Знайдено 13 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Говори́ться, гова́риваться – говори́тися, каза́тися, мо́витися, бала́катися, вимовля́тися, промовля́тися. [Те, що бала́калося на ле́кції (Крим.). Вимовля́лося те, чого́ ніхто́ не чув (Гліб.)]. • Говори́тся (т.-е. говоря́т) – гово́риться, ка́жеться, (мо́ва) мо́виться про ко́го, бала́кається. [Не так шви́дко ро́биться, як мо́виться]. • Как говори́тся, как говоря́т – мовля́в, як той мовля́в, як той каза́в, ска́зано, як то проповіда́ють, як то ка́жуть. [Пі́сню утни́, щоб, мовля́в, засмія́лося ли́хо (Л. Укр.)]. • Гово́ренный – гово́рений, ка́заний, мо́влений, бала́каний. [Ти ка́зане ка́жеш, а мій ба́тько під корчмо́ю чув]. |
Ми́мо –
1) предл. с род. п. – повз, проз, (реже) поз, попри ко́го, що, побіля́, (п)о́біч ко́го, чо́го, (диал.) ми́мо що и чого́. [Повз ньо́го проско́чив кі́ньми станови́й (Коцюб.). Ї́демо повз тютюно́ві планта́ції (Кониськ.). Що-дня́ йду проз ва́шу ха́ту (Звин.). Нагля́дів га́рну молоди́чку та все бі́га поз двір, щоб як-не́будь зачепи́ти її́ (Рудч.). Орлі́в імпе́рії нести́ поз о́браз імпера́тора (Л. Укр.). Му́сів бі́гти попри ва́с (Франко). Іду́ попри ко́рчму (Кам’янеч.). А трива́йте лише́нь, я піду́ побіля́ йо́го (Квітка). Ми́мо коло́дізь ішли́ (Сл. Гр.). Азі́йське купе́цтво тягло́ ва́лками з Кри́му ми́мо Черкас (Куліш)]. • Проходить, пройти, проезжать, проехать, пролетать, пролететь -мо кого, чего – прохо́дити, пройти́, ї́хати, прої́хати, леті́ти (проліта́ти), пролеті́ти повз ко́го, що, мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, обмина́ти, обмину́ти кого́, що. [Пішла́ сте́жкою навпросте́ць, мину́ла манасти́р (Н.-Лев.). Але по́душка помину́ла його́ та влучи́ла благочи́нного по голові́ (Н.-Лев.)]. • Я прошол -мо вас – я пройшо́в повз вас, я мину́в вас. • Проезжал -мо моего дома, а ко мне не заехал – ї́хав повз мою́ ха́ту (или мина́в мою́ ха́ту), а до ме́не не заї́хав. • -мо такого явления пройти нельзя – об[по]мину́ти таке́ я́вище не мо́жна. Пропускать, пропустить -мо ушей, глаз, см. Пропуска́ть 5; 2) нрч. – ми́мо (малоупотребит.), стороно́ю, побіля́, (п)о́біч, не туди́; повз ко́го, що; (обыкновенно же мимо передаётся описательно через выражения с глаголом мина́ти и пр.). [Стої́ть собі́ кацапчу́к, ті́лько погляда́є, а каца́пка ми́мо йде та й його́ пита́є (Рудан.). Стороно́ю дощ іде́, стороно́ю (Купал. пісня). Побіля́ ї́хав, до нас не заї́хав (Звин.). Дим несе́ться не в ві́чі, а побіля́ (о́біч) (Крим.)] Поля, луга, река, текущая -мо – лани́, лу́ки, ріка́, що повз їх протіка́є. • Он выстрелил -мо – він не влучи́в. • Опять -мо! – знов не влучи́в! знов не туди́! знов по́біч! • Не -мо говорится, молвится – не на ві́тер гово́риться (ка́жеться). • Проехать -мо – мину́ти, помину́ти кого́, що. • -мо, всё -мо и -мо – геть да́лі, все да́лі і да́лі; побіля́, все побіля́ й побіля́. • Поди-ка ты -мо! проваливай -мо! – іди́ (собі́) геть! (отвяжись, не получишь) дзу́ськи! дзусь! адзу́сь! • Пошол -мо! (кучеру) – мина́й! не с[зу]пиня́йся! поганя́й! (фамил.) паня́й! • Ступить -мо – не так ступи́ти, ступну́ти о́бік, (споткнуться) спотикну́тися, спіткну́тися. |
Мо́лвиться – мо́витися, промовля́тися, вимовля́тися, каза́тися, говори́тися; бу́ти мо́вленим, ка́заним, ска́заним; срв. Говори́ться. [Не так шви́дко ро́биться, як мо́виться (Номис)]. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ГОВОРИ́ТЬСЯ ще мо́витися; говори́тся (у книзі) опові́дано, ска́зано; говоря́щийся гово́рений, мо́влений, ка́заний, висло́влюваний. |
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 
Говориться – говоритися; казатися; промовлятися. Как говорится – мовляв; як той казав; як той мовляв; сказано; як то кажуть. Так говорится – так кажуть. Говорится о… – мова мовиться про… |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Говориться
• Говориться о… – йдеться про (за)…; [мова] мовиться про (за)… [Та й мовилося зараз не про мертве ж, а про живе, не про кончину, а про зародження нового життя. Смолич.] • Как говорится – як [то] кажуть; як то кажеться; мовляв; як той казав (як той мовляв); сказано; сказати б. [І ми з вами, Сергію Петровичу, не молодшаєм! Вже й нам, як то кажуть, не до Петра, а до Різдва! Українка. Сказано, у дитини заболить пучка, а в матері серце. Вовчок.] • Так говорится – так кажуть. • Это к тому говорится, чтоб… – це проти того говориться (кажеться), щоб… |
Сказка
• Ни в сказке сказать, ни пером описать – ні в казці сказати, ні пером списати; ні пером списати, ні словом сказати. • Сказка — складка, а песня — быль – казка — байка, а пісня — правда. Пр. • Скоро сказка сказывается, да не скоро дело делается – не так хутко діється, як [хутко] говориться. Пр. Не так швидко робиться, як мовиться. Пр. Легше говорити, ніж зробити. Пр. Одне творити язиком, а друге — перти плуга. Пр. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Каза́тися – говориться. • Ка́жеться – говорится. |
Про́ти́, про́ти́в (кого, чого), предл. –
1) против; 2) перед. • Про́ти́ се́бе підве́сти́, підня́ти – поднять что-либо, держа его перед собой. 3) навстречу; 4) на, для, к. • Це про́ти́ то́го гово́риться, що – это к тому говорится, чтоб. 5) лицом к чему, напротив; 6) по сравнению, сравнительно с кем, чем. • про́ти́ ме́не він мали́й – он мал по сравнению со мною. 7) под (какой-либо день), перед (днем, событием). Про́ти́ но́чи – к ночи, на ночь. Про́ти́ неді́лі – в ночь перед воскресеньем. 8) смотря по, сообразно с. • Про́ти́ чо́гось каза́ти – намекать на что. • Про́ти́ чо́го – в смысле, в отношении. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Говори́тися, гл. Употребляется только въ 3-емъ лицѣ и чаще всего безлично: г гово́риться, говори́лось. Пословиця говориться, а хліб їсться. Ном. № 11285. Дід мовчить, неначе не до його говориться. Левиц. І. 98 Ой що ся говорило, то все ж то неправда. Чуб. V. 395. |
Мо́витися, -ться, гл. безл. Говориться. Не так швидко робиться, як мовиться. Ном. № 5603. Мо́ва мо́виться. Идетъ разговоръ, говорится. Батько промовив ті слова так спокійно, неначе мова мовилась про когось иншого, а не про його. Левиц. Пов. 114. Мо́ва не мо́виться. Разговоръ не клеится. Сумно стало, мова не мовилась. МВ. II. 184. |
Ху́тко, нар. Скоро, быстро. Хутко, як оком змигнуть. Ном. № 7737. Ой Бог знає, Бог і відає, чи побачимось хутко. Кіев. у. Не так хутко діється, як хутко говориться. Ном. № 5603. Ум. Хуте́нько. Рудч. Ск. І. 172. Хутенько йди! МВ. (О. 1862. ІІІ. 43). |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)