О́блик – (лицо) обли́ччя; (отвлечённо) о́браз; подо́ба, лик (-ку), ви́гляд (-ду). [Бережу́чи свій націона́льний о́браз (Грінч.). Кулі́ш – це дві люди́ні в одні́й подо́бі (Єфр.). Узяла́ на се́бе лик прудко́го хлопчи́ка (М. В.)]. |
Облик – (лицо) обли́ччя, лице; (отвлечённо) о́браз; подо́ба, лик, ви́гляд, (черты) риси, (душевный склад) склад, (внешность) зовнішність: • моральный облик – моральне обличчя; • облик города – вигляд міста; • принимать облик кого, чего – набирати (прибирати) вигляду (подоби) кого, чого; • приятный облик – приємна зовнішність, приємний з виду (на виду, з лиця, на лиці). [Бережу́чи свій націона́льний о́браз (Грінч.). Кулі́ш — це дві люди́ні в одні́й подо́бі (Єфр.)].  |
Облик – обли́ччя, -ччя; (переносно) о́браз, -зу, подо́ба, -би. |
О́бликъ = обли́ччя, вид. С. Л. |