Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «ставить»
Шукати «ставить» на інших ресурсах:

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

СТА́ВИТЬ (на ноги) зво́дити, (на пости) розставля́ти, (до стінки) приставля́ти, (на чолі) наставля́ти, (намет) розбива́ти, (на стіл) подава́ти, (печать) приклада́ти, (наперед) висува́ти, (ставку) роби́ти, (п’єсу) розі́грувати, пока́зувати, /в театрі/ побут. дава́ти, (голос) шко́лити, /док. ви́шко́лити/, (вимоги) заявля́ти, виставля́ти, (на голосування) вино́сити, (питання) пору́шувати;
ста́вить в безвы́ходное положе́ние припира́ти до сті́нки;
ста́вить в вину́ ще інкримінува́ти, ста́вити на карб, галиц. приви́нювати;
ста́вить ве́хи укр. тичкува́ти;
ста́вить в зави́симость узале́жнювати;
ста́вить в заслу́гу кому визнава́ти заслу́гу чию;
ста́вить во главу́ угла́ ста́вити на пе́рше мі́сце, бра́ти за осно́ву;
ста́вить в затрудни́тельное положе́ние заганя́ти /заво́дити/ на слизьке́, заганя́ти в кут;
ста́вить в нело́вкое положе́ние садови́ти в калю́жу;
ста́вить в тупи́к збива́ти з пантели́ку, спантели́чувати;
ста́вить в упрёк кому ста́вити на карб;
ста́вить диа́гноз діягностува́ти;
ста́вить зада́чей ма́ти за мету́;
ста́вить зада́чу пе́ред кем кла́сти мету́ /зага́дувати/ кому;
ста́вить знак ра́венства ме́жду чем і чем дорі́внювати що до чого;
ста́вить леса́ обришто́вувати;
ста́вить на вид попереджа́ти;
ста́вить на (вещево́е, пищевое) дово́льствие ста́вити на постача́ння (одя́гом, харча́ми);
ста́вить на ка́рту что ризикува́ти чим;
ста́вить (на) предохрани́тель військ. забезпе́чувати;
ста́вить па́лки в колёса ще ки́дати коло́ди під но́ги;
ста́вить пе́ред необходи́мостью чего зму́шувати до чого;
ста́вить под ружьё мобілізува́ти;
ста́вить под уда́р ще наража́ти на небезпе́ку /на ли́хо, на уда́р/;
ста́вить свое́й зада́чей /ста́вить свое́й це́лью/ ста́вити /кла́сти/ собі́ за мету́;
ста́вить себе́ це́лью суч. виставля́ти собі́ пла́нку;
ста́вить себя́ в нело́вкое положе́ние сади́ти (само́го) себе́ в калю́жу;
ста́вить себя́ в смешно́е положе́ние галиц. осмі́шувати себе́;
ста́вить то́чку ще підво́дити ри́ску;
ста́вить то́чки над ’и’ розставля́ти акце́нти;
ста́вить ударе́ния наголо́шувати;
ста́вить усло́вием ста́вити як умо́ву;
ни во что не ста́вить ма́ти за ніщо́;
ста́вящий що /мн. хто/ ста́вить тощо, зви́клий ста́вити, зго́дний /зда́тний/ поста́вити, за́йня́тий стано́вленням, стил. перероб. взя́вшися поста́вити;
ста́вящий в зави́симость стил. перероб. узале́жнюючи;
ста́вящий в затрудни́тельное положе́ние зда́тний загна́ти в кут;
ста́вящий в заслу́гу що визнає́ заслу́гу;
ста́вящий в изве́стность покли́каний поінформува́ти;
ста́вящий в нело́вкое положе́ние маста́к сади́ти в калю́жу;
ста́вящий во главу́ угла́ гото́вий взя́ти за осно́ву;
ста́вящий пе́ред необходи́мостью зда́тний зму́сити;
ста́вящий в счёт кому ра́ди́й поста́вити на карб /закарбува́ти/;
ста́вящий в тупи́к зда́тний спантели́чити, (про питання) заско́чливий;
ста́вящий в уко́р кому что схи́льний докоря́ти кому за що;
ста́вящий в упрёк кому ра́ди́й заки́нути;
ста́вящий зада́чу пе́ред кем стил. перероб. зага́дуючи кому;
ста́вящий знак ра́венства ме́жду чем і чем гото́вий дорівня́ти що до чого;
ста́вящий крест гото́вий поста́вити хрест;
ста́вящий магары́ч стил. перероб. з могориче́м у рука́х;
ста́вящий на вид що роби́ть заува́ження;
ста́вящий на ка́рту что стил. перероб. ризику́ючи чим;
ста́вящий на кон ризика́нт;
ста́вящий на ме́сто кого зму́шений показа́ти мі́сце кому;
ста́вящий ни во что стил. перероб. ма́ючи за ніщо́;
ста́вящий о́пыты за́йня́тий до́слідами;
ста́вящий пе́ред необходи́мостью чего зму́шуючи зробити що [ста́вящий пе́ред необходи́мостью отступле́ния зму́шуючи відступи́ти];
ста́вящий под ружьё кого стил. перероб. мобілізу́ючи;
ста́вящий под удар стил. перероб. наража́ючи на небезпе́ку /уда́р/;
ста́вящий вы́ше всего́ (ста́вящий превы́ше всего́) ста́вши цінува́ти над усе́;
ста́вящий препя́тствия перешко́джувач;
ста́вящий пробле́му стил. перероб. висува́ючи пробле́му;
ста́вящий пье́су постано́вник п’є́си;
ста́вящий ребро́м после́днюю копе́йку гото́вий тягти́ся з оста́ннього;
ста́вящий реко́рд що здобува́є реко́рд;
ста́вящий самова́р за́йня́тий самова́ром;
ста́вящий свое́й зада́чей /ста́вящий свое́й це́лью/ взя́вши собі́ за мету́;
ста́вящий себя́ на чьё ме́сто гото́вий улі́зти в чию шку́ру;
ста́вящий с ног на го́лову (доказ) ви́воротній;
ста́вящий то́чку зму́шений поста́вити кра́пку;
ста́вящий то́чки над ’и’ покли́каний розста́вити акце́нти;
ста́вящийся ста́влений, стано́влений, кла́дений, зво́джуваний, наста́влюваний, приста́влюваний, розста́влюваний, розби́ваний, пода́ваний, прикла́даний, ро́блений, вису́ваний, розі́груваний, пока́зуваний, зая́влюваний, вино́шуваний, пору́шуваний;
ПОСТА́ВИТЬ, поста́вить в безвы́ходное положе́ние ще загна́ти в кут, припе́рти до сті́нки;
поста́вить в вину́ поста́вити за прови́ну, інкримінува́ти, галиц. привини́ти;
поста́вить в нело́вкое положе́ние /поста́вить в глу́пое положе́ние/ загна́ти на слизьке́;
поста́вить в по́лную зави́симость зати́снути в кула́к;
поста́вить в счёт записа́ти на раху́нок;
поста́вить в тупи́к спантели́чити, зби́ти з пантели́ку;
поста́вить де́ло нала́годити спра́ву;
поста́вить на вещево́е /пищево́е/ дово́льствие поста́вити на постачання о́дягу /харчі́в/;
поста́вить себе́ (нелёгкую) цель образ. зада́ти пла́нку (ду́же ви́соко);
поста́вить на я́корь зая́корити;
поста́вить себе́ це́лью (сделать) заповзя́тися (зробити);
поста́вивший ОКРЕМА УВАГА;
поста́вивший крест /поста́вивший на ка́рту/ стил. перероб. поста́вивши хрест /на ка́рту/;
ПОСТА́ВЛЕННЫЙ (голос) (ви́)шко́лений.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Ставить, поставить –
1) ста́вити, поста́вити, -влю, -виш, станови́ти, постанови́ти, -влю, -виш;
2) (поставлять) постача́ти, -ча́ю, -ча́єш, поста́чити, -чу, -чиш (кому́ що);
3) (на вид) зверта́ти ува́гу, зверну́ти ува́гу (кого́, чию́ на що);
4) (назначать) настановля́ти, настанови́ти, ста́вити, поста́вити (кого́ на ко́го, на що);
5) (почитать) вважа́ти, -жа́ю, -жа́єш, ма́ти (ма́ю, ма́єш). Ни во что его ставит – ні за що́ його́ ма́є.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Ставить – ставити; (пьесу) – виставляти. Ставить на очную ставку – робити зводини; зводити віч-на-віч; ставити навіч. Ставить ударения – наголошувати. Ставить в тупик – заганяти в безвихідь, у сліпий кут. Ставить ребром – ставити руба. Ставить в пример – ставити за зразок. Ни во что ставить – брати ні за що; мати ні за що. Он меня ни во что не ставит – він мене ні за що має.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Ставить – станови́ти, ста́вити;
• с. леса – риштува́ти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Ставить
• Ставить в образец, в пример кого кому – ставити за зразок, за приклад кого кому.
• Ставить, поставить на службу чему – ставити, поставити на службу чому.
• Ставить своей целью – ставити собі за мету.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

ста́вить ста́вити
с. леса́ ста́вити ришто́вання, риштува́ти

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Ставить, поставить –
1) (вопрос, требование) – ста́вити, поста́вити, становити, постановити; с. в вину – ста́вити за провину, привинювати, привинити ко́му що; с. в известность кого – дава́ти, да́ти до ві́дома кому́, повідомляти, повідо́мити кого́, дово́дити до чийо́го ві́дома, дава́ти, да́ти, ві́дати кому́; с. в необходимость – зму́шувати, зму́сити кого́ на що, до чо́го; с. в обязанность кому – зобов’язувати, зобов’яза́ти кого́, поклада́ти, покла́сти на обов’язок чий; с. в счет – залі́чувати, залічити, зарахо́вувати, зарахува́ти, записувати, записа́ти на раху́нок; с. дело – нала́годжувати, нала́годити спра́ву; с. кому в счет – записувати, записа́ти, кла́сти, покла́сти на чий раху́нок, зарахо́вувати на ко́го; с. кому на вид – робити завва́ження кому́, завважа́ти, завва́жити, да́ти кому́ на ува́гу (на за́мітку), зверта́ти чию ува́гу; с. на счет – кла́сти (кому́) на раху́нок; с. препятствия – чинити тру́днощі, перешко́ди; с. пьесу – виставляти, виставити п’єсу; с. ребром – ру́ба ста́вити; с. себе в обязанность – бра́ти, взяти собі́ за повинність; с. себе задачей – ста́вити собі́ за ціль; с. цены – визнача́ти, визначити ці́ни.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Ставить, поставить — ста́вити. поста́вити, станови́ти, постанови́ти; С. вехи — тичкува́ти; С. на вид — дава́ти, да́ти на ува́гу.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ста́вить, ста́вливать, поста́вить = 1. ста́вити, станови́ти, поста́вити, постанови́ти і д. Поставля́ть 1. — Ставити стовпи. — Поставила сьвічку. — Становив сьвічки перед образами. Кн. — С. огра́ду = городи́ти, тини́ти. — С. ребро́мъ = ру́ба ста́вити, сторчи́ти. — Ста́вить, поста́вить лѣса́ = рештува́ти, ста́вити решто́вання, підрешто́вувати, обрештувати. — С. въ строй = д. Стро́ить 3. — С. въ счётъ = карбува́ти, закарбува́ти. — С. на видъ = виставля́ти, зверта́ти увагу́. 2. вважа́ти і д. Почита́ть, поче́сть. — Ни во что́ его́ ста́вить = нї за що його́ ма́є, за нї що́, за не ві́-що ма́є. 3. постача́ти і д. Поставля́ть 2. 4. настановля́ти і д. Поставля́ть 3. і Назнача́ть 2.

Запропонуйте свій переклад