Див. Уши выше лба не растут. —
1. Вище лоба очі не ходять.
2. Вуха повище лоба не ростуть.
Где наше не пропадало. За кем наше не пропадало. —
1. Лупи, козак, яйця по цілому на день.
2. Гулять, так гулять: бий, жінко, ціле яйце в борщ.
3. Сип, жінко, перцю, нехай нам на віку хоч раз гірко буде.
4. Хоч голий, та в поясі (в підв'язках).
Говорила тебе я, ты не ешь грибов, Илья, не послушал и покушал, - ну и сам вини себя. —
1. Коли б кізка не сказала, то б і ніжки не зламала.
2. Бачили очі, що купували - їжте, хоч повилазьте.
3. Хто не слухає тата, той послухає ката.
4. Не хотів слухати батька - послухай собачої шкури.
5. Оце тобі наука, не ходи на двір без дрюка, - свиня звалить і віку умалить.
Голенький ох, а за голеньким Бог. Див. Бедность не порок. —
1. Якби не ох, то б давно здох.
Голод не тетка. —
1. Голод не тітка.
2. Як не під’їм, то й святих продам.
3. Голод і бреше, і краде.
Гора с горой не сойдется, а человек с человеком столкнется. —
1. Гора з горою не зійдеться (не сходиться), а чоловік з чоловіком зійдеться.
2. Кінці з кінцями не стикаються (не сходяться).
Лихого справить заступ та лопата.Грех да беда на кого не живет. —
1. Де люди, там і лихо.
2. Лиха не шукай, воно само тебе знайде.
3. Лихо приключки шукає.
Гром не грянет, мужик не перекрестится. Див. На охоту идти - собак кормить. —
1. Коли сіно в стозі, то забудь о Бозі.
2. Як дитя не плаче, у матери думки нема.
Губа не дура, язык не лопатка, - знает, что горько, что сладко. —
1. Знає свиня, що морква.
2. Не в потилицю битий.
3. Не заспить грушок у попелі.
4. І він колись під школою ночував.
5. Сова знає, де кури ночують.
6. Наздогад буряків, щоб дали капусти.
7. Буряк не дурак: на дорозі не росте, а все в огороді.
8. Занюхала ковбасу в борщі.
9. Савка не дурак - не б’є жінку та все мачуху.
10. Зна, де вовк, а де лисиця.
11. наша губа не халява: то ся би ззіла, як і ваша.
моя ж душа не з лопуцька, і хоче того, що й людська.Гусь свинье не товарищ. Див. Пеший конному не товарищ. —
1. Гусь свині не товариш.
2. Кінь волу не товариш.
3. Погодилися, як порося з вовком.
4. Чешися кінь з конем, а віл з волом.
5. Шорник свитнику не товариш.
Давши слово - держись, а не давши - крепись. —
1. Мовивши слово, треба паном бути.
2. Зарікалася свиня кізяк їсти: коли біжить, аж троє лежить, - вона всі троє і ззіла.
3. Ти землю їв - зарікавсь.
4. Добре слово стоїть за завдаток.
Дареному коню в зубы не смотрят. —
1. Даровому коневі в зуби не дивляться.
2. Дарованим конем не їздити.
3. З чужої торби хліба не жалують.
4. Що Бог дасть, то все в торбу.
5. Що не попало, то клади в мішок.
Две собаки дерутся, третья не мешайся. —
1. Де їдять, там не пхайся, а де б’ються, звідтіль утікай.
2. Де пси свої гризуться, там чужий не мішайся.
3. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся.
Двум смертям не бывать, одной не миновать. —
1. Їдної смерти не минеш, а другої не буде.
2. Раз мати родила, раз і умирати.
3. Більше разу не вмреш.
4. Раз козі смерть.
Дело не медведь, - в лес не убежит. —
1. Гуляй, тато - завтра свято.
2. Як до діла, так і сіла.
3. Сиди, Векло, бо ще не смеркло.
(У него) Денег и куры не клюют. Див. Богат, и куры не клюют. —
1. Там грошей і кури не клюють.
2. У нас грошей - й свині не їдять.
3. Хіба птичого молока нема.
Днем с огнем не сыщешь (не найдешь). —
1. Шукай вітра в полі.
2. Пропав, як сірко в базарі.
3. І в світі, і в білому не знайдеш.
4. Ні слуху, ні прослуху.
5. Удень з каганцем не одшукаєш.
Дуракам закон не писан. —
1. Дурням закон не писаний.
2. Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе.
3. Дурному море поколіна.
4. Дурному гори немає, а все низ.
5. З дурнем і в ступі не справишся.
6. З панами рідко, а з дурнями ніколи не ставай.
7. З дурнем пива не звариш.
8. З сліпим дороги не знайдеш.
9. З розумним розуму наберешся, а з дурним і останній загубиш.
10. Кого Бог хоче покарати, то перше розум відійме.
11. Лучче з розумним у пеклі, ніж з дурним у раю.
12. Чим мудрий встидається, тим дурний величається.
13. Один дурень камень у воду кине, а десять розумних не витягне.
14. Лучче з розумним два рази загубити, як з дурнем раз знайти.
Его не бьет, кто не хочет. Его ленивый не бьет. —
1. Ледачого і в церкві б’ють.
2. Ледачого і в церкві б’ють, нігде не минуть.
Если бы да кабы да во рту б росли грибы, то был бы не рот, а огород. —
1. Е, якби та якби та виросли на голові гриби, то був би город.
2. Добре сулиш,
та негарно міриш.
3. Хіба я тобі загадав море випить.Есть, да не про вашу честь. —
1. Не для пса ковбаса, не для Кузьми гроші.
2. Є сало та не можна достати: високо висить.
3. Не для Гриця паляниця.
4. Зачиняються царські врата для нашого брата.
5. Є сало, та не для кота.
Ешь - не хочу. Ешь, пей, душа - не хочу. —
1. До схочу їж.
2. До несхочу їж.
Жизнь прожить - не поле перейти. Див. Море переплыть - не поле перейти. —
1. Вік прожить - не поле перейти.
2. Жить - не вола кормить.
3. Вік не вилами перепхати.
Задали памятку, что до новых веников не забудет. Ему досталось на орехи. Будет он меня помнить. —
1. Тямитиме (пам'ятатиме) до нових віників і до судної дошки, покіль аж пороху на очі насиплють.
2. Буде він тямив, доки буде жив.
3. Буде знати сьому масляну.
4. Амінь тобі буде.
За двумя зайцами погонишься, ни одного не поймаешь. —
1. Хто два зайці гонить, жодного не догонить.
2. За більшим поженись, та й того рішись.
3. Тобі хоч діжу з тістом, та все мало.
4. Хоч і діжу з тістом оддай, то ще буде клясти, що важко нести.
За деревьями леса не видит. Див. Из-за деревьев не видно леса. —
1. В лісі був, а дров не бачив.
2. Бачить під лісом, а не бачить під носом. 3.3 неба зорі хапає, а під носом не бачить.
4. За гоню блоху б’є, а під носом ведмідь реве.
Запас беды не чинит. Див. Береги денежку про черный день. —
1. Запас біди не чинить, а їсти не просить.
2. Нехай лежить, воно їсти не просить.
3. Хліб у дорозі не затяжить.
За словом в карман не полезет. —
1. Завзяте, як панське щеня.
2. Еге, ця на обидві кована.
3. Не плюй, бо вона й сама чвіркне.
4. Се така баба, що чорт їй на махових вилах чоботи оддавав.
5. Не дасть собі в кашу наплювать.
6. Хоч насподі лежатиму, а увічі плюватиму.
7. Оттак, матінко, лихі люди: як напало на мене семеро перекупок, то ледве одгризлась.
За что не возмется, - все из рук валится. —
1. Все йде в так, пішло на пси.
2. Ні кує, ні меле.
За шею не каплет. —
1. Не за шию капає.
2. Хіба на панщину гонять?
3. Оце нетерплячка бере.
4. Поволі, бо попа звалиш.
5. Хіба тобі дощ за шию іллє.
И в голову не приходило. —
1. Не думав і в головах не покладав.
2. І вві сні не снилося.
И в ус не дует. Див. Васька слушает да ест. —
1. І вусом не моргне.
2. І в ус не дме.
3. Вовк сливи поїв - Гапон вусом моргає.
4. На вовка помовка, а зайці кобилу ззіли.
5. Це йому й за вухом не свербить.
Игра не стоит свеч. Див. Овчинка выделки не стоит.Играть первую скрипку. —
1. За пана в них в отарі.
2. Задніх не пасе.
3. Великої кошари свиня.
4. Старої корови пузир.
5. Із ради його не викидати.
Из-за деревьев не видно леса. Див. За деревьями леса не видит. —
1. За злиднями (через злидні) й світа не бачить.
2. В лісі був, а дров не бачив.
Из песни слова не выкинешь. —
1. Із пісні слова не викидають.
2. К слову іде й прислів’я.
И калачом не заманишь. —
1. Хочеться, як голому на вулицю.
2. Тепер йому так, як грішникові до гарячої сковороди.
3. Рад, як сирота трясці.
4. Так тому рад, якби йому пси обід ззіли.
И рад бы в рай, да грехи не пускают. —
1. Рада б душа в рай. та гріхи не пускають.
2. Рада б мама за пана, та пан не бере.
3. Великий рот у вола, а говорити не може.
4. Є ложка, та в мисці нема.
5. Є в глеку молоко, та голова не влізе.
6. Очі б їли, а губа не хоче.
7. Їв би очима, та душа не приймає.
8. Любить солодке, та морда коротка.
И ухом не ведет. —
1. Ухом веде.
2. І вухом не веде.
3. Не чує полуску.
4. Йому й за вухом не свербить.
Кабы знать, где упасть, так соломки бы подостлал. Наперед не узнаешь, где найдешь, где потеряешь. Див. Не знаешь, где найдешь, где потеряешь. —
1. Коли б знаття, де упаду, то б соломки підстелив.
2. Якби знав, де найду то б туди пішов, а якби, де загублю, то туди б не йшов.
3. Не знаєш, з котрого боку зайти.
4. Пішло щастя в ліс по пруття.
Как волка не корми - все в лес смотрит. —
1. Скільки вовка не годуй, а він у ліс дивиться.
2. Вовча натура в ліс тягне.
3. Видно, яка вдаль.
4. Ніхто чорта не сіяв, а родиться.
5. Каплоуху хоч родзинками годуй, а все буде каплоуха.
6. Не будь тим індиком (свинею), що моркву риє.
Как собака на сене лежит: сама не ест и другому не дает. —
1. Лежить собака на стерні - і сама не буде їсти, і другому не дасть.
2. Ані нам, ані вам.
3. І сам не гам, і другому не дам.
Собака на сене лежит, сама не ест и другим не дает. Див. Как собака на сене лежит...Как у Христа за пазухой. —
1. Життя їм, як у Христа за пазухою.
2. Як у Бога за дверима.
3. Як у батька за пазухою.
4. Як пампух в олії.
5. Упав у гаразд, як муха в сметану.
Как, февраль, не злися, как ты, март, не хмурься, - все весною пахнет. —
1. Дми, дми - не к Різдву, а к Великодню.
Камень на камне не оставлю. —
1. До камня зруйнувати.
2. На канцур’я побити.
3. У щент потрощити.
4. До цурки побити.
Коли не по коню, то по оглобле (т. е. хлеснуть). Див. Не по коню, да по оглобле.Комар носа не подточит. —
1. Як без мила підголив.
2. Хоч украв, аби добре сховав.
3. Нема об що і зачепитись.
4. Ні за віщо і рук зачепити.
5. Не присікаєшся.
6. Не прикопаєшся.
Концов с концами не сведешь. Лишь концы с концами сходятся. —
1. Аби кінці з кінцями позводить.
2. Хоч би своє пожить.
3. Аби пень через коло-
Кривдой весь свет обойдешь, а назад не воротишься. Див. Враньем полсвета пройдешь, а назад не воротишься. —
1. Туди брехнею пройдеш, а назад трудно.
2. З брехні не мруть, а більш віри не ймуть.
3. Все в оренді, брехня не в оренді.
4. Нема того дерева, щоб на йому яка птиця не сиділа; нема того человіка, щоб хоч трохи не збрехав.
Кто в море не бывал, тот и горя не видал. Кто нужды не видал, и счастья не знает. Кто на войне не бывал, тот припадкою (в припадку) воды не пивал. —
1. Хто великого не бачив, той і малому дивується.
2. Хто новини не бачив, той і ветоші рад.
Кто прав, кто виноват - судить не нам. —
1. Бугай реве і ведмідь реве - хто кого дере, і чорт не розбере.
2. Без попа не розбереш.
3. Кат вас розбере.
4. Чорт його підвів, а чорт його не знає.
Куда Макар телят не гонял. —
1. Послав туди, де козам роги правлять
2. Туди тебе зашлють, де волам роги правлять, а кіз кують підковами.
3. Пошлють кіз кувати.
Курица не птица. —
1. Швець не купець, а коза не товар.
Лбом стены не прошибешь. —
1. Головою стіни не проб’єш.
2. З багна хліба не спечеш.
3. Батога з піску не уплетеш.
4. Проти горн піском не сипати.
5. Голим задом їжака не задавиш.
Лежачего не бьют. Обиженного обижать - двойной грех (два греха). —
1. Хоч хто мал - не топчи його в кал.
2. Лежачого не бьють.
3. Лежачого не займай.
4. На похиле дерево і кози не скачуть.
5. Щирий козак ззаду не нападається.
Лес рубят - щепки летят. Див. Снявши голову, по волосам не плачут. —
1. В лісі дрова рубають, а до села тріски падають.
2. Пани деруться, а в хлопів
Ломаного гроша не стоит. Див. Гроша нет за душой. —
1. Стільки варт, як сіль до оселедця.
2. Ні шеляга не варт.
3. Користи на два шаги, та й ті щербаті.
Лыка не вяжет. —
1. Галушкою вдавився.
2. Язик, мов повстяний.
3. Говорить, мов блекоти об’ївся.
4. Не тямить голова, що язик лепече.
Маленький, да удаленький. Див. Мал золотник, да дорог.Маслом каши не испортишь. —
1. Масло каші не портить.
2. Каші маслом не зіпсуєш.
3. Сметаною вареників не спортиш.
Море переплыть, не поле перейти. Див. Жизнь прожить - не поле перейти.Моя хата с краю, ничего не знаю (укр.). —
1. Про мене - нехай вовк траву їсть.
2. І сном, і духом не знаю.
3. Не журиться Онтін об тім: батько вмирає, а він блини вминає.
4. Моя хата з краю - нічого не знаю.
На Бога надейся, а сам не плошай. Див. Бог-то Бог, да сам не будь плох. —
1. На Бога складайся, розуму ж тримайся.
2. Бога взивай, а руки прикладай.
3. Богу молись, а сам стережись.
4. Богу молись, а до берега гребись.
5. Людей слухай, а свій розум май.
6. Не вважай на врожай, жито сій, то хліб буде.
7. Умирать готуйся, а хліб паши.
8. Надія в Бозі, коли хліб у стозі.
На всякое чиханье не наздравствуешься. —
1. На всякий чмих не наздоровкаєшся.
2. На кожний гук не обгукаєшся.
На деньгах нет знаку (т.-е. не узнаешь, как или кем они нажиты). —
1. Гроші не пахнуть.
2. Гроші всігди хороші.
3. Грошам лиця немає.
Назвался груздем - полезай в кузов. Див. Взялся за гуж - не говори, что не дюж. С волками жить - по-волчьи выть. —
1. Обізвався грибом - лізь у кіш.
2. Знала, нащо грала.
3. Знала кобила, нащо віз била (щоб новий був).
4. Знав кінь, нащо оглоблі бив.
5. На те піп посвятився, щоб по церкві крутився.
На свой аршин не меряй. —
1. Хто сам такий, то й на другого кладе знаки.
Насильно мил не будешь. —
1. Силованим волом не доробишся.
2. Проти сили й віл не потягне.
3. Не можна нелюба любить.
На то и щука в море, чтоб карась не дремал. —
1. На те щука в морі, щоб карась не дрімав.
2. На те Бог дав голову, щоб посторонок не ссунувся.
3. На те в церкві кілочки, щоб шапки вішать.
На чужой каравай рта не разевай. —
1. На чужий коровай очей не поривай (а свій май).
2. В чуже просо не тич носа.3. Бабина гривня - всім людям дивна.
4. На чуже пшонце укріпцю не приставляй.
5. Чужий кожух не гріє.
6. Завидно, що в когось видно.
7. Як чужими пирогами та свого батька поминать.
8. Не бери, де не положив.
9. Лучче своє личко, як чужий ремінець.
10. Лучче свої воші бити, ніж чужі гроші лічити.
11. Всяк ласий на чужі ковбаси.
На чужой роток не накинешь платок. —
1. На чужий роток не накинеш платок.
2. Чужий рот не хлів - не зачинити.
3. Рот не город - не загородиш.
4. Сріблом ушей не завісиш.
5. Людям язика не зав’яжеш.
Наша горница с Богом не спорница (на дворе тепло - и у нас тепло; на дворе холодно - и у нас холодно). —
1. Наша горниця з Богом не спориться.
2. Наша хата з Богом не спориться: як надворі тепло, то й у нас тепло, як надворі холодно, й у нас холодно.
3. Живеш, як у решеті: відки вітер подме, то повні хати.
4. Там тепло, як у вусі.
Наше счастье - дождь да ненастье. Наше счастье - решето дырявое. Наше счастье - вода в бредне. Наше счастье - комом слежалось. К нашему берегу не привалит хорошее дерево. —
1. До нашого берега що не пристане, як не кізяк, то тріска.
2. Щастя, як трясця, на кого схоче, на того і нападе.
3. Щастя, як трясця, на кого нападе, того і трусить.
4. Пішло щастя в ліс по пруття.
5. Наше щастя - як тієї курки, що качата водить.
Не Боги горшки обжигают. —
1. Не святі горшки ліплять, а такі ж люди, як і ми, грішні.
2. Учений, а кобили не запряже.
3. Вони не вчені, нічого не знають, чвалаями ходять, а бісів проводять.
Не будет пахотника, не будет и бархатника. —
1. Коли б не хлоп, не віл - не було б панів.
2. Коли б пан за плуга взявся, то і світа б одцурався.
Не бывать бы счастью, да несчастье помогло. —
1. Не бачив гіркого, не бачить і солодкого.
2. Так воно прилучилося, що щастя за біду зачепилося.
3. Полегшало батькові к смерті.
4. Не знаєш, де знайдеш.
5. Нема нічого без але.
6. Дасть Бог лихо, то дасть і розум.
Не было ни гроша, да вдруг алтын. —
1. Із грязи у князі.
2. Бог як схоче, то із грязи поставить у князі.
3. Щастя, як трясця, кого схоче, того й нападе.
4. Упав у гаразд, як муха в сметану.
5. Упав у гаразд, як сливка в болото.
6. Упав у добро, як у тісто.
Не было печали, так черти накачали. —
1. Не мала баба клопоту, та купила порося (порося у квік, а баба у крик).
2. Не мала дівка лиха, так Каленика привела.
3. Не мав лиха, та оженився на свою голову.
Не в бровь, а прямо в глаз. —
1. Не в брів, а в око.
2. Приткнув, як ужа вилами.
Не видать тебе этого, как своих ушей. —
1. Матимеш, як рак свисне.
2. Дізнаєшся, по чім ківш лиха.
3. Не побачиш цього, як своєї потилиці.
4. Де вже нашому теляті та вовка піймати.
5. Не довелося свині на небо дивитись.
6. Жди, море, погоди.
7. Тоді добудешся, як о Петрі вода замерзне.
Не в своей тарелке. Чувствуешь себя не по себе. —
1. Сидить ні в сих, ні в тих, як собака в човні.
2. Як мила ззів.
3. У сірка очей позичає.
4. Не зна, на яку ступить.
Не в свои сани не садись. Див. Беда, коль пироги начнет печи сапожник, а сапоги тачать пирожник. —
1. Не в свої сани вліз.
2. І чого б я ліз туди, куди не треба.
3. Не замітай чужої хижі - дивися, чи твоя заметена.
4. Лучче б глядів свого носа, ніж чужого проса.
5. Не пхайся, де тебе не треба.
6. Кому-кому, а куцому зась.
7. Не в свої штани убрався.
8. Коли не Кирило, то не пхай там рило.
9. Щоб лиха не знати, треба своїм плугом та на своїй ниві орати.
Не все коту масленица, будет и великий пост. —
1. Не все котові масниця, буде й великий піст.
2. Минулася котові масничка.
3. Нема тієї курочки, що несла золотії яєчка.
4. Не довелось свині на небо дивитись.
5. Прийде і на пса колись зима.
6. Носив вовк овець, понесли і вовка.
7. Піп людей хова, сховають і попа.
Не все то золото, что блестит. —
1. Твоя слава велика: сім сіл - один віл.
2. Не все добре, що смакує.
3. Славні бубни за горами, а прийдеш ближче - собача шкура.
Не всякому слуху верь. —
1. Не всякому слуху вір.
2. І новина-то така - бодай не чуть.
3. Люди собаки - вони скажуть, що й на вербі груші ростуть.
4. Люди собаки - чого не набрешуть.
5. Не все те переймати, що на воді пливе.
Не виноси сора из избы. —
1. Замотати, зав’язати та й нікому не казати.
2. Утрись і запрись, щоб ні сич, ні сова не знали.
3. Як камінь у воду так жеби з твого дому не вийшло нічого непотрібного.
4. Побалакаєш, як у піч укинеш.
Не дал Бог свинье рог, всех людей переколола бы. Кабы свинье рога - всех бы со свету сжила. Бодливой корове Бог рог не дает. —
1. Не дай, Боже, свині роги, всіх людей поколе.
2. Видів Біг, що не дав свині ріг.
3. Якби йому довгий хвіст, то сам би собі боки повідбивав.
4. Не дав Бог жабі хвоста, а то б усю траву потолочила.
Не до жиру, быть бы живу. —
1. Не до жиру, аби живу.
2. Не до поросят свині, коли свиню смалять.
3. Аби душа сита та тіло не наго.
4. Захотів пишно... аби затишно.
Не живи, как хочется, а живи, как можется. —
1. Не все те зробиться, що на думці згодиться.
2. Не так воно робиться, як нам хочеться.
3. Еге, якби то так!
4. Якби так малось, як не мається, так що б то було.
5. Ба, коли б то сліпий очі мав!
6. Коли б не пліш, і чола б не було.
Не житье, а масленица. Живет, припеваючи. —
1. Йому й чорт яйця несе.
2. Гуляє, як риба в морі.
3. Заліз, як муха в патоку.
4. Довелося свині неба побачити.
5. Плаває, як вареник у маслі.
6. Плаває, як пампух в олії.
Не загребай жар чужими руками. Любит чужими руками жар загребать. Див. Чужими руками жар загребать. —
1. Чужими руками добре жар загрібать.
2. Чужими руками добре гада ловити.
3. Чужим потом не нагрієшся.
4. Чужим питвом весілля не одбудеш.
5. В чужій кошарі овець не розплодиш.
6. На чужому коні далеко не поїдеш.
7. Проханим конем не наробишся.
Не за то бьют, что зачем украл, а за то бьют, что вперед не воруй. —
1. Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе.
2. Не в тім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.
3. Не на те козак п’є, що є, а на те, що буде.
4. Не за те бито, що ходила в жито, а за те, що дома не ночувала.
Не знаешь, где найдешь, где потеряешь. Див. Кабы знать, где упасть, так соломки бы подостлал. —
1. Не знайдеш, звідки на тебе впаде.
2. Щастя, як трясця, на кого схоче, того й нападе.
3. Не стямишся, відкіль лихо складається.
Не зная броду, не суйся в воду. —
1. Не спитавшись (питавши) броду, не сунься у воду.
2. Не суйся прожогом у воду.
3. Не розмовившись з головой, до чогось иншого не важся.
4. Не спитавши голови, не лізь, до ніг.
5. Де не можна перескочити, то треба перелізти.
6. Де не стає вовчої шкури, настав лиса.
7. З сокирою не лізь туди, де пила не була.
Не имей сто рублей, а имей сто друзей. —
1. Не так тії сто братів, як сто друзів.
2. Не май і сто рублів, та одного друга.
3. У друга вода солодча вражеського меду.
Не клади пальца в рот - откусит. Див. Нальца в рот не клади - откусит.
1. Межи двері пальця не клади.
2. Не клади пальця в рот, бо одкусить.
3. Неклади в рот руки без рукавиці.
4. Становиться, як окунь проти води.
5. Хоч прив’яжи, то одгризеться.
6. Це таке, що не вступить ні кінному, ні пішому.Не красна изба углами, а красна пирогами. —
1. Коли є хліба край, то й під вербою рай.
2. Як хліба край, то й в хліві рай.
Не ладно скроен, да крепко сшит. —
1. Хоч не в лад, та широко ступає.
2. Хоч смердить, коли смак має.
3. Хоч погано баба танцює, та довго.
4. Молоде орля, та вище старого літає.
5. Понура свиня, а глибоко риє.
6. Хоч не гладко, аби міцно.
Не лыком шит. —
1. І моя душа не з лопуцька.
2. І я колись під школою ночував.
Не любо - не слушай, а врать не мешай. —
1. Рот не город - не загородиш.
2. Хто бреше, тому легше, а хто віри не йме, того в сук зогне.
3. Бреше, як шовком шиє.
Не мечите бисера перед свиньями. —
1. Свиням золоту гору - та й ту рознесуть.
2. Порожнього міха не надуть, коли скрізь дірки йдуть.
Не мытьем, так катаньем. —
1. Не києм, то палицею.
Не нашего поля ягода. —
1. Не нашого поля ягода.
2. Не нашого пера пташка.
3. Не того тіста книш.
4. Похожий, як сова на яструба.
5. Не нашого полку, іди собі к вовку.
6. То люди не нашої й хати.
7. Не нашого села прихожани.
8. О, широкого поля ягода - нам нерівня.
Не обманеш, - не продаш. —
1. Нам, крамарям, як не забожитись, так і не розжитись.
2. Хвалячи продати, а гудячи купити.
Не на того наскочил. С чем нагрянул, с тем и отпрянул. —
1. Не дам собі в кашу наплювати.
2. Хоч насподі лежатиму, а в вічі плюватиму.
3. Я з зубами родився.
4. Йому й чорт не брат.
Не плюй в колодец - пригодится воды напиться. —
1. Не плюй в криницю - трапиться (доведеться) води напиться.
2. Підождіть, прийде коза до воза сінця просить.
3. Не зарікайся красть, а як Бог дасть (як хто скаже - не попрошу, мовляв).
4. Як напився, то до криниці задки обернувся.
Не по деньгам товар. Не по товару деньги. —
1. Це, бач, мені не по пір’ю.
2. Купив би, та купила немає.
3. Заправив та й не взяв.
Не подливай масла в огонь. —
1. Огня огнем не потушиш, а шукай води.
2. Не шукай моря - в калюжі втопишся.
Не подмажешь, не поедешь. —
1. Без мастила нема діла.
2. Суха ложка рот дере.
3. Сухий кусок горло дере.
4. Треба підмазати, щоб не рипів.
5. Хто мастить, тому віз не скрипить.
6. Хто маже, той і їде.
Не пойман - не вор. —
1. Хто втік, той і прав. 2, Не піймавши, не кажи, що злодій.
3. Не кажи «злодій», поки за руку не вхопив.
4. Тяжко там украсти, де газда (хазяїн) сам злодій.
Не по коню, да по оглобле. Див. Коли не по коню, то по оглобле. —
1. Не по коню, та по оглоблях.
2. Хазяйська курка комірницькій (або панській) корові ногу переломила.
3. Як нема на кого, то на жінку.
4. На того вина, кого вдома нема.
Не ровен час. Всяко бывает. Чего доброго. Див. Чем чорт не шутит.Не родись богатый, а родись счастливый. Не родись ни хорош, ни пригож, родись счастлив. —
1. Грошей багацько на світі, а щастя мало.
2. Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий.
3. Що ті й гроші, як чортма нічого в голові.
4. Не родись у платтячку а родись у щастячку.
Не рой другому яму - сам в нее попадешь. —
1. Хто під ким яму копає - то в ню впадає.
2. Не копай другому ями, бо сам упадеш.
Не смейся чужой беде - своя нагряде. —
1. Чуже лихо за іграшку, а своє за хрін.
2. Чужий біль нікому не бачить.
3. Людям сміх, а мені плач.
4. Смішки з попової кішки, а як своя здохне, то й плакатиму.
5. Не смійся з людей нині, бо завтра люди з тебе будуть сміятись.
6. Що собі не мило - і людям не зич.
Не стоит выеденного яйца. —
1. За онучу збивати бучу.
2. Війна посеред гайна.
Не суйся наперед отца в петлю (укр.). —
1. Поперед батька в пекло не лізь.
2. Не хапайсь перед батька в пекло.
Не сули журавля в небе, дай синицу в руки. —
1. Не сули журавля в полі, та давай синицю в руки.
2. Лучче синиця в жмені, ніж журавель у небі.
3. Як мать сліпу кобилу водить, так краще пішки ходить.
4. Як мать з кислим молоком, то лучче з водою.
5. Як мати ногам кланятись, то лучче голові.
6. Як маєш кланятись лаптю, то лучче поклонись чоботу.
7. Як погано орати, то лучче випрягати.
8. Лучче солов'я в рот, ніж журавель в год.
9. Лучче нині горобець, як завтра горобець.
Не тем час дорог, что долог, а тем, что короток. —
1. Не тим час дорогий, що довгий, а тим, що короткий.

Запропонуйте свій переклад