Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «пора»
Шукати «пора» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

По́ра – по́ра, шпа́ра, прони́к, проду́шинка, (мн.) про́духи (-хів).
Пора́ –
1) час, годи́на, пора́, доба́.
• Не такая -ра́ теперь настала – не таки́й час тепе́р наста́в, не така́ годи́на (пора́) тепе́р наста́ла.
• В обеденную -ру – в обі́дню годи́ну (до́бу), обі́дньої годи́ни, в обі́д; срв. Обе́д, Обе́денный. [Ой у неді́лю, в обі́дню годи́ну сам в нево́леньку попа́вся (Пісня)].
• Подвечерняя -ра́ – підвечі́рок (-рка). [Це так: от вам пі́вдня, тоді́ підвечі́рок, а тоді́ – ве́чір (Звин.)].
• Предрассветная -ра́ – досві́тня годи́на.
• Послеобеденная -ра́ – пообі́дня, післяобі́дня годи́на, попо́лудень (-дня).
• Глухая -ра – (поздняя) глу́па доба́; (мёртвый сезон) ме́ртва доба́.
• Ночная, вечерняя -ра́ – нічна́, вечі́рня доба́ (діб), вечі́рній час, вечі́рня годи́на. [Тепе́р нічна́ діб,— не до́рого зби́ться з шля́ху (Київ.)].
• Ночною, вечернею -ро́ю – нічно́ї, вечі́рньої доби́. [Нічно́ї доби́ з нево́лі утіка́ли (Дума)].
• Осенняя -ра́ – осі́ння доба́.
• Зимняя -ра́ – зи́мня (зимо́ва́) доба́. [Ну, а куди́-ж нам тепе́р, зимово́ї доби́, поді́тися? (М. Лев.)].
• Рабочая -ра́ – робі́тній (робо́чий) час, робі́тня (робо́ча) доба́. [Вже наста́в гаря́чий робі́тній час (Н.-Лев.). А робо́чої доби́, що люде́й ніко́го в селі́ нема́є… (М. Вовч.)].
• В какую (в такую, в эту) -ру – в яки́й (в таки́й, в цей) час, в яку́ (в таку́, в цю) добу́ (діб, по́ру, годи́ну). [А молоди́ця на́ша са́ме у цю діб постерегла́ зло́дія (Київ.)].
• В раннюю, в позднюю -ру – в ра́нню, в пі́зню до́бу. [Оди́н до́щик об Мико́лі ви́пав в ра́нню до́бу (Манж.)].
• До поздней -ры – допі́зна, до пі́знього ча́су, до пі́зньої годи́ни (доби́). [Він сиді́в допі́зна (Гр.)].
• С давних пор – зда́вна, відда́вна, з да́внього ча́су, з да́вніх часі́в.
• До недавних пор – донеда́вна, до неда́внього ча́су́.
• На ту -ру – на той час, на ту по́ру. [І бліди́й мі́сяць на ту по́ру із хма́ри де-де вигляда́в (Шевч.)].
• По -ре́ глядя – як до ча́су, як коли́.
• Быть в самой лучшей -ре́ – бу́ти в цві́ті (в ро́зцвіті) ві́ку свого́.
• Девица на -ре́ – ді́вчина на відда́нні, на відда́чі. [У ме́не-ж дочка́ на відда́нні (Г. Барв.)].
• В одну -ру – в одни́х (в їдни́х) часа́х; см. Одновремё́нно.
• На первых -ра́х – поперва́х, на пе́ршій порі́; срв. Сперва́. [Тепе́р вони́ пони́жчали, а поперва́х жа́рко бра́лись (Борз.)].
• В кои -ры раз зайдёт – коли́ не коли́ (вряди́-годи) раз за́йде;
2) час, пора́. [Усьому́ під не́бом свій час і вся́кому ді́лу своя́ пора́: час роди́тись і час умира́ти, час наса́джувати і час вирива́ти наса́джене (Еккл.)].
• На всё своя -ра́ – на все свій час (своя́ пора́).
• До -ры́, до времени – до ча́су, до слу́шного ча́су; (покамест) по́ки що, до́ки що. [До ча́су дзба́нок во́ду но́сить (Приказка). Одбува́ючи до слу́шного ча́су сяки́й-таки́й одбу́ток… (Куліш). Неха́й до́ки що так бу́де, як і до́сі було́, а так яко́сь поба́чимо (Кониськ.)].
• Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра́ – прихо́дить, надхо́дить, настає́ час, пора́, прийшо́в, наста́в час, прийшла́, наста́ла пора́ (що роби́ти). [Час прихо́дить умира́ти, ні́кому пора́ди да́ти (Пісня)].
• С которых, с каких пор – відко́ли (диал. звідко́ли, звідукі́ль), з яко́го ча́су. [Відко́ли пішо́в, та й нема́ (Рудч.) Не пам’ята́є, коли́ са́ме змерз, відко́ли трясе́ться (Свидн.)].
• С этой -ры́, с этих пор – з цьо́го ча́су, відтепе́р, (отныне) відни́ні. [Відтепе́р уве́сь час він оберта́в на лекту́ру (Франко)].
• Существующий с этих пор, с тех пор – відтепе́рішній, відтоді́шній.
• С тех пор, с той -ры́ – з то́го ча́су, відто́ді. [З то́го ча́су ставо́к чи́стий зарі́с осоко́ю (Шевч.). Відто́ді ду́мка про ві́рну ти́ху дружи́ну скраша́ла його́ безтала́ння (Коцюб.)].
• До которых, до каких пор – до́ки, до́кіль (реже доко́ли), (до какого места) доку́ди, подо́ки. [До́ки бу́ду му́чить ду́шу і се́рцем болі́ти? (Шевч.). І до́кіль так ще бу́де? (Гліб.). Ви́значив кре́йдою подо́ки обрі́зувати (Звин.)].
• До сих пор – до́сі, до́сіль, дотепе́р, до ц[с]ьо́го ча́су, по цей (сей) час. [Чужі́ лю́ди полу́днують, ми й до́сі не ї́ли (Метл.). Біди́в я, та й дотепе́р біду́ю (Кам’ян.)].
• Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) – о(т) по́ки, от по́сі, от по́ти, от подо́ки, от подо́ти. [Мені́ в ставку́ о по́ки (Зміїв.). І повелі́в: бурха́тимеш от по́ти, отту́т межа́ твої́м серди́тим хви́лям (Куліш). От подо́ти закача́й рука́ва (Липовеч.). От по́сі (до этого места) мої́ слова́, а да́льше напи́сано чию́сь ви́думку (Куліш). Ось по́ти моє́ї мо́ви (Ор. Лев.)].
• До тех пор – до́ти, до́тіль, по́ти, по́тіль, допо́ти, допо́тіль. [Я до́ти не ве́льми на дівча́т вважа́в і зро́ду ніко́го не коха́в (М. Вовч.)].
• Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор – дотепе́рішній, дотоді́шній.
• С тех пор, с той -ры, как – (відто́ді) відко́ли. [Мину́в уже четве́ртий рік, відко́ли Дени́с Сиваше́нко відділи́вся від ба́тька (Грінч.). Відко́ли він ожени́вся, і в господа́рстві йому́ не веде́ться (Коцюб.). Відко́ли почала́ся пре́са, відто́ді пови́нно було́ з’яви́тися й чима́ло но́ви́х працьовникі́в на по́лі публіци́стики (Єфр.)].
• До тех пор, пока… – до́ти – до́ки, по́ти – по́ки, до́ти – (аж) по́ки, до́тіль – до́кіль, по́тіль – по́кіль; срв. Пока́. [До́ти ходи́в, до́ки не накла́в голово́ю (Номис). До́ти лях мути́в, до́ки не наї́вся (Номис). По́ти пря́ла, по́ки й задріма́ла (Рудч.). По́тіль не переста́ну, по́кіль не доста́ну. По́тіль бить, по́кіль та щу́чина ко́жа облі́зе (Рудч.)].
• В -ру, не в -ру, см. Впо́ру.
• Вы пришли в самую -ру – ви прийшли́ са́ме в час.
• Пора́, нар. – час, пора́.
• -ра́ обедать, спать – час, пора́ обі́дати, спа́ти.
• -ра́ на боковую – час на бокове́ньку, час ляга́ти.
• -ра́ итти, ехать, -ра́ домой – час (пора́) іти́, ї́хати, час (пора́) додо́му. [Час додо́му, час, час і пора́ (Пісня). Час ї́хати (М. Вовч.). Але́ тобі́ спа́ти час, дити́но (Коцюб.). Та тобі́ ще, голу́бонько, не час умира́ти (Рудан.). Та го́ді сиді́ти, да пора́ леті́ти (Метл.). Ой го́ді-ж мені́ з кі́нними брата́ми уганя́ти, час мені́ коза́цьким нога́м пі́льгу да́ти (Дума)].
• -ра́ б уже, давно б -ра́ – час-би (пора́-б) уже́, давно́-б час, давно́-б пора́. [Дороста́є літ дити́на, вже пора́-б жени́ти (Рудан.)].
• Вам давно -ра́ было это сделать – вам давно́ слід було́ це зроби́ти.
• Перейти -ре́, безл. – перепори́тися.
• Уже и -ра́ перешла – вже й перепори́лось. [Чи не пора́ нам додо́му? – Уже́ й перепори́лось (Борз.)]. – См. Поро́ю.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОРА́ уроч. час-годи́на;
в са́мую пору якра́з на ча́сі;
до поры́ до вре́мени коротк. до ча́су;
до тех пор оказ. доти́хчас;
до тех пор, пока́ до́ти, до́ки, аж по́ки;
с тех пор /с э́тих пор/ ще відта́к;
с каки́х (уже́) пор (вже) відко́ли;
с не́которых пор від яко́гось ча́су;
с да́вних пор від да́вніх часі́в;
до сих пор (жестом руки) по́ти, подо́сі;
на ту пору ще натоді́.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Пора –
1) (имя сущ.) пора́, -ри́, час, -су;
2) (нареч.) пора́, час. [Пора́ (час) іти́ додо́му]. До сих пор – до́сі, до цьо́го ча́су. С тех пор – відко́ли. С давних пор – зда́вна. Порою – і́нколи, і́ноді, ча́сом.
По́ра (мн. ч. поры́) – шпа́ра, -ри, (мн. ч. шпа́ри, род. шпар).

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Пора – час; пора. На первых порах – попервах. С тех пор, как – відтоді, як; з того часу, як. С тех пор – з того часу. С которых, каких пор – з якого часу; відколи. Об эту пору – під цю пору; на цей час. До сих пор – досі. Теперь настоящая пора – тепер саме час. Пора домой – час додому. До тех пор, пока – доти, поки; аж доти, поки. Порой – часом. До поры, до времени – до якогось часу; тим часом; поки що.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Пора – по́ра.
Пора́ (период, эпоха) – доба́.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Пора
• Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор – дотеперішній (досьогочасний), дотодішній (дотогочасний).
• В кои поры зайдёт – коли-не-коли (вряди-годи) зайде.
• В летнюю пору – літньої пори (доби); улітку (у літі, літом).
• В обеденную нору – обідньої пори (доби, години); в обідню годину (добу); в обід.
• Вот до каких пор, вот до сих пор (только в пространственном значении) – от (оце) поки (опоки); оце поти.
• В [самой] поре, во всей поре (разг.) – [Саме] на порі.
• В самую пору (по мерке) – саме до міри.
• В [самую] пору – саме в час (саме впору).
• В ту пору (лок. в те поры) – на той час (на ту пору); під той час; тоді.
• В эту пору – на цю пору; на цей (на сей) час; тепер.
• До каких пор? – до якого часу?; доки (рідше докіль)?
• До недавних пор – донедавна; до недавнього часу.
• До поздней поры – до пізнього часу; до пізньої години (доби); допізна.
• До поры до времени – до часу; до якогось (до котрогось) часу; до певного (до слушного) часу; поки що (доти що).
• До сих пор – досі (рідше досіль); дотепер; до сього часу (по сей час).
• До тех пор – доти (рідше дотіль); поти (рідше потіль); до того часу.
• До тех пор, пока… – доти, поки…; поти, поки…; доти, [аж] поки; (рідше) дотіль, докіль… (потіль, покіль…); до того часу, поки (аж поки); аж доти.
• На всё своя пора – на все свій час (своя пора).
• На первых порах – перший час; спершу; спочатку; (розм.) попервах.
• На ту пору – в той час; на (в) ту пору; тоді; (рідше) о тій порі.
• Ночною, вечернею порою – нічної, вечірньої доби (пори, години); нічного, вечірнього часу.
• По поре гладя (разг.) – як до часу; як коли.
• Пора на боковую – Див. боковой.
• С давних пор – здавна (віддавна); з (від) давнього часу; з (від) давніх часів; з давньої давнини; з давнього-давна; з давніх-давен.
• С каких, с которых пор (разг.) – відколи (іноді звідколи); з якого часу.
• С некоторых пор – з якогось (з котрогось, з певного) часу.
• С тех пор, с той поры – відтоді; з того часу; з тої доби. [Відтоді та полонина вівчарева зветься. Сл. Гр.]
• С тех пор как; с той поры как – відколи (відтоді) як; з (від) того часу як.
• Существующий, существовавший с этих пор, с тех пор – відтеперішній, відтодішній (відтогочасний).
• С этой поры – відтепер (рідше віднині); з цього (з того) часу (від сього часу).
• Теперь настоящая пора – тепер саме час.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

по́ра по́ра,-ри, шпа́ра,-ри

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Пора – пора́, час (-су); п. обеденная – обі́ди, обі́дня година; на первых порах – споча́тку, пе́рший час; наступает пора профессиональных отпусков – настає́ пора́ професі́йних відпу́сток.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Пора́ = 1. пора́, час, годи́на, доба́ і т. д. д. Вре́мя. — Лиха година! — Ой у недїлю в обідню годину сам в неволеньку попав ся. н. п. — Нічної доби з неволї втїкали. н. д. — Йшов Глек Петро уже пізненькою добою. А. Могила. — З тії доби, як перший здодїй Каїн Авеля забив. І. Г. — Съ каки́хъ поръ, съ тѣ́хъ поръ какъ = відко́ли. — Відколи поїхав — і досї нема. Чайч. — Відколи тут живу, — добра не бачу. Чайч. — Съ э’той поры́ = з сього́ ча́су, відтепе́р. — Съ тѣхъ поръ, съ той поры́ = з того ча́су, з тії доби. — З того часу, як женив ся, я нїколи не журив ся. Кот. — Съ да́внихъ поръ = зда́вна, з да́внього ча́су. — До си́хъ поръ = до́сї, ідо́сї, до сьо́го часу. — До тѣ́хъ поръ пока́ = до́ти, по́ки, по́ти. — Поти в руках крутив, поки таки поламав. Чайч. — До кото́рыхъ поръ = до́ки, до яко́го ча́су (д. Доко́лѣ). — До поры́ до вре́мени = до яко́гось ча́су. — Съ кото́рыхъ поръ = відко́ли, з яко́го ча́су. — Відколи се така боязка зробила ся? Чайч. — Поро́ю = и́нколи, и́нодї, ча́сом, часа́ми. 2. пора́, час. — Час до дому, час, час і пора! н. п.
По́ра, частїйше мн. по́ры = шпа́ра, шпа́ри, про́духи (С. Пар.). Від слова шпара певне йде слово за́шпари — біль в тїлї, переважно в пальцях, від холоду, що мов би заходить в ті шпари на тїлї.

Запропонуйте свій переклад