Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 5 статей
Запропонувати свій переклад для «прощать»
Шукати «прощать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Проща́ть, прости́ть кого и кому – проща́ти, прости́ти (ти простиш, він простить) кого́ и кому́ дарува́ти, подарува́ти кому́, (извинять) вибача́ти, ви́бачити кому́, пробача́ти, проба́чити кому́, (диал.) зба́чити, зви́діти кому́ що, (отпускать) відпуска́ти, відпусти́ти кому́ що. [Неха́й тебе́ Бог проща́є та до́брії лю́ди (Шевч.). Подару́й мої́й жі́нці яке́ там незвича́йне сло́во (М. Вовч.). Неха́й йому́ Госпо́дь за те проба́чить (Грінч.). Неха́й тобі́ Бог зви́дить і зба́чить (Номис)].
• Я этого тебе, вам не -щу́ – я тобі́, вам цього́ не подару́ю, не ви́бачу (не проба́чу). [Я йому́ сього́ не подару́ю (Кониськ.). Я тобі́ цього́ не ви́бачу, не подару́ю (Н.-Лев.)].
• -ти́ть кому грехи, вину, обиду – прости́ти (подарува́ти) гріхи́, прови́ну, кри́вду кому́, (отпустить) відпусти́ти гріхи́ кому́. [Якби́ хоч сто рублі́в, то-б я вже свою́ кри́вду подарува́ла (Єфр.). Вона́ справедли́ва й ніко́ли не гри́мне на безви́нного, хоч ніко́ли й не подару́є вини́ (Коцюб.)].
• -ща́ть наказание – дарува́ти ка́ру.
• -ща́ть, -ти́ть преступника – ми́лувати, поми́лувати злочи́нця.
• -сти́ть друг друга – проба́чити, подарува́ти оди́н о́дному, подарува́тися. [Вже як там не пого́димось на чо́му, то подару́ємось (М. Вовч.)].
• Я -щаю вам ваш долг – я дару́ю вам ваш борг.
• Прости́, прости́те меня – прости́, прості́ть, дару́й, дару́йте, ви́бач, ви́бачте, проба́ч, проба́чте мені́, бу́дьте виба́чні до ме́не. [Прости́ мені́, мій го́лубе, мій со́коле ми́лий (Шевч.). Дару́й мені́, я вже більш не бу́ду].
• -ти́те за выражение – прості́ть, дару́йте на цім сло́ві, за це сло́во, проба́чте це сло́во. [Уже́ прості́ть мені́ на цім сло́ві, але ваш лібералі́зм аж на́дто вихо́дить дешеве́нький (Крим.). Дару́йте за це сло́во (Куліш). Проба́ч се сло́во, Це́зарю! (Куліш)].
• Проща́й, прости́, проща́йте – проща́й, проща́йте, прощава́й, прощава́йте, бува́й (будь) здоро́в, бува́йте (бу́дьте) здоро́ві, (ответное) ходи́ здоро́в, ході́ть здоро́ві. [Проща́й, проща́й, грома́донько (Метл.). То проща́йте, кажу, – дя́кувати вам за ла́ску і до́брість ва́шу (М. Вовч.). Будь здоро́ва, пань-мату́сю, обійду́ся без Насту́сі (Приказка). По сій мо́ві бува́йте здорові́ (Приказка). Прощава́йте, піду́ вже од вас (Харк.)].
• Прощё́нный и -щё́ный – про́щений, подаро́ваний, ви́бачений, проба́чений, (отпущенный) відпу́щений.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРОЩА́ТЬ юр. амнестува́ти, (гріхи) відпуска́ти кому, розгріша́ти кого проща́ющий що /мн. хто/ проща́є тощо, схи́льний прощати. зго́дний прости́ти, прикм. проща́льний, образ. з про́щенням на уста́х /у се́рці/;
проща́емый виба́чуваний /проба́чуваний/, даро́ваний, амнесто́ваний, прикм. проще́нний, пробачни́й, прости́мий;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Прощать, простить –
1) (обиду, вину, долг) проща́ти, -ща́ю, -ща́єш, прости́ти (прощу́, прости́ш), дарува́ти, -ру́ю, -ру́єш, подарува́ти;
2) (извинять) вибача́ти, -ча́ю, -ча́єш, ви́бачити, -чу, -чиш, пробача́ти, -ча́ю, -ча́єш, проба́чити, -чу, -чиш.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Прощать – прощати; пробачити; дарувати. Простите – даруйте; пробачте; вибачайте. Прощай, прощайте – бувай здоров, бувайте здорові; прощавай, прощавайте.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Проща́ть, прости́ть, ся = 1. проща́ти, вибача́ти, пробача́ти (С. З.), дарува́ти (С. З.), прости́ти, ся, ви́бачити, проба́чити, подарува́ти, ся, зви́дити. — За се дїло я тобі не подарую. С. Л. — Не пожаліли мене. Нехай вже їм Бог звидить. Кн. (Пр. д. ще під сл. Извиня́ть). 2. проща́ти ся, попроща́ти ся. — Проща́й, прости́! Проща́йте! = проща́й, прощава́й, бува́й здоро́в, будь здоро́в, проща́йте, бува́йте здоро́ві! — Прощай, прощай, козаче! Твоя дівчина плаче. н. п. — Їхав козак за Дунай, сказав дївчинї — прощай! н. п. — Будь здорова, пань-матусю, обійду ся без Настусї. н. п. — По сій мові, бувайте здорові! Н. пр.

Запропонуйте свій переклад