Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «толк»
Шукати «толк» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Толк –
1) (разум) толк (товк), тяма, глузд, розум, інтелект, (прок) користь, пуття, добро, (мнение, суждение, устар.) думка, міркування, (толкование, устар.) тлумачення, (смысл) сенс, рація, зміст;
2) (пересуды, разговоры, уст.) пере́су́ди, розмови, балачки, (молва, слухи) чутка, чутки, поголо́ска, по́голос, поголо́сок;
3) (разновидность учения) напрям (спрямування), (рел.) секта:
• без толку – без пуття; без ладу; безглуздо; (разг.) по-дурному;
• взять в толк – узяти до тями (у тямки, у тямок); добрати розуму; зрозуміти; збагнути; уторопати;
• во всем этом мало толку – в усьому цьому мало глузду (сенсу);
• в толк не возьму – невтямки мені; не доберу розуму (ума); не второпаю (не збагну);
• где ум, там и толк – де голова, там і розум (Пр.); де розум, там і глузд (Пр.);
• говорите толком – кажіть ладом;
• дать толк чему – дати лад чому; довести до пуття що;
• делать не спеша, с толком – не поспішаючи робити; покладаючи робити;
• добиться толку – допитатися; дійти пуття, добитися толку;
• другого толка – іншого штибу;
• знать (понимать) толк в чём – розумітися (знатися) на чому; тямити силу в чому; смак знати в чому;
• из него толк выйдет (будет) – з нього будуть люди; з нього буде пуття; з нього щось [путнє] буде;
• какой толк в том… – який сенс в тому;
• не будет из этого толку – не буде з цього діла (ладу, пуття, добра); (фиг.) з цього дива не буде пива (Пр.);
• не будет толку из кого – не буде пуття з кого; нічого не вийде з кого; добра не буде з кого;
• повод к толкам – привід до пересудів (балачок, розмов);
• поговорить толком, детально – поговорити (побалакати) до пуття (до ладу), детально (докладно);
• пошли толки о ком – узяли на язики кого;
• православные старообрядческого толка – православні-старообрядці;
• сбивать, сбить с толку кого – спантеличувати, спантеличити кого; збивати, збити з пантелику кого; збивати, збити з плигу (з пливу) кого; затуркувати, затуркати кого (голову кому); забивати, забити баки кому;
• сбиваться, сбиться с толку – спантеличуватися, спантеличитися; збиватися, збитися з пантелику (з плигу, з пливу); затуркуватися, затуркатися;
• сбитый с толку – спантеличений, заторо́плений;
• старый волк знает толк – вовк старий не лізе до ями (Пр.); був вовк у сіті, був і перед сіттю (Пр.); старий вовк лапу собі відгризе, а в руки не дасться (Пр.); мудрий не лізе під стіл (Пр.); старого лиса не виведеш із лісу (Пр.); старий кінь знає, де йому сідло долягає (Пр.);
• с толком (говорить, делать что-либо) – з розумом (розумно, розсудливо, з розсудом); до пуття (до діла, до ладу);
• что из него толку? – який з нього пожиток?;
• что толку? – який сенс?;
• шуму много, а толку мало – галасу багато, а діла мало (Пр.); діла на копійку, а балачок на карбованець (Пр.); хвальби повні торби, а в торбах нема нічого (а в тих торбах пусто) (Пр.); розносився, як чорт (як дідько) з бубном (Пр.).
[Збився з пантелику, як пияк з дороги (Пр.). На лихо Бог дасть толк (Номис). У нашому повку чортимає товку (Номис). Еней од страху з плигу збився (І.Котляревський). — Бог з вами, добродію! .. Що ви говорите! Я річі вашої в толк собі не візьму… (І.Котляревський). — Наші догадуються, хто це похазяйнував, та мовчать, а пан утямку ніяк не візьме (Панас Мирний). — Чи можете утямки взяти ви, Що горя мав я вище голови (М.Зеров). Жінка Тельє та двоє дорослих синів його не могли взяти втямки, чому такий працьовитий чоловік кинув роботу (М. Коцюбинський). Певні були, що ті не втечуть.., але не могли добрати розуму, як їх узяти (Б.Грінченко). — Та ну тебе! Як сам був непутящий, Той інших любиш збити із пуття (М.Лукаш, перекл. В.Шекспіра). — Бо треба нам, чого не знаєм ми, Що знаємо — з того пуття немає (М.Лукаш, перекл. Й.В.Ґете). — А що ж ми робитимемо в тому комітеті? А то пристати пристанемо, а толку дасть Біг… (М.Лукаш, перекл. А.Стіля). — Онде диво! Подивіться! Я хотів би, як годиться, Все народу з’ясувати, Та не можу ради дати, Бо й самому не до тями… (М.Лукаш, перекл. Й.В.Ґете). … мало не перехрестився з великого чуда та дива, — він ніяк не міг узяти собі в тямки що́ все це означає; його супровідники теж нічого не розуміли (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Гроші — як гній: якщо їх не розкидати, від них буде мало користі (Ф.Бекон). Сенс в житті розумієш тільки потім, але жити доводиться спочатку (С.К’єркеґор). Після вчорашнього пограбування банку грабіжникам вдалося зникнути з мільйоном доларів. Поліціянти спантеличені й намагаються з’ясувати мотиви такого зухвалого злочину]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ТОЛК стил. відповідн. пуття́, фраз. добро́ [не бу́дет то́лку из кого добра́ не бу́де з], фраз. штиб [друго́го то́лка і́ншого шти́бу];
то́лком = ТОЛКОВО;
с то́лком з ро́зсудом;
без толку без пуття́;
пошли́ то́лки о ком узяли́ на язики́ кого;
с чу́вством, с то́лком, с расстано́вкой див. ЧУВСТВО.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Толк –
1) товк, -ку, то́лок, -локу, пуття́, -ття́, лад, -ду́; без толку – без пуття́; сбиться с толку – зби́тися з пантели́ку;
2) (толки) погові́р, -во́ру;
3) (религиозн.) се́кта, -ти.
Толк, межд. – штовх! штурх!

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Толк – тяма; глузд; розум. Без толку – без пуття. Понимать, знать толк в чем – розумітися, знатися на чому. Взять в толк – добрати (розуму). Добиться толку – допитатися. Сбивать, -ся с толку – збивати, -ся з пантелику; затуркати кого.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Толк
• Без толку – без пуття; без ладу; безглуздо; (розм.) по-дурному.
• Взять в толк – Добрати розуму; зрозуміти; збагнути; уторопати.
• Где ум, там и толк – де голова, там і розум. Пр. Де розум, там і глузд. Пр.
• Дать толк чему – дати лад чому; довести до пуття що.
• Знать (понимать) толк в чём – розумітися (знатися) на чому; знати силу в чому.
• Из него толк выйдет (будет) – з нього будуть люди; з нього буде пуття.
• Не будет из этого толку – не буде з цього діла (ладу, пуття); (фіг.) З цього дива не буде пива. Пр.
• Не будет толку из кого – не буде пуття з кого; нічого не вийде з кого.
• Сбивать, сбить с толку кого – спантеличувати, спантеличити кого; збивати, збити з пантелику кого; збивати, збити з плиту (з пливу) кого; затуркувати, затуркати кого (голову кому); забивати, забити баки кому.
• Сбиваться, сбиться с толку – спантеличуватися, спантеличитися; збиватися, збитися з пантелику (з плигу, з пливу). [Еней од страху з плигу збився. Котляревський.]
• Старый волк знает толк – вовк старий не лізе до ями. Пр. Був вовк у сіті, був і перед сіттю. Пр. Старий вовк лапу собі відгризе, а в руки не дасться. Пр. Мудрий не лізе під стіл. Пр. Старого лиса не виведеш із лісу. Пр. Старий кінь знає, де йому сідло долягає. Пр.
• С толком (говорить, делать что-либо) – з розумом (розумно, розсудливо); до пуття (до діла).
• Что из него толку? – який з нього пожиток?
• Что толку? – який сенс?
• Шуму много, а толку мало – галасу багато, а діла мало. Пр. Діла на копійку, а балачок на карбованець. Пр. Хвальби повні торби, а в торбах нема нічого (а в тих торбах пусто). Пр. Розносився, як чорт (як дідько) з бубном. Пр.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Толкъ = 1. товк (С. Ш.), толк (С. Ш.), то́лок (С. Ш.), тя́ма, тям, глузд, пантели́к. — Який ум, такий і товк. н. пр. — Як в тебе є товк, то в мене є гроші. С. Ш. — Нема в тебе толку, хоч запали — не трісне. н. пр. — На лихо Бог дасть толк. н. пр. — Треба брехнї толок дать. н. пр. — Впало йому на толок. С. Ш. — Глузд за розум повернув. н. пр. — Безъ то́лку = без пуття́. — Доби́ться то́лку = допита́ти ся. — Сби́ть, ся съ то́лку = зби́ти, ся з пантели́ку, з пли́гу, па́мороки заби́ти. — Будь ласкав, сватоньку старику, ізбий Енея з пантелику. Кот. — Еней од страху з плигу збив ся, в умі сердега помішавсь. Кот. — То́лкомъ = до пуття́. — Не вміє росказать до пуття. 2. (частїше мн. То́лки) — поголо́с, поговір, погово́ри і д. Молва́. 3. се́кта.
Толкъ = штовх, штовхи́ць, штурх, дук, цхиць. — А він його штовх у бік. — А далї — штовхиць його межи плечі. н. о. — Поїхали труським возом, дорога йде лїсом, по корінню, от воно тобі раз-у-раз дук та дук, та так набило боки. Кн.

Запропонуйте свій переклад