Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 10 статей
Запропонувати свій переклад для «вулій»
Шукати «вулій» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Изма́ток (об улье) – зматчі́лий. [Зматчі́лий ву́лій, рій].
I. Моль –
1) зоол. Tinea – міль (р. мо́ля, м. р.), мільга́ (-ги́), соб. міль и мо́ля (р. мо́лі, ж. р.). [Міль мо́ля гризе́, коли́ нема́ що (Приказка). Мільга́ мільгу́ їсть, а мільги́ і чорт не з’їсть (Приказка). Оде́жею, що міль попроїда́ла (Куліш). Давно́ мабу́ть мо́ля пої́ла (М. Вовч.)].
• Моль шубная (T. pellionella) – вовня́на міль. [Ця біле́нька або́ жовте́нька ха́тня міль взива́ється вовня́ною, бо шко́дить бі́льше ху́тру та во́вні (Степ.)].
• Моль овощная, вощинная – мотили́ця, метел[н]и́ця. [Та й сього́ ро́ку мотили́ці бага́то; котри́й не відкри́єш ву́лій, в ко́жнім на́йдеш (Гуманщ.). Метени́ця – сіре́нький мете́лик, заліта́є крізь вічко́ у ву́лика (Степ.)].
• В улье завелась моль – ву́лик замотили́чився;
2) см. Мольга́ 1.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ву́лій, -лія, у -лії; -лії, -ліїв

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ву́лень, -льня, м. = Вулій. Гуде у будинку, як у вулені. МВ. (О. 1862. ІІІ. 50).
Ву́лій, -лія, м. Улей.
Ву́лік, -ка, м. = Вулій.
Мотили́ця, -ці, ж.
1) Болѣзнь: овечій вертежъ. См. Метелиця.
2) Вощинная моль. Та й сього року мотилиці багато: котрий ні відкриєш вулій, в кожнім найдеш. Уман. у.
У́лій, у́лія, м. = Вулій. Ум. У́лійок. Новенькі улійки лаштує на нові рої. Г. Барв. 144.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Ву́лик, -ка = Ву́лій. Сл. Нік.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

У́лей = у́лїй (С. Ш.), ву́лїй (С. Л.), у́лик (С. Ш.), ву́лик (С. Л.), у́лень (С. Ш.), коло́дка (С. Л.), пень, великий — стоя́н, маленький — бучо́к, в деревинї — борть, для роїв — ройови́к, ройо́вня, лежачий — ле́жень, у вулику дїрочка, кудою вилїтають і влїтають бджоли — ві́чко, палички впоперек вулика — сно́зи, боки вулика — по́ли. — Тепер же побалакаємо про самі вулики. Частїше у нас вживають ся прості колодки. Ст. О. — Постановив вулика головою, підкурив зі споду трохи та настановив над його полами поли другого вулика, — от бджола туди і перейде. Ст. О. — Краще ставити вулик вічком на схід сонця. Ст. О. — Пригото́вить у́лей для роёвъ = поснози́ти.