Знайдено 10 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Ду́шный –
1) (спёртый) заду́шний, важки́й. [Заду́шне пові́тря. Важки́й пах = ду́шный запах]; 2) (знойный) душни́й, парни́й [Душне́ лі́то. День був парни́й], мло́сний. |
Жа́ркий –
1) гаря́чий, жарки́й; (жгучий, пылкий) пеку́чий, палю́чий, палки́й; (душный) душни́й, сква́рний. [Гаря́чий лі́тній день. Гаря́чий клі́мат (гаря́че підсо́ння). День був жарки́й (палки́й). Гаря́чі (палкі́) почуття́. Палкі́ сльо́зи. Лі́то палю́че. Пеку́че со́нце]. • Жа́ркий бой – гаря́чий (завзя́тий) бій. • -кие дебаты – гаря́чі (палкі́) деба́ти. • -кий спор – палка́ (гаря́ча) супере́чка (змага́ння); 2) (о цвете) жовтогаря́чий; (о позолоте) ясни́й, блиску́чий. • Становиться -ким – гарячі́ти. [День гарячі́є]. |
Ма́ятный –
1) (тяжкий) тяжки́й, важки́й; (утомительный) вто́мний; (полный забот) клопітни́й; 2) (жаркий) гаря́чий, жарки́й, (душный) душни́й, парни́й, парки́й. |
Напо́р –
1) (действие) напира́ння, натиска́ння, наляга́ння, нада́влювання, оконч. напертя́ (-тя́), нати́сне[і́]ння, нада́влення, напі́р (-по́ру), на́тиск (-ку); срв. Напира́ть; 2) на́пі́р (-по́ру), (на́)тиск (-ку), на́вал (-лу), (порыв, особ. воздушный) і́мпет (-ту). [Під напо́ром хви́лі (Франко). Тиск води́ зме́ншився (Корол.). Перед ти́ском життя́ (Корол.). Душни́й ві́тер з і́мпетом бив об го́ри (Коцюб.). Біг так шви́дко, мов і́мпетом його́ несло́ (М. Грінч.)]. • -ром воды прорвало плотину – ти́ском води́ прорва́ло гре́блю; 3) нава́ла, нало́га, на́ступ (-пу); срв. Наступле́ние 2. [На́ше ві́йсько відби́ло воро́жу нава́лу (Київщ.). Що ду́жчою стає́ нава́ла пролетарія́ту, то суцільні́шає згра́я капіталі́стів (Азб. Ком.)]. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Душный –
1) (тяжелый воздух) заду́шений, -а, -е; 2) (жаркий) душни́й, -а́, -е́. |
Жаркий – гаря́чий, душни́й, палки́й; -ко – гаряче́, ду́шно. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Ду́шни́й – жаркий, знойный, душный. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Вибіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. ви́братися, -беруся, -решся, гл. 1) Собираться, собраться (въ дорогу), выѣзжать, выѣхать, выбраться, отправиться. Вибірається, як за море стріляти. Ном. № 10963. Не мила й гостина, коли з дому з сваркою вибірається. Ном. № 11949. На превелику силу вибрались із Київа. Стор. І. 156. Треба нам зарання вибраться, щоб ще загоді доплить до Капулівки. Стор. II. 115.
2) Взбираться, взобраться, взлѣзть. Вибрався на уступ. Стор. I. 120. Вибравшись на середину сухого гілля, примостився як раз над кобзою. Стор. М. Пр. 107. 3) Выходить, выйти, случаться, случиться, попадаться, попасться, найтися. Господи, що за красива дівчина з неї вибралася. Федьк. Як вибереться літом день гарячий, душний, то й згадаю собі те прощання наше. МВ. II. 14. Як тільки було вибереться у його слободна година. Сим. 199. |
Душни́й, -а́, -е́. Жаркій, знойный, душный. Яке б душне літо не було, а роскидай цю солому, то зараз де не возьметься і мороз, і сніг. Рудч. Ск. ІІ. 81. Літом день гарячий, душний. МВ. II. 14. Ум. Душне́нький. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Ду́шный, но = душни́й, парний, ду́шно, па́рно, (в жарт) — кожу́шно. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)