Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 10 статей
Запропонувати свій переклад для «хлеб»
Шукати «хлеб» на інших ресурсах:

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ХЛЕБ (недопечений) глевтя́к;
хлеба и зре́лищ хлі́ба і зри́ща;
хлебом не корми́ фраз. нічо́го не дава́й [хлебом не корми, лишь бы зре́лища нічо́го не дава́й, аби́ диво́вища];
и хлебом не корми́ і цу́кром /хлі́бом/ не году́й.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Хлеб – хліб, -ба; (в зерне) збіжжя, -жжя; (злаки) пашня́, -ні; (сжатый) жни́во, -ва.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Хлеб – хліб; (в зерне) – збіжжя. Снимать хлеб – збирати збіжжя.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Хлеб
• Был бы хлеб, а зубы сыщутся – аби хліб, а зуби будуть (найдуться). Пр. До готового хліба знайдеться губа. Пр.
• Есть чужой хлеб – їсти чужий хліб.
• Жить на хлебах чьих – жити на ласкавому хлібі (на утриманні) у кого (чиєму); хліб чий їсти.
• Забывать, забыть хлеб-соль чью – забувати, забути чий хліб-сіль (хліб-сіль чию); забувати, забути гостинність чию.
• И то хлеб – і то (і це) добре.
• Отбивать, отбить (перебивать, перебить) хлеб у кого (перен. разг.) – відбирати, відібрати (відбивати, відбити) хліб у кого.
• Старая хлеб-соль забывается – стара гостинність забувається. Пр.
• Хлеб — батюшка, вода — матушка – хліб — батько, вода — мати. Пр.
• Хлеб — всему голова – хліб усьому голова. Пр. Нема нічого над хліб. Пр.
• Хлеб да вода — здоровая еда – хліб та вода — козацька ща. Пр. Хліб, сіль та вода — молодецька їда. Пр.
• Хлеб-соль водить с кем (разг.) – водити хліб-сіль з ким; бути (бувати) у хлібосолі з ким; приятелювати (товаришувати) з ким. [Кембль: …З покійним Джеком водили здавна ми хліб-сіль. Українка.]
• Хлеб-соль ешь, а правду режь – хліб(-сіль) їж, а правду ріж. Пр.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

хлеб хліб,-ба; збі́жжя (зерно)

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Голодной куме хлеб на уме (укр.). —
1. Кому що, а курці просо. 2, Голодній курці просо на думці.
3. Нашій кумі все просо на умі.
4. Голодному хліб на думці (на гадці).
5. Хто про що, а я про Параску.
6. Голод усього навчить.
Лучше хлеб с водой, чем пирог с бедой. —
1. Лучче їсти хліб з водою, ніж буханець з бідою.
2. Лучче погано їхати, чим хороше йти.
3. Лучче живий, ніж мертвий сотник.
4. Лучче солом'яний дід, як золотий син.
5. Лучче маленька рибка, як великий тарган.
6. Як з лихим квасом, то ліпше з водою, аби не з бідою.
Хлеб, соль ешь, правду-матку режь. —
1. Щирая правда всюди куток найде.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Хлеб — хліб, -ба, збі́жжя.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Хлѣбъ = 1. хлїб, здр. хлїбець, хлїбчик, один цїлий — хлїби́на, дїт. — па́па, па́пка, невипечений — глевки́й x., глевтя́к, не добре спечений — благи́й x. (щоб не сказати: поганий), з борошна, що раз просїяне через сито — разови́й, спечений з тїста, що вискребено з дїжі — ви́с(ш)крібок, спечений з ягодами калини — кали́няник, кали́нник. — Бѣ́лый х. = бу́лка (С. Л.), з лапками вверху, помазаний олїєю = книш. — Горбу́шка, краю́ха хлѣ́ба = окра́єць, окра́йчик. С. Л. — Горо́ховый х. = горо́хвяник. — Гречнёвый х. = греча́ник, стовпе́ць, С. Л. — Ломо́ть, ло́мтикъ х. = ски́ба, ски́бка, ски́бочка (С. Л.), сухий — суха́рь, осу́шок. — Пеклёванный х. = си́тниця. С. Л. — Пло́скій х. = пере́пічка, підпа́лок, корж (С. Л.). — Пасха́льный х. = па́ска, па́пушник, ба́ба. — Прѣ́сний х. = прісня́к. — Пшени́чный х. = пшени́шник, паляни́ця, паляни́чка, маленький круглий — бухане́ць. — Просяно́й х. = мала́й. С. З. — Ржано́й, че́рный х. = хлїб, жи́тний х., житня́к. — Сва́дебные хлѣ́бы = корова́й, шишки́, голубки́, борона́, гре́бень або пра́ник, ле́жень, верч, ди́вень або кала́ч і т. д. д. „Свадебные хлѣбы“ — Ястребова. Кіев. Ст. 1897 — 11. — Хлѣ́бы валя́ть = дїжу́ виробля́ти. Ман. — А баба хлїб Бровку шпурнула і горло глевтяком заткнула. Кот. — Повна піч паляниць, а посерединї книш. н. з. (зорі і місяць.) — Одрізана скиба од хлїба — її не притулиш. н. пр. — Христос воскресе! Матвій паску несе. н. пр. — Паляниця — хлїбові сестриця. н. пр. — Лучче хлїб з водою, як буханець з бідою. н. пр. — Ой малаю, малаю! за хлїб тебе не маю. н. пр. — Де коровай вбірають і хорошенько сьпівають. н. п. 2. пашня́ (С. Л.), пашни́ця, збі́жжя (С. Л.), жита з пшеницею — су́ржик, після віяння — по́слїд, ви́точки. — Роди, Боже, жито, пшеницю, всякую пашницю. н. пр. 3. бо́рошно і д. Мука́. 4. хлїб (на пнї), пашня́, пашни́ця, що вилїг — поля́глиця, вибитий грядом — грядобі́йця, що колосить ся — колосїй, зжатий — жни́во, жни́тво, скошений — кошени́ця. Сп.

Запропонуйте свій переклад