Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 14 статей
Запропонувати свій переклад для «ватра»
Шукати «ватра» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Костё́р –
1) бага́ття (-ття), (ум. бага́ттячко), огни́ще, о́гнисько, косте́р (-тра́), костри́ще, (зап.) ва́тра, (тлеющий) жа́риво, (дымный) ку́рище [Недале́ко від Дністра́ гори́ть бага́ття, круг йо́го сидя́ть козаки́ (М. Загірня). Хо́лодно в курені́, то я накла́в бага́ттячка та й грі́юся (Звин.). Як розпа́лю я́сну ва́тру, – ви́дно всім здале́ка (Л. Укр.). На горо́ді розікла́ли огни́ще і вся́кої стра́ви понава́рювали (ЗОЮР). Одно́ він ма́є пра́во – на костри́ще (Л. Укр.)].
• Разложить, развести -тё́р – накла́сти, розпали́ти, запали́ти, розгніти́ти бага́ття, огни́ще;
2) (куча дров, хвороста и т. п.) косте́р (-тра́);
3) см. Косте́рь 2.
Ого́нь, огонё́к –
1) (в)ого́нь (-гню́) (ум. о́гник, о́гничок), бага́ття, (гал.) ва́тра (ум. бага́ттячко, ва́терка), (костёр, очаг) о́гни́ще, ва́трище; (детск.) жи́ж(к)а, жижи́йка.
• Высечь ого́нь – ви́кресати огню́.
• Развести огонь – розве́сти́, розгніти́ти, розікла́сти ого́нь (бага́ття, ва́тру).
• Не дали ли бы вы мне огоньку́? – чи не дали́-б ви мені́ вогню́, бага́ття (багачу́, при́ску, ва́терки)?
• Заимствовать -ньку́ на трубку – залю́лювати.
• Кузница на четыре огня́ – ку́зня на чоти́ри о́гнища.
• Живой ого́нь (вытертый из дерева) – жива́ ва́тра.
• Предать огню́ и мечу – спусти́ти на пожа́р (на ого́нь) і під меч положи́ти, огне́м спали́ти і кі́ньми стопта́ти.
• Подлить масла в ого́нь – дода́ти га́рту.
• Нет дыму без огня́ – ди́му без огню́ не бува́є.
• Пройти сквозь ого́нь и воду – бу́ти на коні́ і під коне́м, на во́зі й під во́зом, і в сту́пі і за сту́пою, пройти́ Рим і Крим.
• Из огня́ да в полымя – з дощу́ та під ри́нву, з огню́ та в по́ломінь.
• Попасть меж двух огне́й – попа́сти в ле́щата, потра́пити межи́ мо́лот і кова́дло.
• Гореть как в огне́ – горі́ти як жар (як ув огні́), мов на кір горі́ти.
• Ого́нь без пламени – (сами́й) жар.
• Глаза горят словно ого́нь – о́чі горя́ть як жар.
• Всё как огнё́м взяло – огне́м все пішло́.
• Дом сразу был охвачен огнё́м – буди́нок відра́зу взя́вся огне́м, по́лум’ям.
• Дышущий огнё́м – огнедиха́тий. [Огнедиха́тий драко́н]. См. Анто́нов огонь, Блужда́ющий огонь. Пушечный ого́нь – гарма́тний ого́нь, гарма́тна стрільба́.
• Он не был ещё под огнё́м – він не ню́хав ще по́роху, він не був ще в бою́.
• Беглый ого́нь – перебіжни́й (розбивни́й) ого́нь;
2) ого́нь, жар, пал, за́пал.
• Творческий ого́нь – тво́рчий ого́нь.
• В нём много огня́ – в ньо́му бага́то огню́ (жа́ру, за́палу);
3) сві́тло (им. мн. світла́), ум. сві́телко, по́світ (-ту).
• Зажигать, зажечь ого́нь (огни́) – світи́ти (засві́чувати), засвіти́ти ого́нь, посвіти́ти (позасві́чувати) світла́, посвіти́тися. [Всі лю́ди вже посвіти́лися].
• Потушить ого́нь – погаси́ти сві́тло.
• Подайте огня́ – принесі́ть світло́, да́йте сві́тла.
• Сидеть при огне́ – сиді́ти при сві́тлі.
Оча́г – о́гнище, бага́ття, (гал.) ва́тра.
• Домашний оча́г – семйове́ (домо́ве) о́гнище (бага́ття, ва́тра).
• Оча́г для беспризорных детей – дитя́чий за́хи́сток (-тка), приту́лок (-лку).
• Кухонный оча́г – при́пік, при́пічок (-чка).
• См. Шесто́к; (в сенях или на дворе) каби́ця, гал. ватра́к, ва́трище.
• Оча́г заразы, болезней – о́гнище по́шести, хоро́б.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Очаг – ва́тра;
• о. (на дворе) – каби́ця;
• о. (плита) – плита́;
• о. газовый – п. газо́ва;
• о. кухонный – п. кухе́нна;
• о. пищеварительный – п. стравова́рна;
• о. прачешный – п. пра́льна.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

костёр ва́тра,-ри, во́гнище,-ща

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ва́тра – костер, очаг, огонь.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Очаг (для варки) – ва́тра, ка́биця; (кузнечный) – го́рно (-рна); о. для безпризорных детей – дитячий за́хисток (приту́лок); о. епидемии – джерело́ (осере́док) по́шести.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ва́тра, -ри; ва́три, -тер

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ва́терка, -ки, ж. Ум. отъ ватра.
Ва́тра, -ри, ж.
1) Очагъ. Шух. І. 186. Огонь. Жива́ ва́тра. Огонь, добытый при помощи тренія другъ о друга двухъ кусковъ дерева; добывается съ извѣстными обрядами вата́гом в полони́ні и служить для разведенія огня въ жилищѣ пастуховъ и для совершенія различныхъ обрядовыхъ дѣйствій надъ скотомъ, охраняющихъ, по мнѣнію пастуховъ, этотъ послѣдній. Шух. І. 191.
2) Подъ печи, на которомъ печется хлѣбъ. Вх. Лем. 395. Ум. Ва́терка. Ой там на леваді ватерка ся курить. Гол. І. 290. Чи би ви не дали мені ватерки? Гн. II. 241.
Ва́трище, -ща, с. = Ватра. Желех.
Дорні́нка, -ки, ж. Топоръ на длинномь топорищѣ для срубыванія деревьевъ, названный по мѣсту (Дорна-Ватра) изъ. котораго такіе топоры доставляются. Шух. І. 175.
Зару́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заревѣть? Заруй, туре, буйний туре, буковинський туре! Федьк. (Ватра, 104).

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Ва́тра, -ри, ж. *3) Костер. Черемш. «Село вигибає».

Запропонуйте свій переклад