Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «нести»
Шукати «нести» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Нести́ –
1) не́сти́ кого́, що. [Молоди́ця не́сла на рука́х дво́є свої́х діте́й (Коцюб.). Чобітки́ в рука́х несе́ (Метл.). Несі́мо-ж сві́тло аж туди́, де зо́рі (Самійл.). Несе́м ми ді́ю скрізь, співці́ гудка́ й нага́на (Сосюра)].
• Ноги не -су́т, не -сли́ – но́ги не несу́ть, не несли́. [Мене́ но́ги не несли́ ані до не́ї, ані від не́ї (М. Вовч.)];
2) (быть в состоянии -ти́, подымать) не́сти́, носи́ти, могти́ не́сти́ (на собі́) що и скі́льки чого́.
• Слон -сё́т свыше ста пудов – слон мо́же не́сти́ на собі́ понад сто пуд(і́в);
3) (держать на себе) не́сти́ (на собі́), держа́ти, трима́ти (на собі́) що зде́ржувати що. [Мо́ре несе́ на собі́ кораблі́ (Київ). Ця коло́на зде́ржує (держи́ть) вели́ку вагу́ (Київ)].
• Лёд не -сё́т – лід не держи́ть, лід не держки́й;
4) (перен.; бремя и т. п.) не́сти́ що; (обязанности, убытки и т. п.) відбува́ти що; зазнава́ти чого́ и т. п. [Він ле́гко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його́ пле́чі не почува́ли тягара́, яки́й йому́ ви́пало нести́ від коли́ски до домови́ни (Кінець Неволі)].
• -ти́ бремя работы (труд) – не́сти́ тяга́р пра́ці, відбува́ти робо́ту, прийма́ти труд. [Атмосфе́ра порожне́чі, в які́й дово́диться одбувати́ свою́ робо́ту комі́сії (Рада)].
• -ти́ возмездие за что – поку́тувати що, кара́тися за що.
• -ти́ высоко себя (голову) – не́сти́ (носи́ти) ви́соко (вго́ру, го́рдо) го́лову, ви́соко не́сти́ся; срв. Нести́сь 4. [Шлях коха́ння дивови́жний, ди́вний із шляхі́в: го́рдо го́лову там но́сить, хто її́ згуби́в (Крим.)].
• -ти́ заботы о ком, о чём – піклува́тися ким, чим и про ко́го, про що.
• -ти́ издержки – плати́ти ви́тра́ти.
• -ти́ наказание за что – прийма́ти (отбывать: відбува́ти) ка́ру за що, (за грехи, проступок) прийма́ти поку́ту за що, поку́тувати що; см. Наказа́ние 2. [Ти ще бу́деш поку́тувать гріхи́ на сім сві́ті (Шевч.). Щоб ти де́в’ять літ поку́тував свою́ го́рдість (Рудч.)].
• -ти ответственность за что – відповіда́ти, бу́ти відповіда́льним, не́сти́ відповіда́льність за що, (принимать на себя ответственность) бра́ти на се́бе відповіда́льність за що. [Педагогі́чний склад на́ших ВИШ’ів несе́ відповіда́льність за я́кість майбу́тніх ка́дрів (Пр. Правда)].
• -ти́ последствия – (отвечать) відповіда́ти за на́слідки; (платиться) плати́тися за на́слідки, (искупать) поку́тувати на́слідки.
• -ти́ службу, служебные обязанности – відбува́ти (не́сти́) слу́жбу, відправля́ти слу́жбу и слу́жби, (устар.) пра́вити (справля́ти) слу́жбу, відбува́ти (вико́нувати) службо́ві обо́в’я́зки. [Дру́гий мі́сяць одбува́є слу́жбу (Сл. Ум.). Жінки́ га́рно несу́ть сторожову́ слу́жбу (Комуніст). Ой пішо́в він до ля́шеньків слу́жби відправля́ти (Пісня). Ви, козаки́, сторожову́ слу́жбу нам пра́вте (Куліш). Вони́ справля́ють за жа́лування держа́вну слу́жбу (Корол.)].
• Он -сё́т тяжёлую службу – він на важкі́й (тяжкі́й) слу́жбі, він ма́є важку́ (тяжку́) слу́жбу.
• -ти́ труды и заботы – ма́ти бага́то пра́ці і кло́поту, не́сти́ вели́кий (важки́й) тяга́р пра́ці і кло́поту.
• -ти́ убытки – зазнава́ти втрат, ма́ти (терпі́ти, редко поно́сити) втра́ти, утрача́тися; (при работе) проробля́ти. [Вели́ку від цьо́го втра́ту поно́сить на́ша культу́ра (Рада). Де заро́биш, а де проро́биш (Приказка)].
• -ти́ на сердце – ма́ти (редко носи́ти) на се́рці; терпі́ти мо́вчки;
5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) не́сти́, (мчать) мча́ти, (гнать) гна́ти кого́, що. [Клено́вий ли́стоньку, куди́ тебе́ ві́тер несе́? (Метл.). Ти́хо, ти́хо Дуна́й во́ду несе́ (Пісня). Вода́ несе́ кри́гу (Сл. Ум.). Осі́нній ві́тер мчав жо́вті хма́ри (Коцюб.). Серди́та ріка́, збу́рена грозо́ю, мча́ла свої́ хви́лі, до мо́ря (Олм. Примха)].
• Куда (тебя) бог -сё́т (устар.) – куди́ (тебе́) бог прова́дить? (Звин., Франко).
• Куда -сё́т тебя нелёгкая? – куди́ несе́ тебе́ лиха́ годи́на (х(в)оро́ба, враг, вра́жа ма́ти, нечи́ста си́ла, нечи́стий)?;
6) (о поре, о времени: приносить) не́сти́, прино́сити (з собо́ю). [Неха́й я ща́стя не найшо́в того́, – його́ весна́ несе́ струнка́ (М. Рильськ.). О́сінь і зима́ несу́ть Німе́ччині політи́чні бу́рі (Пр. Правда). Що то нам нови́й рік несе́? (Київ)];
7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти́ (пле́сти́) нісені́тницю (нісені́тниці, дурни́ці, ка́-зна-що), нісені́тниці (тереве́ні) пра́вити, прова́дити (пле́ска́ти) не зна́ти[ь] що; см. Вздор, Околё́сная 2, Чепуха́.
• -ти́ небылицы – верзти́ (прова́дити) неби́лиці.
• -ти́ своё – прова́дити (пра́вити, грубо: торо́чити, товкти́) своє́ї, своє́ пра́вити;
8) (о птицах: яйца) не́сти́ (я́йця), не́сти́ся. [Ку́ри несу́ть я́йця (Сл. Ум.)];
9) (о лошадях) не́сти́, носи́ти.
• Лошади -су́т – ко́ні но́сять;
10) (о метели) ме́сти́, би́ти, кури́ти, куйо́вдити, хурде́лити; срв. Мести́ 2. [Завірю́ха б’є (Грінч. II)];
11) безл. –
а) не́сти́.
• По реке -сё́т лёд – ріко́ю (рі́чкою) несе́ лід (кри́гу).
• Пар -сё́т из бани – па́ра шуга́є (вихо́плюється, вибива́ється) з ла́зні;
б) (о неприятном запахе) тхну́ти ким, чим від ко́го, від чо́го, (отдавать) відго́нити, (редко) ві́яти чим від ко́го, від чо́го, (быть слышным) чу́ти чим від ко́го; (тянуть) не́сти́ -чим. [Од старо́го ні́мця ду́же тхну́ло таба́кою (Н.-Лев.). Від на́ймички тхну́ло пека́рнею й по́том (Черкас.). Тхне сві́жою фа́рбою (Васильч.). Од те́бе часнико́м одго́нить (Звин.). Від них на сто кро́ків ві́є несте́рпний дух не́чисти (Франко). Від те́бе тютюно́м чу́ти (Свидн.). И́нколи ї́дко несло́ га́ром з обі́дніх о́гнищ (Олм. Примха)];
в) (о токе воздуха) тягти́, протяга́ти.
• Из-под пола -сё́т – з-під помо́сту (підло́ги) тя́гне (ві́є, дует: дме).
• -сё́т тепло(м) из печи – тя́гне (ві́є) тепло́м з пе́чи (комнатной: з гру́би);
г) (слабить) проно́сити, прочища́ти, промика́ти.
• Не́сенный – не́сений; відбу́ваний; зазна́ваний; при́йманий; поку́туваний; вико́нуваний; гна́ний, го́нений; що його́ несе́ (ніс) и т. п. -ти́сь и ти́ся –
1) (стр. з.) не́сти́ся, бу́ти не́сеним, відбува́тися и т. п.;
2) не́сти́ся, (мчаться) мча́ти(ся), гна́ти(ся); (бежать) бі́гти; (лететь) леті́ти, ли́нути; (плыть) пли́сти́, пливти́, пли́нути; (об эхе) коти́тися, розляга́тися, йти; срв. Мча́ться. [Мов ви́хор не́слася чві́рка (Франко). З ку́зні ні́сся пеке́льний сту́кіт (Коцюб.). «Іва́сю! Іва́сю!» – гука́в Грицько́, несучи́сь по́лем до бу́рти (Мирний). До со́нця несемо́ся (М. Хвильов.). Ко́ні мчать, аж іскря́ть нога́ми (Боров.). Зві́стка мча́ла збу́дженими ву́лицями (Країна Сліпих). Мчать життя́м, як розло́гими степа́ми, на́ші буйногри́ві мі́сяці (А. Любч.). Вчвал жене́ по вто́птаній доро́зі чві́рка (Франко). Чого́ лети́ш, як скаже́ний? (Волинь). Дале́ко ли́нув думо́к легки́й рій (Л. Укр.). Ли́нув до нас за ґра́ти весня́ний ві́тер (Васильч.). «Іва́на Купа́йла!» ли́не по пові́трю (Крим.). Хропе́, аж луна́ по ха́ті ко́титься (Борз.). Аж по ха́ті луна́ йде (Пісня)].
• Всадник -тся на коне – верхіве́ць (ве́ршник) мчить на коні́.
• Корабль -тся по ветру – корабе́ль ли́не за ві́тром.
• Лёд -тся по реке – лід (кри́га) жене́ (пли́не) ріко́ю (рі́чкою).
• Молва (слух) -тся – по́голос (по́голо́ска, чу́тка) ли́не.
• -тся молва, что… – чу́тка йде, що…
• Облака -тся – хма́ри мчать (несу́ться, летя́ть, ли́нуть).
• Куда ты так -шься? – куди́ ти так жене́шся (біжи́ш, лети́ш, несе́шся)?;
3) (о птицах: нести яйца) не́сти́ся. [Кому́ веде́ться, то й пі́вень несе́ться (Приказка)];
4) (много о себе думать) (ви́соко) не́сти́ся (літа́ти). [Ви́соко літа́є; та ни́зько сіда́є (Номис)].

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НЕСТИ́ ще перено́сити, вно́сити, зано́сити, вино́сити, (затяжке) тараба́нити, пе́рти, (обов’язки) справля́ти;
нести ахине́ю /нести вздор, нести околе́сицу, нести чушь/ Хи́мині ку́ри пра́вити /гони́ти/, прова́дити на вербі́ гру́ші, ку́лі ли́ти, розка́зувати сон рябо́ї коби́ли, тю́льку гна́ти;
нести мора́льную отве́тственность за что ма́ти що на со́вісті, стил. перероб. лежа́ти на со́вісті [он несёт мора́льную отве́тственность за что він ма́є що на со́вісті, на його́ со́вісті лежи́ть що];
нести наказа́ние (нести незаслу́женное наказа́ние) (безневи́нно) кара́тися;
нести расхо́ды тра́тити, витрача́ти, покрива́ти вида́тки, ма́ти ви́трати;
несу́щий що /мн. хто/ несе́ тощо, зму́шений не́сти́, носі́й, несу́н, з но́шею, прикм. /про опо́ру/ підтримко́вий, хребе́тний, реконстр. плечови́й [несу́щая ба́лка плечова́ ба́лка], (струм) тягови́й, головни́й, стрижне́вий, складн. -но́сець [несу́щий зна́мя прапороно́сець], -носі́й [несу́щее крыло́ крило́-носі́й. плечове́ крило́], -но́сний [несу́щий смерть смертоно́сний];
несу́щий что з чим у рука́х /на пле́чах, на та́ці тощо/;
высоко́ несу́щий го́лову з ви́соко підне́сеною голово́ю;
несу́щий заря́д насна́жений заря́дом;
несу́щий изде́ржки обтя́жений ви́тратами;
несу́щий информа́цию наси́чений інформа́цією;
несу́щий нагру́зку тех. реконстр. хребе́тний;
несу́щий наказа́ние стил. перероб. відбува́ючи ка́ру;
несу́щий обя́занность викона́вець обо́в’язку /пови́нности/;
несу́щий вздор /несу́щий околе́сицу тощо/ дурноля́п;
несу́щий отве́тственность відповіда́льний;
несу́щий убы́тки обтя́жений зби́тками, стил. перероб. зазнаючи́ зби́тків;
несу́щий эне́ргию носі́й ене́ргії;
несу́щая пове́рхность підтримко́ва по́ве́рхня;
ПОНЕСТИ́, понести наказа́ние діста́ти ка́ру, бу́ти пока́раним;
понести убы́тки ще ма́ти зби́тки, безпідставно забуте утра́титися, фаміл. нагрі́тися;
не понести убы́тку зоста́тися при свої́х інтере́сах;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Нести –
1) нести́ (несу́, несе́ш);
2) (служебные обязанности) відбува́ти, -ва́ю, -ва́єш.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Ахинею нести – теревені правити; нісенітницю, дурницю плести, верзти.
Нести – нести; відбувати. Нести высоко себя, нестись – пишатися; заноситися; високо літати; (ирон.) – кирпу гнути. Он все свое несет – він своє провадить, товче, торочить.
Околесицу нести – теревені правити; кулі лити.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Нести
• Из-под полы несёт – з-під помосту (підлоги) тягне (виє, дме).
• Куда несёт тебя нелёгкая? – куди несе тебе лиха година (хвороба, враг, вража мати, вража сила, нечиста сила, нечистий)?
• Нести бремя работы – нести тягар праці; відбувати роботу (працю).
• Нести возмездие за что – покутувати що; каратися за що.
• Нести заботы о ком, о чём – піклуватися (клопотатися) ким, чим, за (про) кого, за (про) що.
• Нести издержки за что – платити за що.
• Нести наказание за что – приймати (відбувати) кару за що.
• Нести небылицы – верзти (плести, правити, провадити) небилиці (нісенітниці).
• Нести обязанности – виконувати (справляти, іноді відбувати) обов’язки, повинність.
• Нести ответственность за что – відповідати за що; бути відповідальним за що; нести відповідальність за що.
• Нести, понести ерунду (вздор, дичь, глупости) (разг.) – теревені (теревені-вені) точити (правити, гнути, розпускати); теревенити; дурниці (дурницю, дурне) говорити (молоти, верзти, верзякати, торочити, правити, городити, плести); нісенітниці (нісенітницю, ні се ні те, не знати що, хтозна-що, казна-що, курзу-верзу) плести (верзти, молоти, правити, торочити, городити); плетеники плести; нісенітниці вигадувати; казна-що патякати; клепати (тіпати, витіпувати) язиком; городити; говорити (казати) таке, що ні пришити, ні прилатати (нікому дурно дати); говорити (казати) таке, що й купи не держиться (що й на голову не налізе); смаленого дуба плести (правити); сон рябої кобили (сірої кішки) розказувати; (тільки докон.) наказати (наверзти, намолоти) сім мішків (три мішки) гречаної вовни; наказати на вербі груші [а на осиці кислиці].
• Нести своё – провадити (правити, товкти, торочити) своєї (своє).
• Нести убыток (потерю) – мати втрати (збитки); зазнавати втрат (збитків); утрачатися.
• Нести чем от кого, от чего – тхнути (відгонити, пахнути) від кого, від чого чим; чути чим від кого, від чого. [Від тебе дьогтем чути. Руданський.]
• Он несёт тяжелую службу – він на важкій (тяжкій) службі; він має важку (тяжку) службу.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

нести́ нести́, трима́ти
н. нагру́зку витри́мувати наванта́ження

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Заносить, нести –
1) зано́сити, занести (що куди);
2) (в книгу) – заво́дити, завести, вписувати, вписа́ти; з. в протокол – вписувати, вписа́ти, записувати, записа́ти до протоко́лу; з. в счет – вписувати, вписа́ти в раху́нок, до раху́нку.
Нести, понести: н. наказание – відбува́ти, відбу́ти ка́ру, діста́ти ка́ру; н. ответственность – відповіда́ти; н. служебные обязанности – відбува́ти, вико́нувати службо́ві обов’язки; н. убытки – зазнава́ти, зазна́ти втрат, ма́ти втра́ти, утрача́тися, утра́титися; н. убытки при работе – проробляти, проробити.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Гиль, нести́ гиль = д. Вздоръ.
Нести́, ся = 1. нести́. — Несе мішок борошна. — Вода несе кригу. — Носять дрова 2. одбува́ти, відправля́ти. —Другий місяць одбуває службу. — Ой пішов він до Ляшеньків служби відправляти. н. п. — Нести́ покая́ніе = покутува́ти. С. Л. 3. нести́, ся, поклада́ти. — Кури несуть, яйця. — Кому ведеть ся, то й півень, несеть ся. н. пр. — Нести́ околёсную, вздоръ, чепуху́ = д. Вздоръ городи́ть. — Нести́ высоко́ себя́, нести́ ся = пиша́ти ся, гордїти, чва́нити ся, бундючи́ти ся, кирпу гну́ти, ви́соко лїта́ти. — Високо літає, та низько падає. н. пр. — Пишаєть ся, як порося на орчику. н. пр. – Нести́ на се́рдцѣ = терпі́ти мо́вчки. – Несётся молва́, слухъ = чу́тка йде́. — Онъ всё своё несётъ = він своє́ прова́дить, торо́чить.
Поро́ть, ся = 1. (распоро́ть) — поро́ти, роспоро́ти, ся. — Пошила не так — треба пороти. — Недавно зашила, а воно роспоролось. 2. (отпоро́ть) — би́ти, ви́бити різка́ми, шпа́рити, ви́шпарити, одчухра́ти, від(од)шмага́ти. 3. (напоро́ть) — бреха́ти, пле́сти́, верзти́, набреха́ти і т. д. — Поро́ть дичь = дурни́цю плести́, тереве́нї пра́вити і т. д. д. Ахине́ю нести́, Вздо́ръ городи́ть. — Поро́ть горя́чку = д. під сл. Горя́чка.

Запропонуйте свій переклад