Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 16 статей
Запропонувати свій переклад для «черт»
Шукати «черт» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Чёрт – чорт, дідько, люципер, лукавий, куций, (нечистый) лихий, нечистий, (болотный) анци́бол, анци́болот, анциболо́тник:
• будто черти горох молотили (в свайки играли) (разг., устар.) – неначе (наче), немов (мов), ніби (нібито), буцімто (буцім) чорт сім кіп гороху змолотив;
• до чёрта, чёрт знает сколько (разг.) – до чорта (до біса, достобіса, до дідька), до лиха (до лихої години), до смутку; (эвфем.) до сина (до хріна); (ругат.) до стилої мами; страшенно;
• за каким (за коим) чёртом (прост.) – якого чорта (біса, дідька); (иногда эвфем.) якого сина;
• какого чёрта, для какого чёрта (разг.) – якого чорта (біса, дідька); (эвфем. также) якого сина (хріна); (иногда давн.) якого недовірка; (лок.) якої нетечі; на кий біс;
• как чёрт от ладана (бежать, убегать от кого, от чего) (разг.) – як чорт від ладану (тікати, утікати від кого, від чого);
• к чёрту, к чертям, ко всем чертям (разг.) – к чорту (к бісу), до чорта (до біса, до дідька), к чортам (к бісам), до (всіх) чортів; (ругат. ещё) під три чорти, к лихій годині;
• к чёрту на кулички (на рога) (разг.) – аж геть далеко, аж десь [на] край світа, (иногда) галасвіта; до чортів на виступці, до чорта (до дідька) в зуби;
• на чёрта (разг.) – на чорта (на біса);
• не было печали, [так] черти накачали – не мала баба клопоту, так купила порося (Пр.); не було клопоту, так чорт надав (Пр.); купив чорта з рогами на свою шию (Пр.); не мала дівка лиха, так Каленика привела (Пр.);
• ни к чёрту (не годится) (разг.) – ні к чорту (ні к лихій годині) не годиться; (иногда фиг. о какой-нибудь непригодной вещи) надібок у піч, мишам на снідання;
• ни чёрта (разг.) – ні чорта; нічогісінько; дарма;
• один чёрт (разг.) – один чорт (один біс); який дідько печений, такий і варений (Пр.); який один дідько, такий і другий (Пр.); все один чорт, що собака, що хорт (Пр.); той же Савка, та на других санках (Пр.);
• одному чёрту известно – сам чорт (дідько) зна (знає);
• [сам] чёрт не брат кому – [сам] чорт не брат (і чорт не брат) кому;
• сам чёрт не разберёт (не поймёт) (разг.) – сам чорт (і чорт) не розбере (не зрозуміє);
• [сам] чёрт ногу (голову) сломит (разг.) – [сам] чорт ногу зломить, [сам] чорт спіткнеться; [сам] чорт голову зверне (зломить, зламає), [сам] чорт в’язи скрутить; [сам] чорт ладу (рахуби) не дасть, [сам] чорт ладу не дійде; того й дядько з перцем не з’їсть;
• сто чертей! (бран.) – сто (стонадцять) чортів!;
• у него чёрт в подкладке, сатана в заплатке – лисом підшитий, псом підбитий (Пр.);
• у чёрта на куличках, на рогах (разг.) – аж геть далеко, аж десь край світа, у чорта далеко; у чорта на болоті, у чорта в зубах;
• чем чёрт не шутит (разг.) – чого на світі не буває; бува (буває);
• чёрта ли мне (тебе, ему, нам, вам…) в ком, в чём (разг.) – на чорта (на біса, на дідька) мені (тобі, йому, нам, вам.. ) хто, що;
• чёрта лысого – чорта (дідька) лисого; чорта пухлого;
• чёрта с два! (разг.). – чорта лисого (пухлого)!; чорта з два!; овва (ов)!; але-але!;
• чёрт возьми, чёрт побери (разг.) – чорт його бери!, чорт побери!; дій його честі!; (иногда) матері його ковінька!;
• чёрт дёрнул меня (тебя, его, её, нас, вас, их) за язык (разг.) – чорт смикнув мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) за язик; чорт надав (лиха личина надала) мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) бовкнути;
• чёрт дёрнул, понёс, догадал меня (тебя, его, её, нас, вас, их) (разг.) – надала ж мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) лиха година (лиха личина, нечиста сила); [і] надала ж мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм); [і] надав же мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) нечистий (чорт, біс);
• чёрт его (их…) знает – чорт (дідько, біс, враг, кат, мара, морока) його (їх…) знає; лихий його (їх…) зна(є); хрін його (їх…) батька зна (знає); смуток його (їх…) зна (знає);
• черти возьмут кого (разг.) – чорти візьмуть кого, чорт (дідько) ухопить кого;
• чёрт знает кто (что, какой, где, куда…) (разг.) – чорт (кат) зна хто (що, який, де, куди…); чортзна-хто (-що, -який, -де, -куди…), казна-хто (-що, -який, -де, -куди…); чорт (біс) батька зна хто (що, який, де, куди…);
• чёрт ли сладит с кем (разг.) – і чорт (і біс) ладу не дійде з ким;
• чёрт меня (тебя, его, её, нас, вас, их) возьми (дери, побери, подери); чёрт бы меня (тебя, его, её, нас, вас, их) брал (драл, побрал) (разг.) – чорт мене (тебе, його її, нас, вас, їх) бери (о многих, побери); хай (нехай) мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) чорт (лихий, дідько) візьме; щоб мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) чорт узяв (забрав, про багатьох побрав); чорт би мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) узяв (забрав, про багатьох побрав);
• чёрт мошну тачает, скряга её набивает – скупий збирає, а чорт калитку шиє (Пр.);
• чёрт несёт, принёс (черти несут, принесли) кого (разг.) – чорт (дідько) несе, приніс (чорти несуть, принесли) кого; (лок. також) чорт нагодив (нагодила дідьча мати) кого;
• чёрт носит (черти носят) кого; чёрт унёс (черти унесли) кого – чорт (дідько) носить (чорти носять) кого; чорт заніс (забрав) кого, чорти занесли (забрали, побрали) кого; [десь] віється, повіявся хто;
• чёрт с тобой (с ним, с ней, с вами, с ними) (разг.) – чорт з тобою (з ним, з нею, з вами, з ними); хай (нехай) тобі (йому, їй, вам, їм) чорт (біс, враг, мара, морока); хай (нехай) тебе (його, її, вас, їх) чорт (враг) візьме, забере;
• чёрт-те что, чёрт-те как – чорт зна що, чорт зна як; чортзна-що, чортзна-як, казна-що, казна-як; (редко) чорть-і-що, чорть-і-як;
• чертям (всем чертям) тошно (разг.) – аж пекло сміється;
• что за чёрт (разг.) – що за чорт (чортовиння, чортівня).
[Лізти чортові в зуби (Пр.). Якби в чорта грива, була б з нього кобила (Пр.). — Одначе ж, чорт побери, земляче, ти, видно, її соломою годував! (М.Гоголь). Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (І.Нечуй-Левицький). І мені ж даси меду, як піддереш? — Але-але! (Сл. Гр.). Посилався до дівчини, хотів її взяти, нагодила дідьча мати товариша в хаті (Н. п.). Вигадай чорта, він вам і ратиці на стіл (Пр.). Послав Бог роботу, та забрав чорт охоту (Пр.). Править, як чорт болотом (Пр.). Про вовка помовка, а чорт пана несе (Пр.). Пусти чорта в хату, то він і на піч залізе (Пр.). — Козолуп! Піди, брат, турни його к чортам собачим звідси. Хай другим шляхом їде… Ну, сволоч народ! Якраз йому тоді треба їхать, як не можна (В.Винниченко). Але тепер, коли все скінчилось гаразд (дай Боже так і в усіх пригодах), скажіть мені, ваша милость, хіба ж то не смішно було, що отаке чорть-і-що нас налякало,- мене принаймні, бо ви, пане, я вже бачу, не знаєте й не відаєте, що таке страх чи переляк (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Чорти батька зна що говориш, чоловіче! — вигукнув Дон Кіхот (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Бог мене побий,— обізвався тоді корчмар,— коли той Дон Кіхот чи Дон Анциболот не порубав міхів із червоним вином, що в головах йому стояли! Отож, мабуть, вино розлилося, а сей молодець дума, що то кров! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Тільки-но хто згадував директора, крамаря хапали чорти, він, забувши про свої муки, несамовитів і казився, чухаючи своє тіло від голови до п’ят (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). — Отака ваша історія? — Певно, що така. А яка ваша? Ми порівняємо їх і, може, я нарешті зрозумію, на кий біс ви закинули мене посеред ночі до холодного підвалу, який смердить лайном? (В.Шовкун, перекл. К.Р.Сафона). З першого дня роботи виявилося до дідька й трохи (Ю.Винничук, перекл. Б.Грабала). 1. — Тату! Чорт лізе в хату!!! — Не біда, синку, аби не москаль. 2. Дружина — чоловікові: — Тебе сьогодні знову викликають у школу: малий знову розбив вікно. — Чорт побери! Скільки ж у них там вікон?!]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЧЁРТ ще нечи́стий дух;
чёрт возьми́!, ще сто чорті́в!;
на кой черт вставн. на лиху́ годи́ну;
чёрт зна́ет что ще ли́хо зна́є що;
чем чёрт не шу́тит бува́є і слон літа́є, з чим ді́дько не но́ситься, фраз. ще й спра́вді;
чёрт бы вас побра́л щоб вас ді́дько злиза́в;
чёрта лы́сого! /чёрта с два!/ чо́рта пу́хлого, фраз. де́ там!, та де!, стил. перероб. так він /вона тощо/ і [чёрта з два тебе ска́жет так він тобі́ і скаже];
к чёрту в зу́бы до чо́рта на ро́ги;
у чёрта на кули́чках ще у чо́рта за па́зухою;
ЧЕ́РТИ, черти полоса́тые бі́сові ді́ти;
ко всем чертя́м під три чорти́;
всем чертя́м то́шно аж пе́кло сміє́ться.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Чорт – чорт, -та, ді́дько, -ка.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Черт
• Будто черти горох молотили (в свайки играли) (разг. устар.) – (не)наче, (не)мов, ніби(то), буцім(то) чорт сім кіп гороху змолотив. [Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив. Н.-Левицький.]
• До чёрта (разг.) – до чорта (до біса, достобіса), до лиха (до лихої години), до смутку; (евфем.) до сина (до хріна); (лайл.) до сталої мами; страшенно.
• За каким (за коим) чёртом (прост.) – якого чорта (біса, дідька); (іноді евфем.) якого сина.
• Какого чёрта, для какого чёрта (разг.) – якого чорта (біса, дядька); (евфем. також) якого сина (хріна); (іноді давн.) якого недовірка; (лок.) якої нетечі. [Чого мені журитися, якої нетечі? Манжура.]
• Как чёрт от ладана (бежать, убегать от кого, от чего) (разг.) – як чорт від ладану (тікати, утікати від кого, від чого).
• К чёрту, к чертям, ко всем чертям (разг.) – к чорту (к бісу), до чорта (до біса, до дідька), к чортам (к бісам), до (всіх) чортів; (лайл. ще) під три чорти, к лихій годині.
• К чёрту на кулички (на рога) (разг.) – аж геть далеко, аж десь [на] край світа, (іноді) галасвіта; до чортів на виступці, до чорта (до дідька) в зуби.
• На чёрта (разг.) – на чорта (на біса).
• Не было печали, [так] черти накачали – не мала баба клопоту, так купила порося. Пр. Не було клопоту, так чорт надав. Пр. Купив чорта з рогами на свою шию. Пр. Не мала дівка лиха, так Каленика привела. Пр.
• Ни к чёрту (не годится) (разг.) – ні к чорту (ні к лихій годині) не годиться; (іноді фіг. про якусь негодящу річ) надібок у піч, мишам на снідання.
• Ни чёрта (разг.) – ні чорта; нічогісінько; дарма.
• Один чёрт (разг.) – один чорт (один біс). Який дідько печений, такий і варений. Пр. Який один дідько, такий і другий. Пр. Все один чорт, що собака, що хорт. Пр. Той же Савка, та на других санках. Пр.
• Одному чёрту известно – сам чорт (дідько) зна(є).
• [Сам] чёрт не брат кому – [Сам] чорт не брат (і чорт не брат) кому.
• Сам чёрт не разберёт (не поймёт) (разг.) – сам чорт (і чорт) не розбере (не зрозуміє).
• [Сам] чёрт ногу (голову) сломит (разг.) – [Сам] чорт ногу зломить, [сам] чорт спіткнеться; [сам] чорт голову зверне (зломить, зламає), [сам] чорт в’язи скрутить; [сам] чорт ладу (рахуби) не дасть, [сам] чорт ладу не дійде; того й дядько з перцем не з’їсть. [Колись, хоч би в епоху Наполеона, добре було воювати! Зійшлися дві армії, стукнулись, розійшлись. Ні тобі фронтів, ні сидіння в окопах. А тепер почни розбиратися в операціях, — сам чорт в’язи скрутить. Ковганюк, перекл. з Шолохова.]
• Сто чертей! (бранное) – сто (стонадцять) чортів!
• У него чёрт в подкладке, сатана в заплатке – лисом підшитий, псом підбитий. Пр.
• У чёрта на куличках, на рогах (разг.) – аж геть далеко, аж десь край світа, у чорта далеко; у чорта на болоті, у чорта в зубах.
• Чем чёрт не шутит (разг.) – чого на світі не буває; бува(є).
• Чёрта ли мне (тебе, ему, нам, вам…) в ком, в чём (разг.) – на чорта (на біса, на дідька) мені (тобі, йому, нам, вам…) хто, що.[Нащо ти це кинув? — спитав Борис. — Лист якийсь рекомендаційний, на біса мені лист! Кундзіч, перекл. з Толстого.]
• Чёрта лысого – чорта (дідька) лисого; чорта пухлого.
• Черта с два! (разг.) – чорта лисого (пухлого)!; чорта з два!; овва (ов)!; але-але! [І мені ж даси меду, як піддереш? — Але-але! Сл. Гр.]
• Чёрт возьми (разг.) – чорт його бери!; дій його честі!; (іноді) матері його ковінька!
• Чёрт дёрнул меня (тебя, его, её, нас, вас, их) за язык (разг.) – чорт смикнув мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) за язик, чорт надав (лиха личина надала) мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) бовкнути. [А ти вип’єш зі мною з радощів? — спитав він. І зараз же з тривогою подумав: «Ну, от і знов чорт мені надав бовкнути!» Ковганюк, перекл. з Шолохова.]
• Чёрт дёрнул, понёс, догадал меня (тебя, его, её, нас, вас, их) (разг.) – надала ж мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) лиха година (лиха личина, нечиста сила), (і) надала ж мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм); (і) надав же мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) нечистий (чорт, біс).
• Чёрт его (их…) знает – чорт (дідько, біс, враг, кат, мара, морока) його (їх…) знає; лихий його (їх…) зна(є); хрін його (їх…) батька зна(є); смуток його (їх…) зна(є).
• Черти возьмут кого (разг.) – чорти візьмуть кого, чорт (дідько) ухопить кого.
• Чёрт знает кто (что, какой, где, куда…) (разг.) – чорт (кат) зна хто (що, який, де, куди…); чортзна-хто (-що, -який, -де, -куди…), казна-хто (-що, -який, -де, -куди…); чорт (біс) батька зна хто (що, який, де, куди…).
• Чёрт ли сладит с кем (разг.) – і чорт (і біс) ладу не дійде з ким.
• Чёрт меня (тебя, его, её, нас, вас, их) возьми (дери, побери, подери); чёрт бы меня (тебя, его, её, нас, вас, их) брал (драл, побрал) (разг.) – чорт мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) бери (про багатьох побери); хай (нехай) мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) чорт (лихий, дідько) візьме; щоб мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) чорт узяв (забрав, про багатьох побрав); чорт би мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) узяв (забрав, про багатьох побрав).
• Чёрт мошну тачает, скряга её набивает – скупий збирає, а чорт калитку шиє. Пр.
• Чёрт несёт, принёс (черти несут, принесли) кого (разг.) – чорт (дідько) несе, приніс (чорти несуть, принесли) кого; (лок. також) чорт нагодив (нагодила дідьча мати) кого. [Посилався до дівчини, хотів її взяти, нагодила дідьча мати товариша в хаті. Н. п.]
• Чёрт носит (черти носят) кого; чёрт унёс (черти унесли) кого – чорт (дідько) носить (чорти носять) кого; чорт заніс (забрав) кого, чорти занесли (забрали, побрали) кого; [десь] віється, повіявся хто.
• Чёрт с тобой (с ним, с ней, с вами, с ними) (разг.) – чорт з тобою (з ним, з нею, з вами, з ними); хай (нехай) тобі (йому, їй, вам, їм) чорт (біс, враг, мара, морока); хай (нехай) тебе (його, її, вас, їх) чорт (враг) візьме, забере.
• Чертям (всем чертям) тошно (разг.) – аж пекло сміється.
• Что за чёрт (разг.) – що за чорт (чортовиння, чортівня).

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

А чорт его знает. Убирайся к чорту. Чорт его побери. —
1. Чорт (чорти) його бери.
2. Стонадцять чортів йому в хвіст.
3. Бодай тебе той знав був, що трясе очеретами.
4. Чорт би тебе спік. 5 . Іди під три чорти.
6. Кат його зна.
7. Урагова мати його знає.
8. І на миру не чути.
Кой чорт его угораздил. Чорт его дернул (или попутал). —
1. Надав мені нечистий (надала мені нечиста мати) встрять у се діло.
2. Чорти його понесли.
На чорта? Чорт ли в нем? На кой чорт? —
1. На чорта.
2. На кий чорт.
3. На кий ляд.
Богатому чорт детей качает (укр). —
1. Багатому чорт діти колише, а убогий і няньки не знайде.
2. Багатому й чорт яйце несе.
3. Багатому й чорт гроші носить.
4. За багачем сам чорт з калачем.
5. Багатого і серп голить, а убогого й бритва не хоче.
6. Як бідний плаче, то ніхто не бачить, а як багатий скривиться, то всяке дивиться.
Боится, как чорт ладана. —
1. Боїться, як чорт ладану.
2. Жахається, як чорт хреста.
3. Він так боїться, як заєць бубна.
чуби тріщать.
3. Де борошно, там і порошно.
4. Взяв чорт батіг, нехай бере і пужално. Где пьют - там и льют. Див. Лес рубят щепки летят. —
1. Де п’ють - там і ллють.
2. Де п’ють - там ллють, без шкоди не бува, аби здорова наша голова.
Не ровен час. Всяко бывает. Чего доброго. Див. Чем чорт не шутит.Не родись богатый, а родись счастливый. Не родись ни хорош, ни пригож, родись счастлив. —
1. Грошей багацько на світі, а щастя мало.
2. Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий.
3. Що ті й гроші, як чортма нічого в голові.
4. Не родись у платтячку а родись у щастячку.
Не так страшен чорт, как его малюют (укр.). —
1. Вовк не такий лихий, як страшний.
2. Медвідь який, а й то кільце в губу вправляють.
3. Страшен і вовк, та на ліс дивиться.
4. Не такий страшний чорт, як його малюють.
Страшен сон, да милостив Бог. Див. Не так страшен чорт, как его малюют. —
1. Спиться - сниться, свінеться - все минеться.
Чем чорт не шутит: из дубинки выпалит. Чем чорт не шутит, когда Бог спит. Див. Не ровен час. —
1. Чим чорт не шутить.
2. Чим чорт не жартує.
3. Як пить дасть.
4. Чого доброго з цього, як води.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Чёртъ = д. Чортъ.
Чо́ртъ, мн. Че́рти = чорт, чортя́ка (С. З.), біс, дия́вол, лихи́й, нечи́стий, нечи́ста си́ла, пеке́льник, дїдько, ку́ций, куца́н, боло́тний — анци́болот, водяний — водяни́к, домови́й — домови́й, домови́к, лїсовий — лїсови́к, лїсу́н, полїсу́н, гайови́к, що живе в очеретї – очере́тяник. — Пр. д. під сл. Бѣсъ і Лѣ́шій. — Убира́йся къ чо́рту! = геть к бі́су, іди́ к чорта́м собачім! — Чортъ тебя́ побери́ = неха́й тебе́ чорти́ ві́зьмуть. — Чортъ зна́етъ что = чо́р’зна що, ка́’зна що, біс ба́тька зна що. — Чѣмъ чортъ не шу́титъ = чого́ на сьві́тї не бува́є. — Къ чертя́мъ на кули́чки! = до чорті́в на ви́ступцї. Хар. Граб.

Запропонуйте свій переклад