Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 16 статей
Запропонувати свій переклад для «десятник»
Шукати «десятник» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Деся́тник, деся́тский – деся́тник, деся́цький. [Б’ю́ться со́цькі і деся́цькі (Руд.)].
• Быть деся́тником – десятникува́ти.
Гри́венник – сорокі́вка (сорок коп. на ассигн.), дваця́тка (20 грошей), гри́веник; (серебр. 10 коп. монетка) деся́тник (зап.). [Той ґу́дзик – як деся́тничок завбі́льшки, а дру́гий – більш од гри́вні (Свидн.)].
Деся́тский, см. Деся́тник.
Закрыва́ть, закры́ть –
1) (окна, двери и т. п.) зачиня́ти, зачини́ти, захиля́ти, захили́ти, (о мн.) позачиня́ти и позачи́нювати (ві́кна, две́рі); (отверстие) затуля́ти, затули́ти, затика́ти, заткну́ти и затка́ти, (о мног.) позатуля́ти, позатика́ти, (заслонкой) заслоня́ти, заслони́ти, (о мног.) позаслоня́ти, (запоной и т. п.) запина́ти, запну́ти, зап’я́сти́, заслоня́ти, заслони́ти, (о мн.) позапина́ти, позаслоня́ти що чим; (что-либо плотно) затушко́вувати, затушкува́ти, (пров.) заштурмо́вувати, заштурмува́ти. [Без ме́не й ді́рочки мало́ї ні́кому затули́ти (Номис). Уки́нув її́ в піч і заслони́в (Рудч. П.). А я вже й піч заслони́ла (Кониськ.). Роби́ли вони́, позаслоня́вши ві́кна од дво́ру (Н.-Лев.). Запина́є вікно́ ху́сткою (Сл. Гр.)].
• -кро́й сундук, крышку – зачини́ скри́ню, причини́ ві́ко, кри́шку.
• -крой бутылку – заткни́ пля́шку.
• -кро́й кран – закрути́ кран.
• -ть уши – затика́ти, заткну́ти, затка́ти (в)у́ха, защу́лювати, защу́лити (в)у́ха, (о мног.) позатика́ти, позащу́лювати (в)у́ха. [Він сів у ку́ті, ску́лився, за́ткав ву́ха (Франко). Та й мимово́лі з одча́єм защу́лив ву́ха (Крим.)];
2) (складывать) згорта́ти, згорну́ти, стуля́ти, стули́ти.
• -ть книжку – згорта́ти, згорну́ти кни́жку, стуля́ти, стули́ти кни́жку. [Кни́жку згорну́в, схова́в у свою́ ша́ховку (Грінч.)].
• -ть зонтик – згорта́ти, згорну́ти парасо́льку.
• -рыть рот – стули́ти ро́та, (насм.) заши́ти гу́би; (презрительно) замкну́ти (стули́ти) пи́сок, заткну́тися, затка́ти каглу́.
• -ть рот кому (заставить замолчать) – заці́плювати, заці́пити уста́, замика́ти, замкну́ти гу́бу (уста́) кому́, зав’я́зувати, зав’яза́ти язи́к(а) кому́.
• -кры́ть рот кому чем – затули́ти ро́та кому́ чим. [Деся́тник затули́в їй уста́ ша́пкою (М. Вовч.)].
• -ть глаза (веками) – заплю́щувати (заплюща́ти и плю́щити), заплю́щити, сплю́щувати, сплю́щити, закрива́ти, закри́ти, сту́лювати и стуля́ти, стули́ти о́чі; заплю́щуватися, заплю́щитися, (о мног.) позаплю́щувати, посплю́щувати, посту́лювати о́чі, позаплю́щуватися; (смежить) склепа́ти, склепи́ти (о́чі). [Оле́ся заплю́щила о́чі й знов ста́ла як ме́ртва (Н.-Лев.). Плю́щить він о́чі (Мирн.). Сплю́щу о́чі (Кониськ.). Не диві́ться, позаплю́щуйте о́чі (Харк. п.). Не стулю́ ні на хви́льку оче́й (Л. Укр.). Впа́сти на ла́ву, як ка́мінь у во́ду – і вмить склепи́ти о́чі (Коцюб.)].
• -ть глаза умершему – затуля́ти, затули́ти, закрива́ти, закри́ти о́чі поме́ршому. [Не суму́й, що при́йдеться самі́й у гріб ляга́ть, що не бу́де кому́ оче́й затули́ть (Франко)].
• -кры́ть глаза (умереть) – с[за]плю́щити, (смежить) склепи́ти о́чі.
• -кры́ть глаза кому (убить, погубить) – замкну́ти о́чі кому́.
• -ва́ть, -кры́ть глаза на что – заплю́щувати, заплю́щити о́чі на що, не ма́ти оче́й на що. [Навми́сне заплю́щуючи на пра́вду о́чі (Єфр.)];
3) (накрывать) закрива́ти, закри́ти, накрива́ти, накри́ти, покрива́ти, покри́ти, укрива́ти, укри́ти, (о мног.) позакрива́ти, понакрива́ти, повкрива́ти; (сплошь) кри́йма кри́ти (укрива́ти, укри́ти) що. [Зострі́лася чумака́ми, закри́ла дити́ну (Шевч.)].
• -кро́й крышкой – за[на]кри́й кри́шкою.
• -ть лицо руками – затуля́ти, затули́ти обли́ччя рука́ми, затуля́тися и зату́люватися, затули́тися рука́ми, утуля́ти, утули́ти лице́ в доло́ні. [Він затули́в обли́ччя рука́ми (Крим.). Спусти́вся на ла́вку і затули́всь рука́ми (Крим.)].
• -ть голову платком – запина́ти, запну́ти, зап’я́сти́ го́лову ху́сткою.
• -ть глаза чем – затуля́ти, затули́ти о́чі чим. [Зі́нька затули́ла ху́сткою о́чі і гі́рко запла́кала (Стор.)];
4) чем (скрывать от глаз, заграждать) – затуля́ти, затули́ти, заслоня́ти, заслони́ти, заступа́ти, заступи́ти, покрива́ти, кри́ти, покри́ти кого́, що; (застить) за́стувати; (о тумане: заволакивать) застила́ти, засла́ти (-стелю́, -сте́леш), застеля́ти, застели́ти (-стелю́; -сте́лиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгорта́ти, обгорну́ти, оповива́ти, опови́ти що. [Затуля́ючи собо́ю ма́ло не все вікно́ (Васильч.). Чо́рні хма́ри непрозо́рі затули́ли я́сні зо́рі (Чупр.). Ра́да-б зі́рка зійти́, чо́рна хма́ра заступа́є (Мет.). І дим хма́рою засту́пить со́нце перед ва́ми (Шевч.). Чо́рна хма́ра з-за Лима́ну не́бо, со́нце кри́є (Шевч.). Нена́че яки́йсь тума́н застила́в йому́ о́чі (Грінч.). Не за́стуй вікна́ (Київщ.). Одійди́, не за́стуй, бо нічо́го не ви́дно (Звин.)].
• -ть что чем (завешивая) – запина́ти, запну́ти и зап’я́сти́, (о мног.) позапина́ти, (со всех сторон) обпина́ти, обіпну́ти, обіп’я́сти що.
• -вать что чем, заставляя – заставля́ти, заста́вити що чим. [Две́рі заста́влено ша́хвою];
5) см. Скрыва́ть, Укрыва́ть;
6) (прекращать, запрещать) закрива́ти, закри́ти (засі́дання), припиня́ти, припини́ти (засі́дання, газе́ту, журна́л, товари́ство, прийма́ння вантажу́), (счета) замика́ти, замкну́ти (раху́нки).
• -кры́ть кредиты – закри́ти креди́ти.
• -кры́ть лавку (временно, совсем) зачини́ти крамни́цю.
• Закры́тый – зачи́нений, захи́лений; зату́лений, за́ткну́тий, за́ткнений и за́тканий, засло́нений, за́пну́тий и за́пнений; зго́рнений и зго́рнутий; (о глазах) сту́лений, заплю́щений, сплю́щений, (плотно) заскле́плений, скле́плений; закри́тий, по[на]кри́тий; засту́плений; засте́лений; закри́тий, припи́нений (журна́л), (о лавке) зачи́нений.
• -тое учебное заведение – закри́та шко́ла, інтерна́т.
• -тое заседание – неприлю́дне (закри́те) засі́дання.
• -тое представление – закри́та (неприлю́дна) виста́ва.
• -тое голосование – тає́мне голосува́ння.
• -тое платье – закри́та су́кня.
• -тое письмо – закри́тий лист; (заклеиваемое по краям) закри́тка.
• -тое море – закри́те мо́ре.
• -тый слог – закри́тий склад.
• -тый экипаж, вагон – закри́тий екіпа́ж (по́віз), ваго́н.
• Вход, проезд -кры́т – вхід, прої́зд закри́то.
• Книжный магазин -кры́т – книга́рня зачи́нена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книга́рню зачи́нено.
• Магазины по понедельникам -кры́ты – крамни́ці понеді́лками зачи́нені.
• Окно -то – вікно́ зачи́нено.
• С -тыми глазами – з заплю́щеними очи́ма.
• С плотно -той крышкой – щі́льно зачи́нений.
• Свет -ры́т для кого (перен.) – світ зав’я́зано кому́.
Изба́, ум. Избу́шка –
1) ха́та (ум. ха́тка, ха́точка), хати́на, ум. хати́нка, хати́нонька; срвн. Хи́жина, Лачу́га. [Ха́та те́пла, лю́ди до́брі (Приказка). Хаточки́ похова́лись у біле́нькі садки́ (М. Вовч.). Ко́ло рі́чки у садо́чку мале́нька хати́на (Л. Укр.)].
• -ба́ мазанная – (ха́та) ма́занка, (ха́та) ліпля́нка, (ха́та) лі́пка (-ки).
• -ба рубленая – ха́та ру́блена. [Ха́та моя́ ру́бленая, сі́ни на помо́сті (Пісня)].
• Белая -ба – ха́та, світли́ця.
• Чорная или курная -ба – курна́ ха́та.
• Сборная -ба́ – збо́рня, розпра́ва. [Деся́тник склика́в люде́й у збо́рню (Сл. Ум.)].
• Построить -бу́ – поста́вити, (зап.) покла́сти ха́ту. [Поста́влю ха́ту і кімна́ту, садо́к-райо́чок насаджу́ (Шевч.)].
• Своя -бу́шка свой простор – в свої́й ха́ті своя́ пра́вда і си́ла і во́ля (Шевч.).
• -бу́шка на курьих ножках – ха́тка на ку́рячих ні́жках.
• Не красна -ба́ углами, красна пирогами – хоч нема́ де й сі́сти, аби було́ що з’ї́сти (Приказка);
2) (чистая половина) світли́ця, кімна́та.
Наря́дчик –
1) зага́дник (-ка), наря́дни́к, виря́дни́к (-ка́); (приказчик) пригі́нчий (-чого), приго́нич (-ча), (десятник) деся́тник, деся́цький (-кого);
2) стар., см. Дворе́цкий;
3) стар., см. Лазу́тчик 1.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Десятник – деся́тник, -ка.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Десятник – деся́тник (-ка).

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Десятник, десятский – десятник (-ка), десятський (-кого); быть -ком – бу́ти за десятника, бу́ти десятником, десятникува́ти.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Деся́тник, -ка, м.
1) Десятникъ.
2) Десятскій, помощникъ старосты въ деревняхъ. Стор. І. 92. А десятник до мене ні разу не заходив і не загадував об подушному. Кв.
3) Десятка трефъ при игрѣ въ цигана. КС. 1887. VI. Ум. Деся́тничок. 466.
Деся́тничок, -чка, м.
1) Ум. отъ десятник.
2) Монета въ 10 коп. А сіртук у бідолахи.... — кожний ґудзик иначий.... той як десятничок завбільшки, а другий більш гривні. Св. Л. 168. Рудан. І. 81.
Ци́ган, -на, м.
1) Цыганъ. Ласі, як циган на сало. МВ. І. 107. На те циган кліщі держить, щоб у руки не попекло. Ном. № 5854.
2) У гуцуловъ: кузнецъ. Kolb. І. 68. Шух. І. 146.
3) Участвующій въ свадебномъ обрядѣ, наз. цига́нщина. См. МУЕ. І. 155. Родъ игры въ карты, въ которой осмѣивается крестьянское начальство и конокрадство; трефовая масть имѣетъ здѣсь особыя названія: тузъ наз. голова́, король — старшина́, дама — пи́сарь, валетъ — ци́ган, десятка — деся́тник, шестерка — коби́ла. КС. 1887. VI. 466. Ум. Цига́ночок, цига́нчик. Вх. Лем. 480. Ой цигане, циганочку, яка ж твоя віра? ЕЗ. V. 202.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Вата́га, -ги, ж. *4) Старший рабочий, десятник, объездчик. Хот. Нік.
*Деся́цький, -кого, м. = Деся́тник 2. Бо я соцький, маю чин, а десяцький ніпочім. Нп. Пир. у., Конон.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Деся́тникъ = деся́тник.
Изба́ = ха́та, здр. хати́на, ха́тка, хати́ночка, хати́нонька. — Благав у Бога тільки хату, одну хатиночку в гаю. К. Ш. — Бѣ́лая изба́ = ха́та; сьвітли́ця. — Чо́рная, курна́я изба́ = ха́та, в ко́трій піч без ко́міна й димаря́. — Сбо́рная изба́ = збо́рня. — Десятник скликав людей у зборню. — Не жила́я изба́ = пу́стка. — Стоїть село, не виросло, не перемінилось, тільки пустка на край села, на бік похилилась. К. Ш. — (З глини) — лїплянка, ма́занка, (без двора) — обіхі́дчаста, (хворостяна) — пле́тянка, (лїтня, без печі) — хи́жа, хи́жка, (з глини з соломою) — валько́вана, лямпа́чна ха́та, (з дубків) — ру́блена, (без сїней, в жарт кажуть) — без штанів. — Ой там на моріжку та поставлю я хижку. н. п. — Хата моя рубленая, сїни на помості. н. п. — Частини хати: (де піч) — хати́на, (де живе сїмя) — ха́та, (про гостей) — сьвітли́ця, го́рниця, (де ліжко) — кімна́та, (де ставлять ся кочерги, рогачі то-що) — кочере́жник, (передня частина) — сїни, (де складають ся харчі то-що, без печі) — комі́рка, хи́жа, хижи́на, (бокова стїна) — причі́лок. — Піду до кімнати постїль білу слати. н. п. — А в вдовицї дві сьвітлицї, а третя кімната — постїль біла переслата, а в дївчини одна хата, тай та не прибрата. н. п.

Запропонуйте свій переклад