Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 16 статей
Запропонувати свій переклад для «вірьовка»
Шукати «вірьовка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Верё́вка, вервь – шво́рка, мо́ту́з, моту́зка, (соб.) моту́ззя, шнур, вірьо́вка, вері́вка, ві́жки (р. -жок).
• Верё́вочка (бичёвка) – мотузо́к, мотузо́чок, моту́зочка.
• В. скрученная из соломы – (с)кру́тел[н]ь.
• В. из прутьев – ви́тка, (в)ужі́в[л]ка, у́жва (гал.).
• В. из лыка – лича́к, личкі́вка; (привязь) нали́гач, (для ведения вола) волові́д (р. -во́ду).
• Хоть верё́вки вей – хоч мички́ мич.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Веревка –
1) (обыкновенная или тонкая) шво́рка, -ки, моту́зка, -ки, шнур, -ра;
2) (очень толстая) вірьо́вка, -ки.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Вірьо́вка – веревка.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Вірьо́вка, -ки, ж. Веревка. Погуляв, як собака на вірьовці. Ном. № 12991. Ум. Вірьо́вочка.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Варо́ви́на = 1. вірьо́вка, вері́вка (частїше насмолена). 2. дра́тва.
Верёвка = 1. вірьо́вка, верівка, у́жівка, бечі́вка. С. Л. — (Товста при поронї або неводї) — кодо́ла. С. З. — (Для шнуровання воза) — шнурова́ння. (Що накидають на роги волів) — нали́гач, волові́д. С. З. Фр. — Налигачем скрутили руки. К. Ш. – (Коро́тка) — мо́ту́з, мотузо́к, моту́зка, моту́зочка. С. З. — Гарцює, як теля на мотузку. н. пр. — (Тоненька) — шпага́т, шво́рка, (і коротенька) — поворо́зка. С. З. 2. ключ, ни́зка. — А гусий справдї цїлий ключ з-за кряжу підняв ся. С. З. — Із вирию журавлї летять високо ключами. К. Ш.
Во́ротъ = 1. д. Воротни́къ. — Брань на вороту́ не виснетъ. н. пр. = ла́йка не бійка, в боку́ не боли́ть. н. пр. 2. коло́ворот (вал, на котрий накручуєть ся вірьовка, мех.), (для витягання невода) — бара́н. (Аф.). — Губа, як на коловоротї гуляє. н. пр.
Инструме́нтъ, ты = струме́нт, спра́ва, справи́лля, начи́ння (С. Ж.), пристрі́й, припа́с. — (Бонда́рський): ковела́ (загинати обручі), натяга́ч і наби́вач (натягати і набивати обручі), зате́рач (вирізувати жолобки), ро́змір (замісць циркуля). — (Кова́льський): кова́дло, мо́лот (маленький) — однору́к, (що на йому чоботи підковують) — стоя́чка, (тримати або витяга́ти що) — клїщі, обце́ньки, ле́щата, (виробляти гвіздки) — гвозди́льня, (нарізувати шруби) — клуб, (підковувати чоботи) — стоя́чка. — (Колїсни́цький) : бга́льня (вигинати полози), води́ло (згинати обід), гладїй (виглажувати), ло́патень (провірчувати), на́рвина (держати обід зігнутим), натяга́ч (натягати обід на шпицї), писа́к (вирізувати), різе́ць (обточувати маточину), шми́га (рівняти). — (Коро́бницький): прибі́йниця (дощечка), заби́вня (кілочок), оби́ймиця. — (Кушнїрський): бі́лик (вичищати мезку), вершта́бина і пі́льга (натягати шкуру для вичинки), ключ (розтягати шкуру), ключови́к (вірьовка до сього ключа), штри́ха або штрихо́ль (вичищати шерсть), юхта́рка (вироблювати юхту), (дошка, на котрій розстилаєть ся шкура) — кобили́ця, (для очистки) — ска́фа. — (Тесля́рський): соки́ра, пи́лка, долото́, све́рдел, ришта́к (робити карунки), шпунд. — (Тка́цький): а) верста́ть (див. під сл. Верстакъ), б) мотови́ло, що на його мотають нитки, складаєть ся з ріжків та перехре́стя, в) виту́шка, щоб змотати пряжу на клубки, стоїть на стільчикові, у його вроблений што́мпель, на котрому навхрест два бильця, накінцї їх ко́ники, що на їх надївають півміток, г) осні́вниця, на котрій робить ся основа, вона складаєть ся з ря́ми з кіло́чками, д) пря́дка, складаєть ся з сті́льчика на ніжках, під ним підні́жок, до його прироблено цига́нку, вона другим кінцем чіпляє за верете́но, на стільчику два сто́впчики, між їх ко́лесо, на передньому стовпчику сволочо́к, на кінцї котрого третїй стовпчик, в котрому шкурато́к з дїрочкою, де друге верхнє верете́но, а на йому ви́лка з крючками, потім ска́лка та колїсце́, на котрих шнур, е) ши́нка — дощечка, котрою перекладають нитки в основі, ж) вороти́ло, котрим навивають основу. — (Шевський): клеса́чка (рівняти зморшки), книп, книпе́ць (ніж шевський), копи́л (колодка, на котру натягаєть ся чобіт), крючо́к (дощечка загнута, щоб витягати шкуру), натира́чка або товкма́чка (рівняти закаблуки), обцяни́к (кілочок, котрим забиваєть ся колодка, коли на нїй чобіт), писа́чка (паличка, що нею рисують підошви), прави́ло і стріли́ця (виправляти халяви), ра́шкуль і терпу́г (стирати гвіздки в чоботї), сморщи́на дощечка, котру вставляють в передок чобота, коли він на колодцї), шва́рок, (каміньчик, що ним розглажують закаблуки), ши́ло і шва́йка (проколювати дїрочки), крамни́ця (дошка, що на їй ріжуть ремінь). — (Хірурги́чний): штри́кавка (для проколювання), мацови́лка, про́тичка (д. Зондъ). — (Розмаїтий): виверта́чка (що небудь вивертати), ке́льня (лопатка у мулярів), обце́ньки і рак (виймати гвіздки), копе́ць (довбати мед), пере́чистка (очищати коноплї від кострицї), пробі́й (пробивати дїрки), сїчка́рня (різати сїчку), шатківни́ця (сїкти капусту),. шпи́ця (знїмати кору з берези), щи́па́вка (зривати овощ.).
Линёкъ = джгут, здр. джгу́тик, поб. джгутя́ка. С. Аф. З. Л. — Нераз доходило до чуба, як загуляли ся в джгута. Кот. — А він як уперіще його джгутом межи плечі. (У матросів — обсмолена вірьовка, що вживаєть ся для карання матросів).
Линь = 1. риба Cyprinus tinea — лин, здр. лино́к, мъясо лина, а часом і цїла риба — лини́на. — Не має риби над линину, не пав мъяса над свинину. н. пр. 2. тоне́нька вірьо́вка, не то́вща як 1/2 ца́лї, зсу́кана в 6, 9 або 12 ста́льок.
Наверну́ть, навёртывать, ся = 1. вертї́ти, накрути́ти, намота́ти, наверта́ти, ся, наві́рчувати, накру́чувати, намо́тувати, навива́ти, ся, понаві́рчувати, понакру́чувати, ся і т. д. — Навертїти павісмо конопель. — Вірьовка накручуєть ся на вал. — Намотала нитки. 2. прикрути́ти, прикру́чувати, ся, (про ґвинт) — зашрубува́ти, зашрубо́вувати, ся. — Прикрути гайку. 3. (про сльози) — набі́гти, підступи́ти, набіга́ти, підступа́ти. 4. навину́ти ся (С. З. Л.), тра́пити ся, лучи́ти ся. — Навинули ся гостї. — Нїкому не пробачаючи, рубав в пень, хто тільки навинув ся. Л. В. — Лучив ся прасол і закупив усїх кабанів. — Гість трапив ся.
Про́волока = дрі́т, дро́т (С. З. Л.), топкий або малий шматочок — дро́тик (С. Л.), до люльки — про́тичка. — Накупив дротів, наробив крючків, оті, що рибу ловлять. н. к. М. — Як вірьовка порвалась, вона взяла тай умотала мідними дротами. н. к. М.
Са́ни, са́нки, са́ночки = са́ни, санки́, малі — саночки́, санча́та, без грядок — гринджо́ла, гринджоля́та, з кізяка, покриті кригою — грома́к (д. Сала́зки), городські — козирьки́, з коробом з лубка — за́лубнї, прості без короба — копильчаки́, ріжна́ті, рибальські маленькі — самоту́жки, частини санок: передо́к, задо́к, полози́, ко́роб, загнутий кінець полоза — ко́рса, ско́рс, мн. ко́рси, на́шивка на полозї — пі́длатка, дощечка, що зъєдиняє полози спереду — по́передень, по́передок, звязок шипа з полозом — стяго́ль, жердина, що впоруч з полозом — на́моржень, пристрой з боків, щоб не перекидались сани — крил́о, би́ло, кри́сло, мн. кри́ла, вірьовка що привъязуе голоблї — за́вертень, верхня частина полоза — голо́вка, кілки в полозах — копили́, що зъєдиняє копили — въязо́к, на чому держуть ся крила — ду́жки. Сум. Ох. Привикне собака за возом бігти, побіжить і за санками. н. пр. — Другим же шляхом ріжнаті прості по снїгу риплять собі санчата. Гр. Чайч. — Не въ свои́ са́ни не сади́сь. н. пр. .= 1. коли́ не Кири́ло, не пхай там ри́ло; не в свої са́ни не суньсь; не су́нь голови́, куди́ не влїзе. 2. не ти́кай но́са до чужо́го про́са; не пха́й ся, де тебе́ не тре́ба; в чужи́й череви́к ноги́ не сажа́й. н. пр.
Скру́чивать, скрути́ть, ся = 1. зкру́чувати, зкрути́ти, зсука́ти, ся, багато — позкру́чувати. — Зкрутив вірьовку. — Зкрутилась вірьовка. 2. звъя́зувати, зкру́чувати, моту́зити, звъяза́ти, с(з)крути́ти, умотузова́ти. — Налигачем скрутили руки. К. Ш.
Сѣ́ть = сїть, сїтка, на птиць — сїтка, на зьвіря або й на птиць велика — тене́то (С. Ш.), тене́та, рибалські сїтї на Днїпрі: а) волоку́ша (від 50 до 100 саж.), б) підса́ка (кругла на взір черпака, з палкою), в) ку́шіль (з пруття), г) не́від (в кілька десятків сажнїв; частини його: задня— матня́, коло неї — о́перси, боки — кри́ла або при́шивки, сторона, що заносять у воду — забі́жна, що коло берега — стоя́ча, поплавки — галага́ни, вірьовки в низу і в горі — підбо́ри, товсті — кодо́ли, що витягають невід — ля́ма, ля́мка, цївки для груза — лазки́), д) бре́день або во́лок (невід від 3—12 саж.): особливий — бури́ло, не з сїтки, а з тканини — тка́нка; маленький — волочо́к (С. Аф. Л. З.), е) тягу́ля або тягу́ня (С. Ш.), ж) на́кидка (має вид круга від 8—12 саж. кругом, від середини вірьовка, з оливъяним грузом по краях; роспускається і накидаєть ся, а потім зашморгуєть ся), з) дрібни́цї (густі сїтї), и) хва́тка (кругла, напъята на обруч, до 1 саж. в поперечнику — С Ш.), і) ха́па (менша, від 11/2 до 2 аршинів в поперечнику), к) рішо́тка (на взір хапи, але сїтка з більшими очками, на раків), л) тербу́к або турбу́к (на взір черпака з держалном і обручем), м) я́тір або я́тер (сїтка на кількох обручах на взір конуса — С. З.), н) ме́реж або мере́жа (сїтка особливого плетїння), о) ве́рша (С. Аф. З.) Подрібний опис див. у Рябкова. Д. теж під сл. Снасть.
Шестери́къ = шестери́к (вірьовка у шість стальок, шість сьвічок на хунт, колода в шість вершків в одрубі то-що).