Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 15 статей
Запропонувати свій переклад для «громадка»
Шукати «громадка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Карава́н –
1) (обоз) карава́н (-ну), карава́на (-ни), ва́лка. [За-для йо́го заверта́ють карава́ни, іду́ть сте́пом і ма́рне погиба́ють (Куліш). Азі́йське купе́цтво тягло́ ва́лками з Кри́му ми́мо Черка́с на Пути́вель або на Ки́їв (Куліш)];
2) (лошадей, птиц) табу́н (-на́), ключ (-ча́);
3) (партия богомольцев или купцов) чері́дка, грома́дка, табу́н (-на́).
Комму́нка – кому́нка, грома́дка.
Компа́ния –
1) компа́нія, (фам.) кумпа́нія, гурт (-ту), (общество) товари́ство, (союз) спі́лка, (застольная) бе́се[і]да, (группа) грома́дка (множество) ла́ва. [За кумпа́нію і ци́ган пові́сився (Номис). Облиши́вши пи́сар кни́гу, сіда́є до гу́рту (Грінч.). Свого́ сму́тку не міг Лаго́вський позбу́тися й у товари́стві Шмі́дтів (Крим.). За столо́м сиді́ла бе́седа: брат Охрі́м із жі́нкою, сват Мано́йло, кум Тере́шко (Грінч.). Чолові́к та жі́нка, то одна́ спі́лка (Номис). В те́мну ніч ми зібра́лися грома́дкою йти (Л. Укр.). Колядува́ти хо́димо ла́вою (Звин.)].
• -нией – гурто́м, у гу́рті́, ла́вою. [На́віть іти́ в гурті́ ле́гше з спі́вом (Єфр.)].
• В своей -нии (сидеть) – свої́м гурто́м.
• Водить, иметь -нию с кем – ко[у]мпанува́ти, води́тися, води́тися хлі́бом, заходи́ти з ким.
• В -нии – при гурті́, в гурті́.
• Пожалуйте в -нию – про́симо до гу́рту, до компа́нії, до ку́пи.
• Держаться -нии с кем – трима́тися чийо́го товари́ства (гу́рту), трима́ти спі́лку з ким, трима́тися ку́пи. [Не трима́й з пана́ми спі́лки (Сл. Гр.). Тре́ба всім ку́пи трима́тися (Крим.)].
• Для -нии – за компа́нію.
• Достойная -ния – товари́ство че́сне, (иронич.) кумпа́ні́я че́сна.
• Дружная -ния – лю́бе (дру́жнє) товари́ство, дру́жня компа́нія, (братва) бра́тва.
• Дурная -ния – пога́не товари́ство.
• Иметь -нию с кем – бу́ти в товари́стві з ким.
• За -нию – за гурто́м, за ко[у]мпа́нію.
• Присоединиться к -нии – приста́ти, прилучи́тися до гу́рту.
• Принять в -нию – взя́ти до гу́рту кого́.
• Расстроить -нию – розби́ти ко[у]мпа́нію.
• Сделать, составить кому, разделить с кем -нию – потоваришува́ти кому́, приєдна́тися до гу́рту з ким.
• Спасибо за -нию – спаси́бі за товари́ство, за компа́нію.
• Удалая -ния – гоп-ко[у]мпа́нія.
• Холостая -ния – парубо́цька (діво́цька) компа́нія.
• Честная -ния – шано́вне товари́ство.
• Я ему (он мне) не -ния – мені́ з ним у хлібосо́лі не бу́ти; (раздраж.) ми з ним свине́й не па́сли;
2) (ассоциация, трудовое или торговое общество) компа́нія, (никогда не кумпа́нія), товари́ство, спі́лка. [Вку́пишся (вступишь со взносом) в компа́нію, то мо́жеш бу́ти безпе́чний (Франко). Асекураці́йне (страхове́) товари́ство «Дністе́р». Знайшо́в собі́ спі́льників і з ни́ми в спі́лці взяв одно́ село́ в гра́фа в посе́сію (Н.-Лев.)].
• В -нии с кем – в спі́лці, спі́льно, до спі́лки з ким. [Ну́мер газе́тини то́ї, що її́ з ку́мом дяко́м до спі́лки пренумеру́ємо (выписываем) (Франко)].
• Быть, состоять в -нии с кем – спілкува́ти, сполува́ти, бу́ти в компа́нії (в спі́лці) з ким, трима́ти спі́лку з ким.
• Вступать, входить в -нию с кем – заво́дити спі́лку, приступа́ти до спі́лки з ким.
• Основывать, учреждать -нию – заклада́ти спі́лку.
• Торговый дом: Заблоцкий и К° – торгове́льний дім: Забло́цький і С-ка (і Т-во).
Кружо́к –
1) (деревянный или метал. для накрывания, для подставки) кружо́к (-жка́), круже́чок (-же́чка); (круглый след от чего-либо) кружа́ло, кружа́льце. [Зроби́в кружо́к водя́нку накрива́ти (Харківщ.). Гле́чики круже́чками понакрива́ла (Харківщ.). Зна́ти кружа́ло, де стоя́ла пля́шка (Київ)];
2) (диск) кружа́ло, кружа́льце;
3) (игрушка) покоте́[и́]ло, покотьо́ло, ко́чало, ум. покоте́льце, ко́чальце. [Скочу́сь нена́че те покотьо́ло, не заби́вшись (Стор.)].
• Сесть в -жо́к, см. Круг 1.
• Волосы подстрижены в -жо́к – чуб підстри́жений кружа́льцем. [Он і ру́ські стоя́ть з ко́сами, чуби́ кружа́льцями в їх, сорочки́ на ви́пуск (Тесл.)];
4) -жо́к людей – гурто́к (-тка́), грома́дка; срвн. Круг.
• Политические -жки́ – політи́чні гуртки́.
Ку́ча, Ку́чка, Ку́чечка –
1) (скопление, груда сыпучего, предметов) ку́па, ку́пка, ку́почка, ку́ча, ку́чка, ку́чечка, копа́, копи́ця, копи́чка, (редко) стропа́, (большая) кучугу́ра, ва́лява. [Кро́в’ю вона́ умива́лась, а спа́ла на ку́пах, на коза́цьких во́льних тру́пах (Шевч.). Навкру́г ме́не лежа́ла ку́па книжо́к (Крим.). Чужу́ю ку́чу ві́ючи, о́чі завсігди́ запоро́шиш (Номис). Ці́лі ко́пи жо́втої гли́ни (Мирн.). На дні ро́ву копи́цями гні́здилися жа́би (Мирний). Кладу́ть ру́ки, одна́ на дру́гу, щоб ста́ла копи́чка (Чуб.). В жи́ті ку́пка льо́ну (М. Вовч.)].
• -ча неприятностей – ку́па при́кростей.
• -ча овощей, соли, навоза – ку́па, бурт (-ту), бу́рта, кага́т (-ту) о́вочів, со́ли, гно́ю. [Ку́па груш (Київщ.). Ці́лі бу́рти огіркі́в лежа́ть (Сумщ.). Вже буряки́ в кага́ти скла́дено (Пирят.)].
• -ча (рыхлая, напр. зерна) – во́рох (-ху). [Пшени́ці во́рох був невкри́тий (Сл. Ум.). Забра́вся, як свиня́ у во́рох (Приказка)].
• Сорная, мусорная -ча – смі́тни́к (-ку́), зва́лище. [На смі́тник ви́несли (Шевч.)].
• Навозная -ча – гної́вня, гної́ще, гної́сько.
• Звёздная -ча – зо́ряний рій (р. ро́ю).
• У него -чи золота – у ньо́го ку́пи (ку́чі) зо́лота.
• Складывать, сваливать в -чу – кла́сти на ку́пу, ки́дати на ку́пу, копи́чити.
• Валить всё в одну -чу – горну́ти все на одну́ ку́пу (Єфр.);
2) (толпа) ку́па, ку́пка, ку́почка, ку́почок (-чка), (гурьба) копи́ця, табу́н (-на́), грома́да, грома́дка, юрма́, гурма́, юрба́, ва́лява, тлум (-му). [Біля саха́рні рої́лася ку́па люде́й і чорні́ли підво́ди (Коцюб.). Мене́ обмину́ла ку́пка парубкі́в (М. Вовч.). Коли́ гля́не у куто́к – аж діте́й копи́ця (Рудан.). Колядува́ти хо́дять невели́чкими табуна́ми (Звин.). Мов із землі́ ви́росла там грома́дка опри́шків (Маков.). Стої́ть ку́почок молоди́ць і дівча́т (М. Вовч.). Наро́ду юрма́ стоя́ла (Сл. Гр.). Юрбо́ю йшли (Черніг.). Пси гурмо́ю ви́летіли на доро́гу (Франко). Ва́лявою йду́ть лю́ди (Черніг.)].
• Собираться в -чу – ку́пчитися, ку́питися, грома́дитися, юрми́тися. [Поспі́льство, що ку́питься коло Ні́жена (Куліш). Ку́птеся в полки́, кричі́ть на ра́ду (Куліш)].
• Идти -чей – іти́ ку́пою (грома́дою, юрмо́ю, ку́пцем).
• Сгонять в -чу – зганя́ти до ку́пи;
3) (стая, группа) згра́я, згра́єчка, (диал.) ярча́к (-ка́), бу́рса. [Згра́я га́лок і гракі́в (Щогол.). Вліта́ла ці́ла згра́я гу́ків (Л. Укр.). Ри́ба так ярчака́ми і хо́дить (Манж.). Вовки́ бу́рсами бі́гають (Кам’янеч.). Бу́рса гусе́й (Кам’янеч.)];
4) (комок) кім’я́х (-ха́). [Бджо́ли літа́ють кім’яхо́м (Новомоск.)];
5) (масса) тиск (-ку), си́ла, тлум (-му). [Тиск наро́ду (Шевч.)].
Ку́чка – ку́пка, ку́чка; грома́дка; см. Ку́ча.
II. Мир –
1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи́, -ті́в), все́світ (-ту), всесві́ття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пи́шний світ, ввесь рух життя́ оту́т у мені́, в се́рці (Коцюб.). До́ки світ сві́том, не бу́де ба́ба ді́дом (Кониськ.). Ви сві́тло сві́ту (Куліш). І до ме́не ці́лий все́світ усміха́всь (Олесь). Ой, ви́дить бог, ви́дить творе́ць, що мир погиба́є (Колядка)].
• От сотворения -ра – від с(о)тво́ре[і́]ння сві́ту, від поча́тку сві́ту; відко́ли світ наста́в. [Відко́ли світ наста́в, не бува́ло ще тако́го (Брацл.)].
• Ещё до сотворения -ра – ще з-передві́ку, ще як світ не наста́в, ще перед сотво́ренням сві́ту.
• Системы -ра – систе́ми сві́ту (все́світу).
• Мир божий – світ (мир) бо́жий. [І світ бо́жий, як вели́кдень, і лю́ди, як лю́ди (Шевч.)];
2) (светило) світ. [Горя́ть світи́, біжа́ть світи́ музи́чною ріко́ю (Тичина)];
3) (земля) світ, наш світ, зе́мний світ, (ум.-ласк.) світо́чок (-чка), сві́тонько (-ка, ср. р.). [Зійду́ я на гі́рочку та гля́ну я по світо́чку: сві́те мій я́сний, сві́те мій кра́сний, як на тобі́ тя́жко жи́ти (Пісня). Над на́шого козаче́нька і в сві́ті нема́ (Метл.)].
• Во всём -ре – в усьо́му сві́ті (все́світі), по всьо́му (по ці́лому) сві́ті; на всьо́му сві́ті.
• Нигде в -ре – ніде́ в сві́ті.
• По всему -ру – по всьо́му (по ці́лому) сві́ті.
• На весь мир – на ввесь світ.
• Дурак на весь мир – усьогосві́тній, світови́й ду́рень, (фамил.) пері́стий ду́рень (-рня).
• Горний мир – ви́шній (надзе́мний) світ, (ви́шнє) не́бо.
• Дольний мир – до́лішній (зе́мний) світ, земля́.
• Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир – цей (цьогобі́чний) світ, сьогосві́ття, той (потойбі́чний) світ, тогосві́ття (-ття). [Усе́ на цім сві́ті зника́є (Грінч.). Привели́ до не́ї одну́ ба́бу, що неда́вно обмира́ла і на тім сві́ті була́ (ЗОЮР. I)].
• Этого -ра, потустороннего -ра – сьогосві́тній, тогосві́тній (несьогосві́тній, несві́тній). [Блука́ли які́сь ті́ні несьогосві́тні (Н.-Лев.). Мара́ несві́тня озива́ється (М. Вовч.)].
• Он человек не от -ра сего – він люди́на несьогосві́тня, (возвыш.) не від ми́ру сього́.
• Сильные -ра (сего) – мо́жні, вла́дні (-них), зве́рхники (-ків) (сві́ту сього́); воло́дарі сві́ту сього́.
• Гражданин -ра – громадяни́н все́світу, всесвітя́нин (-на, им. мн. -тя́ни, р. -тя́н), (космополит) всесві́тник. [Я всесвітя́нин ри́мський і бажа́в-би поба́чить Рим столи́цею всесві́ту (Л. Укр.)];
4) (перен.: круг явлений) світ.
• Два -ра (противоположных) – два сві́ти.
• Внешний, внутренний мир – зо́вні́шній (око́лишній, зве́рхній), вну́трішній світ.
• Идеальный, физический мир – ідеа́льний, фізи́чний світ.
• Новый, старый (древний) мир – нови́й, стари́й світ.
• Мир красоты – світ краси́.
• Мир психических явлений – круг (ко́ло, світ) психі́чних я́вищ.
• В -ре неведомого – у сві́ті невідо́мого;
5) (все люди) світ, (общество) грома́да лю́дська, зага́л (-лу). [Світ прозва́в (ді́да Хо) стра́хом (Коцюб.). Хто так неда́вно прийма́в гучну́ сла́ву, світ того́ ху́тко забу́в (Л. Укр.)].
• Пустить по -ру, см. Пуска́ть 1.
• Ходить, пойти по -ру, в мир – з торба́ми (з то́рбою), з до́вгою руко́ю ходи́ти, піти́, за про́ханим (за ласка́вим) хлі́бом, попідвіко́нню, по же́брах (на же́бри, в же́бри) ходи́ти, піти́, на про́шений хліб перейти́, (пров.) по миру́ ходи́ти, (нищенствовать) жебра́чити, же́брати, жебрува́ти, старцюва́ти. [Стара́ ма́ти пішла́ з то́рбою і з то́го сім’ю́ годува́ла (Крим.). «Чим заробля́?» – «По миру́ хо́дить» (Звин.)].
• С -ру по нитке, голому рубашка – зе́рнятко до зе́рнятка – от і ці́ла мі́рка.
• На весь мир мягко не постелешь – всім не дого́диш; всім (на всіх) не наста́(р)чиш, на всіх не настара́єшся.
• С -ром и беда не убыток – як усі́м біда́, то то вже півбіди́.
• На -ру и смерть красна – за кумпа́нію і цига́ни ві́шаються (Приказка);
6) (социальная группа) світ. [Світ розбу́рканих люде́й (Єфр.)].
• Крещённый, христианский мир – хреще́ний, христія́нський світ.
• Преступный мир – злочи́нний світ, злочи́нна грома́да;
7) (крестьянская община) грома́да, (редко) мир, (пров., рус.) о́бчество, (стар.) копа́, (ум.) грома́дка, грома́дочка, грома́донька. [Вже вся грома́да зібра́лася коло во́лости (Грінч.). Біля збо́рні зібра́вся ввесь мир (Коцюб.). Копа́ перемо́же й попа́ (Номис)].
• -ром – грома́дою, ми́ром. [Похова́ли грома́дою (Шевч.). Ми́ром і бо́гу до́бре моли́тися (Номис)].
• Он выбран -ром – його́ обра́ла грома́да;
8) (мирская сходка) сход (-ду), грома́да. [Як сход ска́же, так і бу́де (Брацлавщ.). Прийшо́в ба́тько з грома́ди таки́й серди́тий (Грінч.)].
• Класть, положить на -ру – кла́сти, покла́сти (ви́рішити) на схо́ді;
9) (светская, неотшельническая жизнь) (грі́шний) світ, сві́тське (мирське́) життя́ (-ття́); мир. [Черне́ць Пахо́мій, у миру́ Петро́ Борзе́нко (Крим.)].
• Жить в -ру́ – жи́ти серед люде́й, прова́дити сві́тське (мирське́) життя́, жи́ти в світові́й (в зе́мній) марно́ті.
• Оставить, покинуть мир –
а) (светскую жизнь) поки́нути світ, відійти́ від (грі́шного) сві́ту. [Покида́є світ і во́лю, щоб в пече́рі сме́рти ждать (Франко)];
б) (умереть) поки́нути світ, зійти́ з(о) сві́ту, переста́витися.
Неме́дленно, нрч. – нега́йно, (без промедления, не мешкая) не га́ючись, не га́ючи ча́су, без зага́яння, незаба́рно, необа́рно, (вскоре, скоро) незаба́ром, незадо́вго, невзаба́рі, неба́вом, (стар.) вбо́рзі, (вот-вот) ось-о́сь, от-о́т, зато́го, (сейчас) за́раз, заразі́сінько, (мигом) ми́ттю, притьмо́м, як стій. [Гото́витись в похі́д нега́йно (Куліш). Ви́конати при́суд той нега́йно (Грінч.). І велі́в він бра́нця перед се́бе привести́ нега́йно (Франко). З райо́ну про́сять набо́їв, нега́йно про́сять (Кирил.). Ски́нути його́, аби́ сами́м не га́ючись Собі́ському скори́тись (Грінч.). Смерть хапа́є незаба́рно (Біл.-Нос.). Сена́т постановля́є, щоб ви́конать сей ви́рок необа́рно (Л. Укр.). Роди́на недале́чко, – незаба́ром і ра́ду зна́йдеш і пора́ду (М. Вовч.). Грома́дка опри́шків ще́зла неба́вом на горбка́х (Маковей). Потре́ба пи́льна, про́сить бу́ти вбо́рзі (Куліш). Скажи́, що за́раз прийду́ (Харк.). За́раз Іва́на зв’яза́ли, ви́вели його́ в чи́сте по́ле (Чуб. V). Герш за́раз перені́сся (перешёл) з жі́нкою на и́нше примі́щення (Франко). І ми́ттю осідла́вши ра́ка; схвати́всь на йо́го як бурла́ка (Котл.). Щоб притьмо́м було́ зро́блено (Київщ.). Зня́вся-б як сті́й і пішо́в на робо́ту (Коцюб.). На со́нце не тре́ба диви́тися, бо мо́жна о́чі зба́вити як сті́й (Звин.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Компания –
1) (от лат.) компа́нія, (фамил.) кумпа́нія, гурт (-ту), (общество) товари́ство, (союз) спі́лка, (застольная) бе́сіда (бе́седа), (группа) грома́дка, (множество) ла́ва;
2) (ассоциация, трудовое или торговое общество) компа́нія, (никогда не кумпа́нія), товари́ство, спі́лка:
• быть, состоять в компании с кем – спілкува́ти, бу́ти в компа́нії (в спі́лці) з ким, трима́ти спі́лку з ким;
• в компании с кем (разг.) – у компанії (у товаристві, у гурті, при гурті, в спі́лці, спі́льно, до спі́лки) з ким;
• водить компанию с кем – водитися з ким; приятелювати (компанувати) з ким; бути, бувати у хлібосолі з ким; спілку тримати з ким; (устар.) води́тися хлі́бом, заходи́ти з ким;
• в своей компании сидеть – своїм товариством (своїм гуртом, своєю компанією) сидіти;
• вступать, входить в компанию – заво́дити спі́лку; уступати, приставати, приступа́ти до спілки;
• держаться компании с кем – триматися чийого товариства (гурту, компанії); тримати спілку з ким, триматися купи з ким;
• достойная компания – товари́ство че́сне, (иронич.) кумпа́ні́я че́сна;
• дружная компания – лю́бе (дру́жнє) товари́ство, дру́жня компа́нія, (братва) бра́тва;
• дурная компания – пога́не товари́ство;
• за компанию, для компании с кем (разг.) – за компанію з ким, за гурто́м з ким, заради товариства (задля дружби) з ким;
• иметь компанию с кем – бути в товаристві (у компанії) з ким;
• компанией – гурто́м, у гу́рті́, ла́вою;
• не компания кто кому – не товариш (не товаришка) хто кому; не компанія хто кому; у хлібосолі не бути кому з ким: (фамил.) свиней не пас хто з ким;
• основывать, учреждать компанию – засновувати компанію; заклада́ти спі́лку;
• пожалуйте в компанию – про́симо до гу́рту, до компа́нії, до ку́пи;
• принять, взять кого в компанию – узяти до товариства (до гурту, до компанії) кого;
• присоединиться к компании – пристати (приєднатися, прилучитися) до товариства (до компанії, до гурту);
• расстроить, нарушить компанию – розбити компанію;
• сделать, составить компанию кому, разделить с кем компанию – приєдна́тися до гу́рту з ким; потоваришува́ти кому́;
• спасибо за компанию – спаси́бі за товари́ство, за компа́нію;
• удалая компания – гоп-компа́нія;
• тёплая компания – товариство дружне (приятельське, сердечне, тепле); компанія дружна (приятельська, сердечна, тепла);
• Торговый дом: Заблоцкий и К° – торгове́льний дім: Забло́цький і С-ка (і Т-во, і К°);
• холостая компания – парубо́цька (діво́цька) компа́нія;
• честная компания – шано́вне товари́ство;
• я ему (он мне) не компания – я йому (він мені) не товариш; я йому (він мені) не компанія; мені́ з ним у хлібосо́лі не бу́ти; (раздраж.) ми з ним свине́й не па́сли.
[За кумпа́нію і ци́ган пові́сився (Номис). Облиши́вши пи́сар кни́гу, сіда́є до гу́рту (Грінченко). Свого́ сму́тку не міг Лаго́вський позбу́тися й у товари́стві Шмі́дтів (А.Кримський). За столо́м сиді́ла бе́седа: брат Охрі́м із жі́нкою, сват Мано́йло, кум Тере́шко (Грінченко). Чолові́к та жі́нка, то одна́ спі́лка (Номис). В те́мну ніч ми зібра́лися грома́дкою йти (Л. Українка). Колядува́ти хо́димо ла́вою (АС). Мій батько так казав: З панами добре жить. Водиться з ними хай тобі Господь поможе; Із ними можна їсти й пить, А цілувать їх — крий нас Боже (Є.Гребінка). Гринько з Іваном компанували (Сл. Гр.). На́віть іти́ в гурті́ ле́гше з спі́вом (Єфремов) Він тепер такий багатир, що ніколи й у хлібосолі з нами не буває (Сл. Гр.). Не трима́й з пана́ми спі́лки (Сл. Гр.). Тре́ба всім ку́пи трима́тися (А.Кримський). — Мамо, а що таке невдалий жарт? — Це, синку, коли тато до твого народження говорить, що керує компанією, а після твого народження виявляється, що це компанія алкоголіків!] Обговорення статті

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Мурма́ньчи́й – муравьиный.
• Мурма́ньча́ грома́дка – муравейник.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Грома́да, -ди, ж. Общество равноправныхъ лицъ, міръ, собраніе, мірская сходка. Громада — великий чоловік. Ном. № 10736. Дай, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада б тебе слухала. Ном. № 13590. Добре речеш, тільки в громаду не беруть. Ном. № 6865. Не хотілось в снігу, в лісі, козацьку громаду з булавами, з бунчуками збірать на пораду. Шевч. 4. Слухайте ж, панове громадо! Шевч. 165. По селу люде громадою ходять та когось, мабуть, б’ють, бо дуже кричать. Рудч. Ск. І. 186. Турки село грабували, громадами людей гнали. Лукаш. 116. Ум. Грома́дка, грома́донька. Чуб. V. 110. Грома́дочка.
Грома́дка, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Мурма́ньчий, -а, -е = Муравиний. Вх. Уг. 253. Мурма́ньча грома́дка. = Мурашник. Вх. Уг. 253.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Грома́дка, -ки, ж. *2) Группа. Наближалася громадка людей. Борд.
Лад, -ду́, м.
1) *Ні до ла́ду, ні до при́кладу. Невпопад. Цимбалистий знов ні до-ладу, ні до прикладу, а як то кажуть— нате й мій глек на капусту—не дочув як слід... та й каже. Кон. II. 30. Ні до ладу, ні до прикладу—їзіж те, що я викладу. H. посл. Умань. Ефр. *Ні ла́ду, ні скла́ду. Бессмыслица. Таке замолов, що ні ладу, ні складу. Полт. у. Г. Йов. *Тим са́мим ла́дом. В том же порядке. Вертала громадка женців тою самою дорогою й тим самим ладом, яким ішли рано в поле. Борд. *Ладу́ дійти́. Разобраться, привести в порядок. Сам Соломон ладу б не дійшов. Св. Л. 317. *На лад піти́. Принять благоприятный оборот. Ідіть додому: ваше діло на лад пішло. Мирн. Пов. I. 157. *Не до ладу́. Неумело, некстати. Ці хатки так не до ладу поставляні, що й сказати не можна. Крим.
3) *Не зна́ти сві́тові ладу́. Ничего не понимать. А коли не знаєте світові ладу, то й не мішайтесь. Св. Л. 113. *І той лад пога́с. Еще хуже стало. А як помер старий, то вже і той лад погас: почали ділитись та битись. С. Пальчик Звен. у. Ефр.

Запропонуйте свій переклад