Знайдено 5 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Прах –
1) (пыль в букв. и переносном значении) по́рох (-ху, мн. порохи́, редко слав. прах (-ху)), пил (-лу), ку́рява; (распадающаяся гниль) порохно́ (-на́), порохня́ (-ні́), трухло́, персть (-ти), Срв. Пыль, Персть, Тлен. [Що ца́рство? – по́рох (Куліш). Все йде в одно́ мі́сце: взяло́сь із пе́рсти й усе́ ве́рнесь у по́рох (Еккл.). Лихе́є і́м’я розлеті́лось, мов прах (Грінч.). О́браз страху́, що держи́ть у свої́х холо́дних обі́ймах уве́сь світ, хоч сам явля́є собо́ю ті́льки порохно́ нікче́мне (Єфр.)]. • Отрясти прах от ног – по́рох, пил з ніг обтруси́ти. [По́рох з ніг ва́ших обтрусі́ть (Єв.). І пил, що приста́в до нас з ва́шого го́рода, обтру́шуємо вам (Єв.)]. • Обращаться, обратиться в прах – по́рохом, на по́рох (пра́хом, на прах) розпада́тися, розпа́стися, по́рохом бра́тися, узя́тися (ста́ти), по́рохом, порохно́м, порохне́ю, трухло́м, по́пелом розсипа́тися, розси́патися, тлі́ти, потлі́ти, попелі́ти, спопелі́ти. [І не раз як рука́ чи пові́тря, чи со́нце торка́лись тисячолі́тнього тру́па, він розпада́вся на по́рох (Л. Укр.). Та бода́й я собі́, – ка́же, – по́рохом розпа́вся (Рудан.). А бода́й-же ти пра́хом розпа́всь (Яворн.). І в годи́ні ста́ла пра́хом пи́шная столи́ця (Рудан.). Як я на те́бе дихну́ свої́м ду́хом, то ти розси́плешся по́пелом (Звин.)]. • Пасть во прах – упа́сти в прах. [Впаду́ть у прах куми́ри гордови́ті (Грінч.)]. • Обращать, обратить во прах – поверта́ти, поверну́ти, стира́ти, сте́рти на по́рох (на га́муз), поверта́ти, поверну́ти в ні́вець, розві́яти на ку́ряву. • Идти, пойти -хом – іти́, піти́ з ві́тром, за ві́тром, за водо́ю, ди́мом (до гори́), на ма́рне, в ні́вець, випада́ти, ви́пасти ви́падком. [Пішло́ усе́ добро́ в ні́вець (Грінч.). Чужи́м жи́вимося, ото́ воно́ нам ви́падком і ви́пало (Кониськ.). Все його́ добро́ пі́де на ма́рне (Франко)]. • Все его проекты пошли -хом – всі його́ проє́кти ди́мом до гори́ пішли́. Прах его возьми! – щоб його́ прах забра́в! Бода́й він пра́хом розпа́всь! Хай воно́ стеря́ється! Прах с ним! – цур йому́! Хай йому́ ли́хо (вся́чина)! 2) (смертные останки) тлін (-ну), прах (-ху). [Вволя́ючи оста́нню во́лю му́жа, молода́ княги́ня му́сіла ру́шити з дороги́м тлі́ном в тру́дну і дале́ку доро́гу, до мі́ста його́ ві́чного поко́ю (О. Лев.)]. • Здесь покоится прах моего друга – тут почива́є тлін мого́ дру́га. • Мир -ху твоему – перо́м (пу́хом) земля́ тобі́, неха́й земля́ тобі́ перо́м (пу́хом). |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ПРАХ, прах с ним! хай йому́ цур!, гори́ він ясни́м по́лум’ям! /си́нім вогне́м!/. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Прах –
1) (пыль) по́рох, -ху; 2) (остатки человеч. тела) ті́ло, -ла, оста́нки, -ків. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Прах
• Гори прахом – хай пропаде (пропала) пропадом; хай на попіл горить. • Мир праху чьему – Див. мир. • На кой прах? (вульг.) – на [якого] біса (дідька)? • Отрясти (отряхнуть) от [своих] ног прах – обтрусити (отрясти) порох з ніг [своїх]. • Повергнуть в прах – повалити (звалити, повернути) в порох. • Пойти, рассыпаться, разлететься прахом (перен.) – розсипатися (розпастися) на порох; піти (розвіятися, розлетітися) порохом; піти за вітром (з вітром, на вітер, іноді по вітру); піти димом; піти за водою; піти марно (унівець, нанівець). [Не пропала, не пішла по вітру Та громадська чесна умова. Українка.] • Прах с тобой (с ней, с ним…) (разг. вульг.) – хай тобі (їй, йому…) лихо (всячина); цур тобі (їй, йому…). • Прах тебя (его…) возьми (побери)! (разг. бранное) – хай тобі (йому…) біс (дідько)!; хай тобі (йому…) абищо! • Превращать, превратить, обращать, обратить в прах – повертати, повернути (стирати, стерти) на порох; спорошити. • Превращаться, превратиться, обращаться, обратиться в прах – порохом (на порох) розпадатися, розпастися; порохом братися, узятися (стати); порохом (порохном, порохнею) розсипатися, розсипатися. • Разбить неприятеля в пух и (в) прах – Див. пух. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Прахъ = 1. по́рох (С. З.), пил (С. З.), по́піл, тїло (С. Ш.). — Миръ пра́ху твоему́ = перо́м земля́ тобі́, неха́й тобі́ земля́ перо́м! — Прахъ съ нимъ! = цур йому́, хай йому́ ли́хо! — Пра́хомъ пошло́ = пішло́ за ві́тром, ди́мом до гори́ пішло́. н. пр. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)