Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 15 статей
Запропонувати свій переклад для «винятково»
Шукати «винятково» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Исключе́ние – ви́(й)няток (-тку), ви́їмок (-їмку), (процесс) ви́ключення, ви́лучення, вийняття́. [По́ки люди́ні ві́рю, то ві́рю в усьо́му без ви́нятку (Грінч.). Основни́м моти́вом усі́х істори́чних праць Антоно́вича (за де́якими лише́ ви́їмками) єсть протиста́влення двох чи́нників (Доман.). Ви́лучення з селя́нських грома́д поодино́ких осі́б – я́вище вже ду́же да́внє (Доман.)].
• Без -ния – без ви́нятку, без ви́їмку.
• Всё без -ния – всі без ви́нятку, геть усі́, всі огу́лом.
• Всё без -ния – все без ви́нятку, все загало́м, геть усе́.
• За -нием кого, чего – з ви́нятком, за ви́їмком кого́, чого́, ви́йнявши що; помину́вши, ви́ключивши кого́, що.
• За -нием (отчислением) такой-то суммы – ви́рахувавши (відверну́вши) таку́-от су́му.
• За небольшими -ниями – за невели́чкими ви́нятками, за мали́м не все (вся, всі). [В Норве́гії за мали́м не вся земля́ в рука́х дрібни́х або сере́дніх вла́сників (Доман.)].
• За -нием этого – помину́вши це; по-за цим. [Та по-за ци́ми хи́бами опові́дання се га́рне (Грінч.)].
• Как -ние – як ви́няток, як (за) ви́їмок, винятко́во, виїмко́во.
• Представлять, составлять -ние – явля́ти (собо́ю), дава́ти ви́няток, бу́ти за ви́няток.
• -ние целого числа (из дроби), мат. – ви́лучення ці́лого числа́ (з дро́бу).
Исключи́тельно, нрч. – ви́ключно, виїмко́во, ви(й)нятко́во, (только) єди́но, одино́ко, (только лишь) са́мо, само́-но, (только кто, что) сам (сама́) за се́бе, сами́ за се́бе, сам-но (сама́-но). [Ті ви́ключно-тяжкі́ обста́вини, серед яки́х довело́ся животі́ти в Росі́ї украї́нському письме́нству (Єфр.). Мене́ суди́ти могли́-б єди́но ті́льки королі́ (Грінч.). До́брі я́блука покупи́ли, і там лиши́лась сама́ за се́бе па́далиця (Липовеч.). З 1894-го року Коцюби́нський віддає́ себе́ вже самі́й-но розповідні́й, повісте́вій літерату́рі (Єфр.)].
Наре́дкость, нрч. – як рі́дко до, як рі́дко коли́, як неча́сто; (на диво) нади́во, надивови́жу, напро́чуд, (исключительно) ви́ключно, виїмко́во; ви(й)нятко́во.
• -кость хорошо – нади́во (напро́чуд) га́рно; га́рно, як рі́дко де.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Завуалированно – завуальовано.
[— Ні фіга! Так не буде! Все буде по-іншому! — А як? — саркастично запитала його дружина, винятково з мотиву хоча б завуальовано познущатися з цього ідіота (В.Кожелянко)]. Обговорення статті
Интенсив, разг. – (от лат.) інтенсив:
• интенсив по английскому языку – інтенсив з англійської мови.
[Я ніколи не кваліфікував Лорну як об’єкт, що здатен викликати страх: до цього наші стосунки були винятково нейтральними. Ну, а до Лорниного інтенсиву з кетаміном вони взагалі були теплими і навіть зворушливими, якщо про Лорну можна говорити як про людину, здатну до «жіночності» (Л.Дереш)]. Обговорення статті
Котяра, котище – котяра, котище, котисько.
[Котяра виріс вгодованим і круглим, тому пересувався винятково перекочуванням, а на великі відстані — копняками]. Обговорення статті
Униформа – однострій, (нем., франц., от лат.) уніформа.
[Цікавиться хтось долею усіх цих приречених «людішек», зданих на милість хлопчаків у єжовських уніформах» (І.Багряний). У тихому завулку духовий оркестрик — п’ятеро вуличних музикантів у вицвілих одностроях — грав на пошарпаних інструментах для зграйки бездомних дітей та забарних посильних (М.Прокопович, перекл. Д.Джойса). Кожного національного свята, яке мало хоч якийсь військовий присмак, він одягався в капітанський однострій і йшов до середмістя (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Машиніст навіть дав свисток спеціально для нього, Чарлза. Містер Маквільямс, однак, не загорлав: «Сідай, хлопче, коли їдеш з нами!», як зробив би ще п’ять років (а власне, й п’ять місяців) тому, — пролунало тільки два короткі низькі, нетерплчі гудки, бо ж усе-таки на ньому була, хай ще й невипробувана в ділі, уніформа; на що вже той чолов’яга мав язик без кісток, і гарикнути йому на когось було, як дурному з гори покотитись, а й той не зронив ані звука (Е.Хоменко, перекл. В.Фолкнера). Ніхто про той однострій і не думав, аж питання про нього виринуло, мов рябий біс із болота, й усі аж за голову взялися, коли упевнилися, якої ваги воно набрало (Л.Кононович, перекл. Луї Ґію). Ще в Нью-Йорку мене не покидало відчуття нереальності ситуації, бо ця велетенська країна вела війну, якої сама не чула і не бачила — від фронтів Америку відділяло півсвіту, — а в Голлівуді цей розмир сприймали винятково як вигадку сценаристів. У розкішних уніформах тут чередами гордо виступали полковники і капітани, які нічого не знали про війну. То були кінопоковники, кінокапітани, кінорежисери і кінопродюсери; їм будь-якої миті могли надати військове звання тільки тому, що вони якимсь боком причетні до батальних сцен; насправді ж ці «ратні діячі» знали тільки те, що вітаючись, військовики не скидають кашкетів (Ю.Микитюк, перекл. Е.М.Ремарка)]. Обговорення статті
Хоккей – (англ.) гокей (совет. хокей), га́ківка.
[Правильно було б не «хокей», а «гаківка» чи «гокей»… В епоху так званої «українізації» на межі 1920 — 30 років у нашій літературній мові існувало слово «гокей» як безпосередній відповідник англійському hockey. Перші інструкції щодо гри (щоправда, з м’ячем), котрі друкували на території радянської України (Харків, Київ), в ті роки використовували винятково літеру «г». Стосовно власне назви «хокей», то вона ніколи не була властива природі української мови, а є штучним «добровільно-насильним» запозиченням із російської мови в період, коли українська лексика перебувала під тиском різних владних постанов про «зближення двох братніх мов» (Андрій Сек). Слово «гаківка» походить від слова «гак» (той, що на нижньому кінці ключки, якою грають хокеїсти), і, власне, це є доволі влучним, найоптимальнішим поєднанням англійського слова-першоджерела й української мовної специфіки. «Гаківку» ввів у мовний ужиток професор Іван Боберський (А.Сек). Не в Москві і не в Києві, але власне у Львові був початок не тільки для України, але також для цілого Союзу тієї гри, яка по-українськи зветься гаківкою, по-міжнародному — гокеєм на льоду, але ніколи, ніколи «хокеєм»… (Омелян Бучацький). Уболівальники вже навісніли, жадаючи крові. У хокеї це не фігуральний вираз: тут публіці подавай або кров, або гол. Дбаючи про свою репутацію, я не відмовляв їй ні в тому, ні в тому (М.Пінчевський, О.Терех, перекл. Е.Сіґала)]. Обговорення статті
Целиком – цілком, цілковито, повністю, абсолютно, зовсім, геть, всуціль, до краю, до останку, без останку, дощенту, [від початку] до кінця, всього; (всё вместе, ещё) [цілим] гамузом, на гурт:
• всё целиком – цілком (цілковито, геть) усе;
• отдать целиком – віддати цілком (повністю, гамузом, без поділу).
[Найбільш турбувала мене одежа. Шоколадна, в рогіжку, перероблена з старої панської, купленої на товчку. Вона мала цілком порядний вигляд, тільки на ліктях трохи протерлась (М.Коцюбинський). Призначення мікробів — руйнувати органіку життя. І смішно дискутувати з мікробом або сідати з ним за “круглий стіл” (як радять наївні земляки). Мікроб, наприклад, очевидно за “великопростірні” держави (навіть не імперії), за універсальну “єдинонеподільність” (труп, наприклад, є — по певнім часі – цілковито єдино-неподільний, що і є ціллю мікробів) (Є.Маланюк). У нас у політиці теж повно привидів. Всуціль спіритичні сеанси минулого. Колись один привид ходив по Європі, тепер їх тут безліч вештається (Л.Костенко). Але в поезії своїй Стус, крім згадок про Аллу Горську, майже цілковито сам. Згадки про товаришів долі й недолі виняткові і винятково скупі. Поза ними єдина супутниця поета – самота: «Безгоміння – геть туге, мов бич, обклало простір»; «Ми нібито обернені свічада – єдиновласну душу світлимо». Самота — не тільки факт поетичного життя, це також його свідома програма: «Горе вірить тільки самоті»; і правило життєвої поведінки: «Не зближуйся. Бо відстань — іспит серця і феєричне мариво душі» (Ю.Шевельов). — Щодо любовного листа, скажи його так підписати: «Ваш до гробу Рицар Сумного Образу». І то нічого, що підпише за мене чиясь чужа рука, бо, скільки я пригадую, Дульсінея не вміє ні читати, ні писати і зроду не бачила ні почерку мого, ні жодного мого листа; зрештою, і кохання наше було цілком платонічне і не сягало понад сором’язливе переглядання (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Але лиха моя доля, що берегла мене, мабуть, для ще гірших напастей (якщо можна собі уявити щось гірше, ніж те, чого я вже зазнав), не відібрала ще тоді цілковито в мене розуму, я втратив його геть пізніше (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЧРЕЗВЫЧА́ЙНО ще страше́нно, неймові́рно, винятко́во, збі́са, що й не сказа́ти, аж о́н як, (змучений) до кра́ю, (пишатись) хіба́ ж так, фраз. неаби́як, на́дто [чрезвычайно большо́й на́дто вели́кий], живомовн. ой, як [чрезвычайно тяжело́ ой, як ва́жко], що ну, не-дай-Го́споди-я́кий, не-дай-Го́споди-як, таки́й..., таки́й... [чрезвычайно серди́тый серди́тий, що ну, не-дай-Го́споди-яки́й серди́тий, таки́й серди́тий, таки́й серди́тий], так..., так... [чрезвычайно интере́сно так ціка́во, так ціка́во, страше́нно ціка́во], ірон. куди́ /аж он/ яки́й [чрезвычайно у́мный куди́ /аж он/ яки́й розу́мний];

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Исключение
• В виде исключения, в порядке исключения – як виняток; винятково; (зах.) як виїмок; виїмково.
• Все без исключения – усі без винятку; геть [чисто] усі; усі чисто; усі загалом; усі до одного.
• Всё без исключения – геть усе; чисто все; геть-чисто все; усе дочиста; усе наголо; усе загалом; усе без винятку.
• За исключением воскресений и праздничных дней – крім (окрім) неділь та свят.
• За исключением кого, чего – крім (окрім, опріч) кого, чого; за винятком (зах. за виїмком) кого, чого; з винятком (зах. за виїмком) кого, чого; поминувши (виключивши) кого, що.
• За небольшими исключениями – з(а) невеликими винятками (з(а) невеликим винятком); з(а) малим винятком; за малим не все (не (у)весь, уся, усі); з небагатьма винятками.
• Нет правила без исключения – немає правила без винятку; нема нічого без але. Нема чоловіка без вади. Пр.
• Это не составляет исключение – то (це) не виняток; то (це) не становить винятку.
Редкий
• Человек редкой доброты – винятково добра людина; людина виняткової доброти.
• То не беда, что редка борода, был бы ус кольцом – дарма верба, що груш нема, — аби зеленіла. Пр.
Редкость
• В редкость (разг.) – рідко; нечасто; рідкість.
• Музейная редкость – музейна рідкість.
• На редкость (какой) – надзвичайно; винятково, на диво (навдивовижу); напрочуд; надзвичайний; винятковий.
• Не в редкость – річ [досить] звичайна; не дивина.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

исключи́тельно ті́льки, винятко́во

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

винятко́во і вийнятко́во, присл.

Запропонуйте свій переклад