Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 10 статей
Запропонувати свій переклад для «пренебрегать»
Шукати «пренебрегать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Пренебрега́ть, пренебре́чь (кем, чем или (реже) кого, что) – не́хтувати, зне́хтувати, поне́хтувати ким, чим и кого́ що, гордува́ти, згордува́ти, погордува́ти, пого́рджувати и погорджа́ти, погорди́ти, горди́ти, зго́рджувати и згорджа́ти, (сов.) згорди́ти ким, чим, поневіря́ти, поневі́рити ким, ганьбува́ти, по[з]ганьбува́ти ким, (оставлять без внимания, запускать) занеха́ювати, неха́яти, занеха́яти и занеха́ти, (о мн.) позанеха́ювати кого́, що, зане́дбувати, занедба́ти, (о мн.) позане́дбувати кого́ що, (мало ценить) легкова́жити, злегкова́жити що, не дба́ти про що, (не уважать) зневажа́ти, знева́жити, (о мн.) позневажа́ти кого́, що, (брезгать) гре́бувати и гре́бати, погре́б(ув)ати ким, чим, (считать за ничто) упослі́джувати и упосліджа́ти, упослі́дити кого́, що, бра́ти, узя́ти кого́, що-не́будь за ніза́що, (описат.) пуска́ти, пусти́ти за ві́тром, ки́дати, ки́нути під ла́ву що. [Не́хтував своє́ ті́ло (Грінч.). Не́хтує свої́ми обо́в’язками (Грінч.). Піді́йметься уго́ру, кого́ зне́хтували лю́ди (Куліш). Він на́ми горду́є (М. Вовч.). Убо́гими не горди́ла (Драг.). Не горду́й ти життя́м молоди́м (Грінч.). Свої́ спра́ви занеха́яв за-для ді́ла грома́дського (Єфр.). Ка́мінь, що занедба́ли будівни́чі, той став у го́лову угла́ (Єванг.). Люде́й і сла́ву занедба́ла (Котл.). Він мо́ву свою́ зневажа́є як жарго́н (Грінч.). Рі́дною культу́рою не гре́бували (Єфр.). Згордо́вано тобо́ю невимо́вно (Куліш). Євменчуки́ пусти́ли ба́тьківський зако́н за ві́тром (Кониськ.)].
• Не надо ничем -га́ть – не тре́ба нічи́м (нічо́го) не́хтувати.
• -га́ть опасностью – пого́джувати, не́хтувати небезпе́кою.
• -бре́чь добрыми советами – занедба́ти (занеха́яти) до́бру пора́ду.
• Пренебрега́емый – пого́рджуваний, не́хтуваний, занеха́юваний, упослі́джуваний.
• Пренебрежё́нный – з[по]гордо́ваний, пого́рджений, зне́хтуваний, занеха́яний, зане́дба́ний, знева́жений, упослі́джений від ко́го. [Знева́жене коха́ння. На́ша мо́ва зоста́лась упослі́дженою (Куліш)].

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРЕНЕБРЕГА́ТЬ (чим) ще малова́жити що;
пренебрега́ть чем ще не зважа́ти на що, скида́ти з раху́нку що;
пренебрега́ть гостеприи́мством цура́тися хлі́ба-со́ли;
пренебрега́ть опа́сностью стил. відповідн. легкова́жити небезпе́ку;
пренебрега́ющий що /мн. хто/ гре́бує тощо, спо́внений пого́рди до, горду́н, прикм. знева́жливий /пого́рдливий/ до, легкова́жний, легкова́жливий;
пренебрега́ющий опа́сностью відчайду́шний, безстра́шний, гаря́ча голова́;
пренебрега́ющий разме́рами стил. перероб. не зважа́ючи на ро́зміри;
пренебрега́ющийся/пренебрега́емый знева́жуваний, пого́рджуваний, не́хтуваний, зане́дбуваний, занеха́юваний, легкова́жений;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Пренебрегать, пренебречь –
1) гордува́ти, погордува́ти, -ду́ю, -ду́єш (ким), зневажа́ти, -жа́ю, -жа́єш, знева́жити, -жу, -жиш (кого́);
2) не́хтувати, поне́хтувати, -тую, -туєш (чим).

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Пренебрегать, -речь (сопротивлением) – не́хтувати, зне́хтувати.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Пренебрегать
• Пренебрегать, пренебречь опасностью – нехтувати, знехтувати небезпеку; погорджувати небезпекою.
• Пренебрегать, пренебречь правилами приличия – нехтувати, знехтувати правила пристойності.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

пренебрега́ть, пренебре́чь не́хтувати, зне́хтувати; відкида́ти, відки́нути; зневажа́ти, знева́жити

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Пренебрегать, -бречь – не́хтувати, зне́хтувати.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Презира́ть, презрѣ́ть = 1. зневажа́ти (С. Аф. Л.), погоржа́ти (С. Л.), гордува́ти, знева́жити, погорди́ти (С. Л.), занеха́яти (С. З. Л.), занеха́ти. — Свою неньку зневажає, з двора її виганяє. н. п. — Гордуючи пльотка́ми бабськими, не няв тому віри. Чайч. (Д. ще під сл. Пренебрега́ть). 2. не боя́ти ся , не дба́ти про..., не вважа́ти на...
Пренебрега́ть, пренебре́чь = зневажа́ти, гордува́ти, пого́ржувати, погоржа́ти (С. Л.). гре́бувати (С. Л.), гре́бати, не́хтувати, знева́жити, погордува́ти, погре́бати (С. З.), занеха́ти, занеха́яти. — Чого-ж тобі ще мною гордувати, перед людьми нещасну зневажати. К. Ш. Т. — Він гребує моїм хлїбом-сіллю. С. Л. — Тиж бо таки ним дуже нехтуєш. О. Ст. — Ой не буду, козаченьку, не буду казати, бо я хочу тебе, серце, повік занехати. н. п. — Но треба нїчим нехтувати, бо знадобить ся колись. К. Ш. Т. — Ой я твій хліб-сіль занехаю, з тобою нелюбий я жити не маю. н. п. 2. не́хтувати, неха́яти (С. З.), недба́ти (С. З.), незважа́ти, занеха́ти (С. З. Л.), занедба́ти (С. З. Л.), понеха́ти (С. З.), попонехтува́ти, зацура́ти, облиши́ти. — Він занехаяв пораду добрих людей. — Не до віку бідолаха занедбаний буде, не до суду гинуть будуть убогиї люди. К. Ш. — Я все для його потеряла, людей і славу занедбала. Кот. — Дворяне занедбали рідну мову і народ. Кн. — Не нехтували і иньших сторін життя. Прав. — Шляхта занедбала інтереси рідного народу. Кн. — Не став би Шевченко нехтувати остороги.. Кн. — Нехай, нехай, тай зовсїм занехаєш. н. пр. — Ти зацурав мене. К. К.
Пренебрежи́тельный, но = знева́жливий, во, неува́жливий, во, знева́жно (С. Л.). — На православну віру гляділи за-для упадку духовенства зневажливо. Бар. О. (Д. ще під сл. Презри́тельный 2). — Пренебрежи́тельно обраща́ться съ кѣмъ = гордува́ти (ким), не́хтувати (ким), поневіря́ти (кого) і д. Пренебрега́ть.

Запропонуйте свій переклад