Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей
Запропонувати свій переклад для «осуждать»
Шукати «осуждать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Осужда́ть, осуди́ть –
1) кого – засу́джувати, засуди́ти (о мног. позасу́джувати), осу́джувати, осуджа́ти, осуди́ти кого́ на що (на засла́ння, на смерть), в що (в арешта́нти, в Сибі́р), до чо́го (до тюрми́), винува́ти.
• Он -дё́н в ссылку, на смерть – його́ засу́джено на засла́ння, на смерть (на го́рло, на згу́бу, на стра́ту);
2) (хулить кого, что) суди́ти, о[за]су́джувати, осуджа́ти (славянизм осужда́ти), о(б)суди́ти кого́, що за що. [Та вже що там до́брого, як ді́ти ба́тька су́дять (Мирн.). Пи́йте, гуля́йте – не осуджа́йте], гу́дити, о[з]гу́дити, спогу́дити, га́нити, зга́нити, га́ньби́ти, з[о]га́ньби́ти, пога́ньби́ти, ганьбува́ти, зганьбува́ти кого́, дава́ти, да́ти дога́ну, нага́ну, прига́ну (гал.) кому́, чому́, потрі́пувати кого́, трахтува́ти кого́, бра́ти, взя́ти на зу́би кого́. [Чужо́го не гудь, свого́ не хвали́. Сви́та до́бра – ніхто́ дога́ни не дасть].
Осужда́емый –
1) за[о]су́джуваний;
2) су́джений, гу́джений, га́ньблений, потрі́пуваний.
• Осуждё́нный – за[о]су́джений (стар. осужде́ний).
• -ный на смерть – страте́нський, страте́нець (-нця), сме́ртник.
• -ный кем – засу́джений від ко́го.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОСУЖДА́ТЬ ще гу́дити, огу́джувати;
осужда́ющий що /мн. хто/ гу́дить тощо, зви́клий гу́дити, огу́дник, поет. суди́тель, підсил. суддя́, прикм. осу́дливий, засу́дливий, пересу́дливий, огу́дний, огу́дливий;
осужда́юще осу́дливо, огу́дливо, з о́судом;
осужда́ющийся/осужда́емый засу́джуваний, осу́джуваний, огу́джуваний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Осуждать, осудить –
1) засу́джува́ти, -джую, -джуеш, засуди́ти, -джу́, -диш;
2) (хулить кого-либо) га́нити, зга́нити, -ню, -ниш, гу́дити, огу́дити, -джу, -диш.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Осуждать
• Не осуди, не осудите (устар.) – пробач, пробачте (вибач, вибачте, вибачайте); не осуди, не осудіть; (іноді) не здивуй, не здивуйте. [Бачте, і тепер сльоза — не осудіте за се — не дає мені всього вимовити. Барвінок.]

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Осуждать, осудить –
1) засу́джувати, засудити, осу́джувати, осуджа́ти, осудити кого́ на що, до чо́го;
2) (порицать) – судити, осудити, гу́дити, огу́дити, га́нити, зга́нити (Г).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Осужда́ть, осуди́ть = 1. осужда́ти, осуди́ти, засуди́ти, присуди́ти. — Засудили його в острог на три місяцї. 2. осужда́ти, суди́ти, пересу́жувати, суда́чити, гу́дити, га́нити, ганьби́ти, осуди́ти, зга́нити, оганьби́ти, поганьби́ти. — Ох і вийшла б я... так судять, гудять вражиї люди, хотять же нас розлучити. н. п. — Ой там люди так суди судять, та все мого та свекора гудять. н. п. — Свого ледачого не хвали, а чужого доброго не гуди. н. пр. — Робім добре — нехай нас люди не гудять. С. Л. — Попів гудьмо, а з попами будьмо. н. пр. — Служив Москві Іване, а вона ж його гане. н. пр. — Осужда́ющій = пересу́дливий.

Запропонуйте свій переклад