Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей
Запропонувати свій переклад для «видеть»
Шукати «видеть» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ви́деть –
1) ба́чити, вбача́ти, (зап.) ви́діти, зрі́ти; (усматривать, замечать) добача́ти. [На свої́ (на вла́сні) о́чі ба́чив = собственными глазами видел. I в ві́чі не ба́чив = и в глаза не видел. Старі́ о́чі не так добача́ють, як ба́чили давно́ коли́сь].
• Ви́деть в ком, в чём что – вбача́ти в кому́, в чому́ що.
• Я ви́жу его насквозь – зна́ю його́ як облу́пленого.
• Ви́жу его как живого – як на о́чі його́ зогляда́ю.
• Плохо ви́деть – недобача́ти. [Стари́й став – недобача́ю].
• Не ви́деть чего (не хотеть видеть чего) – не ма́ти оче́й на що.
• Ви́деть для себя что-л. предосудительное в чем-л. – ма́ти собі́ за со́ром що. Ви́деть во сне, см. Сон и Сни́ться;
2) (сознавать внутренно) ба́чити, вбача́ти. [Скі́льки сяга́є його́ па́м’ять… усе́ не вбача́є він себе́ щасли́вим (Коцюб.)].
• Ви́дишь ли, ви́дите ли – бач, ба́чте. [Такі́, ба́чте, лю́ди (Шевч.)].
• Ви́денный – ба́чений, ви́джений.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВИ́ДЕТЬ, све́ту бе́лого не видеть ще сві́ту не ба́чити, не зна́ти про́світку, не ма́ти про́світку, ні́коли й уго́ру гля́нути кому;
видеть наскво́зь зна́ти як облу́пленого, прошива́ти зо́ром на́скрізь;
видеть не могу́! ані́ на о́чі!;
не видеть све́та за чем не ба́чити сві́ту за чим, нічи́м не ціка́витися крім чого;
не видеть, как свои́х уше́й не ба́чити, як своєї поти́лиці;
ви́дит о́ко, да зуб неймёт бли́зько лі́коть, та не вку́сиш, ба́чать о́чі, та зась;
э́то ну́жно бы́ло видеть було́ б вам /тобі/ ба́чити;
ви́дящий що ба́чить тощо, зда́тний ба́чити, видю́щий, зря́чий, стил. перероб. вбача́ючи тощо, (що в чім) гото́вий ба́чити;
видящий в мра́чном све́те схи́льний ба́чити в те́мних фа́рбах;
видящий наскво́зь стил. перероб. прошива́ючи зо́ром на́скрізь;
видящий невооружённым гла́зом зда́тний ба́чити го́лим о́ком;
не видящий да́льше своего́ но́са зда́тний ба́чити лише́ під но́сом;
ви́димый ДІЄПРИКМ. ба́чений, рідко ви́даний, ПРИКМ. ви́ди́мий, ви́дний, очеви́дний, уя́вний, нао́чний;
УВИ́ДЕТЬ, увидеть свет (про книжку) ви́йти дру́ком, ви́йти у світ;
поживём — увидим поживі́м! – поба́чимо, (що було́ – ба́чили), що бу́де – поба́чимо, прав. наголос поживемо́ – поба́чимо;
увидевший ОКРЕМА УВАГА

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Видеть –
1) см. Видать;
2) (замечать) добача́ти, -ча́ю, -ча́єш;
-ться –
1) см. Видаться;
2) (казаться) здава́тися.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Видеть – бачити; (усматривать, замечать) – добачати. Собственными глазами видеть – на власні очі бачити. Видеть что в ком, в чем – вбачати що в кому, в чому. Плохо видеть – недобачати. Не видеть (не хотеть видеть) чего – не мати очей на що. Видишь ли, видите ли – бач, бачте. Я вижу его насквозь – знаю його як облупленого. Видеть не могу – ані на очі!

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Видеть простым глазом – ба́чити го́лим о́ком.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Видеть
• Видеть в ком, в чём что – вбачати в кому, в чому що.
• Видеть в розовом свете что – бачити в рожевому світлі що.
• Видеть насквозь кого (разг.) – наскрізь бачити кого; знати кого як облупленого.
• Видеть не могу – бачити не можу; ані на оч(і).
• Видеть простым глазом – бачити на голе (на вільне, на просте) око; бачити голим (вільним, простим) оком.
• Видит око, да зуб неймёт – бачить око, та зуб не йме. Пр. Бачать очі, та ба! Пр. Їв би паляниці, та зубів нема. Пр. Носом чую, та руками не впійму. Пр. Є сало, та не можна дістати — високо висить. Пр. Бачить корова, що на повітці солома. Пр. Видно й хати, та далеко чухрати. Пр. Коло рота мичеться, та в рот не попаде. Пр. Є ложка, та в мисці нема. Пр. Мордується, як собака з воловою кісткою: і не перегризе, і язиком мозку не дістане. Пр. Очі б їли, та губа не може. Пр.
• Видишь [ли], видите [ли]? – [Чи] ти бачиш, [чи] ви бачите?; розумієш, розумієте?; бач, бачте?
• Вижу его как живого – бачу його як живого; (іноді) як на очі його заглядаю.
• В чужом глазу мы видим сучок, в своём не видим бревна; в чужом глазу сучок видит, в своём не примечает и бревна – у чужім оці порошину бачить, а в своєму пенька не помічає. Пр. Чуже під лісом бачить, а свого й під носом недобачає. Пр. Зорі лічить, а під носом не бачить. Пр. За гони блоху б’є, а під носом ведмідь реве. Пр. Не замітай чужої хижі — дивись, чи твоя заметена. Пр.
• И в глаза не видел (не видал) – і в вічі (і в очі, і на очі) не бачив; і на очах не бу(ва)ло; ніколи не бачив; відколи живу не бачив.
• Из-за деревьев (за деревьями) леса не видит – за лісом дерева не бачить; через дерева не бачить лісу; за деревами лісу не бачить.
• Как видишь, видите – як бач(иш), як бачите.
• Не видеть кого, чего (не замечать) – не бачити кого, чого; не мати очей на кого, на що; не хотіти бачити кого, чого.
• Не чаял видеть – не сподівався бачити.
• Плохо видеть – недобачати; погано бачити; (з трудом роздивлятися) сліпати.
• По лицу, по глазам вижу – по виду, по очах (з виду, з очей) бачу.
• Рад вас видеть – радий вас бачити; радий, що вас бачу.
• Своими собственными глазами видел – на свої, на власні (своїми, власними очима) бачив.
• Только его (её, их…) и видели – тільки його (її, їх…) і бачили; та й зник (-ла, -ли). [Я падав з їх рук у сон, як лин в ополонку, тільки мене й бачили. Довженко.]
• Что было — то видели, что будет — увидим – що було, [те] бачили, а що буде, [те] побачимо.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ви́дѣть = ба́чити, вбача́ти, вида́ти, ви́дїти, (багато) — переба́чити, (погано) — недобача́ти, слїпати. — Я щасливий, що очий не маю, що нїчого того в сьвітї не бачу й не знаю. К. Ш. — Бог бачить з неба, що кому треба. н. пр. — Чи мало я чого на віку перебачив. — Та він мабуть не добачає.

Запропонуйте свій переклад