Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 28 статей
Запропонувати свій переклад для «баранчик»
Шукати «баранчик» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бара́шек, зоол. – баране́ць (р. -нця́), бара́нчик, баранча́ (р. -ча́ти), бараня́, ягня́, ягня́тко.
Бека́с, зоол. – вівча́рик, баране́ць, бара́нок, бара́нчик, кректу́н, полежа́нь, бека́с.
Бя́ша, бя́шка – бара́нчик, ягня́тко, би́рочка.
За́яц –
1) за́єць (р. за́йця), диал.: за́янець (-нця), заю́к (р. зайка́), сплюх (-ха), крива́к, довгоу́х; (заяц-беляк) біля́к.
• -яц-русак – за́єць сі́рий;
2) (пена на волне) баране́ць (-нця́), бара́нчик, ку́чер (-ря) (обычн. во мн. ку́чері);
3) (перен.: безбилетн. пассажир) за́єць.
• Ехать -цем – ї́хати за́йцем, зайцюва́ти.
• За двумя -ми погонишься – ни одного не поймаешь – двох зайці́в пожене́ш – жа́дного (ні о́дного) не дожене́ш; хто два за́йці го́нить, жа́дного не здого́нить (Номис).

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Баранчик (гайка) – бара́нчик (-ка), баране́ць (-нця́).
Барашек, баранчик – бара́нчик (-ка), баране́ць (-нця́).
Барашковая гайка, барашек – бара́нчик (-ка), баране́ць (-нця́).
Гайка – му́тра;
• г. барашковая – бара́нчик (-ка), баране́ць (-нця́);
• г. быстросмыкающаяся – хуткозлу́чник (-ка) рука́вний;
• г. дифференциальная – му́тра диференція́льна;
• г. деревянная – м. дерев’я́на;
• г. зажимная – м. затискна́;
• г. нажимная – м. натискна́;
• г. промежуточная – м. проміжна́;
• г. раз’емная – м. розніма́на;
• г. рогатая (в сноповяз.) – м. рога́та;
• г. рукавная – м. рука́вна;
• г. свертная, быстросмыкающаяся – хуткозлучни́к рука́вний;
• г. скользящая – м. пересувна́;
• г. соединительная – м. злучна́;
• г. тарелкообразная – м. тарілкува́та;
• г. тычковая – м. коронко́ва;
• г. установочная – м. установна́;
• г. шайбообразная – м. шайбува́та;
• г. шестигранная – м. шостигранча́ста;
• г.-направитель – м.-напрямни́ця.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Барашек
• Барашек в бумажке (устар.) – хабар; хапанка; (застар.) базаринка; кука в руку. [Він хапанкою живе. Сл. Ум. Ти базаринку любиш брати… Котляревський.]
• Барашки на воде – баранці (зайчики, кучері) на воді.
• Барашки на небе – баранці [на небі]; кучеряві (волохаті) хмарки.
• Барашком волосы – кучерявий, як баран(чик).
Волк
• Быть волком – бути вовком; вовкувати.
• Волк в овечьей шкуре (перен. книжн.) – вовк в овечій (у баранячій) шкурі (кожушині). Дивиться лисицею, а думає вовком. Пр. Хоч одягне вовк і овечу шкуру, а все вовком буде. Пр. Добрий, як баранчик, тільки по-вовчому виє. Пр. Пізнать вовка хоч у баранячій шкурі. Пр.
• Волка в пастухи поставили – будуть усі вівці цілі, коли вовк за пастуха. Пр. Лихо вовкові — замкнули його між вівці. Пр. Погано тим вівцям, де вовк за пастуха. Пр. Біда вівцям, де вовк пастушить. Пр. Замкнув вовка межи вівці, — нехай тюрму знає! Пр.
• Волка ноги кормят – вовка ноги годують (живлять) [а пса кості]. Пр. Якби все вовк лежав, то вже б досі й здох. Пр. Вовк лежачи не утне. Пр.
• Волк и из счёту овец крадёт – вовк і з ліку (і лічене, і лічені вівці) бере (хапає, візьме). Пр. Вовк і раховані вівці бере. Пр.
• Волк и каждый год линяет, да обычая не знает (а все сер бывает) – вовк линяє, а натури не міняє. Пр. Вовк старіє, але не добріє. Пр. Каплавуху (капловуху) хоч родзинками годуй, а все буде каплавуха (капловуха). Пр. Побий на бісові ліс, то все з біса буде біс. Пр.
• Волки сыты и овцы целы – вовк ситий і вівця (коза) ціла. Пр. І кози ситі, і сіно ціле. Пр. Щоб мені вовк цілий і баран ситий. Пр. Щоб вовк був ситий і баран цілий. Пр.
• Волков бояться — в лес не ходить – вовків (вовка) боятися — в ліс не ходити (не йти). Пр. Як вовка бояться, так і в ліс не йти. Пр. Боявшися вовка, в лісі не бувать (й без грибів бути). Пр.
• Волком выть (разг.) – вовком вити; скиглити (скімлити, скавулити, скав(у)чати, квилити).
• Волком глядеть, смотреть, посмотреть на кого – як вовк (вовком, як звір, звіром) дивитися, подивитися (глянути, поглянути…) на кого; вовкувато дивитися, подивитися (глянути, поглянути…) на кого; дзизом (зизим оком) дивитися, подивитися на кого; (тільки докон.) визвіритися на кого. [Чого ви на мене визвірились? Старицький.]
• Как волка ни корми, [он] всё в лес смотрит – вовка хоч як годуй (скільки не годуй), а він у ліс дивиться. Пр. Вовка щось усе до лісу тягне. Пр. Вовча натура в ліс тягне. Пр. Вовка в плуг, а він у луг. Пр.
• Много волков – багато вовків; (розм.) звірно.
• Мы о волке, а он за гумном – за вовка помовка, а вовк у хату. Пр. Про вовка помовка, а вовк тут. Пр. Про вовка річ, а вовк навстріч. Пр. На вовка помовка, а вовк і в хату суне. Пр. Про вовка помовка, а вовк і вродивсь (а вовк у кошарі). Пр.
• Не за то волка бьют, что сер, а за то, что овцу съел – не за те вовка б’ють, що він сірий, а за те, що вівцю з’їв. Пр. Не за те вовка б’ють, що сиру нема, але що вівцю з’їв. Пр. Не за те бито, що ходила в жито, а за те, що дома не ночувала. Пр.
• Отольются волку овечьи слёзки (кошке мышкины слёзки) – віділлються вовкові овечі (кобилячі) сльози. Пр. Одізвуться вовкові овечі (коров’ячі) слізки. Пр. Тривай, це йому рогом (боком) вилізе. Пр. Прийде і на пса колись зима. Пр.
• С волками жить, по-волчьи выть – з вовками жити, по-вовчому вити. Пр. З вовком жити, вовком бути (по-вовчому вити). Пр. Попав між вовків (між вовки) — вий по-вовчому (по-вовчи). Пр. Попав між собак (між собаки), — не хоч гавкать — мовчи, а все-таки хвостом крути. Пр. В яке стадо залетів, так і крякай (каркай). Пр. Між воронами — будь вороною, між солов ями — співай солов’єм. Пр. Убрався між ворони, і крякай, як вони. Пр. На чиєму возі їдеш, того й пісню співай. Пр. Чий хліб їси, під того дудочку й скачи. Пр. На чиєму току молотять, тому й хліб возять. Пр. На чиєму возі сидіти, того й волю волити. Пр. Між вовками вий по-вовчи, між свиньми (свинями) хрюкай по-свинячи. Пр.
• Серый волк – сірий вовк; (поет.) (вовк-)сіроман(ець).
• Старый, стреляный, травленый волк (перен.) – бачив ((лок.)видів) світа; з світа (з світу) чоловік; бувалий у бувальцях.
• Таскал волк — потащили и волка – носив вовк — понесуть і вовка. Пр. Носив вовк козу, аж і вовка понесли. Пр. Носив вовк вівці (овець) — понесли вже й вовка. Пр. Ловив вовк, ловив, а колись і вовка зловлять. Пр. Носить вовк, носить, а колись і вовка винесуть. Пр. Бере, бере вовк, та й вовка візьмуть. Пр. Ловить вовк, ловить, а як вовка спіймають — шкуру здеруть. Пр.
• Упрямая овца волку корысть – уперта (вередлива) коза вовкові користь. Пр. Уперте теля вовкові користь. Пр.
Овечий
• Волк в овечьей шкуре (шубе) (перен. книжн.) – вовк в овечій (у баранячій) шкурі (кожушині); вовк за вівцю перебрався. Дивиться лисицею, а думає вовком. Пр. Хоч одягне вовк і овечу шкуру, а все вовком буде. Пр. Добрий, як баранчик, тільки по-вовчому виє. Пр.
• Отольются волку овечьи слёзки – віділлються вовкові овечі (кобилячі) сльози. Пр. Відізвуться вовкові овечі (телячі) слізки. Пр. Тривай, це йому рогом (боком) вилізе. Пр. Прийде й на пса колись зима. Пр.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Бара́нчик –
1) ум. от бара́н;
2) хвостик арбуза;
3) бекас;
4) часть уздечки.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Авря́к, -ка́, м. Баранъ, оставляемый на плодъ. Екатериносл. г. Бач, який кучерявий баранчик, — треба на авряки кинути. Мнж. 175.
Бара́н, -на, м.
1) Баранъ, самець овцы. Вас. 197. Чуб. І. 129. Овечку стрижуть, а баран дріжить. Посл.
2) Названіе вола съ загнутыми назадъ рогами. КС. 1898. VII. 44.
3) Родъ игры въ мячъ. КС. 1887. VI. 462.
4) Седьмая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка. КС. 1887. VI. 462.
5) Цилиндръ въ воротѣ, барабань, на который наматывается канатъ. Лубен. у. МУЕ. I. 45.
6) Пѣнистая волна, вздымающаяся въ узкомъ мѣстѣ рѣки. Вх. Пч. ІІ. 25.
7) Кудреватые гребни наметеннаго снѣга. Вітер рве й перекидає сніг через оселю; а на димарі повикручувало такі кудлаті барани... Мир. Пов. І. 113. Ум. Баране́ць, бара́нчик. Ув. Барани́ще.
Баране́ць, -нця́, м.
1) Ум. отъ баран. Небольшой баранъ. Рудч. Ск. II. 129. Вас. 197. Понесла на посвяченіе паску, баранця печеного. Кв. Чи всі вівці покотилися, чи баранці породилися? Чуб. ІІІ. 454.
2) Колодка, на которую навивается веревка въ плотницкомъ инструментѣ, называемомъ шнур. Черниг.
3) Желѣзная палочка у удилъ, застегивающаяся въ колечко отъ уздечки. Міусск. у.
4) Бекасъ. Полт. Вх. Пч. II. 14. См. Вівчарик З, Баранок, баранчик.
5) Раст. Lycopodium complanatum L. ЗЮЗО. I. 127.
6) мн. Баранці́. Легкія тучи, перистыя облака, пѣнистыя волны.
Бара́нчик, -ка, м.
1) Ум. отъ баран. Пасуться три баранчики. Рудч. Ск. І. 8.
2) Бекасъ. Полт.
3) Хвостикъ арбуза. Узяв кавуна, держачи його за баранчика. Ком. І. 33.
4) Одно изъ колесъ въ плугѣ безъ обода.
5) При игрѣ въ ланки: каждый изъ стоящихъ на крайнихъ ямкахъ двухъ мальчиковъ, катающихъ мячъ. Ив. 34.
6) Часть уздечки. См. Гнузда.
7) мн. Бара́нчики. Раст. первоцвѣтъ, Primula officinalis. Ум. Бара́нчичок.
Гнузда́, -ди́, ж. Чаще употребляется ум.: гнузде́чка. Чуб. II. 319. Взяла коня за гнуздечку. Мет. 74. Части: вудила — удила, одинъ конецъ которыхъ имѣетъ бара́нчик, которымъ и зацѣпляется за кільце́; ремень поверхъ морды внизу — нахра́пник, вверху нало́бник, застегивающійся подъ шеей — підборо́дник. (Е. Чикаленко).
Струсну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл.
1) Встряхнуться. Баринчик, баранчик, струснись. Рудч. Ск. II. 129.
2) Содрогнуться, вздрогнуть. Та піди зрубай тую билину. Перший раз рубнув — струснулася, другий раз рубнув — вона загула. Чуб. V. 707.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Барашек — бара́нчик, -ка; Б. зажимной — затискни́й бара́нчик.
*Зажимной — затискни́й; 3. барашек — затискни́й бара́нчик; 3. винт — затискни́й ґвинт; 3. танка — затискна́ му́тра; 3. кольцо — затискне́ кільце́; 3. кулак — затискни́й кула́к; 3. матка — затискна́ ма́тка; 3. приспособление — затискни́й при́стрій.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Echinops sphaerocephalus L. — голо́ватень круглоголо́вий (Ру, Оп); голо́ватень звича́йний (Сл), їжник головатень (Вх1), крута́й голова́тий (Мл); баранчик синій (Ос — СД), бо́мбочка (Дз — ПД), будя́к бі́лий (Ан, Кр, Ів, Сл — СД, ДС), будячки (Ос — ВЛ), вогник (Ос — ПД), голова іванова (Вх — ДС), голо́ватень (Вх, Жл, Сл — ДС), горді́й (Кч — БО), єжовник (См — СТ), жито вовче (Ос — СД), мняч (Ln — СТ), мордовник (Ln, Шс2 — СТ), перекотиполе (Hl — БУ), престрільник (Mj, Mk — ПД), пчельник (Го1 — СЛ), розтро́пша (Ан — ПД), росторо́пша (Гр, Ду, Ів, Сл, См — СТ, ПД), стра(е)поху́т (Он — БО), страхополох (Ос — ПД), стра(и)хопу́т (Он — БО), татарник (Ln — СТ), татарник білий (Ан — СЛ), твердосон (Вх7 — СЯ), черсак (См — ДС), чортополох (Сл — СЛ), я́блука во́вчі (Ан, Ів — ПД).
Glechoma hederacea L. — розхі́дник звича́йний (Сл, Ру, Оп); котя́чка розхі́дниця (Вх1, Вх6, Мл), розхі́дник плющови́дний (Ру); бара́нчик польови́й (Сб — ЗК), бишишник (Ос — ПД, ВЛ), блющ (Го2 — СЛ), блющик (Км), блющок земний (Mk), бу́дра (Чн, Рг1, Пс, Жл, Ду, См, Мг — СТ, СЛ, ЗК), булки́ котя́чі (Гв, Во, Вх7 — СЯ), воню́чка (Сб — ПС), колючки́ (Сб — СТ), копитня́к си́ній (Пч — ЗК), копієшник (Ан — СЛ), копі́йчана трава (Коб — ПД), костянка (См), ко́тик(и) (Рг1, Ан, Пс, Mj, Ду, Ів, Сл, Ос, См — СД, ПД, ВЛ, ПС, СЛ), котки (Rs — ВЛ), котовник (Ан, Hl, Кр — СД, СЛ, БУ), котя́чка (Вх, Mk, Мг — ПД, ДС, ЗК), котячник (См), коцимунда (Гв), ко́цурни́к (Вх7 — ЛМ), кошачки́ (Рг1, Пс, Жл, См — СД), кошачник (Пс), коше́чник (Рг1, Пс, Жл, Mj, Ум), крапива лісна (Ан — СЛ), крото́(і)вник (Во, Жл, Км, Мг — ЗК), кудерман (Км), кудра (Ан — ПД), кундерма́н (Вх, Жл, Вх6 — ДС), малинова травка (Ан — СЛ), метлиця дика (Го2 — СЛ), мнє́тка мура́щина (Сб — ГЦ), мня́та кі́(у́)нська (Мг — ЗК), мня́та котя́ча (Мг — ЗК), мня́та лісова́ (Мг — ЗК), му́дики (Вх, Вл, Жл, Вх1, Rs, Mk — ВЛ), мудики вторичні (Ос — СД), м’ята́ (Мг — ЗК), м’я́та ди́ка (Ан, Коб — СЛ, БО), м’ят(к)а кінська (Вх, Вх1, Мг — ДС, ЗК), м’ята кошача (Рг1, Пс), м’я́та́ ку́нська (Мг — ЗК), м’я́та лісова́ (Ан, Ів, Сл), м’я́та соба́ча (Мс — СТ), м’яточник (Ан — СЛ), окладник (Ос — СД), опухова трава (Км), орлики (Ан — ПС), па́сочки (Сб — СТ), плющ (Ав, Ан, Жл, Вх1, Вх7, Мг — СД, ЗК, СЯ), плющик (Сл), повзуно́к (Сб — СД), пристрісни́к (Мг — ЗК), розхі́(о́)дни́к (Ав, Чн, Рг1, Ан, Ln, Пс, Жл, Вх1, Mj, Ум, Ян2, Ду, Ів, Сл, Ос, Мг — ЗАГ), розхудни́к (Мг — ЗК), ряс (Ан, Tl — СТ, СЛ), ря́ска (Сб — СТ), складник (Ос — СД), соба́чки (Сб — СТ), тяглик (Ос — ВЛ), ча́брик польови́й (Мг — ЗК), чистар (Ос — ПД), чистотіл (Ос — ПД), ша́ндра (Ан, Ду, Ів, Mk, Ос — СТ, ПД), яблунове зіллє (Ан — СТ), яйка коцурі (Гб — ЛМ), я́йця котя́чі (Вх, Вх1, Ду, Мг — ВЛ, ЗК), я́йця коцу́рови (Мг — ЗК), я́йця коцу́рячі (Мг — ЗК), я́йця ма́чачі (Мг — ЗК).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бара́нчикъ = 1. д. Бара́шекъ. 2. д. Бара́нець 2. 3. рос. Glechoma hederacea = ко́тики, лїсов́а м’я́та, розхідни́к, ша́ндра. С. Ан.
Арбу́зъ, рос. Cucurbita nitrullus = каву́н. С. З. Ан. Сухе стебло зірваного кавуна — бара́нчик. (Одрізняють каву́н і каву́нка або кавуни́ця. У кавуна сїренький кружок, де був цьвіт, менший, нїж у кавунки; кавунка смачнїша від кавуна. Афанасьевъ-Чужбинскій. — Поѣздка въ Юж. Рос. т. І. ст 410). — Сей рік багато кавунів уродило.
Бара́шекъ = 1. баране́ць, бара́нчик, ягня́, ягня́тко. 2. пт. Scolopax — баране́ць, вівча́рик, бара́нчик, С. Л. — Бара́шекъ въ бума́жкѣ = хаба́рь, ха́панка, хавту́ра.
Бека́съ, пт. Scolopax = вівча́рик, баране́ць, бара́нчик, ха́вка. — Перепели підпідьомкають, вівчарик посвистує. Номис.
Будра́ = рос: а) д. Бара́нчикъ 3., б) Hedera Helix — плющ, в) Linaria — дзвіно́чки, зво́ники, косюрки́, сокирки́, зайцїв льо́н, лено́к, осту́дник, чисте́ць, зозу́лїни череви́чки. С. Ан.
Бя́шка = бара́нчик, ягня́, ягня́тко, ове́чка, ягни́чка.

Запропонуйте свій переклад