Знайдено забагато відповідників, результат було обмежено 150-ма статтями
Спробуйте звузити ваш пошук: лише серед українських слів без цитат
Спробуйте звузити ваш пошук: лише серед українських слів без цитат
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Баловни́ца – мазу́ха, песту́ха, песті́йка, блазни́ця; ум. песту́шка. |
Госте́йка – гості́йка. Срвн. Го́стья. |
Го́стья – го́стя, гі́стя, (ласк.) го́стійка, гостя́нка. |
Дежу́рить – чергува́ти, вартува́ти; (о десятниках при сельском, волостном правлении, о козаках) на сті́йці бу́ти, стійкува́ти. [Хто сього́дні чергу́є в кла́сі? Я в ліка́рні чергу́ю три́чі на ти́ждень. Або на сті́йці козаки́ (Котляр., Греб.)]; (военн.) днюва́ти. |
Дежу́рный – чергови́й, вартови́й [Посту́кав у тюре́мну бра́му і погука́в чергово́го]; стійкови́й, сті́йник; днюва́льний. |
Дежу́рство – че́рга, ва́рта; сті́йка. • Быть на дежу́рстве, см. Дежу́рить. • Моё дежу́рство – я чергу́ю, варту́ю. |
Днева́ние (действие) –
1) днюва́ння; 2) сті́йка. [На сті́йці козаки́]. |
Карау́л –
1) (стража) сторо́жа (-жі), ва́рта, ча́та, калаву́р (-ра), караву́л. • -лы, мн. – сторо́жа, ва́рта, ча́ти (р. чат), калаву́ри, караву́ли, (поставленные на -ле) вартові́ (-ви́х). [І в доро́гу подали́сь вони́ обо́є, обмина́ючи сторо́жу (Ворон.). Чу́ти, як перегу́кується ва́рта (Грінч.). Дале́ко їм обхо́дити гора́ми, щоб обдури́ть намі́сникові ча́ти (Грінч.). Ой круго́м це́ркви, це́ркви січово́ї калаву́ри ста́ли (Пісня)]; 2) (пост, служба) ча́та и ча́ти, ва́рта, сторо́жа, калаву́р, караву́л, (дежурство) сті́йка. [Пора́ нам на ча́ту (Куліш). Го́нять, ма́мко, на сторо́жу, під чо́рний ліс на моги́лу (АД). Стої́ть солда́т на калаву́рі (Квітка). Сті́йку лю́ди одбува́ли по че́рзі (Кон.)]. • На -ле – на сторо́жі, на ва́рті, на ча́тах, на сті́йці. • Быть в -ле – на ва́рті бу́ти. • Вступить в (на) -у́л – на ва́рту ста́ти. • Держать -у́л – вартува́ти. • Итти в -у́л – іти́ на ва́рту. • Стоять на -ле – на ча́тах стоя́ти, бу́ти на ва́рті, на сті́йці. • Разводить, развести -у́лы – розставля́ти, розста́вити ва́рту, сторо́жу. • Развод -лов – розставля́ння ва́рти, сторо́жі. • Смена -лов – змі́на ва́рти, сторо́жі. • Поставить -лы – поста́вити (постанови́ти) ва́рту, сторо́жу, ча́ти. • Усеять -лами что – зачатува́ти що. [Неха́й гу́сто зачату́ють би́тую доро́гу (Куліш)]. • Строгий -у́л – го́стра ва́рта. [Перед па́лацом, де вона́ ме́шкала, стоя́ла го́страя ва́рта (Чуб. II)]. • Почётный -ул – поче́сна ва́рта. • Гарнизонный -у́л – залого́ва ва́рта (сторо́жа). • Брать, взять на -у́л – бра́ти, взя́ти на калаву́р. • Взять под -у́л кого – узя́ти під сторо́жу кого́. • Держать под -лом кого – трима́ти під сторо́жею (під ва́ртою) кого́; 3) карау́л! межд. – ґвалт! про́бі! про́боньку! ряту́йте! калаву́р! [Ай, ґвалт! сама́ в ха́ті, не дам ра́ди кошеня́ті (Номис)]. • -у́л! спасайте! – ґвалт! ряту́йте! • Кричать -у́л – ґвалт, про́бі крича́ти, вола́ти; на ґвалт, на про́бі крича́ти (вола́ти, гука́ти), ґвалтува́ти. [Було́-ж тобі́ не люби́ти, а тепер хоч ґвалт кричи́ (Грінч. III). Крича́в на про́бі до чо́рної мря́ки (Коцюб.). Упа́в кома́р та й ґвалту́є (Пісня)]. • Хоть -у́л кричи – аж (хоч) ґвалт. [Аж ґвалт потрі́бні гро́ші (Крим.). Нема́ гро́шей хоч ґвалт кричи́ (Гайсинщ.)]. |
Карау́льный –
1) (прил.) чатови́й, вартови́й. • -ная служба – вартова́, чатова́ слу́жба или просто ва́рта. • -ное помещение, см. Карау́лка. • -ный пост – ча́ти, сті́йка; 2) (сущ.) вартови́й (-во́го), чатови́й (-во́го), вартівни́к, чатівни́к (-ка́), вартови́к, чатови́к (-ка́), варто[і]вни́чий (-чого), (часовой) сті́йчик, вартови́й (-во́го). [Кордо́нні вартові́ (Л. Укр.)]. |
Ка́ссовый – ка́совий. • -вая книга – касова́ кни́га. • -вое окошечко – касове́ віко́нце. • -вый реал, типогр. – шрифто́вий реа́л, касова́ сті́йка. |
Кукольва́нный – кукі[о]льва́новий, кукі[о]льва́нний. [Кукільва́нна насті́йка ду́же соби́ть од ломоти́ в кістка́х (Новомоск. п.)]. |
Ласка́тель, -ница –
1) песті́й, -сті́йка; 2) (льстец) обле́сник, -ниця, уле́сник, -ниця, лесту́н, -ту́ха, лизу́н, -зу́ха, підли́за (общ. р.), підли́зник, -ниця, підле́сник, -ниця, лабу́зник, -ниця. |
Люби́мица – улю́блениця, лю́блениця, люби́мка, (баловница) мазу́ха, песту́ха, песті́йка, ласк. люби́мочка, лю́бочка, песту́шка, песті́єчка, коха́ночка. [Гаї́нка була́ його́ влю́блениця (Грінч.). Приві́т молодо́ї лю́блениці (Кониськ.). Я була́ її́ люби́мка (Мартин.). Така́ мазу́ха, все-б ті́льки сиді́ла згорну́вши ру́чки (Рудч. Казки)]. • -мица отца – ба́тькова люби́мочка, ба́тькова дочка́, та́това до́ня. • -мица матери – ма́мина люби́мочка, ма́мина до́ня. |
Малоусто́йчивость, -чивый, техн. – малості́йкість (-кости), малості́йкий. |
Наблюда́тельный –
1) спостере́жливий, ува́жливий, кмітли́вий, примі́тливий, замі́тливий. [Спостере́жливий дослі́дник (Крим.). Ува́жливий чолові́к (Куліш). Але́ кмітли́ве о́ко Бала́бушихи прикмі́тило на їх тонкі́ сорочки́ з гола́нського полотна́ (Н.-Лев.). Примі́тлива ді́вчина, – усе́ в хазя́йстві перейма́ (Лохв.). Оди́н кивне́, дру́гий моргне́, тре́тій засміє́ться, а мій ми́лий замі́тливий, – мені́ не мине́ться (Грінч. III). Пани́ч Па́влик у нас ду́же замі́тливі (Сл. Гр.)]. • -ный ум – спостере́жливий ро́зум; 2) (служащий для наблюдения) спостережни́й, спостерега́льний, дозо́рн[ч]ий. [На шпилі́, посере́д густо́го бо́ру, збудо́вано капли́цю і дерев’я́ну ру́блену ве́жу – військову́ спостерега́льну сті́йку (Тутк.)]. • -ный пункт – спостере́жний (спостерега́льний, дозо́рн[ч]ий) пункт, дозо́рча то́чка. |
Не́женка –
1) (м. р.) песту́н (-на́), пе́щений (-ного), (зап.) песті́й (-тія́), (маменькин сынок) мамі́й (-мія́), (баловень) мазу́н (-на́), пле́канець (-нця); ум. песту́нчик, мазу́нчик. [З тих одинакі́в-пле́канців і вихо́дять злоді́ї (Звин.)]; 2) (ж. р.) песту́ха, пе́щена (-ної), (зап.) песті́йка и (реже) песті́нка, коха́нка, (баловница) мазу́ха; ум. песту́шка, мазу́шка. [Вона́ була́ в їх така́ коха́нка, що ви́росла, а не вмі́ла ді́ла роби́ти (Рудч.)]. |
Неоснова́тельность – неґрунто́вність, необґрунто́ваність, безґрунто́вність, безпідста́вність, безосно́вність; несті́йність; неправди́вість, неслу́шність; нетрива́лість, нетри́вкість, немі́цність, неста́лість, хи́ткість, хи́бкість, сла́бкість; непова́жність, нестате́[о́]чність, недола́дність (-ости); срв. Неоснова́тельный. [Позити́вна нау́ка вже ні́би довела́ всю безпідста́вність націона́льних змага́ннів (Грінч.). Несті́йкість ціє́ї гіпо́тези ле́гко довести́ (Київ)]. |
Несто́йкий – нестійки́й; (шаткий) хитки́й; (колеблющийся) хитли́вий. |
Несто́йко, нрч. – несті́йко; хи́тко; хитли́во; срв. Несто́йкий. |
Несто́йкость – несті́йкість; хи́ткість; хитли́вість (-ости); Срв. Несто́йкий. |
Нетвё́рдо, нрч. – нетве́рдо; неде́ржко; несті́йко, неста́ло; хи́(с)тко, хитли́во, хи́бко; непе́вно, невпе́внено; срв. Нетвё́рдый. • -до знать – нетве́рдо (недо́бре) зна́ти. • -до отвечать – невпе́внено відповіда́ти. • -до стоять на ногах – нетве́рдо стоя́ти на нога́х. |
Нетвё́рдость – нетве́рдість; неде́ржкість; несті́йкість, неста́лість; хи́(с)ткість, хитли́вість, хи́бкість; непе́вність, невпе́вненість (-ости); срв. Нетвё́рдый. |
Нетвё́рдый –
1) (жидкий, неплотный, нежёсткий) нетверди́й. [Це де́рево нетверде́ (Київщ.)]; 2) (непрочный) нетверди́й, (о снежном насте, льде и т. п.) недержки́й; (неустойчивый) нестійки́й, неста́лий, (колеблющийся) хитки́й, хистки́й, хитли́вий, хибки́й; (неуверенный, ненадёжный) непе́вний, (неуверенный в себе) невпе́внений. • -дый курс – нетверди́й (неста́лий) курс. • -дая память – нетверда́ (недо́бра, недержка́, слабка́) па́м’ять. • -дая походка – нетверда́ (хитка́, хибка́, непе́вна) хода́. • -дыми шагами – хитки́ми крока́ми, непе́вним кро́ком, нетвердо́ю ходо́ю. [Дрібни́м, непе́вним кро́ком пішо́в бічно́ю ву́лицею (Коцюб.)]. • -дая почва – нетверди́й (недержки́й) ґ[г]рунт. • -дый духом – хи(с)тки́й (хибки́й, хитли́вий) ду́хом. [Я ду́хом хитки́й (Вороний)]. • -дый нравом – хи(с)тки́й (хибки́й, хитли́вий) на вда́чу. • -дый в своих ответах – невпе́внений (хи(с)тки́й, хибки́й, хитли́вий) у свої́х ві́дповідях. |
Неусто́йчиво, нрч. – несті́йко; неста́ло, нетри́вко; хи́тко, хи́стко, хи́бко; мінли́во; нетве́рдо; непе́вно; срв. Неусто́йчивый. |
Неусто́йчивость –
1) несті́йкість; неста́лість, нетри́вкість; хи́ткість, хи́сткість, хи́бкість; мінли́вість; нетве́рдість; непе́вність (-ости); срв. Неусто́йчивый. |
Неусто́йчивый –
1) (нестойкий) нестійки́й; (неустановившийся, непостоянный) неста́лий, нетривки́й; нестано[і]вки́й; (колеблющийся) хитки́й, хистки́й, хибки́й; (изменчивый) мінли́вий, (нетвёрдый) нетверди́й, (ненадёжный) непе́вний. [Хитка́ кла́дка через рі́чку (Липовеч.). Мо́ре хитке́ (Вороний). Хиткі́ суспі́льні елеме́нти (Пр. Правда). Хибки́й місто́к (Г. Барв.). (У ліле́ї) стебло́ тоне́ньке, хибке́ (Куліш). В ме́не се́рце хибке́ (М. Вовч.). Мінли́ві естети́чні по́гляди (М. Зеров). Нетверди́й політи́чний курс (Пр. Правда). Чудне́, хибке́, непе́вне сло́во в йо́го (Куліш). Краса́ твоя́ непе́вна, як тума́н (Вороний)]. • -вая лодка – хи(с)тки́й (хибки́й, переки́дистий, вертки́й) чо́ве́н. [Ду́ма в йо́го гойда́лась, як хибки́й чо́вен на мо́рі (Коцюб.)]. • -вая погода – неста́ла (мінли́ва) пого́да. • -вое равновесие – нестійка́ (хистка́) рівнова́га. • -вый столб – нестійки́й (хитки́й) стовп. • -вые цены – хиткі́ (неста́лі) ці́ни. • -вый человек – неста́ла (нестійка́, хитка́, хистка́) люди́на; 2) хим. – нетривки́й. |
Осто́йчивость – де́ржкість, сті́йкість (-кости). |
Осто́йчивый (о судне), морск. – держки́й, нехи(с)тки́й, стійки́й. [Держки́й чо́вен]. |
Откарау́лить – відвартува́ти, відбу́ти ва́рту, відстійкува́ти. |
Постоя́нство – ста́лість, сті́йкість (-ости). • -ство в труде – ста́лість у пра́ці. • -ство в любви – ві́рність у коха́нні. |
Прити́н –
1) упи́н. [Нема́ впи́ну вдови́ному си́ну (Пісня)]; 2) воен. – сті́йка, ва́рта; см. Пост. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ВОДОНЕПРОНИЦА́ЕМЫЙ водостійки́й. |
ВОДОПРОНИЦА́ЕМЫЙ водокрізьки́й, водонестійки́й, книжн. водопрони́кливий. |
ВЫДЕ́РЖИВАТЬ ще терпі́ти, вите́рплювати; выдерживающий що витри́мує тощо, незігне́нний, нескоре́нний, зда́тний ви́тримати, прикм. витрива́лий, терпля́чий, виде́ржливий, оказ. витри́мливий; выдерживающий за́данные разме́ры стійки́й у за́даних ро́зміраз; выдерживающий па́узу /выдерживающий роль/ стил. перероб. дотри́муючи па́взи /ро́лі/; не выдерживающий кри́тики по́за вся́кою кри́тикою; не выдерживающий сравне́ния по́за вся́ким порі́внянням, галиц. не до порі́вняння; выдерживающийся/выдерживаемый, витри́муваний /дотримуваний/, вите́рплюваний; |
ГАЗОНЕПРОНИЦА́ЕМЫЙ коротк. газостійки́й. |
ЗАСТУПА́ТЬ, (на зміну) става́ти, (дорогу) перетина́ти, перекрива́ти; заступа́ющий, що заступа́є тощо, гото́вий /покли́каний/ заступи́ти, ім. /на пост/ змі́на, підмі́на, прикм. /про зміну/ сві́жий, змі́нний, книжн. заступа́льний; заступа́ющий доро́гу, стил. перероб. як коло́да на доро́зі; заступа́ющий на пост /заступа́ющий на дежу́рство/, змі́нний стійка́р /стійкови́й, вартови́й, чергови́й/. |
ЗВУКОИЗОЛИ́РУЮЩИЙ звукоізоляці́йний, звукостійки́й. |
ЗВУКОНЕПРОНИЦА́ЕМЫЙ, ЗВУКОПОГЛОЩА́ЮЩИЙ звукостійки́й. |
ЗИМОВА́ТЬ, зиму́ющий що /мн. хто/ зиму́є, зви́клий зимува́ти, зда́тний перезимува́ти, зимі́вник, зимови́к, прикм. зиму́шній, зимува́льний, (про рослину) зимостійки́й; зимова́вший перезимо́ваний, ОКРЕМА УВАГА |
КОЛЕБА́ТЬСЯ ще вихи́туватися, (вагатися) ще те́ртися-м’я́тися, фаміл. мню́хатися, (про брезкле тіло) колоти́тися, (про ґрунт) двигті́ти, тіка́ти /пливти́/ з-під ніг, (про ціни) стриба́ти, не стоя́ти на мі́сці; не колебаться образ. і о́ком не моргну́ти; колеблющийся/колеба́ющийся що хита́ється тощо, коли́ваний, хи́таний, вихи́туваний, коли́ханий, прикм. нетривки́й, нестійкий, хибкий, хисткий, хиткий, хилиткий, хитли́вий, мінли́вий, вібраці́йний, (про величину) непості́йний, раз-у-раз і́нший, (хто) нерішу́чий, огля́дистий, полови́нчастий, діял. мню́ха, образ. як пі́вень на пло́ті, (човен) вихлюва́тий, вихля́стий, фім. коливни́й; не колеба́ющийся безо́глядний, рішу́чий. |
МЕНЯ́ТЬСЯ образ. зазнава́ти змін; меняться к лу́чшему /меняться к ху́дшему/ поверта́ти на кра́ще /гі́рше/; меня́ющий що /мн. хто/ міня́є тощо, ста́вши міня́ти, метки́й до міньби́, міня́йло, прикм. міня́льний, змі́нювальний, обмі́нювальний, вимі́нювальний, розмі́нювальний; меняющий куку́шку на я́стреба маста́к міня́ти ши́ло на шва́йку; меняющий направле́ние щора́з в і́ншому на́прямі /з і́ншим на́прямом/; меняющий фо́рму щора́з і́ншої фо́рми; меняющийся/меня́емый змі́нюваний /обмі́нюваний, вимі́нюваний, розмі́нюваний/, прикм. змі́нний, оказ. мінки́й, складн. -змі́нний [неоднокра́тно меняющийся частозмі́нний]; меняющийся прикм. нестабі́льний, нестійки́й, мінли́вий, неста́лий, /про погоду/ перепа́дистий, щора́з /чимра́з то, раз до ра́зу/ і́нший; не меняющийся стабі́льний, ста́лий, стійки́й; бы́стро меняющийся калейдоскопі́чний, щора́з, і то ху́тко, і́нший; меняющийся в лице́ стил. перероб. враз і́нший на виду́; меняющийся к лу́чшему /меняющийся к ху́дшему/ щора́з то кра́щий /гі́рший/; меняющийся под влия́нием настрое́ния настроє́вий. |
НЕПОКОЛЕБИ́МЫЙ непохи́тний, несхи́тний, невхиту́щий, стійки́й, тверди́й. |
НЕПРОМОКА́ЕМЫЙ, НЕПРОМОКА́ЮЩИЙ ще непромо́кливий, стійки́й на дощ, образ. непродощи́мий. |
НЕПРОНИЦА́ЕМ, НЕПРОНИЦА́ЕМЫЙ ще гермети́чний, непрося́жни́й, непрозире́нний, некрізьки́й, галиц. незгли́бний, уроч. непросвітле́нний, (туман) густи́й-прегусти́й, (про хмари) тужа́вий, образ. як стіна́ /як мур/, складн. -стійки́й [газонепроница́емый газостійки́й]; непроницаем для чего зда́тний затри́мувати що; непроницаем для воды́ водостійки́й; непроницаемая та́йна глибо́ка таїна́ /таємни́ця/. |
НЕРАЗРУША́ЕМЫЙ, НЕРАЗРУШИ́МЫЙ нелегколо́мний, незнище́нний, ві́чний, (матеріял) стійки́й, уроч. безві́чний. |
НЕРЖАВЕ́ЮЩИЙ ще іржостійки́й, стійки́й до іржі́, іржовідпо́рний, несхи́льний ржа́ві́ти, безбу́рий, ві́чний, складн. нержа́ві́йний [нержавеющий мета́лл нержа́ві́й-мета́л]. |
ПАРОНЕПРОНИЦА́ЕМЫЙ коротк. паростійки́й. |
ПЛА́ВАТЬ, плавающий і плаву́чий що /мн. хто/ пла́ва, ста́вши /зда́тний/ плавати, ра́ди́й попла́вати, плаве́ць, плава́к, прикм. пливу́чий /плавучий/, плавни́й, водопла́вний, плавки́й, забут. наплавни́й, /хиткий/ хилитки́й, (курс валют) нестійки́й, (зміст) рухо́мий, мінли́вий, незакрі́плений, образ. на плаву́, складн. -пла́вний [плавающий по мо́рю морепла́вний], пла́вець [плавающий по мо́рю морепла́вець]; ме́лко плавающий невели́ке цабе́ /ця́ця, пти́ця/, дрібно́го калі́бру. |
ПОДДАВА́ТЬСЯ ще підхиля́тися, (впливу) підпада́ти під, фраз. дава́тися [(не) поддаваться угово́рам (не) даватися на підмо́ву], надава́ти [не поддаваться ула́живанию не надавати до зала́годження]; (не) поддаваться чему фраз. (не) надава́тися до чого [не поддаваться исчисле́нию не надавати до обраху́нку]; не поддаваться учёту не піддаватися обліку; поддаю́щий що /мн. хто/ піддає́ тощо, зго́дний /зму́шений/ дода́ти, ста́вши додава́ти, додава́ч /піддавач/; поддающий охо́ты заохо́чувач, ра́ди́й підохо́тити, пор. побуждающий; поддающийся що /мн. хто/ піддає́ться тощо, підда́ваний, схи́льний піддава́тися, зму́шений підда́ний, прикм. підда́тливий, схи́льчивий, /змінам/ гнучки́й, /обро́бці/ прида́тний до чого; поддающийся чему легки́й на що [поддающийся измере́нию легкий на ви́міри]; поддающийся вли́янию схи́льний підпада́ти під вплив; поддающийся искуше́нию нестійки́й пе́ред споку́сою; поддающийся ко́лке порськи́й; поддающийся обрабо́тке прида́тний до обро́бки; поддающийся приобрете́нию наживни́й, нажитни́й; поддающийся угово́рам легки́й на підмо́ву; не поддающийся упе́ртий, зати́нчивий, стійки́й; не поддающийся измере́нию яки́й го́ді ви́міряти; не поддающийся исчисле́нию яки́й го́ді ви́числити; не поддающийся описа́нию живомовн. я тобі́ (Вам) не мо́жу сказа́ти яки́й; не поддающийся прове́рке неперевірни́й, непідле́глий контро́лю; не поддающийся толкова́нию що його́ го́ді ви́тлумачити; |
ПО́РТИТЬСЯ ще ни́щитися, (про настрій) підупада́ти, (про погоду) гі́ршати; портиться мора́льно погані́ти душе́ю; портящийся що псує́ться тощо, псо́ваний, ушко́джуваний, схи́льний псува́тися, (продукт) схи́льний до гниття́, прикм. нестійки́й; ско́ро портящийся скорогни́лий. ИСПО́РТИТЬСЯ ще зіпсу́тися і похідн.; (про стосунки) фаміл. заква́ситися; испортивший парта́ч, бракоро́б, калі́чник, ОКРЕМА УВАГА; испортившийся зіпсу́тий, зіпсо́ваний, попсо́ваний, зні́вечений, поні́вечений, пошко́джений, спарта́чений, занапа́щений, (зір) зба́влений, (хто) розпаску́джений; ИСПО́РЧЕННЫЙ (про повітря) важки́й; |
ПОСТ (варта) укр. сті́йка; на посту́ на сті́йці. |
ПОСТОВО́Й укр. стійкови́й, стійка́р, сті́йчик. |
ПРИНИМА́ТЬ (план) ще пристава́ти на, (обов’язки) перебира́ти, (за кого) бра́ти; принима́ть бли́зко к се́рдцу что ще перейма́тися чим, роби́ти біду́ з чого, галиц. бра́ти собі́ до се́рця; принима́ть в до́лю прийма́ти до спі́лки; принима́ть всерьёз бра́ти серйо́зно /пова́жно/; принима́ть в компа́нию прийма́ти до гу́рту; принима́ть в расчёт врахо́вувати, бра́ти до ува́ги; принима́ть в число́ зачисля́ти; принима́ть дежу́рство /принима́ть сме́ну, принима́ть пост тощо/, заступа́ти /става́ти/ на че́ргу (чергува́ння) /змі́ну, ва́рту, сті́йку тощо/; принима́ть за ма́ти за; принима́ть за чи́стую моне́ту, не піддава́ти су́мніву, ма́ти за́ чи́сту моне́ту, ві́рити ска́заному; принима́ть к исполне́нию, прийма́ти для ви́кона́ння /реаліза́ції/; принимать к све́дению живомовн. мота́ти на вус, бра́ти на ро́зум; принима́ть на /вещево́е, пищево́е/ дово́льствие = ставить на /вещевое, пищевое/ довольствие; принима́ть на свой счёт ще бра́ти на свій карб; принима́ть оборо́нную пози́цию фаміл. наїжа́чуватися; принима́ть какой оборо́т іти́ якими доро́гами, оберта́тися яким бо́ком, розвива́тися в якому на́прямі [собы́тия принима́ют нежела́тельный оборот поді́ї розвива́ються в неба́жаному напрямі], фраз. перехо́дити /поверта́ти/ на що [разгово́р при́нял ино́й оборот розмо́ва перейшла́ на і́нше; де́ло при́няло плохо́й оборот спра́ва поверну́ла на гі́рше]; принима́ть пи́щу зажива́ти ї́жу, трапезува́ти; принима́ть по́зу фраз. става́ти в по́зу; принимать реше́ние ще вино́сити ухва́лу; принима́ть си́лу зако́на набира́ти си́ли зако́ну; принима́ть угрожа́ющие разме́ры явля́ти щора́з бі́льшу загро́зу; принима́ть чью сто́рону става́ти на чий бік; принима́ть уча́стие (в чём) підставля́ти плече́, (образ. приклада́ти ру́ку до чого, живомовн. моча́ти па́льці у що); принима́ть уча́стие в ком виявля́ти турбо́ту до кого, опі́куватися /док. запікуватися/ ким; принимать хара́ктер набува́ти власти́востей; принима́ть черты́ чего набува́ти рис, коротк. збива́тися на що [обе́д принима́ет черты бесе́ды обі́д збива́ється на бе́сіду]; не принима́ть (кого) не пуска́ти на порі́г; не принима́ть это бли́зко к се́рдцу не перейма́тися цим, не роби́ти (собі́) біди́ /кло́поту/ з того; не принима́ть в оби́ду не бра́ти за зле; не принимать во внима́ние фраз. помина́ти; не принима́ть в счёт скида́ти з раху́нку; не принима́ть ни под каки́м ви́дом і на порі́г не пускати; здесь не принима́ют кого тут висо́кі поро́ги для кого; принима́я во внима́ние коротк. з ува́ги /о́гляду/ на що; не принима́я во внимание фраз. помина́ючи; |
ПРОМОКА́ТЬ ще просо́чуватися; промока́ющий/промока́емый що перемока́є тощо, схи́льний промока́ти, напівпромо́клий, просо́чуваний, прикм. промока́льний, щора́з мокрі́ший; непромокаемый водостійки́й, сухи́й на доще́ві; промока́емый, промо́чуваний, пере́мо́чуваний; |
ПРОНИЦА́ЕМЫЙ крізьки́й, реконстр. прося́жни́й, книжн. проникни́й, (зором) прози́раний, (для ока) прозірни́й, (для світла) прозо́рий, реконстр. прозиру́щий, складн. -нестійки́й, -прося́жни́й [газопроница́емый газонестійки́й, газопрося́жни́й]; проница́емый для чего зда́тний пропуска́ти що, незда́тний затри́мувати що. |
ПУЛЕНЕПРОБИВА́ЕМЫЙ, ПУЛЕНЕПРОНИЦА́ЕМЫЙ непрострі́льний [пуленепробива́емый жиле́т непрострі́льний жаке́т], кулестійки́й, книжн. куленепробивни́й. |
ПЫЛЕНЕПРОНИЦА́ЕМЫЙ пилостійки́й, порохостійки́й; ПЫЛЕВЛАГОНЕПРОНИЦА́ЕМЫЙ пиловологостійки́й. |
РАЗЛАГА́ТЬСЯ ще гни́ти, розпада́тися; разлага́ющий що /мн. хто/ розклада́є тощо, зви́клий розкладати, зда́тний розкла́сти, прикм. розтліву́щий, розкладу́щий, тлі́нний, деморалізаці́йний, розкладо́вий, розкла́дницький; разлага́ющийся = гниющий тощо перен. підда́ваний демораліза́ції, прикм. розкладни́й, реконстр. розкла́дистий; легко́ разлага́ющийся нестійки́й, крихкий; разлага́ющийся/разлага́емый розкла́даний; |
РАЗРУ́ШИТЬ, разруши́мый нестійки́й, легколо́мний, ле́гко руйно́ваний |
СВЕТОНЕПРОНИЦА́ЕМЫЙ несвітлокрізьки́й, сітлонекрізьки́й, світлостійки́й, цілко́м непрозо́рий. |
СВЕТОПРОНИЦА́ЕМЫЙ світлокрізьки́й, світлонестійки́й, прозо́рий. |
СКОРОПО́РТЯЩИЙСЯ стил. відповідн. скорогни́лий, схи́льний до /під загро́зою/ гниття́, ско́рий на гниття́, ду́же нестійки́й /нетривкий/. |
СТАБИ́ЛЬНЫЙ ще стійки́й, пор. УСТОЙЧИВЫЙ. |
СТОЯ́ТЬ, стоя́ть во главе́ чего очо́лювати що; стоя́ть в о́череди забут. засто́ювати че́ргу́; стоя́ть гру́дью стоя́ти стіно́ю; стоя́ть за кого/что, обстава́ти за ким/ чим, борони́ти кого/що; стоя́ть как извая́ние стоя́ти як стовп /ж. як до фотогра́фії/; стоя́ть на коле́нях кляча́ти; стоя́ть на чьей стороне́ тягти́ за ким; стоя́ть на чьём пути́ стоя́ти попере́к доро́ги кому, закрива́ти шлях кому; стоя́ть на высоте́ тре́бований (стоя́ть на высоте́ вре́мени) відповіда́ти вимо́гам (ча́су), (іти́ в па́рі з ча́сом); стоя́ть на коле́нях, не согну́вшись стоя́ти навко́лішки сто́впчиком; стоя́ть навы́тяжку стоя́ти на стру́нко /галиц. на по́зі́р/, док. ви́струнчитися; стоя́ть на своём трима́ти сво́го, обсто́ювати /пра́вити/ своє́, хили́ти на своє́; стоя́ть на стороне́ кого тягти́ ру́ку за ким; стоя́ть на стра́же стоя́ти на сторо́жі; стоя́ть на цы́почках ще стоя́ти на па́льчиках; стоя́ть на часа́х стоя́ти на сті́йці /на ва́рті/; стоя́ть над душо́й стоя́ти над ши́єю; стоя́ть одно́й ного́й в гробу́ пря́сти на тонку́, диви́тися в я́му, бу́ти на Бо́жій доро́зі; стоя́ть пе́ред угро́зой ги́бели ви́сі́ти на волоску́; стоя́ть под ружьём стоя́ти /не́сти́ ка́ру/ під збро́єю; стоя́ть по кома́нде „сми́рно” = стоя́ть навытяжку; стоя́ть поперёк доро́ги ще заступа́ти /перепиня́ти/ доро́гу кому; стоя́ть столбо́м (про куряву) кури́тися; стоя́ть твёрдой ного́й тве́рдо стоя́ти; стоя́ть у корми́ла вла́сти трима́ти в рука́х кермо вла́ди; стои́т одно́й ного́й в моги́ле кто земле́ю па́хне від кого; сто́я сто́яч(к)и, навсто́ячки, навсто́йки; стоя́щий що /мн. хто/ стої́ть тощо, зму́шений /зда́тний/ просто́яти, зви́клий стоя́ти, фраз. поста́влений, розста́влений, опе́ртий, (де) вти́снутий /укли́нений/ куди, прикм. нерухо́мий, непору́шний, невідсту́пний, засти́глий /завме́рлий (на мі́сці), прикипі́ти (до мі́сця)/, образ. нена́че стовп, мов уко́паний, (про будівлю) зве́дений [стоя́щий на горе́ зве́дений на горі́], стил. перероб. стоя́вши, фраз. сторчови́й [стоя́щая волна́ сторчова́ хви́ля], (перед ким /про проблему/) ная́вний; стоя́щий бли́зко к кому набли́жений до кого; стоя́щий в дверя́х образ. вко́паний у две́рях; стоя́щий в оборо́не гото́вий /призна́чений, покли́каний/ борони́ти, оборо́нець, захисни́к; стоя́щий во главе́ (поста́влений) на чолі́; стоя́щий в о́череди зну́джений у че́рзі́; стоя́щий в строю́ ви́шикуваний, засти́глий у ла́ві, ПЕРЕН. гото́вий до бо́ю; стоя́щий вы́ше чего зда́тний ста́ти ви́ще від; стоя́щий голово́й за зда́тний покла́сти го́лову за; стоя́щий горо́й гото́вий стоя́ти стіно́ю, несхи́тний (як мур); стоя́щий гру́дью зда́тний стоя́ти як стіна́; стоя́щий ды́бом зди́блений; стоя́щий за что гото́вий борони́ти що; стоя́щий за спино́й схо́ваний за спи́ною; стоя́щий истука́ном / стоя́щий как извая́ние/ = стоя́щий столбом; стоя́щий коло́м настовбу́рчений; стоя́щий коло́м / стоя́щий ко́стью/ в го́рле як кі́стка в го́рлі; стоя́щий навы́тяжку ви́струнчений; стоя́щий над душо́й зви́клий стоя́ти над душе́ю; стоя́щий на какой /чьей/ доро́ге /стоя́щий на пути́/ 1. стил. перероб. ста́вши на який /чий/ шлях /сте́жку/, 2. ста́вши попере́к доро́ги кому, образ. на доро́зі; стоя́щий на за́дних ла́пках зви́клий стели́тися листо́м; стоя́щий на карау́ле поста́влений на сті́йку, вартови́й, стійковий; стоя́щий на коле́нях укля́клий; стоя́щий на краю́ моги́лы /стоя́щий одно́й ного́й в моги́ле/ вже припа́хлий земле́ю; стоя́щий на краю́ про́пасти ста́вши пе́ред прі́рвою; стоя́щий на ме́сте нерухо́мий, підтя́тий у ро́звитку; стоя́щий на о́череди чергови́й, насту́пний; стоя́щий на пе́рвом тощо ме́сте опини́вшися на пе́ршому тощо мі́сці; стоя́щий на какой платфо́рме визнаве́ць якої платфо́рми; стоя́щий на пози́циях стил. перероб. поділя́ючи пози́ції; стоя́щий на прико́ле мор. законсерво́ваний, рідко заприча́лений; стоя́щий на ра́вной ноге́ с за панібра́та з; стоя́щий на реа́льной по́чве опе́ртий на реа́льний ґрунт; стоя́щий на своём невідсту́пний від сво́го; стоя́щий на своём посту́ засти́глий на свої́й сті́йці́; стоя́щий на свои́х нога́х /стоя́щий на со́бственных нога́х/ опе́ртий на вла́сні но́ги; стоя́щий на́смерть гото́вий стоя́ти на смерть; стоя́щий на стра́же ста́вши на сторо́жі; стоя́щий на я́коре зая́корений; стоя́щий одно́й ного́й в гробу́ вже на Бо́жій доро́зі; стоя́щий особняко́м окре́мішній; стоя́щий пе́ред глаза́ми як живи́й пе́ред очи́ма; стоя́щий подбоче́нившись стил. перероб. ста́вши ру́ки в бо́ки; стоя́щий под пара́ми вже під па́рою; стоя́щий под ружьём поста́влений під збро́ю; стоя́щий по кома́нде „сми́рно” ви́струнчений; стоя́щий столбо́м 1. як стовп, нена́че вко́паний, стил. перероб. ста́вши як стовп, 2. (про дим) виго́нистий у не́бо, стовпо́м укли́нений у не́бо; стоя́щий торчко́м засти́глий сторчма́, поста́влений на́всторч; стоя́щий у вла́сти обтя́жений вла́дою; стоя́щий у поро́га чего ПЕРЕН. (зо́всім) близьки́й до чого, на поро́зі чого; стоя́щий чу́челом як опу́дало; легко́ стоя́щий (кінь) легки́й на нога́х; стоя́вший ОКРЕМА УВАГА; ПОСТОЯ́ТЬ постоя́ть за себя́ не да́ти себе́ скри́вдити, не да́ти дму́хати собі́ в ка́шу, посто́яти за се́бе; посто́й!, посто́й! стрива́й!, стрива́й!; ЗАСТОЯ́ТЬСЯ застоя́вшийся пересто́яний, за́сто́яний, засто́ялий, ОКРЕМА УВАГА |
ТВЁРДЫЙ ще не рідки́й, не газува́тий, підсил. тверди́й як залі́зо, (ґрунт) не м’яки́й, (сніг) затужа́вілий, (на дотик) туги́й, цупки́й, (горіх) міцни́й, (лад) наді́йний, пе́вний, (дух) непохи́тний, незла́мний, стійки́й, (курс) незмі́нний, (про підпору) непору́шний, (намір) невідкли́чний, (крок) упе́внений, (про ціни) ста́лий, (про знання) глибо́кий; і похідн.; с твёрдым хара́ктером, твёрдой нату́ры тверди́й на вда́чу; ТВЕРДЕ́ЙШИЙ ще тверди́й-тверді́сінький |
УДЕ́РЖИВАТЬСЯ (про мороз) трима́тися, не сла́бнути; уде́рживаться на нога́х ще зберіга́ти рівнова́гу; удерживающийся 1. = удерживаемый, 2. що /мн. хто/ трима́ється тощо, зда́тний трима́тися, ра́ди́й протрима́тися, прикм. ста́лий, трива́лий, тривки́й, стійки́й, (на воді) держки́й, (про ціни) тверди́й, (про бастіон) і да́лі невзя́тий; |
УСТАНА́ВЛИВАТЬ (ставити) ще станови́ти, (факти) виявля́ти, з’ясо́вувати, галиц. усті́йнювати, (опіку) уряджа́ти, (ціну) визнача́ти, (закон фізики) відкрива́ти, (зв’язок) 1. знахо́дити, 2. нав’я́зувати, нала́годжувати, (стосунки) започатко́вувати, пого́джуватися ма́ти, (лад) запрова́джувати, (порядок) наво́дити, (антену) спору́джувати; устана́вливать о́чередь сте́жити за чим, догляда́ти чого; устана́вливать связь с кем образ. перекида́ти місто́к до кого; УСТАНА́ВЛИВАТЬСЯ (про моди) виробля́тися; устана́вливающий що /мн. хто/ встано́влює тощо, зви́клий станови́ти, ра́ди́й установи́ти, за́йня́тий стано́вленням тощо, з’ясо́вувач, усті́йнювач, відкрива́ч, запрова́джувач, спору́джувач, інсталя́тор, устано́вник, засно́вник, фунда́тор, прикм. устано́вчий, інсталяці́йний, встано́влювальний, усті́йнювальний, уря́джувальний, засно́вувальний, визна́чувальний, вия́влювальний, відкрива́льний, відшу́кувальний, започатко́вувальний, виро́блювальний, нав’я́зувальний, спору́джувальний, запрова́джувальний, налаго́джувальний; устана́вливающий величину́ стил. перероб. визнача́ючи величину́; устана́вливающий взаимосвя́зь зда́тний знайти́ взаємозв’язо́к; устана́вливающий торго́вые отноше́ния ра́ди́й ма́ти торгове́льні стосу́нки; устана́вливающий опе́ку стил. перероб. уряджа́ючи опі́ку; устана́вливающий о́чередь догля́да́ч че́рги́; устана́вливающий причи́ны за́йня́тий ви́явленням причи́н; устана́вливающий разме́ры за́йня́тий ви́значенням ро́змірів; устана́вливающий связь 1. відкрива́ч зв’язку́, 2. стил. перероб. нав’я́зуючи конта́кт; устана́вливающий телефо́н устано́вник /за́йня́тий встано́вленням/ телефо́ну; устанавливающийся/устанавливаемый ста́влений, стано́влений, встано́влюваний, усті́йнюваний, уря́джуваний, засно́вуваний, визна́чуваний, вия́влюваний, відкри́ваний, відшу́куваний, започатко́вуваний, виро́блюваний, нав’я́зуваний, спору́джуваний, запрова́джуваний, налаго́джуваний; УСТАНОВИ́ТЬ галиц. устійни́ти, (строки) розписа́ти; тру́дно установить фраз. ва́жко сказа́ти; установить дру́жеские отноше́ния побут. ста́ти на близьку́ но́гу; установить конта́кт сконтактува́тися; установить очерёдность нала́годити хід черги́; установить с несомне́нностью встанови́ти без кри́хти су́мніву; УСТАНОВИ́ТЬСЯ ще устабілізува́тися, образ. зайти в норму; установи́лся тако́й обы́чай так повело́ся; установи́вший, установи́вшийся ОКРЕМА УВАГА; установи́вшийся уста́лений, устабілізо́ваний, (порядок) узвича́єний, заве́дений, прикм. ста́лий, незмі́нний, немінли́вий, тривки́й, стійки́й; |
ЧАСОВО́Й (хто) стійкови́й, стійка́р, сті́йчик; по часовой стре́лке ще за со́нцем; про́тив часовой стре́лки про́ти /навпаки́, навспа́к/ со́нця. |
ШАТА́ТЬСЯ (без діла) ще походе́ньки справля́ти; шата́ющийся 1. що /мн. хто/ хита́ється тощо, хи́таний, схи́льний хита́тися, вже захи́таний, прикм. хитли́вий, хитки́й, хибки́й, хилитки́й, нестійки́й, рідко хита́вий, 2. шастающий; ЗАШАТА́ТЬСЯ 1. коротк. заколоти́тись і похідн.; ОТШАТНУ́ТЬСЯ ще відцура́тися; отшатну́вшийся зму́шений відсахну́тися, ОКРЕМА УВАГА |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Полуустойчивый – напівстійки́й, |
Равновесие – рівнова́га, -ги; (устойчивое) стійка́ рівновага. |
Стойка –
1) стоя́ння, -ння, сті́йка, -ки, сто́янка, -ки; 2) (подпорка) підпо́ра, -ри, підпі́рка, -ки; 3) (в магазине) прила́вок, -вка. |
Устойчивость – ста́лість, -лости, сті́йкість, -кости. Устойчивое равновесие – стійка́ рівнова́га. |
Устойчивый – ста́лий, -а, -е, стійки́й, -а́, -е́, трива́лий, -а, -е. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Водостойкий – водостійки́й. |
Водостойкость – водості́йкість (-кости). |
Запас – запа́с (-су); • з. неприкосновенный – з. неза́йманий; • з. прочности, коефициент проч. – сучи́нник мі́цности; • з. устойчивости – с. сті́йкости. |
Малоустойчивый – малостійки́й. |
Материал – матерія́л (-лу); • м. воскообразный – м. воскува́тий; • м. горючий – м. пальни́й; • м. губкообразный – м. губкува́тий; • м. густой (изолирующий) – м. густи́й; • м. для позолоты – золоти́ло; • м. дубильный – м. чинбови́й; • м. жирный (изоляционный) – м. масни́й; • м. изоляционный – м. ізоляці́йний, ізоля́ція; • м. ископаемый – м. копа́льний; • м. лесной – м. лісови́й; • м. липкий – м. липки́й; • м. набивочный – м. щільни́чний; • м. н. (в печах) – м. хутрівни́й; • м. несгораемый – м. неспале́нний; • м. обверточный – м. обгортко́вий; • м. облицовочный – личкови́ння; • м. обтирочный – м. обтира́льний; • м. огнестойкий, огнеупорный – м. вогнетривки́й; • м. осветительный – м. осві́тлювальний; • м. перевязочный – м. в’яза́льний; • м. пиленый – м. пи́ляний; • м. поделочный – м. виробко́вий, вирібни́й; • м. подсобный – м. допомічни́й; • м. полужидкий (изоляционный) – м. напіврідки́й; • м. смазочный – масти́ло; • м. строительный – м. будівни́й; • м. сцепляющий – м. зчіпни́й; • м. сырой – м. сирови́нний; • м. увязочный – м. ув’я́зувальний; • м. упаковочный – м. пакува́льний; • м. упругий (изоляционный) – м. пружни́й; • м. установочный – м. установни́й, монта́жний; • м. устойчивый – м. стійки́й; • м. шлифовальный – м. шліфува́льний; • м. шпаклевочный – шпадли́во. |
Морозостойкий – морозостійки́й. |
Морозостойкость – морозості́йкість (-кости). |
Морозоустойчивый – морозостійки́й. |
Нестойкий – нестійки́й. |
Нестойкость – несті́йкість (-кости). |
Неустойчивость – несті́йкість (-кости); • н. хим. – нетри́вкість (-кости). |
Неустойчивый – нестійки́й; • н., хим. – нетривки́й. |
Облицовка (предмет) – личко́вання; • о. (процесс) – личкува́ння; • о. бетонная – оббетоно́вання; • о. изразчатая – кахльо́вання; • о. каменная – обкамено́вання; • о. кирпичная – обцегло́вання; • о. огнестойкая – личкова́ння вогнестійке́; • о. поверхностная – л. поверхне́ве; • о. тесовая – л. тесове́; • о. цементная – обцементо́вання. |
Огнестойкий – вогнестійки́й. |
Огнестойкость – вогнесті́йкість (-кости). |
Положение – поло́ження; • п. вертикальное – п. прямови́сне; • п. географическое – п. географі́чне; • п. горизонтальное – п. позе́ме; • п. конечное – п. кінце́ве; • п. крайнее – п. гра[я]ни́чне; • п. мертвое – п. ме́ртве; • п. наклонное – п. похи́ле; • п. начальное – п. початко́ве; • п. неестественное – п. незвича́йне; • п. неустойчивое – п. нестійке́; • п. нулевое – п. нульове́; • п. опасное – п. небезпечне́; • п. отвесное – п. прямови́сне; • п. переходное – п. перехідне́; • п. смещенное – п. зсу́нуте; • п. среднее – п. сере́днє; • п. урочное – робі́тні но́рми; • п. устойчивое – п. стійке́. |
Полуустойчивый – напівстійки́й. |
Порода – поро́да; • п. авгитовая – п. авгіто́ва; • п. боковая – п. бічна́; • п. вязкая – п. в’язка́; • п. горная – п. гірська́; • п. кварцевая – п. кварцова́; • п. коренная – матери́к (-ка́); • п. крупозернистая – поро́да грубнозерня́ста; • п. мелкозернистая – п. дрібнозерня́ста; • п. мягкая – п. м’яка́; • п. нарушенная – п. пору́шена; • п. обламочная – окруше́нець (-нця); • п. осадочная – по́клади осадо́ві; • п. плотная – п. густа́; • п. пустая – п. поро́жня; • п. роговообманковая – п. рогосвітне́ва; • п. слоистая (пластовая) – п. верствува́та; • п. твердая – п. тверда́; • п. устойчивая – п. стійка́; • п. хвойная (дерева) – п. шпилькова́, глице́ва. |
Постройка – буді́вля; • п. (каменная) – кам’яни́ця; • п. (процесс) – будува́ння, побудува́ння; • п. глинобитная – то́птанка; • п. глиномятная – б. валько́вана; • п. капитальная – б. капіта́льна; • п. легкая – б. легка́; • п. монументальная – б. монумента́льна; • п. надшахтная – б. надшахто́ва; • п. набивная, глинобитная – то́птанка; • п. огнестойкая – б. вогнестійка́; • п. песчанобитная – піското́птанка, б. пісковалько́вана; • п. подшахтная – коша́ра; • п. хозяйственная – б. господа́рча. |
Работа – робо́та; • р. (труд) – пра́ця; • р. авральная – р. авра́льна; • р. аккордная – р. ако́рдна; • р. ажурная – р. мере́жна; • р-ты берегоукрепительные – р. берегокрі́пна; • р-ты бетонные – р. бетоно́ва; • р. вентиляционная – р. прові́трювальна; • р. взрывная – р. висадна́; • р. врубовая – р. зарубна́; • р. выправительная, исправление – р. виправна́; • р. вычислительная – р. обчисло́ва; • р. двукрылая, горн. – р. двобі́чна; • р. двусторонняя – р. двобі́чна; • р. дерновая – р. дернова́; • р. дневная – р. де́нна; • р-ты железобетонные – р-та залізобето́нна; • р. землекопная – р. землеко́пна; • р. земляная – р. земляна́; • р-ты инженерные – р. інжене́рна; • р. кайловая – р. кайлова́; • р-ты каменные – р. кам’яна́; • р-ты каменепод’емные – р. каменевитяга́льна; • р-ты карчепод’емные – р. корчовитяга́льна; • р. кирковая – р. дзьобако́ва; • р. клиновая – р. клинова́; • р. котельная – р. казано́ва; • р-ты кровельные – р. покріве́льна; • р-ты кузнечные – р. кова́льська; • р. кустарная – р. доморо́бна; • р. ледокольная – р. кригола́мна; • р. лопатная, горн. – р. лопа́тна; • р. механическая – р. механі́чна; • р-ты малярные – р. фарба́рська; • р-ты малярно-кровельные – р. фарба́рсько-покріве́льна; • р. монтажная – р. монта́жна; • р. наборная, тип. – р. склада́льна; • р. на чистую – р. чистова́; • р. неустойчивая – р. нестійка́; • р. ночная – р. нічна́; • р-ты овражные – р. ярова́; • р-ты оклейные – р. обкле́йна; • р. олеографическая – р. олеографі́чна; • р-ты ортовые, горн. – р. хрещико́ва; • р. осушительная – р. висушна́; • р. отдельная – р. обробна́; • р. очистная – р. очисна́; • р. параллельная (машин) – р. рівнобі́жна; • р-ты плотничьи – р. тесля́рська; • р. подготовительная – р. підгото́вча; • р. поденная – р. поде́нна, поде́нщина; • р. подчистная, горн. – р. підчисна́; • р. полезная – р. кори́сна; • р. порохострельная – р. пороховисадна́; • р. резная – р. різьба́рська; • р-ты ремонтные – р. ремо́нтна; • р. ручная – р. ручна́; • р-ты свайные – р. пальова́; • р. сдельная – р. закладна́; • р-ты скалоуглубительные – р. скельозаглибна́; • р. совместная – р. суку́пна; • р-ты спасательные – р. рятівна́; • р. стекольная – р. скля́рська; • р. столярная – р. столя́рська; • р. токарная – р. тока́рська; • р.-ты установочные – р. установна́; • р. фанерная – р. форні́рна; • р. формовочная, формовка – р. формівна́; • р-ты фашинные – р. тарасо́ва; • р. форсированная – р. підси́лена; • р. холостая – р. я́лова; • р-ты штукатурные – р. тинька́рська. |
Равновесие – рівнова́га; • р. неустойчивое – р. нестійка́; • р. тепловое – р. теплова́; • р. устойчивое – р. стійка́. |
Сооружение – спору́да; • с. (процесс) – спору́джування, спору́дження; • с. водоочистительное – спору́да водочи́сна; • с. водостеснительное – с. водостісна́; • с. гражданское – с. циві́льна; • с. дренажное – с. дрена́жна; • с. искусственное – с. шту́чна; • с. каменное – с. кам’яна́; • с. массивное – с. маси́вна; • с. монолитное – с. монолі́тна; • с. монументальное – с. монумента́льна; • с. очистительное – с. очисна́; • с. приморское – с. примо́рська; • с. техническое – с. техні́чна; • с. станционное – с. стаці́йна; • с. устойчивое – с. стійка́; • с. фашинное – с. тарасо́ва. |
Стойкий – стійки́й. |
Стойкость – сті́йкість (-кости). |
Строение, постройка – буді́вля; • с. (устройство, конструкция) – будо́ва; • с. (здание) – буди́нок (-нку); • с. верхнее (моста) – верхобудо́ва; • с. внутреннее – будо́ва вну́трішня; • с. многоугольное – буді́вля многоку́тна; • с. надсводное – буді́вля надсклепі́нна; • с. нижнее – б. спі́дня, ни́жня; • с. н. (моста) – низобудо́ва; • с. огнестойкое – буді́вля вогнестійка́; • с. плотное – будо́ва щі́льна; • с. прибрежное – буді́вля побере́жна; • с. пролетное – б. прогі́нна. |
Строительство – будівни́цтво; • с. бетонное – бетонобудівни́цтво; • с. огнестойкое – б. вогнестійке́. |
Теплостойкий – теплостійки́й. |
Теплостойкость – теплості́йкість (-кости). |
Устойчивость (сооружения) – сті́йкість (-кости); • у. (материалов) – витрива́лість (-лости). |
Устойчивый (о сооружении) – стійки́й; • у. (о работе) – станівки́й; • у. (материал) – витрива́лий. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Держаться
• В чём душа [только] держится; чуть душа держится (разг.) – тільки душа в тілі; (фам.) тільки живий та теплий. • Держаться вместе – гурту (купи, громади) триматися (держатися); триматися (держатися) разом (укупі). • Держаться в стороне – триматися осторонь; бути осторонь. • Держаться до последнего – триматися (битися) до упаду (до кінця, до скону). • Держаться друг за друга – триматися (держатися) один одного (один за одного, за другого). • Держаться заодно – тримати з ким; в один гуж тягти з ким. • Держаться золотой середины – триматися (держатися) золотої середини. Добре все по мірі. Пр. Не крути, бо перекрутиш. Пр. Гляди та й не проглядись, купуй та й не прокупись. Пр. [Наперед не виривайся, ззаду не зоставайся, середини держись. Пр.] • Держаться зубами за что (перен.) – триматися (держатися) зубами чого, за що. • Держаться настороже, начеку – бути насторожі (напоготові); бути обережним; (іноді) бути сторожко з ким. • Держаться особняком – триматися окремо (осібно, самотньо, відлюдно); уникати людей (товариства). • Держаться правила – дотримувати(ся) правила. • Держаться своего – триматися свого; свого не кидати(ся). • Держаться скромно – поводитися скромно. • Держаться твёрдо, стойко – триматися твердо, непохитно, стійко; (іноді) кріпитися. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
бето́н бето́н,-ну (будівельний матеріял, виготовлений зі суміші піску, жорстви, скаллі і зв’язних – цементу) б. арми́рованный бето́н зармо́ваний [риштунко́вий] б. быстротверде́ющий бето́н швидкотве́рдний [швидкотужа́вний] б. водоупо́рный бето́н водотривки́й б. высокопро́чный бето́н високоміцни́й [сильноміцни́й] б. грави́йный бето́н жо́рствинний [нарінко́вий, граві́йний] б. жаросто́йкий бето́н жаростійки́й [жаротривки́й] б. жи́рный бето́н масни́й б. известко́вый бето́н вапня́ний б. керамзи́товый бето́н керамзи́тний б. лито́й бето́н ли́тий б. облегчённый бето́н поле́гшений б. пло́тный бето́н щільни́й б. по́ристый бето́н порува́тий б. присково́й бето́н випри́сковий б. сбо́рный бето́н збірни́й б. сверхпро́чный бето́н надміцни́й б. то́щий бето́н пісни́й б. тяжёлый бето́н важки́й б. шла́ковый бето́н жужеле́вий б. яче́истый бето́н ніздрюва́тий [порува́тий] |
ветроусто́йчивость вітрості́йкість,-кости |
виброусто́йчивость вібрості́йкість,-кости |
влагоусто́йчивый вологостійки́й |
водосто́йкий водостійки́й |
водоусто́йчивый водостійки́й |
глазу́рь поли́ва,-ви, скли́во,-ва (стоп глини, битого скла, польового шпату, залізної руди, склисте покриття на керамічних виробах, закріплене випалом, яке надає їм блиску, непроникности) г. атмосфероусто́йчивая поли́ва атмосферостійка́ г. грунтова́я поли́ва ґрунтова́ г. декорати́вная поли́ва декорати́вна г. ма́товая поли́ва ма́това [тьмя́на] г. покро́вная поли́ва покривна́ г. свинцо́вая поли́ва плю́мбієва [оли́в’яна] г. текстури́рованная поли́ва текстуро́вана г. тугопла́вкая поли́ва важкотопка́ г. фая́нсовая поли́ва фая́нсова г. фритто́ванная поли́ва фрито́вана г. цветна́я поли́ва кольоро́ва г. цеоли́товая поли́ва цеолі́това |
дуга́ дуга́,-ги́, лук,-ка д. во́льтовая дуга́ во́льтова д. враща́ющаяся дуга́ оберто́ва д. вспы́хивающая дуга́ спала́хувальна д. кру́га дуга́ кру́га д. неусто́йчивая дуга́ нестійка́ д. окру́жности дуга́ ко́ла д. перемежа́ющаяся дуга́ переміжна́ д. пла́менная дуга́ полумене́ва д. рефле́кторная дуга́ рефле́кторна д. сва́рочная дуга́ зва́рювальна д. усто́йчивая дуга́ стійка́ д. электри́ческая дуга́ електри́чна |
запа́с запа́с,-су, резе́рв,-ву з. воды́ запа́с води́ з. золото́й запа́с золоти́й з. мо́щности запа́с поту́жности з. надёжности запа́с наді́йности з. неприкоснове́нный запа́с недото́рканий з. про́чности запа́с мі́цности з. усто́йчивости запа́с сті́йкости |
зда́ние буди́нок,-нку; буді́вля,-лі, будо́ва,-ви з. администрати́вное буди́нок адміністрати́вний з. жило́е буди́нок житлови́й [помешкане́вий] з. промы́шленное буди́нок промисло́вий з. рудни́чное буді́вля копа́льнева з. сейсмосто́йкое буді́вля сейсмостійка́ з. силово́е буді́вля силова́ з. фабри́чное буді́вля фабри́чна |
износосто́йкий зносотривки́й, зносостійки́й |
износосто́йкость зносотри́вкість,-кости, зносості́йкість,-кости |
кислосто́йкость кислості́йкість,-кости |
кислотосто́йкий кислостійки́й |
констру́кция констру́кція,-ції к. авиацио́нная констру́кція авіяці́йна к. бескарка́сная констру́кція безкарка́сна к. ветросто́йкая констру́кція вітростійка́ к. взрывобезопа́сная констру́кція вибухобезпе́чна к. вибропоглоща́ющая констру́кція вібропоглина́льна к. выдвижна́я констру́кція висувна́ к. ги́бкая констру́кція гнучка́ к. деревя́нная констру́кція дерев’я́на к. железобето́нная констру́кція залізобето́нна к. жёсткая констру́кція жорстка́ [шти́вна] к. ка́менная констру́кція кам’яна́ к. карка́сная констру́кція карка́сна к. клёпаная констру́кція кле́пана [нюто́вана] к. кованосварна́я констру́кція кованозварна́ к. листова́я констру́кція листова́ [а́ркушева] к. листосварна́я констру́кція аркушезварна́ к. металли́ческая констру́кція метале́ва к. моноли́тная констру́кція монолі́тна к. несу́щая констру́кція трима́льна к. опо́рная констру́кція опо́рна к. пневмати́ческая констру́кція пневмати́чна к. подде́рживающая констру́кція підтри́мувальна к. преднапряжённая констру́кція попередньонапру́жена к. прокатносварна́я констру́кція вальцівнозварна́ к. простра́нственная констру́кція просторо́ва к. решётчатая констру́кція ґратча́ста к. сва́йная констру́кція пальова́ [на па́лях] к. сварна́я констру́кція зварна́ [зварова́] к. составна́я констру́кція скла́дена к. стати́чески неопредели́мая констру́кція стати́чно неви́значена к. стержнева́я констру́кція стрижне́ва [стержне́ва] к. строи́тельная констру́кція будіве́льна к. тонкосте́нная констру́кція тонкості́нна к. цельнолита́я констру́кція суцільноли́та к. штампосварна́я констру́кція штампозва́рна к. щитова́я констру́кція щитова́ |
коррозиеусто́йчивый корозієстійки́й |
кра́ска фа́рба,-би к. акваре́льная фа́рба акваре́льна к. водосто́йкая фа́рба водостійка́ к. вытравна́я фа́рба вищавна́ к. декорати́вная фа́рба декорати́вна [оздо́бна] к. кле́евая фа́рба клеєва́ к. ку́бовая фа́рба ку́бова, ка́лія,-лії (нерозчинна органічна фарба яскраво- синього кольору) к. лю́стровая фа́рба лю́строва к. маля́рная фа́рба маля́рна к. ма́сляная фа́рба олі́йна к. ма́товая фа́рба ма́това [тьмя́на] к. надглазу́рная фа́рба надполи́вна к. светя́щаяся фа́рба світна́ к. силика́тная фа́рба силіка́тна к. теплочувстви́тельная фа́рба теплочутли́ва к. эма́левая фа́рба скли́цева [ема́лева] к. эмульсио́нная фа́рба емульсі́йна |
красносто́йкость червоності́йкість,-кости |
лаби́льность лабі́льність,-ности, несті́йкість,-кости, рухли́вість,-лости |
лаби́льный нестійки́й, хитки́й, рухли́вий, лабі́льний |
маслосто́йкий оливостійки́й; олієстійки́й |
материа́л матерія́л,-лу м. абрази́вный матерія́л абрази́вний м. анизотро́пный матерія́л анізотро́пний (з неоднаковістю фізичних властивостей у різних напрямах) м. антифрикцио́нный матерія́л антифрикці́йний [протитертьо́вий] м. взрывча́тый матерія́л вибухо́вий м. водосто́йкий матерія́л водостійки́й м. волокни́стый матерія́л волокнува́тий м. вя́жущий матерія́л зв’язни́й м. горю́чий матерія́л пальни́й [горю́чий] м. доро́жный матерія́л доро́жній м. древе́сный матерія́л дереви́нний м. дуби́льный матерія́л чиньбови́й м. жаропро́чный матерія́л жароміцни́й м. заполня́ющий матерія́л заповня́льний (для заповнення чогось) м. звукоизоляцио́нный матерія́л звукоізоляці́йний м. изоляцио́нный матерія́л ізоляці́йний м. изотро́пный матерія́л ізотро́пний (з однаковими фізичними властивостями в усіх напрямах) м. ископа́емый матерія́л викопни́й м. керами́ческий матерія́л керамі́чний м. кислотосто́йкий матерія́л кислототривки́й м. компози́тный арх. матерія́л компози́тний м. композицио́нный матерія́л композиці́йний м. конструкцио́нный матерія́л конструкці́йний м. крепёжный матерія́л кріпи́льний м. кро́вельный матерія́л покріве́льний [дахови́й] м. ла́зерный матерія́л ла́зерний м. лито́й матерія́л відливни́й м. масти́чный речови́на масти́льна [нама́щувальна] м. металли́ческий матерія́л метале́вий м. металлокерами́ческий матерія́л металокерамі́чний м. многосло́йный матерія́л багатошаро́вий м. наби́вочный матерія́л щільни́чний м. несгора́емый матерія́л вогнетривки́й м. нетка́нный матерія́л нетка́ний м. оби́вочный матерія́л оббивни́й м. облицо́вочный матерія́л личкува́льний м. огнеупо́рный матерія́л вогнетривки́й м. ортотро́пный матерія́л ортотро́пний м. отде́лочный матерія́л оздо́блювальний м. пласти́ческий матерія́л пласти́чний м. поде́лочный матерія́л виробни́й [виробко́вий, вирібни́й] м. подсо́бный матерія́л допомі́жни́й м. полиме́рный матерія́л поліме́рний м. полупроводнико́вый матерія́л напівпровіднико́вий м. по́ристый матерія́л порува́тий [шпари́стий] м. пьезоэлектри́ческий матерія́л п’єзоелектри́чний м. слои́стый матерія́л шарува́тий, ламіна́т,-ту м. сма́зочный масти́ло,-ла, матерія́л масти́льний м. стекловолокни́стый матерія́л скловолоко́нний м. строи́тельный матерія́л будіве́льний м. тампона́жный матерія́л ущі́льнювальний [затичко́вий] м. теплоизоляцио́нный матерія́л теплоізоляці́йний [теплоізолюва́льний] м. тканево́й матерія́л ткани́нний м. тугопла́вкий матерія́л важкорозто́пний м. упако́вочный матерія́л пакува́льний м. уплотня́ющий матерія́л ущі́льнювальний м. упру́гий матерія́л пру́жни́й м. устано́вочный матерія́л устано́вний [монта́жний] м. формо́вочный матерія́л формови́й м. фрикцио́нный матерія́л фрикці́йний [тертьови́й] м. шлифова́льный матерія́л шліфува́льний м. электроизоляцио́нный матерія́л електроізоляці́йний |
мета́лл мета́л,-лу (речовина з металічним блиском, ковкістю та значною електро- і теплопровідністю) м. акти́вный мета́л акти́вний м. безуса́дочный мета́л неосідни́й м. благоро́дный мета́л дорогоці́нний [шляхе́тний] м.-диэле́ктрик-полупроводни́к [М-Д-П] мета́л-діеле́ктрик-напівпровідни́к, М-Д-Н м. защи́тный мета́л захисни́й м. ка́таный мета́л звальцьо́ваний м. ко́вкий мета́л ковки́й м. корроди́рующий мета́л корозі́йний м. коррозионносто́йкий мета́л корозієстійки́й м. лёгкий мета́л легки́й (з густиною – ρ < 5 г/см3) м. легкопла́вкий мета́л легкото́пний м. листово́й мета́л аркуше́вий м. лито́й мета́л ви́литий [вили́ваний, виливни́й] м. пирофо́рный мета́л пірофо́рний [самозайми́стий] м. полублагоро́дный мета́л напівшляхе́тний м. приса́дочный мета́л присадни́й [присадко́вий] м. рафини́рованный мета́л зрафіно́ваний [очи́щений] м. ре́дкий мета́л рі́дкісний м. редкоземе́льный мета́л рідкісноземе́льний, лантано́їд м. саморо́дный мета́л саморо́дний м. тугопла́вкий мета́л важкото́пний [важкото́пкий] м. тяжёлый мета́л важки́й (з густиною – ρ > 5 г/см3) м. ферромагни́тный мета́л феромагне́тний м. цветно́й мета́л кольоро́вий м. чёрный мета́л чо́рний м. щёлочноземе́льный мета́л лужноземе́льний (кальцій, стронцій, барій – Ca, Sr, Ba) м. щёлочно́й мета́л лу́жний (літій, натрій, калій, рубідій, цезій – Li, Na, K, Rb, Cs) |
морозосто́йкий [морозоусто́йчивый] морозостійки́й, холодостійки́й |
непостоя́нный 1. непості́йний 2. неста́лий, нестійки́й, хитки́й 3. мінли́вий |
непостоя́нство 1. непості́йність,-ности 2. неста́лість,-лости, несті́йкість,-кости 3. мінли́вість,-вости |
несто́йкий нестійки́й, нетривки́й |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)