Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей
Запропонувати свій переклад для «чесать»
Шукати «чесать» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Чесать, чеснуть, чесануть – чесати, чеснути; чухати, чухнути, (усилит.) чухонути, (расчёсывать) розчісувати, зачісувати, ми́кати, ми́кнути, (перенос., идти) чесати, почесати, чухрати, почухрати, шкварити, смалити, кресати:
• чесать затылок (в затылке) – чухати потилицю (чуприну), чухатися в потилиці, чухмарити голову;
• чесать пеньку – микати мичку;
• чесать языком – клепати (ляпати, плескати, молоти, теліпати) язиком, базікати, теревені правити, ляси (баляси, баляндраси) точити (розпускати), перетирати на язиках, (образно) язиком горох товкти, язиком піну збивати, чухати піднебіння.
[Він, швидко поробивши човни, На синє море поспускав, Троянців насаджавши повні, І куди очі почухрав (І.Котляревський). Де у кого не свербить, там ся не чухає (Номис). Язиком що хоч клепай, а руки при собі тримай (Номис). Паршиве порося даремно чесати (Номис). — Нам, старче, ніколи точити ляси, — розшнуровує варги Стопочка й осуркувато оглядає торбешника (М.Стельмах). Та хоча я не беруся стверджувати, що саме вони, у цій комісії, чухали, але чухали це вони безмовно три місяці (Євгенія Чупріна). Всіх обпліткують…переб’ються… З чужим сміттям у власну хату… І, нумо язики чесати Ділити власну каламуть… (Олександр Смик)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЧЕСА́ТЬ (тіло) ще розчу́хувати, (волос) розчі́сувати, зачі́сувати, (вовну) вичі́сувати, (словами) ЖАРГ. стри́гти;
чесать языки́ тереве́ні пра́вити, перетира́ти на язика́х, чу́хати піднебі́ння;
чешущий 1. що /мн. хто/ чу́хає тощо, зви́клий чу́хати, ра́ди́й почу́хати, складн. сверби́- [чешущий за́дницу сверби́гуз], стил. перероб. чу́хавши, 2. що че́ше тощо, зви́клий чеса́ти, зда́тний ви́чесати, чеса́льник, прикм. чеса́льний, для чеса́ння;
чешущий зу́бы баляндра́сник, 3. шпарящий /див. ШПАРИТЬ/. шпарящийся 1. що /мн. хто/ чу́хається тощо, чу́ханий, зви́клий чу́хатися, чухра́й, чухрі́й, 2. що че́шеться, че́саний, чеса́льник, прикм. чеса́льний, 3. що сверби́ть, (про місце) чу́ханий, розчу́хуваний, прикм. свербля́чий, розсвербі́лий.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Чесать –
1) (тело) чу́хати, -хаю, -хаєш);
2) (волосы) чеса́ти, (чешу́, че́шеш);
-ться –
1) чу́хатися;
2) чеса́тися;
3) (лен, пеньку) ми́кати.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Чесать, текст. – чеса́ти;
• ч. (шерсть) – чухра́ти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Чесать
• Чесать затылок (в затылке) (перен.) – чухати потилицю; чухати(ся) в потилиці; чухати [собі] чуприну (чуба); скребти (шкрябати) [собі] голову (у чубі).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

чеса́ть чеса́ти

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Чеса́ть, чесну́ть, ся = 1. чу́хати, ся (С. Л.), чухма́рити, ся, скрьо́бати, ся, скребти́, ся, почу́хати, ся. — Батько слухає, що жінка каже, та потилицю скребе і чуха. Грінч. — Де не свербить, там не чухаєш. н. пр. 2. чеса́ти, льон — начі́сувати (Под.), пряжу щіткою — щі́тити. — А ще тихше дівка косу чеше. н. п. 3. свербі́ти. С. Л. — У батька свербить, а дїти чухають ся. н. пр.

Запропонуйте свій переклад