Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 10 статей
Запропонувати свій переклад для «слово»
Шукати «слово» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Слово – слово, вислів, висловлювання, думка, мова, промова, обіцянка:
• без лишних (дальних) слов – без зайвих слів; не кажучи багато; довго не говорячи;;
• брать, взять слово с кого – брати, узяти слово з кого;
• бросить в спину (слова) – кинути в спину; (насм.) кинути між лопаток слова;
• верить, поверить на слово кому – вірити, повірити на слово кому;
• верный слову – на слово вірний; певний на слові;
• взять назад (обратно) своё слово – зректися свого слова; відмовитися від свого слова;
• вклеить, ввернуть слово – вкинути, прикинути слово, слівце;
• в двух (нескольких) словах – кількома словами, коротко кажучи;
• выраженный словами – ословлений;
• выразить словами – ословити;
• где много слов, там мало дела – де багато слів, там мало діла (Пр.); язиком сяк і так, а ділом ніяк (Пр.); не так-то він діє, як тим словом сіє (Пр.); слів сила, а як до діла, так і сіла (Пр.);
• давать, дать слово кому – давати, дати слово кому;
• давать на слово что – давати на віру що;
• давать слово в чём – давати слово на чому;
• давши слово – держись, а не давши – крепись – сказавши (мовивши) слово, додержуй його (будь паном його) (Пр.); поки не дав слова — кріпись, а як дав — держись (Пр.); краще не обіцяти, як слова не держати (Пр.);
• сказано — зав’язано (Пр.); не роби з губи халяви (Пр.);
• держать, сдержать [своё] слово – додержувати, додержати, дотримувати, дотримати [свого] слова; стати на слові; справдити своє слово;
• держаться на честном слове (шутл.) – ледве (ледь-ледь) триматися (держатися);
• другими словами – іншими словами, інакше кажучи;
• живого слова не услышишь – живого слова не почуєш;
• за каждым словом – щослова;
• закидывать, закинуть (запускать, запустить) слово (словечко, словцо) (устар.) – закидати, закинути слово (слівце, словечко);
• заключительное слово – кінцеве (прикінцеве) слово;
• из песни слова не выкинешь – із пісні слова не викинеш (Пр.);
• к слову (сказать) (как вводн. слово) – до речі (кажучи, казавши); до речі (мовити);
• лишать слова – позбавляти слова кого;
• лишние слова – зайва мова;
• ловить (поймать) на слове (словах) кого (разг.) – ловити, зловити (піймати) на слові (на словах, на мові) кого;
• на два слова (на пару слов) – на кілька (на двоє) слів;
• нарушить слово – зламати (порушити) слово;
• на словах – на словах;
• на словах — что на гуслях, а на деле — что на балалайке – на словах — як на органах, а як до діла — то ні мур-мур (Пр.);
• недоброе слово больней огня жжёт – від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи (Пр.); впік мене тим словом, не треба й вогню (Пр.); удар забувається, а слово пам’ятається (Пр.); слово — не стріла, а глибше ранить (Пр.); шабля ранить голову, а слово — душу (Пр.); вода все сполоще, а злого слова — ні (Пр.); гостре словечко коле сердечко (Пр.);
• не изменять [своему] слову – на [своєму] слові стояти; не зраджувати (не ламати) [свого] слова;
• не о том слово – не в тім річ, не про те мова; не про те (не за те) йдеться;
• ни слова не сказал кто; ни слова не говоря – і (ні) слова (жодного слова) не сказав хто; ні (і) слова не кажучи (не сказавши); ні пари з уст;
• ни слова об этом – ні (ані) слова про це; (разг.) про це анічичирк (анітелень);
• ни словом сказать, ни пером описать – ні словом сказати, ні пером списати;
• новое слово в чём – нове слово у чому;
• (одним) словом – одне слово, (одним) словом;
• объяснительное слово – з’ясувальне слово;
• одни слова! – самі слова!;
• от слова до слова (читать, рассказывать, помнить…) – від слова до слова (читати, розказувати, пам’ятати…);
• первое слово в чём – перше слово в чому;
• поймать на слове – зловити на мові;
• полагаться, положиться на слово чьё – здаватися, здатися (звірятися, звіритися, покладатися, покластися) на чиє слово;
• по последнему слову чего – за останнім словом чого;
• последнее слово техники, науки… – останнє слово техніки, науки (у техніці, у науці)…;
• по словам чьим – за (згідно з) чиїми словами; як каже хто;
• предоставлять, предоставить слово кому – надавати, надати (давати, дати) слово кому; при первом слове;
• при этих словах – на першому слові; на цьому (на цім) слові;
• слова не идут с языка – слова застрягають на губі (на язиці);
• слово в слово – слово в слово;
• слово за слово – слово по слову;
• слово — не воробей, вылетит — не поймаешь – слово не горобець, назад не вернеться (Пр.); що вимовиш язиком, того не витягнеш і волом (Пр.); слово вилетить горобцем, а вернеться волом (Пр.); слини не підхопиш, а слова назад не вернеш (Пр.); сказаного й сокирою не вирубаєш (Пр.);
• слово предоставляется… – слово належить…;
• слов (слова) нет – нема чого й казати; що й казати; звичайно; певна річ;
• слово пуще стрелы разит – слово не стріла, а глибше ранить. (Пр.); рана загоїться, зле слово — ніколи (Пр.);
• слово — серебро, молчание — золото – слово — срібло, а мовчання — золото (Пр.); порожня бочка гудить, а повна мовчить (Пр.); хто мовчить, той трьох навчить (Пр.); менше говори — більше почуєш (Пр.); у стулені вуста муха не влізе (Пр.);
• со слов чьих – з чиїх слів (иногда уст);
• с чужих слов – з чужих слів (уст); (иногда, ирон.); чув, де грім гримів (Пр.);
• честное слово – слово честі.
[Істинні слова не бувають приємними. Приємні слова не бувають істинними (Лао Цзи). Кого не б’є слово, тому й палка не поможе (Пр.). Слово старше, ніж гроші (Пр.). Де мало слів, там більше правди (Пр.). М’які слова і камінь крушать (Пр.). Холодним словом серця не запалиш (Пр.). Не потямлю ословити, з якою інтенсивністю опосіли мене спогади про тодішні події двадцять дев’ятого року (Т.Андрієвська, перекл. П.Кері). — Розкажіть мені все своїми словами, — сказав він. Годі й уявити, чиїми ще словами я міг би послужитися (О.Король, перекл. Ґ.Ґріна). Є великі слова, такі порожні, що в них можна ув’язнювати цілі народи (С.Є.Лєц). — Ой, спасибі вам на доброму слові! — Нема за що. Це я так, не подумавши]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

СЛО́ВО, сло́во доро́же де́нег сло́во па́че гро́шей, до́говір па́че гро́шей;
сло́во – серебро́, молча́ние – зо́лото прибл. хто мовчи́ть, той двох навчи́ть;
сло́во че́сти фаміл. ше́льма бу́ду;
в по́лном смы́сле сло́ва що нази́вається;
к сло́ву (сказа́ть) та й те сказа́ти;
говорю́ со слов образ. за що купи́в, за те і продаю́;
сло́во за сло́вом сло́во по сло́ву, сло́во до сло́ва;
по слова́м кого, по чьим слова́м з чиїх слів, як ка́же хто, хто каже, що... [по её слова́м з її́ слів, як вона́ ка́же, вона́ ка́же, що...];
с э́тими слова́ми се́є ка́жучи, на цім сло́ві;
в не́скольких слова́х кількома́ слова́ми;
при пе́рвых слова́х пі́сля́ пе́рших слів;
нет слов для выраже́ния нема́ слів, щоб це переда́ти;
чтоб слова́м бы́ло те́сно, мы́слям – просто́рно щоб думка́м було́ ві́льно, слова́м – ті́сно;
за сло́вом в карма́н не ле́зет до́бре підку́тий на язи́к.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Слово – сло́во; к слову – до ре́чі; сдержать слово – доде́ржати сло́ва, справди́ти сло́во.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Слово – слово. Сдержать, исполнить слово – додержати слова; стати на слові; справдити своє слово. Давать на слово – давати на віру. Давать слово в чем – давати слово на чому. Поймать на слове – зловити на мові. Не изменять (своему) слову – на (своєму) слові стояти; не ламати (свого) слова. Передавать на словах – см. Передавать. Слово предоставляется – слово належить. Лишние слова – зайва мова. К слову (сказать) – до речи (мовити). Право слова, см. Право. Слово ввернуть – прикинути слово. Честное слово – слово чести. Объяснительное слово – з’ясувальне слово. Заключительное слово – прикінцеве слово. Лишать слова – позбавляти слова кого. Слово за слово – слово по слову. В немногих словах – кількома словами. Нарушить слово – зламати слово. Вклеить, ввернуть слово – вкинути, прикинути слово, слівце. При первом слове – на першому слові. Верный слову – на слово вірний; певний на слові. Отказываться, взять назад свое слово – зректися свого слова; відмовитися від свого слова.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Слово
• Без лишних (дальних) слов – без зайвих слів; не кажучи багато; довго не говорячи.
• Брать, взять слово с кого – брати, узяти слово з кого.
• Верить, поверить на слово кому – вірити, повірити на слово кому.
• Где много слов, там мало дела – де багато слів, там мало діла. Пр. Язиком сяк і так, а ділом ніяк. Пр. Не так-то він діє, як тим словом сіє. Пр. Слів сила, а як до діла, так і сіла. Пр.
• Давать, дать слово кому – давати, дати слово кому.
• Давать на слово что – давати на віру що.
• Давши слово — держись, а не давши — крепись – сказавши (мовивши) слово, додержуй його (будь паном його). Пр. Поки не дав слова — кріпись, а як дав — держись. Пр. Краще не обіцяти, як слова не держати. Пр. Сказано — зав’язано. Пр. Не роби з губи халяви. Пр.
• Держать, сдержать [своё] слово – додержувати, додержати, дотримувати, дотримати [свого] слова.
• Держаться на честном слове (шутл.) – ледве (ледь-ледь) триматися (держатися).
• Живого слова не услышишь – живого слова не почуєш.
• Закидывать, закинуть (запускать, запустить) слово (словечко, словцо) (устар.) – закидати, закинути слово (слівце, словечко).
• Из песни слова не выкинешь – із пісні слова не викинеш. Пр.
• К слову (сказать) (как вводн. слово) – до речі (кажучи, казавши); до речі (мовити).
• Ловить (поймать) на слове (словах) кого (разг.) – ловити, зловити (піймати) на слові (на словах, на мові) кого.
• На два слова (на пару слов) – на кілька (на двоє) слів.
• Нарушить слово – зламати (порушити) слово.
• На словах – на словах.
• На словах — что на гуслях, а на деле — что на балалайке – на словах — як на органах, а як до діла — то ні мур-мур. Пр.
• Не изменять [своему] слову – на [своєму] слові стояти; не зраджувати (не ламати) [свого] слова.
• Не о том слово – не в тім річ; не про те мова; не про те (не за те) йдеться.
• Ни слова не сказал кто; ни слова не говоря – і (ні) слова (жодного слова) не сказав хто; ні (і) слова не кажучи (не сказавши); ні пари з уст.
• Ни слова об этом – (а)ні слова про це; (розм.) про це анічичирк (анітелень).
• Ни словом сказать, ни пером описать – ні словом сказати, ні пером описати.
• Новое слово в чём – нове слово у чому.
• Одним словом (устар.) – одне слово.
• Одни слова! – самі слова!
• От слова до слова (читать, рассказывать, помнить…) – від слова до слова (читати, розказувати, пам’ятати…).
• Первое слово в чём – перше слово в чому.
• Полагаться, положиться на слово чьё – здаватися, здатися (звірятися, звіритися, покладатися, покластися) на чиє слово.
• По последнему слову чего – за останнім словом чого.
• Последнее слово техники, науки… – останнє слово техніки, науки (у техніці, у науці)…
• По словам чьим – за чиїми словами; як каже хто.
• Предоставлять, предоставить слово кому – надавати, надати слово кому.
• При первом слове; при этих словах – на першому слові; на цьому (на цім) слові.
• Слова не идут с языка – слова застрягають на губі (на язиці).
• Слово за слово – слово по слову.
• Слово — не воробей, вылетит — не поймаешь – слово не горобець, назад не вернеться. Пр. Що вимовиш язиком, того не витягнеш і волом. Пр. Слово вилетить горобцем, а вернеться волом. Пр. Слини не підхопиш, а слова назад не вернеш. Пр. Сказаного й сокирою не вирубаєш. Пр.
• Слов (слова) нет – нема чого й казати; що й казати; звичайно; певна річ.
• Слово пуще стрелы разит – слово не стріла, а глибше ранить. Пр. Рана загоїться, зле слово — ніколи. Пр.
• Слово — серебро, молчание — золото – слово — срібло, а мовчання — золото. Пр. Порожня бочка гудить, а повна мовчить. Пр. Хто мовчить, той трьох навчить. Пр. Менше говори — більше почуєш. Пр. У стулені вуста муха не влізе. Пр.
• Со слов чьих – з чиїх слів (іноді уст).
• С чужих слов – з чужих слів (уст); (іноді ірон.) Чув, де грім гримів. Пр.
• Честное слово – слово честі.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Слово – сло́во; с. вступительное – вступне́ сло́во; с. заключительное – (при)кінце́ве сло́во; с. надгробное – сло́во над домовиною; с. окончательное, решительное – оста́ннє сло́во; с. ответное – сло́во на ві́дповідь, відпові́сне відповідне́ сло́во; с. предварительное – попере́днє сло́во; с. приветственное – привіта́льне сло́во, промо́ва на (при)віта́ння; с. прощальное – проща́льне сло́во; с. честное – сло́во че́сти; брать назад слово – зріка́тися, зректися сло́ва; в двух словах – двома́ слова́ми; в немногих словах – небагатьома́ слова́ми; дать на слово – да́ти на ві́ру; держать, сдержать слово – доде́ржувати, доде́ржати сло́ва, ста́ти на сло́ві (Г); исполнить слово – спра́вдити, доде́ржати сло́ва, ста́ти на сло́ві; к слову – до ре́чі; лишать слова – позбавляти, позба́вити сло́ва; нарушить слово – злама́ти сло́во, не доде́ржати сло́ва; не устоять в слове – не доде́ржати сло́ва; одним словом – одно́ сло́во; по его словам – з його́ слів; слово в слово – сло́во до сло́ва; при первом слове – з пе́ршого сло́ва, на пе́ршому сло́ві; слово предоставляется – сло́во нале́жить; слово предоставлять – дава́ти, да́ти сло́во кому́; точные слова (приводить) – досто́тні слова́.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Давши слово - держись, а не давши - крепись. —
1. Мовивши слово, треба паном бути.
2. Зарікалася свиня кізяк їсти: коли біжить, аж троє лежить, - вона всі троє і ззіла.
3. Ти землю їв - зарікавсь.
4. Добре слово стоїть за завдаток.
Слово не воробей, вылетит - не поймаешь. —
1. Слово не горобець, назад не вернеться.
2. Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
3. Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть.
4. Раз на віку спіткнешся, та й те люди побачать.
5. Сказаного й сокирою не вирубаєш.
6. Слини не підіймеш, а слово назад не вернеш.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Дава́ть, ся, дать, ся = дава́ти, ся, да́ти, ся. — Дава́ть въ долгъ = на́бір дава́ти, навіря́ти, боргува́ти. —Шинкарочка мене знає, на три копи навіряє, на чотири прищитає. н. п. — Як станеш усїм боргувати, прийдеть ся сорочку латати. н. пр. — Д. взаймы́ = позича́ти, у пози́чку дава́ти. (Д. Взаёмъ). — Д. въ обрѣ́зъ = ви́давцем дава́ти. — Дать знать = оповісти́ти, звісти́ти, да́ти зві́стку. — Дать доро́гу = зверну́ти, уступи́тись. — Д. на сло́во = на ві́ру да́ти. — Д. кля́тву = заприсягти́сь, поклясти́сь. — Дать друго́й оборо́тъ дѣ́лу = поверну́ти спра́ву. — Д. отче́тъ = зда́ти спра́ву. — Д. отступно́го = одчіпно́го да́ти. — Д. о́чную ста́вку = звести́ віч-на́-віч. — Д. та́ску = прочуха́на да́ти. — Д. тумака́, толчка́ = стусана́ да́ти. — Д. тя́гу, стрекача́, стречка́ = да́ти дра́ла (С. Ш.), дмухну́ти, дремену́ти, чкурну́ти (С. Ш.), пята́ми накива́ти, тя́гу да́ти, дмухача́ да́ти, дмухну́ти дра́ла. — Він взявши торбу, тягу дав. Кот. — Д. себя́ зна́ть, по́мнить = в знаки́, в тямки́, в па́мятку да́ти ся, памятко́вого да́ти, впекти́сь. — Д. залпъ = ви́палити (разом). — Д. всѣмъ = обда́ти. – Д. шпо́ры = сти́снути острога́ми. — Ой як стисне козак Нечай коня острогами. н. п. — Ни дать, ни взя́ть = точнїсїнько, досто́ту. — Дай, да́йте = да́й, те, ке́, те. — Коди не вмів пирога з’їсти, ке його сюди. в. пр. — Кете лиш кресало. К. Ш. — Да́й Богъ, Богъ да́стъ = д. під сл. Богъ.
Сло́во = сло́во; річ; мо́ва, розмо́ва; промо́ва. — Къ сло́ву = до ре́чі. — Не о то́мъ сло́во = не в тім річ. – Не устоя́ть въ сло́вѣ = не доде́ржати сло́ва.

Запропонуйте свій переклад