Знайдено 7 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Пра́вда – пра́вда (ум. пра́вдонька, пра́вдочка, правди́ця). [Все зги́не, ті́льки пра́вда зоста́неться (Номис). Скі́льки в ре́шеті дірочо́к, сті́льки у їх правдочо́к (Г. Барв.). Ті́лько в дівонька́х правди́ці, кі́лько в коновка́х води́ці (Чуб.)]. • Совершенная. чистая -да – щи́ра (щирі́сінька), нестеме́нна пра́вда. • Не полная -да – щерба́та пра́вда, несповна́ пра́вда. • Он не всегда говорит -ду – він не завсі́ди ка́же пра́вду (ка́же по пра́вді). • -да ли это? – чи цьому́ пра́вда? чи воно́ справедли́во? [Не зна́ю, чи воно́ справедли́во, ка́жуть, що чума́ си́льна йде (Чигир.)]. • -да ли, что он умер? – чи пра́вда, що він уме́р? • Не -да ли? – а пра́вда-ж? еге́-ж пра́вда? еге́-ж так? • Не -да ли, что он очень умён? – а пра́вда-ж, він ду́же розу́мний? • -да, что… – пра́вда, що…, справедли́во, що… [Так ти́хо, так я́сно, – ду́має собі́ Горді́й, – справедли́во, що святи́й ве́чір (Васильч.)]. • По -де сказать или говоря -ду – сказа́ти пра́вду, (як) напра́вду сказа́ти, пра́вду (напра́вду, по пра́вді) ка́жучи, (собственно) су́ще, (искренно говоря) по щи́рості ка́жучи. [Сказа́ти пра́вду, я ще не помі́тив, щоб він свої́м страстя́м кори́вся (Куліш)]. • В -ду, на -ду (в самом деле) – спра́вді, спра́вжки, наспра́вжки́, наспра́вжнє, як наспра́вжнє, ді́йсно. • Сказать кому всю -ду матку – сказа́ти ущи́пливу пра́вдоньку, (образно) ви́читати отчена́ша, (єва́нге́лію) кому́, бри́знути в живі́ о́чі кому́ (Франко. Пр.). • Пра́вда (впрочем, положим, хотя) – що пра́вда, пра́вда. • Со всяким, -да, это может случиться – що пра́вда, з уся́ким це мо́же ста́тися, тра́питися. • Пра́вда? – спра́вді? Йо? • Нужно -ду сказать – ні́де пра́вди ді́ти. • Занимать место -ды – правдува́ти. [Що тепе́р непра́вда ста́ла правдува́ти (ЗОЮР. II)]. • Жить, поступать по -де, -дою, согласно велениям -ды – правдува́ти, ходи́ти пра́вим ро́бом, ходи́ти по пра́вді, жи́ти (роби́ти) по пра́вді, пра́ведно. [Хто бре́ше, тому́ ле́гше, а хто́ правду́є, той біду́є (Франко. Пр.). Ой не по пра́вді, мій миле́нький, зо мно́ю живе́ш (Метл.)]. • Блюститель -ды – правдоде́ржець (-жця). [Гей ца́рю, гей ти зе́мний правдоде́ржець! (Крим.)]. • Ваша -да – ва́ша пра́вда, ма́єте ра́цію, ма́єте слу́шність. [Ва́ша пра́вда, – сказа́в Кома́шко (Н.-Лев.)]. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ПРА́ВДА фраз. так [не правда ли? чи ж не так?]; пра́вда? чи не так?; пра́вда! а так!; не пра́вда ли? фраз. скажи́ (скажіть)? [интере́сно, не пра́вда ли? ціка́во, скажи?]; ведь пра́вда? еге́ ж?; что пра́вда, то пра́вда ще що є, то є; и́стинная пра́вда фраз. уся́-вся́ пра́вда(!), (в кінці мови) емоц. еге-ге́ (ж)!; такова́ пра́вда (на початку і в кінці мови) живомовн. це вже так; пра́вду говоря́ /по пра́вде говоря́/, пра́вду сказа́ть ще пра́вду каза́вши; е́сли уж говори́ть пра́вду фраз. як пі́де на пра́вду, коли́ бу́ти щи́рим, коли́ ж до пра́вди; правда в огне́ не гори́т и на воде́ не то́нет пра́вда в огні́ не гори́ть й у воді́ не то́не; е́сли б э́то была́ правда якби́ цьо́му́ пра́вда (була́). |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Правда – пра́вда, -ди. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Правда
• Была правда, да в лес ушла – була правда, та іржа з’їла. Пр. Була колись правда, та заржавіла. Пр. Була колись правда, пожила — та й геть (далі) пішла. Пр. Була правда, та позички з’їли. Пр. • [Всеми] правдами и неправдами – [Усіма] правдами і неправдами; усіма [можливими] засобами (способами). • Жить, поступать по правде – жити, робити (чинити) по правді; (давн.) ходити правим робом; правдувати. Не по правді, молодий козаче, зо мною живеш. Н. п. Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує. Пр. • Лучше горькая правда, чем сладкая ложь – краще найгіркіша правда, (а)ніж солодка брехня. Пр. • Не вполне правда, сомнительная правда – щербата правда; несповна правда. • Не всё то правда, что люди говорят – не все те (не все тому) правда, що в пісні співають. Пр. Не все те правда, що на весіллі плещуть. Пр. Не все правда, що свашки ладкають. Пр. • Не правда ли? – [А] правда ж?; правда?; чи ж (хіба ж) не правда (не так)? • По правде говоря (сказать); правду говоря (сказать) – сказати правду; як правду (с)казати; правду (по правді, щиро, по щирості) казавши (кажучи). • Правда в огне не горит и на воде не тонет – правда не втоне у воді, не згорить у вогні. Пр. Правда і в морі не тоне. Пр. • Правда глаза колет – правда очі коле. Пр. Сові сонце очі коле. Пр. (зниж.) Не любить правди, як пес мила. Пр. • Правда из воды, из огня спасает; правда со дня моря выносит – правда з дна моря верне (виймає). Пр. Правда з дна моря виринає [а неправда потопає]. Пр. • Правда ли это? – чи правда цьому?; чи правда [це]? • Правда светлее солнца – правда ясніше від сонця (та й її з свічкою шукають). Пр. Правда ясніша над сонце ясне. Пр. • Правда, что масло: все наверху – правда, як олія (олива), на(з)верх вийде. Пр. Вийде правда наверх, як олива на воду. Пр. Правди не сховаєш. Пр. • Правду-матку говорить, резать – казати (розм. чесати, тяти, різати) щиру правду; правду казати (експрес. бризкати) у [живі] очі (у вічі). • Служить верой и правдой – Див. вера. • Смотреть (глядеть) в глаза (в лицо) правде – дивитися (глядіти) правді в очі (у вічі). |
Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) 
Правда глаза колет. — 1. Правда очі коле. 2. Сові сонце очі коле. 3. Не любить правди, як пес мила. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Го́лый = го́лий. — Голий як мати народила. — Такий голий, що нї кола, нї двора. — Голъ какъ соко́лъ. н. пр. = го́лий як бу́бон, як туре́цький сьвяти́й. – Го́лая и́стина, пра́вда = щи́ра пра́вда. — Съ го́лыми рука́ми = з поро́жними рука́ми, голору́ч, голїру́ч. — Прийди хоч до найбіднїшого чоловіка, той не відправить голїруч, а все хоч що то уткне в руку. Фр. — Такий хабарник, що до його з порожними руками не ходи. — Він кинув ся на його голоруч. |
Пра́вда = пра́вда, здр. пра́вдонька. — Правда кривду переважить. н. пр. — Була правда та заржавіла. н. пр. — Вона сказала правдоньку, а я вам дам порадоньку. Б. Г. — Въ пра́вду, за пра́вду = спра́вдї (С. З.), спра́вжки, дїйсне, пе́вно. — Він справдї такий, як про його кажуть. — Чи справжки чи на жарт? Гул. Ар. — По пра́вдѣ = по пра́вдї. — По правдї роби, доброго й кінця сподївай ся. н. пр. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)