Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 19 статей
Запропонувати свій переклад для «волока»
Шукати «волока» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Завя́зка
1) зав’яза́ння;
см. Завя́зывание;
2) загруза́ння, застряга́ння,
оконч. застря́гнення (в боло́ті); проволіка́ння (спра́ви);
3) за́в’язка, поворо́зка.

-ка у мешка – за́в’язка, ув’я́зка.
-ка у лаптей – воло́ка;
4) за́в’язка, за́в’язок (-зку) (у дра́мі, в по́вісті).
Нори́ло – пригорта́чка (для во́лока під льо́дом).
Обо́ра – воло́ка, у́в’язка.
Обува́льный – взува́льний, обува́льний.
-ный ремень – воло́ка.
-ный рог, рожок – ріжо́к (р. ріжка́).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Завязка
1) зав’яза́ння, зав’я́зування, зашмо́ргування;
2) загруза́ння, застряга́ння, (
оконч.) застря́гнення (в боло́ті); проволіка́ння (спра́ви);
3) за́в’язка, (
тесёмка) поворо́зка, по́воро́з;
4) за́в’язка, за́в’язок (-зку) (у дра́мі, в по́вісті):

завязка у лаптей – воло́ка;
завязка у мешка – за́в’язка, ув’я́зка;
под завязку – доне́хочу, доне́схочу, доне́змогу, по (саму́) за́в’язку, по горло.
[[— Правда твоя, Санчо,- зауважив Дон Кіхот,- іди собі куди знаєш і наїдайся по саму зав’язку, а я вже наситився і хочу тільки повістю сього доброго чоловіка душу обавити. (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Куме, візьміть ще вареника. — Не можу. Наївся по зав’язку: останній у роті, а на першому сиджу].
Обговорення статті

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

воло́ка мет. воло́ка,-ки

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Воло́каоборка, завязка лаптей, постолов.
На́волока – 1) см. Воло́ка;
2)
наволочка.
Па́волоч, -чи, см. Волока 1.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Воло́ка, -ки, ж.
1) Завязка у лаптей, постоловъ и пр. Котл. Ен. VI. 51. Гол. Од. 67. Шух. I. 121. О. 1862. V. Кух. 37.
Наступив йому на волоку од постола. Грин. І. 123. Ув. Воло́чище. Вербовими пастолищами, лозовими волочищами. Грин. ІІІ. 98.
2) Въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Стародубскаго и Сосницкаго уу. участокъ, на которомъ нажинаютъ отъ 80 до 100 копенъ ржи (слѣдовательно 8 — 10 десятинъ) съ равнымъ количествомъ земли въ другихъ двухъ смѣнахъ съ извѣстной частью сѣнокоса и даже лѣса или заросли называется
чверткою, а четыре такихъ чвертки — волокою. (Ефименко).
Воло́чище, -щі, ж. Ув. отъ воло́ка.
На́волока, -ки, ж. = Волока. Гол. Од. 75.
Па́волоч, -чі, ж. = Волока 1. Найшов він постоли золоті і срібні паволоці. Чуб. II. 97. Ум. Паволо́ченька.
Підса́ка, -ки, ж. Сакъ, сѣтка косымъ мѣшкомъ съ длинною рукояткою для ловли рыбы, раковъ. О. 1861. XI. 116. Браун. 18. Рибалка поштурхав рогулею, а потім спустив підсаку і витяг десятків зо два раків. О. 1861. XI. 114. Загадала шевчиха шевцю рибоньки ловити без підсак і без волока. Чуб. V. 819.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Завя́зка = 1. за́вязка, поворо́зка (для завязування), воло́ка (у постолів). — Чи на свої постоли, що волоки шовкові, у односталь з валу? н. д. 2. затя́жка, одкла́д, проволо́чка. — Дѣ́ло идётъ въ завя́зку = дїло йде́ на одкла́д. — Одклад не йде в лад. н. пр. 3. за́вязка (в повісті або драматичному утворі).
Мѣ́ра = 1. мі́ра. — Міра довжини. —Віра — божа міра. н. пр. — Без міри нема віри. н. пр. — Держи віру, держи й міру. н. пр. — Въ мѣ́ру, по мѣ́рѣ = до мі́ри, по мі́рі, помі́рно. — Все добре по мірі. н. пр. — Помірно з тим, як він більше робитиме, то й плата буде більша. — Не въ мѣ́ру = не до мі́ри. – По мѣ́рѣ силъ, возмо́жности = по змо́зї. — Цїсарь обіцяв по змозї сповнити бажання народу. Бар. О. — По кра́йней мѣ́рѣ = д. під сл. Кра́йній.Сверхъ мѣ́ры, чрезъ мѣ́ру = над мі́ру, через ла́д, на́дто. – Через лад багато набрав — от і не піднесе. Чайч. — Що надто — то погано. н. пр. — Мі́ра довжини́: ми́ля (казенна 7 верст, народня 10 верст), верства́ (500 сажнів), са́жінь (3 аршини або 7 хутів), аршин (16 вершків), лі́коть (коло 13 вершків), корх (С. З.), кирх (коло 1/2 вершка), хут (12 цалїв), цаль (10 линїй). — Мі́ра землї: го́ни, 2. відм. го́ней і гін (найбільше 120 сажнїв в довжяну. — Прогнали до обозу на півтори гони. Л. В. — Тут не далеко, гоней двоє буде. С. Аф. — Мого віку й на гони вже не стане. н. пр. — Гін за 5 одійшов, та й заблудивсь. (н. к.), шнур (в довжину 75 локтів або 63 аршини, а в де-яких місцях коло 10 сажнїв. (С. З.), упру́г (мало не 1/4 десятинї), коса́ра (коло 1/2 десятинї, на день роботи для одного косаря), морг (С. З.), му́рга (найбільше лїчить ся 1307 кв. саж.), десяти́на (2400 кв. саж.), клїтка (6 моргів поля, а в де-яких місцях 10 десятин), ри́за (2 десятинї), чве́ртка (від 8—10 десятин), уволо́ка (С. З. Ш.), воло́ка, во́лок (коло 4 чверток або 30 моргів чи 19 десятин 2010 кв. сажнїв). 2. (на сипке або рідке) — мі́ра, мі́рка, здр. мі́рочка. — Выдава́ть мѣ́рою = ви́давцем дава́ти. — Мі́ра на сипке́: че́тверь (8 мірок), ко́рець (4 мірки), мі́рка (8 гарцїв). — Мі́ра на рідке́: відро́ (10 кварт), о́ко (3 кварти), чве́ртка (1/4 ч. кварти), восьму́шка (1/8 ч. кварти), крючо́к (1/2 восьмушки). — Мі́ра нито́к — д. під сд. Мото́къ. 3. (у віршах) — мі́ра. — У його віршах нї рифму, нї міри не має. 4. спо́сіб, за́ходи. – Його педагогичні заходи нї до чого доброго не привели. Кн. — Приня́ть мѣры = добра́ти спо́собу. — Треба кращого способу добрати, щоб спинити.
Обо́ра = воло́ка, частїше мн. воло́ки (С. Аф. З.), обо́ри (С. З.). — На що ти уповаєш? Чи на свою шапку бирку, що шовком шита, вітром підбита, а зверху дїрка? Чи на свої постоли боброві, що волоки шовкові у в односталь з валу ? н. д. — Обори валовиї. С. З.
Пере́дній = пере́днїй. — Пере́дняя часть. = пе́ред, гостра — носо́к, у волока — бі́жний кіне́ць, що має широкий перед — переди́стий.
Подвя́зка = 1. підвя́зування. 2. пі́двязка, у личаків, у постолів — воло́ка.

Запропонуйте свій переклад