Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей
Запропонувати свій переклад для «пред’являть»
Шукати «пред’являть» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Пред’явля́ть, -яви́ть – пред’явля́ти, пред’яви́ти, пока́зувати, показа́ти, подава́ти, пода́ти.
• -явить удостоверение, билет – показа́ти посві́дчення, квито́к (или квитка́).
• -явля́ть, -яви́ть требования – ста́вити, по[ви́]ста́вити вимо́ги. [До «прозаї́чної» люди́ни ви не ста́вите надмі́рних естети́чних вимо́г (Крим.)].
• -явля́ть, -яви́ть обвинение кому – станови́ти, ста́вити, поста́вити кому́ обвинува́чення.
• -вля́ть, -ви́ть иск к кому – позива́ти, запізва́ти кого́, по́зо́в подава́ти, пода́ти, по́зо́в с[за]клада́ти, с[за]кла́сти, заложи́ти на ко́го и проти ко́го. [Хве́дір на Петра́ у суд позо́в пода́в (Боров.)].
• -ви́ть вексель ко взысканию – пода́ти ве́кселя до справля́ння.
• -вля́ть, -ви́ть свои права – об’явля́ти, об’яви́ти свої́ права́ на що.
• Пред’я́вленный – пред’я́влений, пока́заний, по́даний.
• -ться – пред’явля́тися, бу́ти пред’я́вленим, пока́зуватися, бу́ти пока́заним, подава́тися, бу́ти по́даним кому́.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРЕДЪЯВЛЯ́ТЬ (вимоги, претенсію) ще заявля́ти, виставля́ти;
предъявлять иск кому ще заклада́ти /кла́сти/ по́зов на кого, фраз. позива́тися;
предъявлять обвине́ние в чём винува́ти /звинува́чува́ти/ за що, інкримінува́ти що, /в суді/ зачи́тува́ти винува́чення;
предъявлять отво́д кому проси́ти відве́сти́ кого;
предъявлять счёт кому виставля́ти раху́нок, перен. жада́ти /док. зажадати/ від кого;
предъявля́ющий що /мн. хто/ пока́зує тощо, ра́ди́й показа́ти, пред’явни́к, подаве́ць, стил. перероб. ста́вши пока́зувати;
предъявляющий доказа́тельства подаве́ць до́казів;
предъявляющий иск кому позива́ч /позовни́к/ кого, заклада́ч по́зову на кого;
предъявляющий обвине́ние винува́тель, обвинува́ч, винува́ч, покли́каний винува́ти;
предъявляющий прете́нзию стил. перероб. виставля́ючи прете́нзію /прете́нсію/;
предъявляющий счёт пред’явни́к /реконстр. позива́ч/ раху́нку, перен. гото́вий зажада́ти від кого;
предъявляющий тре́бование кому з вимо́гою до кого, стил. перероб. вимага́ючи від кого;
предъявляющийся/предъявля́емый пока́зуваний, пода́ваний, зая́влюваний, ста́влений;
предъяви́ть счёт ще спита́ти /зажада́ти/ (за)пла́ту.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Пред’являть, пред’явить – пока́зувати, -зую, -зуєш, показа́ти, -кажу́, -ка́жеш.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Предъявлять
• Предъявлять, предъявить иск к кому – подавати, подати (закладати, закласти) позов на кого; учиняти, учинити позов на кого, проти кого; позивати, запізвати кого.
• Предъявлять, предъявить обвинение кому – звинувачувати (винуватити), звинуватити кого; ставити, поставити звинувачення кому.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Предъявлять, -вить (документ) – ока́зувати, оказа́ти; (подавать) – подава́ти, пода́ти; (доказательство) – подава́ти, пода́ти; (обвинение, требование) – ста́вити, поста́вити; п. вексель ко взысканию – подава́ти ве́ксель до су́ду; п. иск – заклада́ти, закла́сти по́зов на ко́го, позива́ти, запізва́ти кого́; п. отвод (кому) – заявляти, щоб відсторо́нено кого.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Предъявля́ть, предъяви́ть = предъявля́ти, пока́зувати, предъяви́ти, показа́ти. С. Жел. — П. искъ = по́зов дава́ти, да́ти, заложи́ти (С. З.). — Позов давав за свого бика на овчаря. Кіев. От. — Кому хочеш позов заложу. Кот.
Приводи́ть, привести́, приве́сть = 1. приво́дити, виво́дити, дово́дити, привести́ і т. д., силою — припрова́дити (С. Л.), допрова́дити, кількох — поприво́дити і т. д. — Привів з собою гостей. — Стежечка вивела на горо́д. Кн. — Усе те допровадило Україну до під’упаду. Кн. 2. д. Представля́ть і Предъявля́ть. — Приводи́ть, приве́сть въ поря́докъ = порядкува́ти (С Л.), лаштува́ти, опоряжа́ти, прибіра́ти, ладнува́ти, упорядкува́ти (С. Л. Ш.), улаштува́ти, опоряди́ти, прибра́ти, ула́дити (С. Ш.), уладна́ти, оха́їти. — Досї ще не упорядковано Шевченкових листів. Кн. — На силу улаштував в шахві книжки. Кн. — П. въ у́жасъ = завдава́ти, завда́ти жа́ху, страху́, настраши́ти. — П. къ оконча́нію = кінча́ти, дово́дити до кінця́, до кра́ю і т. д. д. Ока́пчивать. — П. на па́мять = нага́дувати, прига́дувати, нагада́ти і т.д. — Приве́сть въ чу́вства = очути́ти, відвола́ти, відволо́дати, відходи́ти. — П. въ разоре́ніе, въ бѣ́дность = спустоши́ти (С. Л.), зни́щити (С. Л.), в старцї, в зли́днї пусти́ти. — П. въ я́рость = розлютува́ти, роздратува́ти, роздрочи́ти (С. Л.). — П. въ кра́ску = засоро́мити. — П. къ прися́гѣ = до при́сяги, під при́сягу привести́. — Привёлъ Богъ, не привёлъ Богъ = дав Бог, не дав Бог. — Не приведи́ Богъ = не дай Бо́же, крий Бо́же! — Привело́сь ему́ побыва́ть = довело́сь йому́ побува́ти. — Онъ приво́дится мнѣ двою́роднымъ бра́томъ = він дово́дить ся мінї бра́том у пе́рвих. — Приведённый вы́ше = зга́даний ви́ще, в горі́. — В згаданому в горі листї до Микити Шевченко... Кн.

Запропонуйте свій переклад