Знайдено 15 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Пристеня́ть, пристени́ть – прибудо́вувати, прибудува́ти (впри́тул до гото́вої стіни́). |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Впритык – вприту́л. Срв. Притык. ![]() |
Йогурт – (тур.) йогурт. [Залізти на дерево вона не могла, бо гілки були надто високо від землі. Тому требу було бігати, швидко бігати, щоб врятувати свою дупку…а як наслідок і своє життя! Все б нічого, і бігати в радість по лісу, якби не втома і задишка. Вона не палила! Дівочий язик вже був на плечах, а свиня тільки розігрілася. От що відрізняє людину від тварини: звірі не їдять чіпси, йогурти і соєвої ковбаси! І коли вона зупинилася, щоб перевести подих, майже впритул підбігла розлютована звірюка (Палагея Кукуй). Порівнявши склад бактерій у йогурті та під обідком унітазу, науковці дійшли висновку, що на унітазі сидіти корисніше]. ![]() |
Крах – (нем.) крах, (банкротство) банкрутство, збанкрутування, (гибель) загибель: • крах потерпеть – зазнати краху (провалитися з чим); увірвалося кому що; скрахувати; збанкрутувати. [Галицькі нафтярі похнюпилися і не ждали собі добра від такої кон’єктури, обмежували продукцію, боячися краху (І.Франко). Марксистсько-ленінська теорія побудови світового комунізму скрахувала (І.Кошелівець). Всі були безмежно пригноблені й не дивились одне на одного — теорія професора Літвінова трагічно скрахувала (І.Багряний). За мною Київ тягнеться у снах. Зелена глиця і темнава червінь достиглих черешень. Не зрадьте, нерви: попереду — твій край, твій крах, твій прах (В.Стус). Впритул з відчаєм оця вся криза, крах. З дистанції часу так іде історія. І ми повинні зараз набратися сил, спокою, доброго гумору. Сміх — перепалює, а в сльозах можна втопитися (Л.Костенко). Шістдесятники — хто загинув, хто вижив, хто витримав, хто зламався, хто пішов до кінця, а хто збився зі шляху. Але це в умовах тоталітарної системи. А в посттоталітарній Україні «незаангажовані» літератори підтанцьовують за гроші провладних спонсорів і пишуть владцям солодкі листи на підтримку їхніх руйнівних «реформ». Страхітлива парабола морального краху інтелігенції (І.Дзюба). Несправедливо скаржиться на море той, хто зазнає краху вдруге (Джордж Герберт). Сьогодні біля Мадагаскару зазнав краху російський риболовецький траулер «Непотоплюваний». Команда, що пиячила у Владивостоці, не постраждала]. ![]() |
Угловатый, (разг.) угластый, (прост.) угольчатый – (неровный, с углами, с выступами) кутастий, вугластий, (диал.) ріжкатий, (перен. неуклюжий) незграбний, вайлуватий, (резкий) різкий: • угловатая фраза – незграбна (кострубата) фраза; • угловатое лицо – вугласте (кутасте) лице (обличчя); • угловатый характер – різкий (різкуватий, грубий, грубуватий) характер; • угловатый человек – незграбна (вайлувата) людина. [Я знову чую, що мені заважає чорна вугласта фігурка, там, за плечима (М.Коцюбинський). Його довгі незграбні руки як би відвисали від плечей, а ще більше незграбно виглядали великі, в повикривлюваних чоботях ноги (Н.Кобринська). Сам низенький і вугластий. Обличчя його, подовбане віспою й перетяте шрамами, й теж вугласте, щелепате, заросле рудою щетиною, мало в собі щось звіряче (І.Багряний). Дарка вгледіла її в тролейбусі — червневому, пітному, переповненому людьми й їхніми запахами: солодкаво-нестерпним, майже покійницьким — жіночим, і тяжким, трохи чи не кінським, зате, на диво, зовсім стравним і навіть, коли довго стояти впритул, збудним — чоловічим, — і от водномить усі запахи вимкнулись, зостався тільки тонко обведений світлом — до проявлених персикових ворсинок — дівочий профіль на сонячній стороні тролейбуса, весь такий кутастий, наче в натурниці Брака: з загонистим підйомом вилиць, із делікатною кирпою носика, з по-мулатськи віддутими губенятами й гострим немовлячим кулачком підборіддя, — примхлива, ламка геометрія, що ніби раз у раз вихоплюється творцеві з-під олівця і від одного погляду на яку заходиться серце… (О.Забужко). Сонце вирізнило гострі риси його обличчя: випнуті вилиці, вольове підборіддя, вертикальні складки на лобі, і Сомс неприязно споглядав це кутасте, захоплене, безтурботне обличчя (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі)]. ![]() |
Упор – (действие) упирання, (предмет) підпора, опора, упора, (подпорка) підпірка, (сосредоточение на чём) натиск, притиск, (ударение) наголос: • бетонные упоры – бетонні підпори; • в упор (встретиться) – лицем в лице, око в око, носом до носа, ніс у ніс; • в упор (смотреть) – в очі (дивитися); • в упор (стрелять) – впритул (стріляти); • делать упор на… – наголошувати (натискати) на…; • до упора – до межі, до грані; • не видеть в упор кого – не бачити кого впритул; • с упором на… – з притиском на.., натискаючи на…, наголошуючи на…; • упор лёжа – опора лежачи. [У 10 — 12 років потрібно пропонувати дітям вправи для розвитку сили, наприклад згинання — розгинання рук з опори лежачи на підлозі, і збільшувати навантаження поступово (Анатолій Магльований)]. ![]() |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
СМЫКА́ТЬ ще бли́зити /зближа́ти/ вприту́л, (лави) сті́снювати, стісня́ти, (очі) ще жму́рити, /не зовсім/ примика́ти; не смыкая глаз не стуля́ти /склепля́ти/ оче́й; |
СМЫКА́ТЬСЯ ще бли́зитися /зближа́ти/ вприту́л, фраз. зіступа́ти, (про партії) об’є́днувати; смыка́ющий що /мн. хто/ стуля́є тощо, зви́клий стуля́ти, зда́тний стули́ти, прикм. об’є́днувальний, стил. перероб. стуля́ючи; не смыка́ющий глаз пильноо́кий; смыкающийся/смыка́емый 1. збли́жуваний вприту́л, об’є́днуваний, 2. заплю́щуваний, скле́плюваний, сту́люваний, зці́плюваний; смыкающийся зда́тний зімкну́тися, прикм. змични́й; |
СТРЕЛЯ́ТЬ ще ба́хкати, баба́хкати, га́хкати, пу́кати, фаміл. шмаля́ти, (з гармат) би́ти, пали́ти, гати́ти, (про біль) сі́пати, /у скронях/ штрика́ти [похідн. штрик], (у вухах) би́ти дзво́ном, (недокурки) кля́нчити; стреля́ть глаза́ми ще стри́гти /пря́сти/ очи́ма; стреля́ть из пу́шки по воробья́м іти́ на му́ху з обу́хом, би́ти батого́м по воді́; стреля́ть по ком стріля́ти на кого; стреля́ть с упо́ра стріля́ти з підпо́ри; стреля́ющий 1. що /мн. хто/ стріля́є тощо, охо́чий стріля́ти, зму́шений /ра́ди́й/ стрі́лити, за́йня́тий стрільбо́ю, стріле́ць, прикм. стрі́льчий, стріле́цький, вогнепа́льний, /про біль/ штрику́чий, складн. -стрі́л [стреля́ющее приспособле́ние автострі́л], -стрі́льний [скоростреля́ющий скорострі́льний], 2. выпрашивающий; стреля́ющий в упо́р стил. перероб. стріля́ючи вприту́л; стреля́ющий без про́маха непоми́льний стріле́ць; стреля́ющий глаза́ми зви́клий стри́гти очи́ма, з бі́сиками в оча́х; стреля́ющий из пу́шки по воробья́м прибл. пустодзві́н; стреля́ющая боль штрику́чий біль; стреля́емый 1. стрі́ляний, 2. кля́нчений; |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
вприты́к вприту́л |
сва́рка зва́рювання; зва́рення; звар,-ру; зва́рина,-ни (місце) с. автоге́нная зва́рювання автоге́нне [га́зове] (з’єднання матеріялів місцевим розтопленням газокисневим полум’ям) с. автомати́ческая зва́рювання автомати́чне с. аргонодугова́я зва́рювання арґонодугове́ с. ацетиле́новая зва́рювання ацетиле́нове, звар ацетиле́новий с. безога́рковая зва́рювання безнедога́ркове с. в стык зва́рювання у стик с. ва́куумная зва́рювання ва́куумне с. взрывна́я зва́рювання вибухо́ве [ви́бухом], звар вибухо́вий с. внахлёстку зва́рювання вна́пусток с. водоро́дная зва́рювання водне́ве с. водяны́м га́зом зва́рювання [звар] во́дним га́зом с. вприты́к зва́рювання [звар] вприту́л с. вразбро́с зва́рювання [звар] вро́зкид с. га́зовая зва́рювання га́зове, звар га́зовий с. газоводоро́дная зва́рювання газоводне́ве, звар газоводне́вий с. газопре́ссовая зва́рювання газопре́сове с. давле́нием зва́рювання [звар] ти́ском с. диффузио́нная зва́рювання дифузі́йне с. дугова́я зва́рювання дугове́ с. дугова́я в защи́тном га́зе зва́рювання дугове́ в захисно́му га́зі с. дугова́я механизи́рованная зва́рювання дугове́ механізо́ване с. дугова́я ручна́я зва́рювання дугове́ ручне́ с. дугова́я то́чечная зва́рювання дугове́ точкове́ с. и́мпульсная зва́рювання і́мпульсне с. индукцио́нная зва́рювання індукці́йне с. каска́дом зва́рювання [звар] каска́дом с. кислоро́дно-ацетиле́новая зва́рювання кисне́во-ацетиле́нове, звар кисне́во- ацетиле́новий с. кислоро́дно-водоро́дная зва́рювання кисне́во-водне́ве с. кондекса́торная зва́рювання конденса́торне с. конта́ктная зва́рювання конта́ктне, звар конта́ктний с. кузне́чная зва́рювання кова́льське с. ла́зерная зва́рювання ла́зерне с. магни́тно-и́мпульсная зва́рювання магне́тно-і́мпульсне с. мета́ллов электри́ческая зва́рювання мета́лів електри́чне, звар мета́лів електри́чний с. многодугова́я зва́рювання багатодугове́ с. многоэлектро́дная зва́рювання багатоелектро́дне с. на весу́ зва́рювання у вися́чому поло́женні с. на подъём зва́рювання на підніма́ння [підйо́м] с. на спуск зва́рювання [звар] на спуск с. печна́я зва́рювання пічне́ с. плавле́нием зва́рювання то́пленням с. пла́зменная зва́рювання пла́змове с. под флю́сом зва́рювання [звар] під флю́сом с. полуавтомати́ческая зва́рювання напівавтомати́чне с. потоло́чная зва́рювання стельове́, звар стельови́й с. релье́фная зва́рювання рельє́фне, звар рельє́фний с. ручна́я зва́рювання ручне́ с. скоростна́я зва́рювання шви́дкісне с. сопротивле́нием зва́рювання о́пором с. стыкова́я зва́рювання стикове́, звар стикови́й с. терми́тная зва́рювання термі́тне с. то́ками высо́кой частоты́ зва́рювання стру́мами висо́кої частоти́ с. то́чечная зва́рювання точкове́ с. тре́нием зва́рювання [звар] тертя́м с. уда́рная зва́рювання уда́рне с. ультразвукова́я зва́рювання ультразвукове́ с. холо́дная зва́рювання холо́дне с. шла́нговая зва́рювання шла́нгове с. шо́вная зва́рювання шо́вне, звар шо́вний [шво́вий] с. электродугова́я зва́рювання електродугове́ с. электромагни́тная зва́рювання електромагне́тне с. электро́нно-лучева́я зва́рювання електро́нно-промене́ве с. электрошла́ковая зва́рювання електрожу́желеве |
соедине́ние 1. єдна́ння, лу́чення; з’є́днування, сполуча́ння, поє́днування; з’єдна́ння, сполу́чення, поєдна́ння, злу́чення 2. мех. з’є́днання 3. ел. злу́чення 4. хем. сполу́ка,-ки 5. мат. сполу́чення с. адсорбцио́нное сполу́ка адсорбці́йна с. болтово́е з’єдна́ння прого́ничне с. в гре́бень с па́зом з’єдна́ння в гре́бінь з ви́їмкою с. в замо́к з’єдна́ння замко́м [в замо́к] с. в ла́пу з’єдна́ння ла́пою [в ла́пу] с. в ла́сточкин хвост з’є́днування ластів’я́чим хвосто́м с. в приты́к з’єдна́ння вприту́л с. винтово́е з’єдна́ння ґвинтове́ с. встре́чное сполу́чення зустрі́чне с. га́ечное з’єдна́ння мутрове́ с. гермети́ческое з’є́днання гермети́чне с. ги́бкое з’єдна́ння гнучке́ с. двусторо́ннее з’є́днання двобі́чне с. жёсткое з’є́днання жорстке́ [тверде́] с. заклёпочное з’єдна́ння заклепко́ве [ню́тове] с. звездо́й сполу́чення зі́ркою с. зу́бчатое з’є́днання зубча́сте [три́бове] с. интерметалли́ческое з’є́днання міжметале́ве [міжметалі́чне] с. карда́нное авт. з’є́дна́ння карда́нне с. каска́дное ел. злу́чення каска́дне с. клиново́е з’є́дна́ння клинове́ с. компа́ундное з’є́днання компа́ундне с. ко́мплексное сполу́ка ко́мплексна с. кремнийоргани́ческое сполу́ка кремнійоргані́чна с. лету́чее сполу́ка летка́ с. металли́ческое сполу́ка металі́чна с. нагру́женное з’є́дна́ння наванта́жене с. напряжённое з’є́дна́ння напру́жене с. нахлёсточное з’єдна́ння напустко́ве с. неоргани́ческое сполу́ка неоргані́чна с. неподви́жное з’є́днання нерухо́ме с. неразъёмное з’є́дна́ння нерознімне́ с. органи́ческое сполу́ка органі́чна с. па́зовое з’є́днання ґарове́ [па́зове] с. паралле́льное ел. злу́чення парале́льне с. па́яное з’є́дна́ння люто́ване с. перекрёстное з’є́дна́ння перехре́сне с. пло́ское з’є́дна́ння плоске́ с. подви́жное з’є́днання рухо́ме с. после́довательное ел. злу́чення послідо́вне с. приводно́е з’єдна́ння повідне́ве с. про́фильное з’єдна́ння про́фільне с. про́чно-пло́тное з’єдна́ння мі́цно-щі́льне с. разъёмное з’єдна́ння рознімне́ с. ра́струбное з’єдна́ння горлови́нне с. резьбово́е з’єдна́ння нарізе́ве [нарізне́] с. сварно́е з’є́дна́ння зварне́ [зварове́] с. ско́бой з’є́дна́ння ско́бо́ю с. ско́вороднем з’єдна́ння ка́йкою с. сме́шанное сполу́чення змі́шане, з’є́дна́ння мі́шане с. согла́сное сполу́чення узго́джене с. сты́ковое з’є́дна́ння стикове́ с. стяжное з’є́дна́ння стяжне́ с. трёуго́льником з’є́дна́ння [сполу́чення] трику́тником с. тру́бное з’є́дна́ння тру́бне с. углово́е з’є́дна́ння кутове́ с. упру́гое з’є́дна́ння пру́жне́ с. фла́нцевое з’єдна́ння фла́нцеве [комірце́ве] с. хими́ческое сполу́ка хемі́чна с. цепо́чное з’єдна́ння [злу́чення] ланцюго́ве с. шарни́рное з’єдна́ння сугло́бове [шарні́рне] с. шла́нговое з’є́дна́ння шла́нґове с. шли́цевое з’є́дна́ння шлі́цеве с. ште́псельное злу́чення ште́псельне с. шти́фтовое з’є́дна́ння штифтове́ с. эласти́чное з’є́дна́ння еласти́чне |
сра́щивание зро́щування, сто́чування; зро́щення, сто́чення с. внахлёстку сто́чування вна́пусток с. вприты́к сто́чування вприту́л с. замко́м буд. зро́щування в замо́к |
стык стик,-ку с. в ёлку стик яли́нкою с. в накро́й стик вна́крив с. внахлёстку стик вна́пусток с. вприты́к стик вприту́л с. косо́й стик скісни́й [навскі́сний] с. переходно́й стик перехідни́й с. ре́льсовый стик ре́йковий с. с накла́дкой стик з накла́дкою с. сварно́й стик зварни́й с. шпре́нгельный стик підсилко́вий |
Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 
керма́ничка, керма́ничок; ч. керма́нич 1. та, хто кермує автомобілем. [Керманичка Lexus по-акторськи припаркувалась впритул театру Садовського (ФОТО). (Вінницька правда, 27.01.2020). Під час спілкування з 24-річною керманичкою іномарки охоронці порядку виявили, що вона має явні ознаки алкогольного сп’яніння. (gorod.sumy.ua, 05.01.2019). Кінна ДТП – юна керманичка гужової повозки перевищила швидкість та не впоралась з керуванням... є травмовані (Телекомпанія «Магнолія ТВ», 14.08.2018).] 2. очільниця установи, підприємства чи офісу. [У місцевих ЗМІ з’явилася інформація, що колишня керманичка підприємства Світлана Кузьмінська, скоріш за все, перейшла до активних дій і відчайдушно намагається повернути собі колишню посаду. (ckp.in.ua, 28.04.2020). Черкаські енергетики просять Президента не допустити повернення на підприємство колишньої керманичка <…> (vikka.ua, 13.06.2019). Разом із сільським головою Іваном Баліцьким керманичка району ознайомилися з роботою та нагальними проблемами Добрянської сільської ради <…>. (oblradack.gov.ua, 17.10.2019). Дехто навіть засумнівався, чи справді ця вередлива керманичка директорової приймальні записана в паспорті Ларисою. (Надія Гуменюк «Квіти на снігу», 2018). Колишня керманичка Рахівщини визнана винною у вчинені адміністративного корупційного правопорушення за ст.172-7 КУаП України (trubyna.org.ua, 14.03.2015). <…> судовий вирок колишній керманичці [Юлії Тимошенко] вони вважають порушенням прав людини. (24tv.ua, 26.10.2011). <…> керманичка цього конституційного органу поінформувала: жодних матеріалів від комісії поки що не надходило. (Закон і бізнес, 26.12.2008).] // ідейна і політична керівниця громадського руху, партії чи організації. [Одно мене вражає неприємно, а то, що така успішна і вміла праця шановної керманички є жертвою, зложеною тутешній українській суспільности без нїякої за щирий труд відплати. (Діло, 21.12.1917).] // очільниця загону. [Легкий Камілли загін без керманички перший розбігся. (Вергілій «Енеїда», 2018).] див.: керма́ниця, воді́йка, очі́льниця, вожди́ця, вожди́ня Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)