Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «говориться»
Шукати «говориться» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Говори́ться, гова́риваться – говори́тися, каза́тися, мо́витися, бала́катися, вимовля́тися, промовля́тися. [Те, що бала́калося на ле́кції (Крим.). Вимовля́лося те, чого́ ніхто́ не чув (Гліб.)].
• Говори́тся (т.-е. говоря́т) – гово́риться, ка́жеться, (мо́ва) мо́виться про ко́го, бала́кається. [Не так шви́дко ро́биться, як мо́виться].
• Как говори́тся, как говоря́т – мовля́в, як той мовля́в, як той каза́в, ска́зано, як то проповіда́ють, як то ка́жуть. [Пі́сню утни́, щоб, мовля́в, засмія́лося ли́хо (Л. Укр.)].
• Гово́ренный – гово́рений, ка́заний, мо́влений, бала́каний. [Ти ка́зане ка́жеш, а мій ба́тько під корчмо́ю чув].
Ми́мо –
1) предл. с род. п. – повз, проз, (реже) поз, попри ко́го, що, побіля́, (п)о́біч ко́го, чо́го, (диал.) ми́мо що и чого́. [Повз ньо́го проско́чив кі́ньми станови́й (Коцюб.). Ї́демо повз тютюно́ві планта́ції (Кониськ.). Що-дня́ йду проз ва́шу ха́ту (Звин.). Нагля́дів га́рну молоди́чку та все бі́га поз двір, щоб як-не́будь зачепи́ти її́ (Рудч.). Орлі́в імпе́рії нести́ поз о́браз імпера́тора (Л. Укр.). Му́сів бі́гти попри ва́с (Франко). Іду́ попри ко́рчму (Кам’янеч.). А трива́йте лише́нь, я піду́ побіля́ йо́го (Квітка). Ми́мо коло́дізь ішли́ (Сл. Гр.). Азі́йське купе́цтво тягло́ ва́лками з Кри́му ми́мо Черкас (Куліш)].
• Проходить, пройти, проезжать, проехать, пролетать, пролететь -мо кого, чего – прохо́дити, пройти́, ї́хати, прої́хати, леті́ти (проліта́ти), пролеті́ти повз ко́го, що, мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, обмина́ти, обмину́ти кого́, що. [Пішла́ сте́жкою навпросте́ць, мину́ла манасти́р (Н.-Лев.). Але по́душка помину́ла його́ та влучи́ла благочи́нного по голові́ (Н.-Лев.)].
• Я прошол -мо вас – я пройшо́в повз вас, я мину́в вас.
• Проезжал -мо моего дома, а ко мне не заехал – ї́хав повз мою́ ха́ту (или мина́в мою́ ха́ту), а до ме́не не заї́хав.
• -мо такого явления пройти нельзя – об[по]мину́ти таке́ я́вище не мо́жна. Пропускать, пропустить -мо ушей, глаз, см. Пропуска́ть 5;
2) нрч. – ми́мо (малоупотребит.), стороно́ю, побіля́, (п)о́біч, не туди́; повз ко́го, що; (обыкновенно же мимо передаётся описательно через выражения с глаголом мина́ти и пр.). [Стої́ть собі́ кацапчу́к, ті́лько погляда́є, а каца́пка ми́мо йде та й його́ пита́є (Рудан.). Стороно́ю дощ іде́, стороно́ю (Купал. пісня). Побіля́ ї́хав, до нас не заї́хав (Звин.). Дим несе́ться не в ві́чі, а побіля́ (о́біч) (Крим.)] Поля, луга, река, текущая -мо – лани́, лу́ки, ріка́, що повз їх протіка́є.
• Он выстрелил -мо – він не влучи́в.
• Опять -мо! – знов не влучи́в! знов не туди́! знов по́біч!
• Не -мо говорится, молвится – не на ві́тер гово́риться (ка́жеться).
• Проехать -мо – мину́ти, помину́ти кого́, що.
• -мо, всё -мо и -мо – геть да́лі, все да́лі і да́лі; побіля́, все побіля́ й побіля́.
• Поди-ка ты -мо! проваливай -мо! – іди́ (собі́) геть! (отвяжись, не получишь) дзу́ськи! дзусь! адзу́сь!
• Пошол -мо! (кучеру) – мина́й! не с[зу]пиня́йся! поганя́й! (фамил.) паня́й!
• Ступить -мо – не так ступи́ти, ступну́ти о́бік, (споткнуться) спотикну́тися, спіткну́тися.
Мо́лвиться – мо́витися, промовля́тися, вимовля́тися, каза́тися, говори́тися; бу́ти мо́вленим, ка́заним, ска́заним; срв. Говори́ться. [Не так шви́дко ро́биться, як мо́виться (Номис)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Сказка –
1) казка;
2) (выдумка) вигадка, байка, казка; (болтовня) балаканина, балачки;
3) (ист.) реєстр, список:
• ни в сказке сказать, ни пером описать – ні в казці сказати, ні пером списати; ні пером списати, ні словом сказати;
• ревизские сказки – ревізькі реєстри (списки);
• сказка — складка, а песня — быль – казка — байка, а пісня — правда (Пр.);
• скоро сказка сказывается, да не скоро дело делается – не так хутко діється, як [хутко] говориться (Пр.); не так швидко робиться, як мовиться (Пр.); легше говорити, ніж зробити (Пр.); одне творити язиком, а друге — перти плуга (Пр.).
[Нема казки без правди (Пр.). В смолі сій грішники сиділи І на огні пеклись, горіли. Хто, як, за віщо заслужив. Пером не можна написати, Не можна і в казках сказати, Яких було багацько див! (І.Котляревський). Ввесь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава її страшна (М.Коцюбинський). — Майстер він говорити казки, Миляну пускать баньку (І.Франко). Людство й не помітило, що перестало створювати казки, і навіть розповідати їх дітям на ніч (Л.Костенко). Затишно дітям в пазусі казок (Л.Костенко). Ця  казка на білих лапах Іде уночі по дорозі, І місяць тече по хатах, І в казках на віях сльози (М.Вінграновський). Листя колишнього смисли Падали тихо Життя урожайне на диво От тільки казки тобі вже не хочеться Воно б якось правди хоч цуприк (Ю.Джугастрянська). Я готовий влаштовувати на її вулиці страйки, лише б бути ближче до її ніжності й люті і слухати її втомлені байки про те, з ким вона спить і кого вона любить (С.Жадан). Пошле нам небо сни хоча б щасливі, якщо вже жити разом не дано. Ще прийде щастя — Але сиве-сиве, неначе казка Перед вічним сном (Ігор Павлюк). — Я думала, ти вже перестав писати казки. — Це як їздити на велосипеді. Варто лише навчитися… (В.Шовкун, перекл. К.Р.Сафона). У світі завжди будуть казки. Він не зможе без них існувати. І хтось мусить вигадувати їх (А.Вовченко, перекл. Л.-М.Монтгомері). — Любий, розкажи мені казку на ніч. — Я тебе кохаю. Спи]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ГОВОРИ́ТЬСЯ ще мо́витися;
говори́тся (у книзі) опові́дано, ска́зано;
говоря́щийся гово́рений, мо́влений, ка́заний, висло́влюваний.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Говориться – говоритися; казатися; промовлятися. Как говорится – мовляв; як той казав; як той мовляв; сказано; як то кажуть. Так говорится – так кажуть. Говорится о… – мова мовиться про…

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Говориться
• Говориться о… – йдеться про (за)…; [мова] мовиться про (за)… [Та й мовилося зараз не про мертве ж, а про живе, не про кончину, а про зародження нового життя. Смолич.]
• Как говорится – як [то] кажуть; як то кажеться; мовляв; як той казав (як той мовляв); сказано; сказати б. [І ми з вами, Сергію Петровичу, не молодшаєм! Вже й нам, як то кажуть, не до Петра, а до Різдва! Українка. Сказано, у дитини заболить пучка, а в матері серце. Вовчок.]
• Так говорится – так кажуть.
• Это к тому говорится, чтоб… – це проти того говориться (кажеться), щоб…
Сказка
• Ни в сказке сказать, ни пером описать – ні в казці сказати, ні пером списати; ні пером списати, ні словом сказати.
• Сказка — складка, а песня — быль – казка — байка, а пісня — правда. Пр.
• Скоро сказка сказывается, да не скоро дело делается – не так хутко діється, як [хутко] говориться. Пр. Не так швидко робиться, як мовиться. Пр. Легше говорити, ніж зробити. Пр. Одне творити язиком, а друге — перти плуга. Пр.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Каза́тися – говориться.
• Ка́жеться – говорится.
Про́ти́, про́ти́в (кого, чого), предл. –
1) против;
2) перед.
• Про́ти́ се́бе підве́сти́, підня́ти – поднять что-либо, держа его перед собой.
3) навстречу;
4) на, для, к.
• Це про́ти́ то́го гово́риться, що – это к тому говорится, чтоб.
5) лицом к чему, напротив;
6) по сравнению, сравнительно с кем, чем.
• про́ти́ ме́не він мали́й – он мал по сравнению со мною.
7) под (какой-либо день), перед (днем, событием). Про́ти́ но́чи – к ночи, на ночь. Про́ти́ неді́лі – в ночь перед воскресеньем.
8) смотря по, сообразно с.
• Про́ти́ чо́гось каза́ти – намекать на что.
• Про́ти́ чо́го – в смысле, в отношении.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Говори́тися, гл. Употребляется только въ 3-емъ лицѣ и чаще всего безлично: г гово́риться, говори́лось. Пословиця говориться, а хліб їсться. Ном. № 11285. Дід мовчить, неначе не до його говориться. Левиц. І. 98 Ой що ся говорило, то все ж то неправда. Чуб. V. 395.
Мо́витися, -ться, гл. безл. Говориться. Не так швидко робиться, як мовиться. Ном. № 5603. Мо́ва мо́виться. Идетъ разговоръ, говорится. Батько промовив ті слова так спокійно, неначе мова мовилась про когось иншого, а не про його. Левиц. Пов. 114. Мо́ва не мо́виться. Разговоръ не клеится. Сумно стало, мова не мовилась. МВ. II. 184.
Ху́тко, нар. Скоро, быстро. Хутко, як оком змигнуть. Ном. № 7737. Ой Бог знає, Бог і відає, чи побачимось хутко. Кіев. у. Не так хутко діється, як хутко говориться. Ном. № 5603. Ум. Хуте́нько. Рудч. Ск. І. 172. Хутенько йди! МВ. (О. 1862. ІІІ. 43).

Запропонуйте свій переклад