Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 5 статей
Запропонувати свій переклад для «пустяк»
Шукати «пустяк» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Пустя́к, обычно во мн. Пустяки́ – дурни́ця, (ничто) марни́ця, (мелочь) дрібни́ця, аби́щиця, мала́ річ, (зап.) фра́шки (-шок), (пустое) пусте́ (-то́го), ба́йка; (ум.) дурни́чка, дрібни́чка; срв. Вздор, Ме́лочь. [Але́ нащо-ж вимага́ти, щоб я зги́нув за дурни́цю? (Сам.). А що Зінька́ взято́ до тюрми́, то то дурни́ця: поде́ржать та й ви́пустять (Грінч.). Перед ним стає́ гріхо́м дрібни́ця ко́жна (Сам.). Обража́єтесь уся́кою дрібни́чкою (Мова). Марни́ця, бра́тіку! (Франко). Для тво́го слу́ху сі слова́ – марни́ця (Л. Укр.). Хоча́ лю́ди де́що про ді́вера і верзу́ть, та то пусте́ (Кониськ.). Але що там, усе́ ба́йка, коби́ лиш гро́ші (Франко). По́саг, ска́рби все то фра́шки (Гол.). Це така́ аби́щиця, що не варт і каза́ти (Сл. Ум.)].
• Говорить -ки́ (вздор) – дурни́ці пра́вити, плести́, прова́дити, говори́ти пусте́, прова́дити не знать-що, (болтать) базі́кати, тереве́нити; см. Вздор, Пустосло́вить. [Поки́нь плести́ дурни́ці: тут час не жде (Грінч.)].
• Наговорил -ков – наплі́в дурни́ць, (небылиц, врак) наказа́в на вербі́ груш, наказа́в три мішки́ греча́ної во́вни.
• Не верь: всё это -ки́ – не вір: усе́ це дурни́ця, усе́ це пусте́.
• Заниматься -ка́ми – ба́витись дурни́цею, -ни́цяки, пусти́м.
• Обращать внимание на -ки́ – зверта́ти ува́гу на дурни́цю (дурни́ці).
• Спорить о -ка́х – спереча́тися, змага́тися за дурни́цю, за пусте́.
• Поссориться из-за -ко́в – посвари́тися за дурни́цю, за що-будь; за ма́сляні ви́шкварки не помири́тись (Номис).
• Началось с -ко́в – почало́сь з пусто́го, з дурни́ці зайшло́.
• Всякий -стя́к – ко́жна дурни́ця (дрібни́ця), леда́-що (р. ле́да-чого).
• -ки́ (о вещах: мелочь) – дрібниця (в знач. соб.), дрібниці, (ничто) фра́шки (зап.). [I дзе́ркала – нема́ й ті́ї дрібни́ці (пустяка) (Грінч.)].
• -ки́ (самая малость) – трі́шки, трі́шечки, кра́пелька, дрі́бка, марни́ця. [Марни́цю зароби́в (Л. Укр.). Дрі́бку то́го часу́ ма́ю (Франко)].
• -ки́ (нетрудно) – пусте́ ді́ло (М. Лев.), (зап.) фра́шки, (диал.) шаль. [Якби́ не пісо́к, то-б шаль дове́зти ду́ба (Леб. п.)].
• -стя́к-дело – пуста́ спра́ва, пусте́ ді́ло, (зап.) фра́шки.
• -ки́ (пустое)! – пусте́! (ничего) дарма́!
• Это, брат, не -ки́ – це, бра́тіку, не пусте́, не дурни́ця, (не шутки) не пере́ливки; це тобі́, бра́т(е), не жа́рти.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПУСТЯ́К (мала кількість) мі́зер, галиц. марни́ця, фраз. аби́що [э́то не пустяк це не абищо];

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Пустяк – дрібни́ця, -ці, дрі́б’язок, -зку, пусте́, -то́го.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Пустяк
• Заниматься пустяками – бавитися дурницею (дурницями, пустим); бавитися леда-бриднею.
• Наговорил пустяков – наплів дурниць; (образн.) наказав на вербі груш; наказав три мішки (сім мішків) гречаної вовни; наколотив гороху з капустою.
• Нет, это не пустяки – ні, це не пусте (не дрібниця, не дрібниці, не абищиця, не дурниця).
• Пара пустяков (разг.) – пусте діло; дурниця (іноді ніщо).
• Поссориться из-за пустяка – посваритися через (за) дурницю; (образн.) за масляні вишкварки (за онучу) не помиритися.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Пустя́къ, частіше мн. пустяки́ = дурни́ця (С. Л.), дарма́, бредня́, шаль, про яку вещ – аби-що, аби́щиця, поки́дько, поки́дьків брат, про розмову — тереве́нї, баля́си, нїсенїтниця, не-ві́дь-що, не-зна́ть-що. – Бредня! А й досї як згадаю, то серце плаче та болить. К. Ш. — Як би не пісок, то-б маль довезти дуба. Хар. — Це така абищиця, що не варт і казати.

Запропонуйте свій переклад